Володимиро-Суздальське князівство: від зародження і занепаду до могутності
У середині ХІІ ст. Київська Русь складалася із 15 князівств – держава розпадалася. Із часом, у ХІІІ ст. окремих земель побільшало до 50. Одним із найсильніших було Володимиро-Суздальське князівство. До його складу входила Москва, яка лежала на перехресті торгових шляхів. Це місто вперше згадане в літописах 1147 р. Молодший син Володимира Мономаха, ростовсько-суздальський князь Юрій Долгорукий перетворив поселення Москву на фортецю, оточивши її дерев’яними стінами.
Князь Юрій долгорукий
Для східнослов’янських земель Північно-Східна Русь завше була околицею. Тут жили фінно-угорські і балтійські племена, які з часом злилися зі східнослов’янськими племенами кривичів і в’ятичів. Дрімучі нетрі з півдня ніби охороняли князівство, до того ж ліси повнилися звіриною, ягодами, грибами. Річки Волга, Клязьма, Ока мали багато риби, а земля біля них була плодюча. Крізь густі ліси сюди важко було пробитися загарбникам. Київський князь Володимир Мономах заснував місто Владимир на річці Клязьмі. Коли він помер, правити став Юрій Долгорукий. Від нього й пішла князівська династія.
Київський князь Володимир Мономах
У Володимиро-Суздальському князівстві з’являлися нові міста. Завзятий князь прагнув примножити свої землі – час від часу організовував походи й сам брав у них участь. Він хотів захопити й київський престол, і брязкав зброєю в Галицько-Волинському князівстві, і наступав на Новгород та на Волзьку Булгарію. Образно кажучи, руки в нього й справді були довгими (в розумінні – загребущими). Щоб зміцнити володіння, князь переселяв на свої землі селян, заохочуючи їх пільгами.
Помер Юрій Долгорукий у Києві у 1157 р. Є свідчення, що кияни недолюблювали Долгорукого. Можливо, його отруїли. Правити став його син Андрій – людина жорстока. У Києві він не прижився і зробив своєю столицею Владимир. На околиці він звелів побудувати собор (бо йому у сні наказала це зробити Богородиця), а сам поки що мешкав у селі Боголюбове. Отож Андрія стали називати Боголюбським. Так само, як і батечко, новий князь гаряче воював за збільшення володінь. Він став звати себе «великим князем усієї Русі», і ніби для того, щоб довести першість, показав характер – 1169 р. розгромив Київ. Після цього впливовими стали околиці Київської держави – не лише Володимиро-Суздальське, а й Новгородське та Галицьке князівства. Доля Андрія зрештою виявилась сумною – у 1174 р. його вбили бояри (радники князя, військова знать), змовившись із дружинниками, бо князь влаштовував розправи, коли військо не перемагало.
Князя Андрія Боголюбського убивають бояри
Великим князем згодом став Всеволод (1176 – 1212 рр.) на прізвисько Велике Гніздо – брат Андрія. Він теж наступав на землі сусідів. На межі ХІІ-ХІІІ ст. «великий князь владимирський Всеволод» був найсильнішим правителем Східної Європи.
Марка із зображенням князя Всеволода "Велике гніздо"
Він зрозумів, що його противниками можуть бути не лише далекі вороги, а й близькі бояри. Тому взявся зміцнювати свою владу. При ньому кількість довірених людей, які служили за прибутки, землі, титули стала збільшуватися. Це були дворяни, і вони обіймали посади у військовій, податковій, судовій системах, тобто, займали ключові пости, й були вірними Всеволоду. Тому князь міг спокійно планувати й здійснювати війни – знову ж таки, за нові володіння. Так він завоював Рязанське князівство, Волзьку Булгарію, а от подолати опір новгородців сил не вистачило.
Руські князівства
По смерті Всеволода Володимиро-Суздальське князівство розпалося на сім уділів (дрібних князівств), якими правили його діти. Проте із часом воно знову набрало сили. Володимиро-суздальський князь Ярослав зайняв також і київський престол, а його син Олександр став князювати у Великому Новгороді. Саме цей князь згодом став відомим під іменем Невського. Син Олександра Невського Данило правив Московським князівством.
Великий Новгород і непоступливі новгородці
Населення Новгорода займалося не лише рільництвом та тваринництвом. Через доволі холодний клімат новгородці не збирали високі врожаї, тому ставали риболовами, мисливцями, воїнами-торговцями. А вдача в таких людей суворіша, і князі мали з ними клопіт. Спершу новгородці платили данину київським князям, проте згодом стали самі обирати собі правителів. Вважали, що це їхнє право, тож коли Святополк ІІ намагався змусити їх прийняти свого сина на княжий престол, отримав красномовну відповідь: «Присилай, якщо в нього дві голови». Звісно, Святополк відмовився. Отож суспільно-політичний устрій «Пана Великого Новгорода», як звали місто в ті часи, відрізнявся від інших земель. Пояснюється це так – князь у новгородців керував військовою дружиною, яка приходила разом з ним. Це був загін, що входив у військо новгородців – ополчення. Отож для самоуправства чи захоплення влади сили у князя було замало. Новгородці цим користувались і могли скинути свого правителя, якщо той не виконував належно своїх обов’язків. Коли нового князя ще не було, владу в місті здійснювали урядовці – посадник і тисяцький. Після 1136 р. місто укладало із новим князем спеціальну угоду про обов’язки, в якій доволі суттєво обмежувались деякі дії правителя. Наприклад, йому не дозволялось знімати з посад урядовців чи ставати власником на землях Новгорода. Влада у місті стала належати народним зборам, а точніше – найзаможнішим чоловікам: боярам, купцям. Це звалося віче. На ньому ухвалювали чи скасовували закони, вирішували, чи запрошувати нового князя і т. ін. Причому, рішення могли прийматися галасом, а могли й бійками.
Карта Новгорода
Архієпископа в місті також стали обирати самі жителі, тож вся влада була виборною. Деяким володимиро-суздальським князям це було не до вподоби, та проти таких стійких новгородців вони нічого не могли вдіяти. З одного боку, Новгород був самостійницькою республікою, тобто його існування дробило Київську Русь, та з іншого, крізь їхні землі не могли пробитися вороги – німецькі й шведські рицарі, які хотіли прорватися на схід.
4. Чому новгородці могли скидати князів і запрошувати собі нових?
5. Кому налажала влада у Новгороді?
5. Учитель ставить творче завдання всім учням для виконання у режимі реального часу.
Творче завдання: Запропонуйте тему для затвердження на новгородському віче (потреба у новому князі, укладання миру та ін.) Уявіть, що вам треба виступити перед новгородцями, й переконати їх. Складіть текст виступу.
6. Домашнє завдання:
1. Повторення пройденого матеріалу.
2. Покажіть на карті межі Володимиро-Суздальського королівства, Київ, Москву, Великий Новгород.
Література:
1. Крижановський О.П., Хірна О.О. Історія середніх віків. - Л.: Оріяна-Нова, 2007;
2. Великі завойовники / Автор-упорядник В.Товстий. – Х.: Промінь, 2010;
3. Навколо світу. Енциклопедія. – Х.: Пегас, 2006;
5. Карліна О. Історія середніх віків. - К.: Генеза, 2000;
6. ukrmap.kiev.ua;
7. sc4v.narod.ru;
8. mid-ages.ru.
Скомпонував і відредагував С. Г. Соловйов, кандидат наук із соціальних комунікацій
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, а и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.
