Засвоєння нових знань з елементами самостійної роботи
Мета
Розглянути українські землі пероду феодальної роздробленості, навчитися самостійно опрацьовувати матеріал та робити висновки з прочитаного/вивченого.
Цілі уроку
визначення причин політичної роздробленості Русі;
виявлення наслідків політичної роздробленості Русі та характеристика їх впливу на розвиток країни;
характеристика особливостей географічного положення, природних умов, соціальної структури і системи управління в окремих руських землях.
Терміни і поняття уроку
Боярська республіка – Новгородська республіка, де вищим органом влади стало збори вільних городян - власників дворів і садиб в місті - віче. Воно збиралося або на Софійській площі, або на Ярославовому дворище Торгової сторони. Віче було гласним. На ньому дуже часто присутня більшість міського населення (феодально-залежні, кабальні люди), яка не мала права голосу. Ці люди бурхливо реагували на дебати з тих чи інших питань. Ця реакція надавала на віче тиск, іноді досить сильний. Віче обговорювало питання внутрішньої і зовнішньої політики, запрошувало князя, укладало з ним договір. На віче обирався посадник, тисяцький, архієпископ.
Політична роздробленість– процес дроблення земель, що характеризується прагненням феодалів, провідних вотчинних господарів, до незалежності від влади великого князя. На Русі політична роздробленість настала в другій чверті XII ст., після остаточного розпаду Київської держави. Тривала до кінця XV ст. Є показником зрілості феодального суспільства.
Посадник – відав управлінням і судом, що контролював діяльність князя.
Тисяцький – начальник новгородського ополчення.
Уділи – сукупність земель, питомих майна та доходів.
1. Причини розпаду єдиної держави. 2. Результат політичного дроблення Русі. 3. Розвиток окремих руських князівств в період політичної роздробленості.
Хід уроку
Початок уроку
Привітання вчителя та оголошення теми уроку
Мотивація та повторення вивченого, перевірка домашнього завдання
Учитель пояснює класу, чому дана тема важлива для вивчення. Перевірка домашнього завдання може проходити в формі письмового або усного тестування.
Вивчення нового матеріалу
У вступному слові вчитель пропонує учням згадати і дати характеристику ключового терміна цих уроків - «політична роздробленість». Учитель відзначає, що подібний період розвитку держави переживала не тільки Русь.
Далі вчитель пояснює значення і цілі вивчення теми уроку, пропонує поміркувати про причини роздробленості та записати власні думки у зошити. Далі учитель оголошує правильні відповіді.
Причини політичної роздробленості 1. Зростання міст, розвиток господарства. 2. Формування і розвиток великих земельних вотчин (місцеві бояри і міста підтримували своїх князів у їх прагненні до самостійності: вони були ближче, тісніше пов'язані з ними, краще могли захистити їхні інтереси). 3. Велика територія, різні природні та економічні особливості окремих земель. 4. Поліетнічний склад країни. 5. Порядок престолонаслідування
1. Узагальнюючи відповіді учнів на запитання про причини політичної роздробленості, вчитель нагадує, що роздробленість - показник зрілості феодального суспільства. Підставою для початку політичної роздробленості зазвичай є формування великих земельних володінь феодалів, отриманих ними на основі безумовного володіння.
Переходячи до докладного розбору причин політичної роздробленості Русі, вчитель відзначає, що вона стала новою формою організації руської державності в умовах освоєння території країни та її подальшого розвитку.
Далі доцільно навести думки істориків з питання про причини розпаду Київської держави на невеликі князівства. На думку В. О. Ключевського, процес розпаду був викликаний існувючим порядком престолонаслідування. Князівський престол передавався не від батька до сина, а від старшого брата до середнього й молодшого. Це породжувало чвари в роду і боротьбу за розділ вотчин. Певну роль відіграли зовнішні фактори: набіги кочівників розорили південноруські землі і перервали торговий шлях по Дніпру.
У рамках формаційно-класового підходу в історіографії роздробленість отримала визначення феодальної. Радянська історіографія трактувала роздробленість як форму державної організації, а головні причини роздробленості зводила до економічних: панування замкнутого натурального господарства – відсутність у безпосередніх виробників зацікавленості у розвитку ринкових товарно-грошових відносин, розвиток в Київській Русі феодальної вотчини. Виділення цих причин з багатоскладового причинно-наслідкового комплексу було пов'язано з традицією радянської історіографії уніфікувати руську історію з історією Західної Європи.
З оригінальним поясненням роздробленості Київської Русі виступив Л. Н. Гумільов. На його думку, вона стала результатом спаду пасіонарного напруження в системі давньоруського етносу. Прояви цього спаду він вбачав в ослабленні громадських і внутрішньодержавних зв'язків внаслідок перемоги вузькокорисливих інтересів і споживацької психології, коли державна організація сприймалася обивателями як тягар, а не як гарантія виживання, стабільності і захисту.
Гумільов
Учитель також відзначає, що зниженню ролі Києва як центру держави сприяло переміщення торгових шляхів і набіги кочівників. У результаті занепаду Києва в Південній і Південно-Західної Русі з′явилося Галицько-Волинське князівство, у північно-східній частині Русі – Ростово-Суздальське (згодом Володимиро-Суздальське) князівство, а в Північно-Західної Русі – Новгородська боярська республіка, з якої в XIII в. виділилася Псковська земля.
Самостійне опрацювання учнями нового матеріалу
2. Питання про наслідки процесу політичної роздробленості для історії Руської держави школярі вивчають самостійно за підручником. Після закінчення роботи учні повинні сформулювати такі наслідки процесу політичної роздробленості:
1) розвиток селянського господарства, освоєння нових орних земель;
2) зростання міст, розвиток ремесла і торгівлі, промислів;
Особливу увагу учнів слід звернути на текст підручника, виділений жирним шрифтом. Школярі повинні засвоїти, що вже в досліджуваний період формувалися передумови для утворення централізованої держави. У цьому процесі особливу роль відіграють політичні передумови, а саме боротьба із зовнішньою небезпекою.
3. Питання про розвиток окремих руських князівств школярі вивчають самостійно за матеріалами підручника та історичній карті цього періоду.
Учні відповідають на питання
1. Порівняйте географічне положення і природу найбільших земель періоду політичної роздробленості. Якими перевагами розташування, природними багатствами можна пояснити їх піднесення? 2. Які фактори сприяли посиленню влади князя у Володимиро-Суздальській Русі?
Володимиро-Суздальське князівство
Після закінчення обговорення учні називають такі чинники, які сприяли тому, що процес централізації почався саме в Північно-Східній Русі: сильна князівська влада, відносна віддаленість від Степу і країн Заходу, торговий шлях з Новгорода до Волги.
Монастирі Путивля
Андрій Боголюбський
Підсумки уроку
Підводячи підсумки уроку, вчителю важливо ще раз звернути увагу учнів, що в самому процесі політичної роздробленості закладені передумови для подальшого об'єднання.
Перегляд відеофільмів та відеофрагментів
Мета: повторення, закріплення та узагальнення вивчення та з метою поглиблення знань.
Місто минулого Чернігівського князівства - Путивль
Війна Ізяслава з Юрієм Довгоруким
Ізяслав ІІІ та Андрій Боголюбський
Домашнє завдання
1. Опрацювання відповідного параграфу підручника. 2. Учням пропонується доповідь за темою: „Політична роздробленість Русі: причини, вплив на хід історії країни.”
Список використаних джерел:
1. Урок: "Політична роздробленість Київської держави" /Біловол Г.// Історія в школі. - 2000.- №4
2. Лекція на тему "Розвиток Українських земель в епоху Феодальної роздробленості та татаро-монгольської навали" О. І. Уткіної, м. Харків
3. Роздробленість Київської Русі : історія України. 7 клас /О. Пономаренко //газ. Історія України. - 2005. - №2
4. Історія України. 7 клас. Дидактичні матеріали / Упоряд. Н. М. Морозова, Н. Н. Харківська. – Х., 2007
Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.
Над уроком працювали
Любименко В.В.
Король Б.Ю.
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.
