Тема: «Міщанин-шляхтич». Втілення в комедії рис класицистичної комедії (герой - носій однієї пристрасті). Мета: Аналіз комедії «Міщанин-шляхтич» її рис класицистичної комедії. Тип уроку: урок вивчення основ теорії та історії літератури: урок-лекція
Хід уроку: Мольера в історії літератури прийнято відносити до представників класицизму. І дійсно, багато істотних меж творчості великого комедіографа свідчать про його органічний зв'язок з цим літературним напрямом. Проте, підкоряючись основним законам поетики класицизму, Мольер зумів використовувати всі реалістичні можливості, допустимі в рамках цього напряму, а у ряді випадків геніальний художник виходив з цих деколи сором'язливих для нього рамок і створював достовірно реалістичні твори і образи, що зберігають своє значення і в наші дні.
Типовість образів, уміння знайти в персонажах своїх творів найбільш істотні, соціально обумовлені межі змальовуваного їм людського характеру - ця основна межа реалізму з великою силою виступає у всіх кращих комедіях Мольера. Багато образів, створених їм, володіли такою широкою типовістю, що переросли рамки свого історичного періоду і придбали світове прозивне значення. Своїх «героїв» Мольер оточує не вигаданою обстановкою, в якій діють герої класичних трагедій, - він поміщає їх в типове життєве середовище, оточує типовими обставинами.
Найчастіше дія його комедій розвивається в буржуазній сім'ї («Тартюф», «Скупий», «Міщанин-шляхтич»). Відношення між главою будинку і домочадцями, господарями і слугами, батьками і дітьми, особливості мови, склад думок, звичаї французьких буржуа того часу представлені в комедіях Мольера з вірністю і жвавістю.
Комедія «Le bougeois gentilhomme» («Міщанин-шляхтич») є одним з пізніх творів Мольера: вона була написана в 1670 році. Основною темою комедії є спроба буржуа піти від свого стану і прилучитися до «вищого круга». Герой комедії, пан Журден, преклоняється перед дворянством, намагається виряджатися в дворянський одяг, наймає собі вчителів музики, танців, фехтування і філософії і не хоче признаватися, що його батько був купцем.
Журден заводить дружбу з дворянами, намагаючись розігрувати роль галантного залицяльника до пані-аристократки. Чудасії героя загрожують бідами його сім'ї: свою дочку Люсиль він хоче видати за маркіза і відмовляє людині, яку вона любить. Лише дотепна вигадка допомагає закоханим здолати цю перешкоду. {{#ev:youtube|Sr7dgYhCHyg Комізм головного героя полягає в його неуцтві і незграбному наслідуванні чужій культурі. Смішне його позбавлене смаку вбрання, капелюх, який він надіває для занять танцями поверх нічного ковпака, його наївні міркування під час уроків. Так, з великим здивуванням взнає він, що ось вже сорок років говорить прозою.
Мольер порівнює свого героя з вороною в павиному пір'ї. Безглуздим вигадкам Журдена протиставили тверезість і здоровий глузд його дружини, пані Журден. Проте вона сама далека від всяких культурних інтересів, грубувата. Весь світ її замкнуть в крузі домашніх справ. Здоровий початок виявляється у неї в бажанні допомогти щастю дочки і у контакті з розумною служницею. Оскільки комедія писалася в рамках класицизму, в ній збережена обов'язкова для класичної п'єси триєдність: єдність місця (будинок пана Журдена), часу (дія укладається о 24 годині) і дії (вся п'єса побудована довкола однієї головної ідеї). У кожному з основних персонажів підкреслена одна провідна межа в сатиричному перебільшенні.
У комедії є і межі класичної комедії Іатлії - комедії дель арте. Недаремно одного з героїв, аналогічного Фігаро - слуга Ковьель - в одній з постановок п'єси був наряджений в традиційну куртку слуги з комедії дель арте і діяв як би в двох планах -- побутовому і театральному. Окрім цього, маску, по суті, носить ще один герой комедії - сам пан Журден.
Мольер любив витягувати комічний ефект з неспівпадання маски і людської особи, до якого вона приміряється. В Журдена маска дворянина і суть міщанина, не дивлячись на всі зусилля героя, ніяк не збігаються.
В той же час, в п'єсі Мольєр відступає від типової класичної комедії. Так, не до кінця витримана єдність дії - в п'єсу введена побічна лінія любові слуг, а мова наближається до народної. Але, зрозуміло, головна відмінність - це наявність балетних номерів, настільки органічно вплетених в сюжет, що сам Мольер назвав свою п'єсу комедією-балетом, де кожен балетний номер - органічна частина комедійної дії, що розвивається. Балетні виходи не лише не послаблюють реалістичності сюжету а, навпаки, сатирично відтіняють характери і дію п'єси.
«Міщанин в дворянстві» написаний автором саме як комедія-балет і вимагає полегшеного жанрового рішення, тому складно знайти рівновагу між сатирою і легкістю, і багато спроб її поставити приводили або до пережиму в сатиричних фарбах, або поверхневості. Проте, яскравість і незвичність твору робить його одним з найпопулярніших на світовій сцені.Всі герої цієї мольеровськой п'єси, через жанр, наділені артистизмом. Танцювальному ритму підпорядкована, наприклад, сцена сварки і примирення Клеонта і Люсиль, відтіняючим фоном якої служать репризи слуг Ковьель і Николь, що повторюють слова своїх панів в іншому мовному стилі - побутовому. У такт тексту герої, то в гніві віддаляються один від одного, то спрямовуються один за іншим, то крутять, втікаючи, то, навпаки, наближаються.
П'єса сама диктує героям своєрідний танець. Будучи п'єсою незвичайного жанру, не дивлячись на накатанність, що здається, п'єса важка в постановці. Переведена в план побутової і психологічної комедії, вона не витримає порівняння з п'єсами, написаними на схожі теми драматургами-реалістами, будь то Бальзак або Островський. При спробі підсилити сатиру втрачаються незрівнянні інтонації Мольєра-комедіографа.
Мольєр починав як імпровізатор, і сама п'єса-балет виявляється імпровізацією, що швидше летить, чим грізним викриттям, на зразок «Тартюфа». Таким чином, лише через розкриття мольєрівського стилю підношення жанру може бути повністю розкрита мольєрівськая сатира.
Список використаних джерел: Урок на тему : Комедія – балет «Міщанин-шляхтич» її стиль ., Власенко Н. Д., вчителя російської мови та літератури, сш №1, м. Хмельницький. Урок на тему : «Міщанин-шляхтич» Олійник А. Б., вчителя світової літератури, сш №10, м. Рівне. Зарубіжна література XIX століття. Хрестоматія.- К: "Педагогічна преса", 2001.- 512с. Російська художня література Мое открытие Америки.- М.: Советская Россия, 1963.- 93с Зарубіжна проза першої половини ХХ сторіччя: новели, повісті, притчі: Посібник для 11 класу/ Укл. Бігун Б.Я.- К: Навчальна книга, 2002.- 319с.- Шалагінов, Борис Борисович Зарубіжна література. Від античності до першої половини XIX століття: Історико-естетичний нарис: Навч. посіб. для студ. вузів.- К: Вид. дім. "КМ Академія", 2004.- 360с Моренець Володимир Національні шляхи поетичного модерну першої половини ХХ ст.: Україна і Польща.- К.: Вид-во Соломії Павличко "Основи", 2002.- 328с.
Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.
Над уроком працювали
Власенко Н. Д.
Олійник А. Б.
Пилипенко В.В.
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.
