Гіпермаркет Знань>>Історія України>>Історія України 7 клас>>Історія України: Суспільний устрій Київської держави у ІХ—Х ст.

При вивченні розвитку Русі  важливо знати не лише як від-бувалося становлення держави, а й як змінювалися форми її устрою й управління. За своїм етнічним складом Київська Русь не була монолітною державою. Вона становила своєрідну федерацію народів з різним рівнем політичного, господарського та культурного розвитку. Це потребувало створення сильного апарату влади. Виняткового значення в управлінні державою набувала князівська влада. Саме великий київський князь був її верховним носієм. У X ст. відбувалося окняження земель (підпорядкування владі київського князя територій племінних княжінь), упорядковувалося збирання данини й податків. Влада на місцях почала зосереджуватися в руках родини Рюриковичів. Причому в уявленнях населення підпорядкована володарю територія ототожнювалася з його персоною. Постать володаря в очах підданих виглядала сакральною (священною). Вони вірили в божественну силу й магію його особи.

З другої половини X ст. зароджується ідея старшинства одного з князів роду, якому передавалася влада над братами, синами, племінниками, онуками, а також право на київський («старший») стіл. На думку деяких істориків, у ІХ-Х ст. в Київській Русі поступово почали визнавати право кожного члена роду Рюриковичів на співучасть у владі.

Великі князі здійснювали законодавчо-судову діяльність. Уже на початку X ст. існував «Закон Руський» - звід нормативних актів, у яких знайшли відображення норми звичаєвого права. Княгиня Ольга поширила на підвладні землі адміністративну й судову системи. Власне князі очолювали військо й брали участь у походах. Лише вони мали право на зовнішні зносини з іншими державами.

Помітну роль у політичному житті відігравав дорадчий органи при князеві - рада старійшин, а згодом - князівська рада. До її складу входили старійшини (старці), заслужені дружинники й бояри і. Вона відала найважливішими питаннями життя країни. Русь розвивалася як ранньосередньовічна монархія .і родовою формою володарювання.

СКЛАД І ЗАНЯТТЯ НАСЕЛЕННЯ Упродовж IX-X ст. відбувалося становлення ранньофеодального суспільства. На відміну від Централь-ної і Західної Європи, де виникли три великі групи  людей - верстви (стани) залежно від способу занять: «ті, що моляться» (церковнослужителі), «ті, що воюють» (лицарі), та «ті, що працюють» (трудящий люд), у Русі не склалося соціальної групи з представників духовенства, оскільки християнство ще не утвердилось як державна релігія. Повільнішими темпами, ніж на Заході, йшов процес формування привілейованого стану - «людей війни», на вершині якого перебували великий князь і залежні від нього князі. Зростали чисельність і вплив бояр, лави яких поповнювали представники родоплемінної знаті підкорених земель та верхівки дружинників. Дуже значною була роль дружини, на яку великий князь спирався і з якою радився. Саме за її участю проводилися військові походи, приєднувалися нові землі, країна захищалася від нападів ворогів. Не випадково Русь цього часу історики називають дружинною державою.

Найчисельнішу групу населення складав трудящий люд. Годувальниками суспільства були селяни. їх переважну більшість, на відміну від Центральної і Західної Європи, складали вільні особи - смерди. Вони вели своє господарство, володіли землею, виплачували данину. Рід занять селян залежав від природних умов. У різних місцевостях вони вирощували жито, пшеницю, ячмінь, просо, горох та інші культури. З городини - капусту, ріпу, огірки, часник, цибулю. Збирали яблука, груші, сливи, вишні. Займалися скотарством (переважно розводили велику рогату худобу й свиней), промислами (особливо у смугах лісів), ремеслами, забезпечуючи себе всім необхідним. З розвитком міст зростала чисельність ремісників, торгівців і купців. Ремісники-ковалі виготовляли із заліза зброю та різноманітні знаряддя праці, предмети хатнього начиння. Гончарі виробляли носуд. Розвивалися ремесла з обробки кістки, шкіри, дерева, каменю. Поширювалося прядіння, ткацтво, виготовлення одягу, взуття. Торгівці та купці займалися продажем і купівлею товарів. Найбільш знедоленими були челядь (різні групи залежного населення), котру дарували й продавали, та холопи, становище яких мало чим відрізнялося від рабства.

У ІХ-Х ст. розпочався процес формування середньовічних суспільних станів.

СЕЛО ТА ЖИТТЯ ЛЮДЕЙ У НЬОМУ

Переважна більшість селянства мешкала в селах -неукріплених поселеннях. Села виникали на поло-берегах річок, струмків, озер і розташовувалися групами на відстані 0,5-3 км. У них налічувалося по кілька десятків жител, переважно напівземлянок площею до 30 м2. Господарські приміщення розташовувалися на подвір'ї окремо. Розміри житла свідчать, що селяни здебільшого жили малими сім'ями (у середньому 5-6 осіб) і лише в Поліссі - великими сімейними общинами, розташованими на одному дворищі. Сім'ї кількох сусідніх невеликих сіл чи одного великого об'єднувалися в суспільно-територіальну одиницю - селянську общину, яка називалася верв (термін походить від особливої мотузки — «вірьовки», яку використовували при плануванні жител на родовому поселенні та для вимірювання розмірів земельних ділянок). Верв володіла лісами, пасовиськами й водоймами; орні землі перебували в індивідуальному володінні її членів.

Стіни житла зводили з дерева. Дим від печі виходив через двері, вікна й спеціальний отвір у стелі, тому хата називалася курною. Меблі -лави, лежанки, ослони, полиці, столи і скрині - були грубими й масивними. З посуду використовували горщики, глеки й миски.

Язичницьке капище. Реконструкція  

Ліжка не існувало: «постіль» стелили на долівці - лягали на рогожі й укривалися полотном чи шкурами тварин. Улітку чоловіки носили сорочку й штани, жінки - довгі вишиті полотняні сорочки; підперізувалися поясами, зверху одягалися літники та свити. Теплим одягом слугували сукняні свити й кожухи. Взувалися у личаки, шкіряні постоли, чоботи. На голову чоловіки вдягали шапки, жінки - очіпки, убруси, намітки. їли хліб, різноманітні каші, м'ясо, сало, рибу, птицю, городину, вживали олію, пили молоко, кисіль, мед і пиво.

Побутові умови відзначалися суворістю. Аби «звести кінці з кінцями», щоденно доводилося тяжко працювати всім членам сім'ї. Через стихійні лиха, що регулярно повторювалися, селяни часто голодували. Унаслідок недоїдання вони ставали жертвами різноманітних хвороб; особливо високою була смертність серед дітей.

Як і в попередні віки, селяни поклонялися явищам природи, небесним світилам, деревам, річкам, дотримувалися культу роду. Вони сприймали світ триєдиним: люди, космос, боги. Так, у Збруцькому ідолі1 (символізує бога - творця Всесвіту - Рода) зображення розташовані у трьох ярусах: у верхньому - небесні боги, у середньому - люди, у нижньому - підземний світ з богом, який тримає в руках землю. Релігійні обряди відправляли у святилищах, які будувалися з дерева. У них споруджували капище - місце, де приносилися жертви богам. Тут діяли жер-ці-волхви (волхв - мудрий) - служителі культу, котрі пам'ятали й виконували обряди, замовлення, ритуальні пісні, обчислювали календарні терміни магічних дій, знали цілющі властивості трав тощо. Зображення ідолів вирізувалися з дерева чи каменю. Селянство розвивало рільництво, городництво, тваринництво й різні ремесла, виступало носієм традицій, побутової і духовної культури. Важливу роль у становленні міст відігравала князівська влада, представники якої зводили фортеці,  що з часом перетворювалися на центри князівських  У ІХ-Х ст. на теренах Русі налічувалося уже понад 20 міст: Новгород, Полоцьк, Чернігів, Переяслав, Білгород, Вишгород, і, Пересечен та ін. Огороджене ровами й валами, кожне з них наміцно укріплений дитинець, де зосереджувалися органи влади, та посад, у якому мешкало ремісничо-торгове населення. Основою економічного розвитку більшості міст були сільськогосподарське виробництво, ремесла й торгівля. Здебільшого давньоруські міста виникали не на порожньому місці, так само як і Києву, передували поселення, які поступово гворювалися на ремісничо-торговельні й адміністративно-иптичні центри певної округи.

Міста за площею в багато разів перевищували села, мали брами,  зачинялися на ніч. Якщо в посаді житла були такими самими, як у селі, то у дитинці зводилися наземними і значно більшими. Князі й бояри будували хороми. У X ст. з'являються перші кам'яні будівлі. Починає формуватися власне міське населення. На відміну від села, воно не було однорідним. Його верхівку складали князі, бояри, представники князівської адміністрації, заможні купці й ремісники, ізи - ремісники, дрібні торгівці, челядь. Умови життя названих груп істотно різнилися. Представники першої з них мали просторіші і зручніше обставлені житла, носили дорожчий одяг і взуття. Побут міських низів уподібнювався селянському. Хоча в деяких містах з'являлися громади християн, переважна більшість городян залишалася язичниками.

Виникнення міст започаткувало нову епоху в розвитку середньовічного суспільства, оскільки саме містим судилося стати центрами політичного, економічного й культурного життя, носіями і рушіями прогресу.

Суспільний розвиток Русі ІХ-Х ст. створив умови для утвердження ранньосередньовічних відносин і започаткував формування соціальних верств.

ЗАСВОЇМО ПОНЯТТЯ

ВЕРСТВИ (стани) - великі групи людей, які відрізняються спадковими правами й обов'язками. ФЕДЕРАЦІЯ - форма державного устрою, за якої територіальні одиниці, що входять до її складу, мають ознаки державного утворення, однак найважливіші питання державного життя вирішують вищі органи центральної влади.

ЗАПАМ'ЯТАЄМО ДАТИ

Друга половина X ст. - зародження ідеї «старшинства» одного з князів роду Рюриковичів, що давало йому право на київський стіл і певну владу над «молодшими».

ПЕРЕВІРИМО ЗНАННЯ

1. Окняження земель - це: а) завоювання чужих територій; б) дарування землі князем: в) підпорядкування владі київського князя територій племінних княжінь. 2. Продовжте речення: «Виняткового значення в управлінні державою набувала...». 3. Хто входив до князівської ради? 4. Які ви знаєте заняття селян? 5. Смерди - це: а) раби, які викупилися; б) різні групи залежного населення; в) вільні селяни. 6. Де виникали села? 7. Що таке верв? 8. Дитинець - це: а) назва князівських хоромів: б) язичницьке святилище: в) центральна укріплена частина міста. 9. Які зміни відбулися в політичному устрої держави в X ст.? 10. У чому суть родової моделі володарювання? 11. Чому в Русі IX—X ст. не існувало стану «людей молитви»? 12. Чому Русь називають дружинною державою? 13. Визначте прикметні риси сільського житла. 14. Що зображено на Збруцькому ідолі? 15. Доведіть, що в Русі утверджувалася монархічна форма правління. 16. Чи погоджуєтеся ви з думкою, що в ІХ-Х ст. відбувався процес формування станів? Свої міркування аргументуйте. 17. На основі ілюстрації та тексту параграфа поясніть, у чому полягали суттєві відмінності в зовнішньому вигляді давньоруського міста й села. Чим. це обумовлювалося? Які відмінності в побуті селян і городян це відбивало? 18. Скориставшись ілюстрацією, текстом підручника й джерелом, напишіть оповідання на тему «Життя селян у ІХ-Х ст.».

ПОПРАЦЮЄМО З ДЖЕРЕЛАМИ

Історики про верв та її значення ...Селянська територіальна община складалася з окремих селянських сімей. Конкретні механізми її появи могли бути різними: це й безпосереднє переродження родових колективів у сусідські; й об'єднання родичів та неродичів, що спонтанно складалися в процесі освоєння нових земель; і цілеспрямовані акції «сильних світу цього». Але суть нових колективів завжди була одною. Як відзначала Л. Данилова, «община - соціальний організм, що обов'язково доповнював парцелярне (тобто дрібноселянське. - Авт.) сімейне виробництво, гарантував його нормальне функціонування й відтворення, забезпечував соціалізацію селянства, його включеність у цілісну систему». Значення сусідської общини не стосувалося виключно виробничої сфери. Община була інститутом із широкими соціальними функціями, що охоплювали не лише господарську діяльність, але й сімейно-шлюбні відносини, щоденний побут, сферу культу, ідеології та й в цілому духовне життя, звичаєве право, суд із внутрішніх поміжселянських конфліктів, відправлення повинностей та інші відносини із зовнішнім світом.                                       Історія українського селянства: У 2 т. - К., 2006. - Т. 1. -С. 56.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ 1. Визначте причини утворення верві. 2. Використовуючи матеріал підручника та джерела, з'ясуйте сутність функціонування верві. 3. У чому полягало значення сусідської общини?

РАДИМО ПРОЧИТАТИ Вовк Ю. Й. Історія України в художньо-історичних образах з найдавніших часів до середини XVI ст. - С. 192-193. Історія української культури / За заг. ред. Івана Крип'якевича. - К., 1994. - С. 10-13, 36-38. Узагальнення за темою

ВИТОКИ ТА ПЕРЕДУМОВИ УТВОРЕННЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ

Виникнення Антського та Склавинського союзів у першій половині І тис. н.е. запо-Ічаткувало тривалий процес —формування державності в тогочасних племен. Гальмівний вплив на нього справили боротьба з готами та вторгнення аварів, які затримали політичний розвиток племінних союзів на 150-200 років. Упродовж VII—VIII ст. відбувалося становлення семи політичних союзів протодержавного типу (дулібів, деревлян, хорватів, полян, уличів, тиверців і сіверян) - племінних княжінь, споріднених мовою, побутом, культурою. У них виокремилася племінна верхівка, виникли дружини, склався примітивний апарат влади, утвердилися місцеві князівські династії, тобто відбувалося формування підвалин ранньосередньовічної держави. Окрім внутрішньополітичних чинників, що зумовлювали творення Руської держави, існував і зовнішній -необхідність боротьби з Хо.шрським каганатом, що сприяло об'єднанню деяких племінних княжінь. Важливо пам'ятати, що сучасні українські землі розташовувалися на Великому кордоні, а відтак його вплив (переважно негативний) постійно позначався на різних сферах життя населення цих земель. Початок формування на рубежі УІІІ-ГХ ст. Київської Русі -закономірний наслідок політичного розвитку племінних княжінь.

ПОХОДЖЕННЯ НАЗВ «РУСЬ», «РУСЬКА ЗЕМЛЯ»

Серед істориків тривають дискусії щодо походження термінів «Русь», «Руська земля». Нині сформувалося кілька поглядів на цю складну наукову  проблему.  Ряд  учених дотримується думки про скандинавське коріння них термінів.

Інші віддають перевагу південним витокам. Крім того, існують і прибічники ототожнення назви «Русь» з місцевими слов'янськими племенами. Поступово вона набуває вживання як у широкому, так і вузькому значеннях. Протягом наступних століть із розвитком у слов'янському середовищі політичних та етнокультурних процесів назви «Русь», «Руська земля» ототожнюються із назвою «слов'яни», закріплюються за державою, витвореною їх східною гілкою.

Русами починають називати себе не лише знать окремих слов'янських княжінь, а й усе населення Київської Русі.

Особливості політики Рюриковичів Прихід до влади в 882 р. Рюрчковичів не перервав політичного розвитку Русі, хоча й не позначився значущими змінами. Зміцнювалася влада великого князя руського у формі родової моделі володарювання Рюризсовичів, зародилася ідея старшинства одного з князів роду; рада старійшин перетворювалася на князівську раду; як і раніше, важливу роль відігравала дружина.

Продовжувалася політика окняження земель (до складу Русі входять землі радимичів, словенів, кривичів, уличів та інших союзін племен слов'янського і неслов'янського походження, зокрема меря, весь, чудь), яка породжувала систему васальної залежності місцевої знаті. За правління Рюриковичів оформився «Закон Руський», було врегульовано систему збору данини й податків, розпочато адміністративну реформу, що передбачала зосередження всієї повноти влади на місцях у руках однієї родини. У сфері соціальних відносин започатковано процес формування двох станів: привілейованого - «тих, хто воює» та селян і міщан - «тих, хто працює».

Рюриковичі, які прийшли до влади в Русі, продовжили політику попередніх князів.

Християнство почало проникати на територію Східної Європи з Візантії, Криму й Великої Моравії в VII-ІХ ст. Наприкінці VIII ст. прийняв хрещення руський князь Бравлін. У 860 р. у Константинополі хрестився Аскольд, котрий, повернувшись із походу, спробував поширити це віровчення на Русі. Заходи князя з християнізації населення викликали невдоволення язичницької знаті, що стало причиною приходу до влади Рюриковичів. За Олега становище християнських общин погіршилося. Ігор поставився до них доброзичливіше, і чисельність прихильників нової віри зросла. Чимало для неї зробила Ольга, котра стала християнкою. Проте через спротив різних груп язичницького населення, передусім дружинників, вона не наважилася запровадити християнство на державному рівні.

Спротив язичників став основною причиною невдач у реалізації намірів охрестити Русь. Вихід русі на міжнародну арену В період раннього середньовіччя війна була головним засобом проведення зовнішньої політики всіх держав, і Русь не становила винятку. Основним напрямком зовнішньополітичних зносин руських князів залишався південний - взаємовідносини з Візантією. Походи на її володіння спонукали Константинополь у 838 р. піти на встановлення з Руссю дипломатичних відносин. У 860 р. між ними було укладено перший договір. Воєнні походи на Візантію й укладені з нею договори засвідчили перетворення Русі на впливову державу Східної і Південно-Східної Європи. Велика княгиня Ольга першою з руських правителів: зуміла розв'язати міждержавні суперечки мирним шляхом - шляхом переговорів. На відміну від неї, її син Святослав проводив зовнішню політику лише за допомогою військової сили.

Упродовж ІХ-Х ст. відбувався процес утвердження Русі на міжнародній, арені.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ 1. Які чинники зумовили утворення Київської Русі? 2. У ст. термін "Русь" означав назву: а) території; б) держави; в) привілейованої групи людей. 3. У чому виявились особливості політики Рюриковичів ? Свою думку аргументуйте. 4. Чому зазнали невдачі спроби християнізації Русі? 5. У чому полягала особливість зовнішньої політики великої княгин Ольги?

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ ТЕМАТИЧНОГО ОЦІНЮВАННЯ

ПЕРШИЙ РІВЕНЬ СКЛАДНОСТІ

Коли відбувалося Велике розселення слов'ян: а) у V-VІІ ст.; б) у III- V ст.; в) у IV-VI ст.?

Хто такий князь?

Дружинники - це: а) вільні селяни; б) родоплемінна знать; в) професійні воїни, котрі служили князю.

Де і коли виник Хозарський каганат? Коли утворилася держава Київська Русь?

Титул правителя Русі IX ст. мав назву: а) каган; б) боярин; в) король.

У якому році започаткувалися регулярні дипломатичні відносини з Візантією: а) у 838 р.; б) у 860 р.; в) у 907 р.?

Яка подія відбулася у 882 р.: а) похід на Константинополь; б) смерть Ігоря; в) прихід до влади династії Рюриковичів?

Кого називали варягами?

Кому належать слова: «Хай буде се мати городам руським»?

Що промовляє легенда про смерть Олега?

Полюддя - це: а) зібрання племінного ополчення; б) щорічне збирання князем данини з населення; в) повинності міщан. Хто з руських князів першим ліквідував місцеве княжіння: а) Ольга; б) Олег; в) Святослав? Хто з володарів Русі впорядкував збір данини й податків?

Кого М. Грушевський назвав «чистим запорожцем на київськім престолі»?

Коли відбувся перший похід Святослава на Балкани? Ханом печенігів був: а) Дір; б) Куря; в) Касог.

Перша згадка про «Закон Руський» припадає на: а) початок X ст.; б) першу половину VII ст.; в) 964 р. З кого складалася князівська рада?

ДРУГИЙ РІВЕНЬ СКЛАДНОСТІ

1. У чому полягали наслідки Великого розселення слов'ян? 2. Покажіть на карті України місця розташування політичних союзів племен. 3. Що означало поняття «Русь» у VII--VIII ст.? 4. Визначте причини утворення Руської держави. 5. Що ви знаєте про діяльність Аскольда? 6. Складіть таблицю «Договори Русі з Візантією другої половини IX -першої половини X ст.» (рік, хто уклав, статті договору). 7. Яку політику щодо переможеної знаті племінних княжінь проводив Олег? 8. Чому науковці називають Русь дружинною державою? 9. У чому суть принципу васальної залежності? 10. Чому існувала потреба у встановленні порядку й розмірів щорічного збирання данини? 11. Чому зазнав невдачі похід Ігоря на Константинополь у 941 р.? 12. Розставте зазначені нижче події у хронологічній послідовності: • похід князя Бравліна на Кримське узбережжя;

• захоплення Києва Олегом;

• розпад Дулібського союзу;

•смерть Ігоря;

• перша спроба хрещення Русі;

• розгром Хозарського каганату;

• посольство Ольги до германського імператора;

• початок князювання Святослава. 13. Чому Ольга не наважилася запровадити християнство? 14. Визначте особливості зовнішньої політики Ольги. 15. Які зміни відбулися в політичному устрої держави у X ст.? 16. Якого стану не знало руське суспільство?

ТРЕТІЙ РІВЕНЬ СКЛАДНОСТІ

1. Якими рисами характеризувався процес творення союзів племен? 2. Доведіть, що впродовж VII—VIII ст. у союзів племен виникали зародки державного життя. 3. Чому питання етнічної належності Київської Русі породжувало і породжує дискусії серед істориків? Власну думку обґрунтуйте. 4. Складіть оповідання на тему «Взаємини слов'янських союзів пле мен із сусідами у VII-VIII ст.». 5. Чим визначалася політика Рюриковичів? Свою думку аргументуй те. 6. Віднайдіть спільне у внутрішній політиці князів Олега й Ігоря. 7. Чи засуджуєте ви деревлян за вбивство князя Ігоря? Власну думку обґрунтуйте. 8. Доведіть, що реформи Ольги мали прогресивний характер. 9. Підготуйте розгорнутий план відповіді по темі «Зовнішня політика Святослава». 10. Доведіть, що впродовж X ст. у Русі зміцнювалася монархічне форма правління. 11. Складіть оповідання на тему «Життя села у ІХ-Х ст.»

_{Вся всесвітня історія онлайн, підручники історії України, календарно-тематичний план згідно шкільної програми, вивчай історію України безкоштовно}

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.