Виховати інтерес до історії України і до конкретного її періоду та опанувати нову тему.
Завдання
підготувати учнів до вивчення теми;
освоїти нову тему, дати учням глибоке розуміння нової інформації;
перевірити засвоєні знання;
виявити прогалини у системі знань та ліквідувати їх.
Хід уроку
Привітання вчителя та оголошення теми
Радий вітати вас на уроці, любі учні! Сьогодні ми розглянемо тему, що відкриє початок розділу "Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (XIV-XV ст.)". Перепишіть тему з дошки, будь ласка.
Хто з учнів сьогодні відсутній? З яких причин?
Мотивація, перевірка домашнього завдання
Методичні рекомендації: учитель обов"язково з"ясовує причини невиконання окремими учнями домашнього завдання та попереджає повторення ситуації наступного уроку.
Вивчення нової теми
Захоплення феодальною Польщею Галичини.
З уривчастих повідомлень джерел про останні роки правління Юрія-Болеслава II відомо, що між боярством і князем не вщухала боротьба за першість у Галицько-Волинському князівстві. Великі феодали прагнули обмежити владу Юрія-Болеслава, наглядали за кожним його кроком. Князь повинен був, наприклад, підписувати державні грамоти лише разом зі своїми боярами. Спроби Юрія-Болеслава вирватися з-під боярської опіки та централізувати князівство закінчилися для нього трагічно.
Грамота Юрія-Болеслава ІІ
На початку 1340 конфлікт між князем і боярством привів до змови проти Юрія-Болеслава. Його очолив могутній галицький феодал Дмитро Дядько (Детько). 7 квітня 1340 Юрія-Болеслава II отруїли у Володимирі-Волинському. Більшість авторів середньовічних хронік, скупо пояснюючи причини зіткнення Юрія-Болеслава з боярами, сходиться на тому, що князь оточив себе католиками, прагнув змінити «закон і віру» Русі. Європейські хроністи розповідають, що Юрій-Болеслав наповнив князівство іноземними колоністами, перш за все німцями, пропагував католицтво. Очевидно, саме «західна» орієнтація князя, поляка за народженням і католика з виховання, викликала обурення широких верств українського населення Галицької та Волинської земель, ніж зуміли скористатися бояри.
Володимир Волинський сьогодні
Смерть Юрія-Болеслава і післявоєнна ній феодальна анархія в Галицько-Волинському князівстві дозволили польському королю Казимиру III наприкінці квітня 1340 вчинити розбійницький набіг на Галицьку Русь. Польські війська оволоділи кількома замками, в тому числі Львівським, пограбували місцеве населення. Одночасно, за домовленістю з Казимиром III, у Галичину направив військо угорський король. Але цей напад було відбито на кордоні галицькими сторожовими загонами.
Львівський замок
У плани боярської олігархії, тільки що відмовляється від непокірного князя, не входило знову йти під руку самостійного і незалежного володаря, яким був Казимир III. Тому бояри скористалися гнівом народу проти польських феодалів, що вилилося у повстання, і приєдналися до нього. Прагнучи очолити всенародний рух проти загрози завоювання Галичини і Волині Польським королівством, боярство поставило на чолі цього руху одного зі своїх лідерів - Дмитра Дядька. У червні 1340 р. Галицько-волинське військо разом з покликаними на допомогу ординцями вступило до Польщі і дійшло до Вісли. Хоча повного успіху цей похід не мав, саме завдяки йому Галичина аж до 1349 р. зберегла незалежність від Польщі. Казимир III був змушений підписати з Дмитром дядьком договір про взаємне дотримання нейтралітету. Тим часом боярська верхівка в пошуках підходящого князя для Волині зупинилася на кандидатові Любарті, якого Юрій-Болеслав вважав своїм спадкоємцем. Бояри думали, що Любарт, як представник литовського княжого роду, не має опори на Волині, повинен перетворитися на їх маріонетку. Отже, Волинь відійшла до Литви.
Любарт, князь Волинський
З 1340 року історія Галичини відокремлюється від історії Волині. Єдність Галицько-Волинського князівства перестала існувати. Галичина лише номінально визнавала своїм князем Любарта Волинського, фактично ж нею правило галицьке боярство на чолі з Дмитром Дедьком. У 40-х роках XIV ст. Дедько самостійно, без участі Любарта, веде військові операції та дипломатичні переговори з польським та угорським королями. Отже, Галицько-Волинське князівство розпалося на дві частини: боярську олігархічну республіку Галичину на чолі з Дмитром дядько й Волинь, де княжив боярський ставленик Любарт. Так тривало до кінця 40-х років XIV ст.
На початку літа 1385г. три великі посольства - Великого князівства, Польщі та Угорщини - зібралися в Крево. Переговори велися без поспіху, і до 14 серпня були вироблені зобов'язання Ягайло, які він повинен був виконати за отримання королівської корони. Великий князь обіцяв прийняти католицтво і звернути в цю віру своїх родичів і підданих, покрити нанесений Польщі збиток, відвоювати всі захоплені іншими країнами польські землі і «країни свої Литву і Русь навічно приєднати до корони королівства Польського». Була серед домовленостей ще одна. У 1378 р. при підписанні договору про одруження Вільгельма Габсбурга на Ядвізі сторони домовилися про виплату компенсації в 200 тисяч флоринів (це понад 700 кг золота) стороною, що відмовилася від шлюбу. У Крево і цю величезну суму Ягайло зобов'язався заплатити за польську сторону.
Ядвіга Польська
На з'їзді в Волковиську в 1385г. були схвалені такі умови унії: об'єднаними державами повинна керувати одна людина, що поєднує функції короля і великого князя, спочатку такою буде Ягайло, а потім - прямий нащадок його і Ядвіги, ведення зовнішньополітичних справ, що стосуються обох держав, а також захист території повинні бути спільними, внутрішнє управління в кожній з країн - роздільне, і в Польщі, і в Великому князівстві - свої війська, уряду і окрема скарбниця. Білоруському населенню була залишена свобода віросповідання східно-християнської віри.
11 січня 1386 польське посольство вручило князю Ягайлу документ, який стверджує, що він обраний «королем і володарем» королівства Польського. Великий князь, добре знаючи складну політичну ситуацію в Польщі, зажадав підтвердження цього акту «суспільством».
Король Ягайло на гравюрі
2 лютого в Любліні представники «народу шляхетського» заявили Ягайла у присутності його численної рідні і знаті, що вибирають його своїм «паном». Тільки після цього велично-пишна процесія на чолі з Ягайло попрямувала до Кракова. У процесі проходження Ягайло брав польських князів і вельмож, які прибували з усіх кінців Польщі з запевненнями у вшануванні і покірності.
Краків сьогодні
У зв'язку з існувала традицією зводити на польський трон тільки католика православний Ягайло-Яків хрестився за католицьким обрядом і отримав нове ім'я - Владислав. Разом з ним у цьому обряді брали участь і його родичі, в тому числі і Вітовт, який, як уже зазначалося, два роки тому вже хрестився за католицьким обрядом. Через чотири дні відбувся шлюб новоявленого Владислава з Ядвігою. Потім Ягайло в оточенні князів і лицарства з великою пишністю попрямував із замку в собор. Там архієпископ Бадзанта у супроводі єпископів краківського і познанського поклав на голову Ягайло багато оброблену дорогоцінними каменями золоту корону короля Польщі. На другий день король відповідно до звичаєм разом зі своєю свитою об'їхав місто, а потім на ринку, сівши на спеціально підготовлений трон, приніс присягу на вірність мешканцям столиці та її міській раді.
Унія 1385 (1986) р. не була тільки династично-персональною, коли держави об'єднувалися за допомогою загального для них монарха і його нащадків. Практично в Кревської замку був складений і підписаний акт державно-правового об'єднання двох держав. Юридично унія була як би інкорпорацією Великого князівства в королівство Польське. Створювався єдиний політико-державний організм. Статус Ягайло визначався «як монарха обох країн». Після прийняття унії всі литовські і білоруські князі повинні були прийняти присягу на вірність короні Польській, а бояри-католики князівства отримали ті ж права, що були у польської знаті. Але фактично самостійність Великого князівства Литовського не була втрачена.
Хронологічний диктант
7 квітня 1340; червень 1340; 1340; 1349; 1378; 1385; 11 січня 1386.
Перевірка засвоєних знань
Перевірте себе
1. Хто очолив змову проти Юрія-Болеслава? 2. Хто здійснив у 1340 р. розбійницький набіг на Галицьку Русь? 3. Завдяки чому Галичина до 1349 р. зберегла незалежність від Польщі? 4. Яку назву мала унія 1385 р.? 5. Що проголошувалося унією 1385 р.?
Перегляд відео для закріплення та поглиблення знань
Домашнє завдання
1. Вивчити матеріал за підручником.
2. Створити кросворд на тему "Українські землі під владою Литви.", використовуючи відповідний параграф підручника.
Список використаних джерел:
1.Урок на тему "Початок польського та литовського панування на українських землях" учителя Клюшник Олександр Петрович, викладача історії та права Чернігівського професійного ліцею побуту
2. Урок на тему "Початок панування Литви і Польщі на українських землях" Пальнікової Н. Л., учителя історії, середня загальноосвітня школа 1-3 ступенів №3 міста Ірпеня
3. О. Гісем, О. Мартинюк Історія України. Конспекти уроків. 7 клас: Посібник для вчителя, -2007
4. Земерова Т. Ю., Скирда І. М. Історія України у визначеннях, таблицях і схемах. 7—9 класи. — Х.: Вид-во «Ранок», 2009
5. Яковенко Н. Нарис історії України. – К.: Критика, 2006
Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.
Над уроком працювали
Клюшник О.П.
Любименко В.В.
Пальнікова Н.Л.
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ. .
