І. Привітання вчителя та оголошення теми. (1 хв) ІІ. Мотивація, перевірка домашнього завдання. (5-7хв) ІІІ. Актуалізація опорних знань (3-5 хв) IV. Вивчення нової теми. (20 хв) V. Самостійна робота учнів (5 хв) VІ. Висновки та узагальнення (2-3 хв)
Хід уроку
Вивчення нової теми
З'єднання Литви з Польщею в одну державу, що відбулося на сеймі в Любліні було викликано через побоювання польсько-католицької партії, що Литва, з припиненням в особі Сигізмунда-Августа литовсько-польської династії Ягеллонів, відокремиться від Польщі.
Королівська династія Ягеллонів
Питання про унію обговорювалося ще на варшавському сеймі 1563-64 рр.., на якому король відрікся від своїх спадкових прав на Литовську державу на користь польської корони; тут-таки було видано "варшавські рецесії", що послужили основою подальших переговорів.
Литовські магнати були проти унії, не бажаючи втратити спадкових прав засідання в королівській раді і в той же час допустити поширення на зем'ян і бояр прав польської шляхти; боялися вони, крім того, напливу поляків. У 1565 р. глава литовської партії Микола Чорний Радзивілл помер і литовська опозиція ослабла.
На 23 грудня 1568 р., після різних дрібних сеймів, був скликаний великий, або вальний, сейм у Любліні, але литвини з'їжджалися дуже неохоче і повільно, і відкриття сейму відбулося лише 10 січня 1569. Представники Литви поставили свої умови: загальний сейм для вибору короля на кордоні Литви і Польщі, коронування короля у Вільно литовської короною, скликання сеймів поперемінно в Литві та Польщі, призначення на посади в Литві лише її уродженців.
Сейм у Любліні
Ці умови викликали сильні заперечення з польської сторони, і жодне з них не було прийнято. Польський проект унії був складений єпископом краківським Падневським. Його умови були: обрання та коронування в одній Польщі, один вальний сейм, сенат, також монета. Ця розбіжність змусила литовських послів спочатку засідати окремо, а в кінці лютого без всякого оповіщення раптово виїхати з Любліна. Виїзд їх не мав бажаного впливу на короля і польських послів, які вдалися тепер до заходів різких і незаконних: сейм (майже виключно з поляків) вирішив відокремити від Литви Волинь і Полісся і "возз'єднати" їх з Польщею.
Незважаючи на протести литовських сенаторів і невдоволення частини населення, ця міра була приведена у виконання й королівські універсали загрозою відібрання маєтків змусили сенаторів і послів цих земель повернутися в Люблін. 5 квітня на сейм прибуло литовське посольство, просячи скасування універсалів, "відрізування у Литви крила", і знову вказуючи на раніше даровані Литві привілеї; ці прохання були відхилені, причому особливо ретельно проти них виступали посли знову приєднаного Поліського воєводства, раділи придбання "польських вольностей".
Протягом травня присягнули королю представники Волині. Литовські посли тим часом знову повернулися на сейм, відповідали на вимоги польської сторони лише благаннями і нарешті 27 червня висловили згоду на всі пункти запропонованої з польської сторони унії, просячи лише про пом'якшення деяких вираженій.
1 липня 1569 відбулася урочиста присяга обох сторін; деякі приватні питання зайняли ще близько місяця, при чому багато суперечок було із-за розподілу. 12 серпня сейм закінчився. На ньому в останній раз були міські представники (2 від Кракова); тут-таки відбулося остаточне розпадання сейму на дві палати - сенаторську і посольську; посольська або шляхетська демократія, з цього часу виступає з явними претензіями на переважне значення в державі. "1 липня 1569 року в місті Любліні Актом Об'єднавчого Сейму усіх станів Польської Корони і Великого князівства Литовського було проголошено утворення Речі Посполитої - федеративної держави" двох народів ", які зливалися в" єдине нерозривне тіло".
Положення України в період унії
З утвердженням Люблінської унії закінчується литовсько-руський період в історії України. Це трохи інший період (як і всі) дає розуміння того, що Україні необхідно мати своє незалежне існування і процвітання держави, але, на жаль, вона не мала свого суверенного становища на той момент.
Люблінська унія 1569 року стала для українців подією великого значення. Українські землі в складі Польської корони мали такі адміністративні одиниці: воєводства Руське, Белзька, Подільське, Волинське, Братславское, Київське, Чернігівське також. У них діяв "Литовський статут" і була російська мова панівним, але його витісняли польська і латинська. У соціальній структурі панів-магнатів було вирівняне зі шляхтою. Українську шляхту вирівняли в правах з польською. Також з приходом польської шляхти відбуваються значні зміни в релігії, населення намагалися направити прийняти католицтво.
Польський шляхетський герб
Але все ж таки з новими польськими порядками покращилося становище міського населення. А найбільше потерпіло сільське населення. Воно втратило право на землю, була збільшена панщина (у XVI столітті на Волині досягала трьох днів на тиждень). Було обмежено перехід від одного власника до іншого.
Наступ польського уряду і шляхти на українські землі для покатоличення, з одного боку і соціального поневолення, з іншого, викликало відсіч українського народу. А також проти цього початок контрнаступ козацтво. Але мало магнатів боронило свою віру, національність і культуру. Все це дало свій поштовх до того щоб боротися за незалежність протягом багатьох років. Ця боротьба тривала дуже тривалий час і сходить до часів Богдана Хмельницького. Що говорить про те, як довго тривало управління князівства Литовського, і як довго народ хотів незалежності своєї держави.
Висновки та узагальнення
Висновки учні формують самостійно, використовуючи підручник.
Вони можуть мати такий вигляд:
Отже, торкнувшись теми про Люблінську Унію, відразу думаєш про те, що Україна була лише тільки полем управління двох держав, які разом створили велике князівство. Адже за великим рахунком унія між Польщею і Литвою була рішенням їх політичних проблем, але ніяк Україна не входила в поле цих інтересів.
Тобто українське життя будувалася на польському зразку і було ополячене. Це ніби повна перебудова зверху до низу, не залишає каменя на камені особистої культури і незалежності. Повністю були відкинуті всі українські елементи. Перебуваючи у складі князівства, в Україні була змінена вся структура, як політичне, соціальне так і релігійне становище. Україна була під владою, і вона бажала свого незалежного становища, а також боролася за нього дуже тривалий час, але ніяк не мала його до теперішнього часу.
Перевірка знань
Питання: 1. Коли відбувся варшавський сейм? 2. Що обговорювалося на ньому? 3. Коли сталося відкриття сейму у Любліні? 4. Коли підписано Люблінську унію? 5. Що проголошувалося нею? 6. Які наслідки унія мала для України? 7. Покращення життя якого населення відбулося внаслідок підписання унії?
Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний параграф підручника.
2. Заповнити словнички новими термінами та датами.
Список використаних джерел:
1. Урок на тему "Люблінська унія" вчителя вищої категорії Дудки Л.Г. ліцею №11 м.Кременчук
2. Презентація уроку на тему "Передумови Люблінської унії." вчителя Міжнародного ліцею Гранд Дмитрієва В.С.
3. Усі уроки до курсу «Історія України» 8 клас / О. П. Мокрогуз, А. О. Єрмоленко. — Х. : Вид. група «Основа», 2008
4. Коляда, І. Методика організації та проведення уроку-практикуму на тему: "Люблінська унія та її вплив на подальшу долю українських земель" (історія України, 8 клас)// Історія в школі : Науково-методичний журнал. - 2009. - N 9. - С. 30-34
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.
