Засвоїти знання про основні верстви населення українських земель XIV-XV ст. у складі Великого князівства Литовського та інших держав.
Завдання
перевірка знань та ліквідація прогалин у знаннях;
формування системних знань про соціальний устрій українського суспільства XIV-XV ст.;
дізнатися про роль церкви у житті українського суспільства;
розвинути зорову та слухову пам"ять.
Хід уроку
Привітання вчителя та оголошення теми
Доброго дня, шановні учні! Сьогодні ми продовжуємо вивчення розділу "Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (XIV-XV ст.)". Ми розглянемо соціальний устрій українських земель в той період.
Мотивація, перевірка домашнього завдання
Учитель розповідає про важливість теми, структуру уроку тощо. Наступна частина етапу - перевірка домашнього завдання. Може проводитися учнем-дублером.
План уроку
1. Соціальна структура суспільства. Панівні верстви населення, їхнє повсякденне життя. 2. Князь В.-К. Острозький. 3. Становище духівництва та церковні відносини.
Вивчення нової теми
До пункту 1. Методичні примітки:
Розглядаючи даний рункт теми, слід розповісти про становище князів та боярсько-лицарський люд, лам (багатих землевласників) та селян. Селянство на той час поділялося на групи, про які також доцільно розповісти учням. Після розгляду даного пункту плану учні складають табличку „Селянство на Русі XIV-XV ст.”, де відзначають його види та особливості.
Види селянства
Особливості
Текст для розповіді вчителя:
Класова боротьба на селі
В період утворення Руської централізованої держави посилилася класова боротьба. Селяни і холопи відповідали на возраставший феодальний гніт пагонами, які особливо посилилися до середини XV ст.
У договірних грамотах між князями постійно зустрічалися умови про видачу втікачів і холопів. Зміст класової боротьби значною мірою визначав питання про землю. «Чорні» селяни боролися проти феодалів, захоплювали їх общинні володіння. Ця боротьба виражалася у збройних зіткненнях між селянами і землевласниками, в переорювання селянами земельних меж феодальних маєтків, в підпалах огорож і т. д.
Представниці землевласниць
Значний пост в XIV-XV ст. земельної власності духовних феодалів пояснює, чому саме проти них було направлено багато селянських виступів. Так, в 1316 р. засновник Челмогорського монастиря Кирило побудував невелику келію і поставив хрест на Челме-горі. Селяни, які вважали цю місцевість своєю власністю, вирішили вигнати Кирила. Вони вирубали на горі ліс і підпалили його. Піднявся пожежа знищила матеріал, приготований для будівлі монастиря. У 1360 р. селяни вигнали оселившегося на належній їм землі Стефана, засновника Махріщського монастиря, побоюючись, що він заволодіє їхні оселями і нивами. Хвилювання серед селян викликала й будівля монастиря Данилом Переяславським. Однак, незважаючи на протести селян їхні землі в кінцевому рахунку стали власністю монастиря.
Міський рух
Класова боротьба в XIV-XV ст. йшла не тільки в селі, а й у місті, де в цей час загострилися суперечності між боярством, духовенством і великим купецтвом, з одного боку, та плебейської частиною городян – ремісниками, дрібними торговцями, що поселилися в місті, холопами – з іншого. Міські повстання часто були рухом протесту одночасно і проти іга Золотої Орди, і проти гніту з боку руських феодалів.
На початку XIV ст. спалахнули повстання „чорних людей”. Великі міські рухи проти гніту татаро-монгольських ханів відбулися в 1320 р. і 1327 р. У Новгороді в 1418 р. спалахнуло широке повстання плебейських мас проти боярства. Повсталі стали громити боярські двори і склади хлібних запасів, а потім зі зброєю в pукаx рушили до Волховскому мосту. Повстання припинилося лише після того, як посадник та інші особи, наділені владою, обіцяли розглянути вимоги городян.
Волховський міст у сучасності
Старожильці У цей період йшло формування дворянства з дрібних і середніх землевласників, які наділялися землею під умовою служби, що поклало початок нової помісної системі землекористування.
З початку XV ст. виділилася особлива категорія селян - «старожильці». Це основне селянське населення феодальних вотчин або державних земель. Селяни-старожильці, які пішли з феодальних володінь, не перестають розглядатися як старожильці. Отже, старожильство визначається не строком прожитих за землевласником років, а характером відносин між старожильцем і землевласниками. Старожильці, які господарсько міцно пов'язані зі своїми наділами, відчужувалися разом із землею. „В кінці XV ст. князь Федір Борисович „завітав” у Симонов монастир у своїй „отчині” у Ржеві землі, та й ті, люди дав ім'я старожильців, які живуть на тій земл”. Отже, міцний господарський зв'язок старожильців з отриманими земельними наділами виступає досить виразно.
Симонов монастир
Селяни - срібняки. Багато шляхів вело збіднілого селянина у феодальну залежність. У XV ст. срібло відіграє значну роль у взаєминах між землевласниками і селянами. Срібняк - це збіднілий заборговував селянин, зобов'язаний розплатитися з землевласником під відсотки або в рахунок майбутньої роботи.
Розвиток феодальних відносин збільшувало попит на найману працю, що призвело до широкого використання селян-ополоників. Це збіднілі селяни або «Вільний», тобто люди, позбавлені засобів виробництва. Іноді документи називають ополоників наймитами.
Половнічество з'явилося в другій половині XV ст. у зв'язку із зростанням товарно-грошових відносин і майновим розшаруванням села. Землевласники брали до себе ополоників, знаходячи цю форму експлуатації більш вигідною.
Окрім селян-срібників, ополоників відома і така категорія селян, як сільські бобирі. Для феодала бобирі були вигідні. Вони завжди платили оброк грошима. Бобирі, що живуть на одному місці, пов'язані договором з одним паном, підкорялися, прикажчика даного селища і становили певну організацію, на чолі якої стояв Бобильська староста. Бобильство – це один зі станів феодальної залежності.
Методичні примітки до тексту розповіді вчителя: Текст повинен бути змінений та доповнений на розсуд вчителя згідно особливостей класу, у якому проводиться урок та згідно особливостей програми.
Самостійна робота учнів
Завдання: записати у словнички нові терміни.
Питання 2 учні вивчають самостійно за підручником. Відповідь проходить так: учні діляться на дві команди. Одна з них починає розповідати про князя Островського та його діяльність, інша – продовжує (по 2-3 речення). Перемагає команда, яка не зупинилася при відповіді та правильно донесла усю інформацію. Варіант 2 – кілька учнів за допомогою інтернету та електронних підручників готують презентацію на 5-6 слайдів про К.Острозького. Презентація демонструється за допомогою проектора.
До пункту 3. Серйозною політичною силою стає церква, яка зосередила в своїх руках значні земельні володіння і цінності і в основному визначає ідеологію несформованої самодержавної держави.
1448 р. - відбулося створення автокефальної (незалежної) православної церкви (відповідь на Флорентійську унію 1439 р.). Дуже високий був духовний авторитет Митрополитів Іони, Алексія, преподобного Сергія.
У XV ст. церква була важливим чинником у процесі об'єднання руських земель і зміцнення централізованого держави. У новій системі органів церковного управління: єпископати, єпархії, парафії.
Вищий церковний орган (Освячений собор) у повному складі входив у верхню палату Земського собору. Духовенство як особливий стан наділялося безліччю привілеїв і пільг: звільненням від податків, тілесних покарань і повинностей. Церква в особі своїх організацій була суб'єктом земельної власності.
Перевірка знань
Відкриті питання: 1. Чим була зумовлена класова боротьба на селі? 2. Проти чого боросиля селяни? 3. Між якими верствами тогочасного суспільства відбувалася класова боротьба у місті? 4. Яка роль церкви у XV ст.? 5. Назвіть рік створення автокефальної православної церкви.
Домашнє завдання
1. Вивчити тему за підручником.
2. Написати доповідь на 1-2 ст. про один із видів тогочасного селянства.
Список використаних джерел:
1. Урок на тему "Соціальний устрій українського суспільства у XIV-XV ст." Гопак Н. П., учителя історії гуманітарної гімназії, м. Жовті Води, Дніпропетровська область
2. Горєла І. М. Диктанти з історії України. 7—8 класи. — Х.: Вид-во «Ранок», 2009
3. Земерова Т. Ю., Скирда І. М. Історія України у визначеннях, таблицях і схемах. 7—9 класи. — Х.: Вид-во «Ранок», 2009
4. studentam.net.ua
Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.
Над уроком працювали
Гопак Н. П.
Любименко В.В.
Король Б.Ю.
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.
