Гіпермаркет Знань>>Історія України>>Історія України 11 клас>> Історія України: Здобуття Україною незалежності

ЗДОБУТТЯ УКРАЇНОЮ НЕЗАЛЕЖНОСТІ
Згадайте:
1. Які факти свідчили про неспроможність союзних партійно-державних структур здійснювати управління в СРСР?

2. Які з політичних сил в Україні першими в другій половині 80-х років проголосили боротьбу за незалежність?

3. Чому на межі 80-90-х років в Україні стрімко падав авторитет Комуністичної партії?

Наприкінці 1990 — початку 1991 р. внутрішньополітична обстановка у Радянському Союзі ще більше загострилася. На грудневому пленумі  ЦК  КПРС  більшість  учаcників закликала до рішучої боротьби з «деструктивними силами», «сепаратистами», «націоналістами». Тодішній перший секретар ЦК КП України С. Гуренко у виступі на пленумі заявив: «Демократія, гласність, плюралізм, не покращуючи реального стану речей, стають засобом перетворення країни у "театр абсурду".
В цей час основні політичні пристрасті почалися довкола доцільності підписання нового союзного договору та розбудови СРСР як реальної «федерації рівноправних республік». Саме на цьому наполягали налякані хвилею суверенізації та національно-визвольного руху союзні структури.
В Україні ідея підписання нового союзного договору була зустрінута неоднозначно. Багато положень його проекту, запропонованих на обговорення у листопаді 1990 р., суперечили Декларації про державний суверенітет України. Він суттєво обмежував права республіки та знову передбачав формування союзних органів влади з великими повноваженнями у сфері міжнародних зносин, фінансової політики, передбачав повернення до норми щодо верховенства союзних законів над республіканськими.
Особливого захоплення в Україні, як і в інших союзних республіках, проект нового союзного договору не викликав. Тому консервативні сили, і зокрема депутатська група «Союз» Верховної Ради СРСР, закликали М. Горбачова як президента винести питання щодо майбутньої долі країн на Всесоюзний референдум. Референдум відбувся 17 березня 1991  р.

До бюлетеня вносилося запитання: «Чи вважаєте ви необхідним збереження Союзу Радянських Соціалістичних Республік як оновленої федерації рівноправних суверенних республік, в якій повною мірою гарантуватимуться права і свободи будь-якої національності?».
реакційного перевороту, трагічні наслідки якого для долі ук. раїнського народу були очевидні.

У ті трагічні години проти наступу реакції рішуче виступили демократичні сили Росії. О 9-й годині ранку 19 серпня у зверненні «К гражданам России» керівництво РРФСР охарактеризувало утворення ГКЧП як «правий реакційний антиконституційний переворот» і закликало маси до загального страйку. Москва перетворилася на центр опору заколотникам.
В Україні представники Руху і новостворених демократичних партій виступили з пропозицією засудити заколот спеціальним рішенням президії Верховної Ради УРСР. Але більшість членів президії вичікувала, блокуючи всі спроби членів Народної Ради дати оцінку дій ГКЧП. За цих умов демократи розгорнули широку роботу в масах. Із засудженням перевороту виступила частина членів президії Верховної Ради (О. Ємець, Д. Павличко, В. Пилипчук, Л. Танюк, І. Юхновський, В. Яворівський). Дії ГКЧП вони кваліфікували як антиконституційні й у разі захоплення ним влади в Україні закликали народ до непокори. Львівська обласна рада закликала громадян до масових актів громадянської непокори у відповідь на «спроби насильницького усунення демократично обраної влади». Сесія Харківської міськради кваліфікувала утворення ГКЧП як «найтяжчий злочин». Народний рух України закликав громадян «створювати організаційні структури активного опору». Союз українського студентства у зверненні до Верховної Ради УРСР заявив про намір розпочати «акції громадянської непокори». Голова спілки офіцерів України, полковник В. Мартиросян запропонував організувати волонтерів для захисту українського парламенту і в телеграмі Б. Єльцину закликав військовослужбовців — громадян України, які проходять службу на території РРФСР, не виконувати розпорядження ГКЧП, а підтримувати Президента Росії. Республіканський штаб Руху і Всеукраїнський страйком планували розпочати 21 серпня безстроковий всеукраїнський страйк, а гірники Донбасу ще 20 серпня відправили до Л. Кравчука делегацію з протестом з приводу утримання під вартою на території суверенної України М. Горбачова (котрий на момент заколоту перебував із сім'єю у Форосі в Криму на відпочинку) та з попередженням про страйк.
Після невдалої спроби штурму прибічниками влади «Білого дому» у Москві, здійсненого в ніч з 20 на 21 серпня, стало очевидним, що переворот провалюється. Позиція керівництва Верховної Ради УРСР стала чіткішою. Опівдні 22 серпня Президія Верховної Ради ухвалила рішення про скликання 24 серпня позачергової сесії Верховної Ради України.

Провал перевороту став поразкою реакційних сил. Перш за все, він означав крах усіх  союзних унітарних структур, злам тоталітаризму. Республіки були фактично полишені на себе і стали брати усю повноту влади у свої руки. Позачергова сесія Верховної Ради УРСР 24 серпня 1991 р. прийняла історичний документ  — Акт проголошення незалежності України. «Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла над Україною в зв'язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 р.,
—    продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні,
—    виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом ООН та іншими міжнародно-иравовими документами,
—    здійснюючи Декларацію про державний суверенітет України, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто проголошує незалежність України та створення самостійної української держави — України.

Територія України є неподільною і недоторканною.
Віднині на території України чинними с виключно Конституція і закони України».
Отже, 24 серпня 1991 р. перестала існувати Українська Радянська Соціалістична Республіка. На політичній карті світу з'явилася нова незалежна держава — Україна.
У постанові Верховної Ради «Про проголошення незалежності України» було вирішено 1 грудня 1991 р. провести республіканський референдум на підтвердження Акта проголошення незалежності. Україна прийняла рішення про закріплення незалежності єдиною з республік колишнього СРСР. І в цьому полягала її мудрість - бо відмінити рішення міг лише сам народ, а не якась політична сила, що могла в майбутньому прийти до влади.
Відповідно до даного Акта Верховна Рада прийняла Постанову «Про військові формування на Україні», якою підпорядкувала собі усі війська, дислоковані на території республіки. Постанова передбачала утворення Міністерства оборони України. Уряд України мав розпочати створення Збройних сил України. Було заявлено також про створення замість республіканського КДЬ, підпорядкованого Москві, Служби безпеки України. Передбачалося введення власної національної валюти, усі підприємства союзного підпорядкування, розташовані в Україні, проголошувалися власністю республіки.

Ці кардинальні рішення не викликали опору комуністичної більшості Верховної Ради, державних структур України, що контролювалися комуністами. Вражена ліквідацією союзного центру Компартія республіки була деморалізована і з острахом очікувала наслідків поразки заколотників та можливого суду над ними та Комуністичною партією в цілому. За цих умов підтримка депутатами-комуністами Акта проголошення незалежності та рішень Верховної Ради, що закріплювали його, була цілком зрозумілою. Більшість була схильна до створення незалежної, але підконтрольної Компартії України республіки. Та поразка заколотників була перш за все поразкою КПРС, що почала швидко розвалюватися. Тисячі комуністів стали виходити з партії. Це одразу ж позначилося на становищі і позиціях парламентської більшості. Із заявою про вихід з КПРС виступила група депутатів Верховної Ради України, а також Голова Верховної Ради Л. Кравчук і його перший заступник І. Плющ. Президія Верховної Ради України 31 серпня прийняла, нарешті, Указ, аналогічний прийнятому в Росії, — «Про тимчасове припинення діяльності Компартії України». Передбачалося, що Указ, діятиме «до остаточного розслідування обставин» участі КПУ у змові. Однак уже перші результати роботи тимчасової комісії Верховної Ради з перевірки діяльності посадових
осіб, органів влади, управління, об'єднань і організацій у зв'язку із заколотом дали таку кількість незаперечних фактів підтримки КІІ України заколоту, що діяльність іще донедавна правлячої в республіці партії довелося заборонити взагалі. Невдовзі заявила про свій саморозпуск і компартійна більшість у парламенті.
В атмосфері національного піднесення, викликаного Актом проголошення незалежності, 4 вересня 1991 р. було прийняте історичне рішення про підняття над будинком Верховної Ради України національного синьо-жовтого прапора. А 28 січня 1992 р. синьо-жовтий прапор було визнано Державним прапором України. 19 лютого 1992 р. після гострих дискусій Верховна Рада України затвердила малий герб України — тризуб. 16 січня 1992 р., Державним гімном України було затверджено написану в 1863 р. українським композитором М. Вербицьким пісню «Ще не вмерла України і слава, і воля...». Незалежна дер-ясава відмовилася від імперських державних символів і прийняла свої, що відбивали її національні й історичні традиції.
 
Суперечності між інтересами України й колишніми союзними відомствами
Проголошення незалежності України призвело до загострення відносин між республікою і деякими політичними колами Росії та залишками керівних структур колишнього центру. Урядовці РРФСР стали робити заяви про можливість перегляду кордонів з Україною, якщо вона не погодиться на відновлення нової союзної держави. У центральних виданнях, на радіо й телебаченні розгорнулася антиукраїнська кампанія. Це викликало обурення більшості населення республіки, але стимулювало сепаратистські тенденції в Криму, деяких південних та східних областях України. У лютому 1991 р. Верховна Рада УРСР, йдучи назустріч побажанням депутатів Кримської обласної Ради і враховуючи настрої значної частини населення півострова, відновила Кримську Автономну Радянську Соціалістичну Республіку. Та цей крок України був сприйнятий сепаратистами Криму як ознака її слабкості. Після 24 серпня 1991 р. набуває поширення ідея щодо приєднання півострова до Росії або навіть надання йому статусу повної незалежності. Цей рух активно підтримувала в Криму заборонена Компартія України. З ідеєю утворення на Півдні України так званої Новоросії виступили сепаратистські об'єднання Одеси, Миколаєва і Херсона. Про необхідність відродження штучно утвореної у 1918 р. Донецько-Криворізької республіки заговорили в Донбасі.
За таких обставин виник новий варіант союзного договору, тепер уже як конфедеративного Союзу Суверенних (Незалежних) Держав (СНД). Його підписання М. Горбачов проголосив можливим уже наприкінці 1991 р. Керівництво України відмовилося від участі у формуванні нового союзу. Це викликало роздратування центру. Президент М. Горбачов неодноразово заявляв, що він «не уявляє собі Союзу без України». Більше того, на адресу України полетіли погрози і застереження про можливі катастрофічні наслідки у разі відмови республіки увійти до нового союзного утвору. Але, як часто бувало раніше, цей тиск Центру призвів до протилежних результатів.
 
Референдум 1 грудня 1991 р. та вибори Президента України
Декларація про державний суверенітет України проголосила принцип поділу влади в  республіці на законодавчу, виконавчу й судову. Виходячи з цього, система поєднання законодавчої та  виконавчої функцій радами різних рівнів вичерпала себе і мала бу ти замінена іншою.
 У липні 1991 р. Верховна Рада прийняла пакет законів стосовно запровадження в Україні інституту президентської влади. Протягом вересня-жовтня 1991 р. рубіж у 100 тисяч під. писів, необхідних для балотування на вищу посаду в державі подолало 7 чоловік.
Незважаючи на істотні відмінності в їхніх передвиборчих програмах, усі кандидати стояли на платформі проголошення незалежності України й закликали громадян України підтвердити на республіканському референдумі 1 грудня 1991 р. це історичне рішення Верховної Ради. У ході передвиборної боротьби усі кандидати виступали проти участі України у створенні СНД.
Референдум 1 грудня 1991 р. увійшов в історію України як одна з найсвітліших подій, день національної гідності її народу. На запитання в бюлетені для голосування на всеукраїнському референдумі «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?» 90,32% виборців відповіли: «Так, підтверджую».

Головними причинами такої одностайності були віковічне прагнення народу України до незалежного життя, розпад Союзу РСР, певна стабільність порівняно з іншими республіками українського товарного ринку, прагнення прокомуністичних сил у владних структурах зберегти свої позиції в Україні за умов зростаючого наступу з Москви антикомунізму.
Свого Президента Україна визначила того ж дня. Ним став Л. Кравчук, за якого проголосувало 61,6% виборців, що прийшли 1 грудня на виборчі дільниці.
Всеукраїнський референдум 1 грудня 1991 р. став вирішальною подією на піляху до повної ліквідації центральних владних структур. 7-8 грудня в Біловезькій Пущі неподалік від Мінська Президент України Л. Кравчук, Голова Верховної Ради Республіки Білорусь С.Шушкевич і Президент Росії Б.Єльцин констатували розпад Радянського Союзу і підписали угоду про утворення Співдружності Незалежних Держав (СНД). 21 грудня в Алма-Аті декларація про утворення СНД була підписана керівниками Азербайджану, Білорусі, Казахстану, Киргизстану, Молдови, Росії, Таджикистану, Туркменістану, Узбекистану і України. «З утворенням Співдружності Незалежних Держав, — зазначалося в Декларації,  —  Союз Радянських Соціалістичних Республік припиняє своє існування». Засновники СНД чітко визначили, що кожна з республік, що входить до СНД, цілком незалежна у своїй внутрішній і зовнішній політиці держава, а нове міждержавне утворення не передбачає ніякого центру, жодних вертикальних управлінських структур-Незалежність України стала фактом, який визнавався всіма державами, що виникли на теренах колишнього СРСР. З цього часу починається принципово новий етап її історії.
 
 
ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ
 1.    Чим був викликаний референдум 17 березня 1991 р.? Хто був його ініціатором? Як поставилося до нього керівництво Верховної Ради УРСР і КП України? Охарактеризуйте його результати.
2.    Як вплинула на процес державотворення в Україні спроба державного перевороту ГКЧП 19 серпня 1991 р. у Москві? Дайте оцінку
дій керівництва Верховної Ради УРСР і ЦК КП України щодо ГКЧП.
3.    Проаналізуйте обставини прийняття Верховною Радою УРСР Акта проголошення незалежності України. Чому за цей Акт проголосувала компартійна більшість Верховної Ради?
4.    Що спричинило заборону діяльності КП України? Які наслідки мала ця заборона?
5.    У чому виявлялося загострення відносин між Україною і Росією після проголошення Акта незалежності України?
6.    Розкрийте причини виникнення сепаратистських настроїв в Україні після проголошення Ті незалежності. Для яких регіонів були характерні ці настрої й чому?
7.    Розкажіть про президентську виборчу кампанію 1991 р. та її наслідки.
8.    Чим  було викликане проведення   1   грудня   1991   р.  Всеукраїнського референдуму і які його результати? Який вплив він мав на подальшу долю України?

ДОКУМЕНТИ.
1. Шифротелеграма Секретаріату ЦК КП України на місця Первым секретарям обкомов, Киевского горкома Компартии Украины.
В связи с введением в стране чрезвычайного положення важнейшей задачей партийных комитетов является содействие Государственному Комитету по Чрезвычайному Положенню в СССР. Во всей своей практической деятельности необходимо руководствоваться Конституцией и законами Союза ССР, документами, издаваемыми Государственным Комитетом по Чрезвычайному Положенню. Секретариат ЦК Компартии Украины рекомендует: Оперативно сориентировать партийньїй актив, народных депутатов, руководителей предприятий, колхозов, совхозов, организаций и учреждений на необходимость обеспечить повсеместное спокойствие, твердьій конституционньїй порядок и дисциплину... Всякие демонстрации, митинги, манифестации, забастовки должны быть исключены.
Во всей работе необходимо исходить из того, что сегодня ключевым вопросом является сохранение Союза Советских Социалистических Республик, упрочение братских связей со воєми народами нашей страны.
Секретариат ЦК Компартии Украины обращает внимание на то, что принимаемые руководством страньї по стабилизации обстановки и выводу из кризиса мерьі отвечают настроениям подавляющего большинства трудящихся и созвучньї с принципиальной позицией Компартии Украины...
Секретариат ЦК Компартии Украиньї 19 августа 1991   года Коммунисгическая партия Украиньї: Хроника запрета.  —  С. 8-71.

2. Заява Народного руху України з приводу спроби державного перевороту в СРСР 19 серпня 1991 р.
1.    Утворений позаконституційний орган влади — державний комітет надзвичайного становища в Москві — є незаконним, і його рішення не можуть мати юридичної сили в Україні;
2.    Рух не визнає ДКНС і не вважає його рішення обов'язковими для себе;
3.    Рух закликає всіх громадян України не підпорядковуватись волі путчистів, створювати організаційні структури активного опору,
які будуть координувати Всеукраїнський страйк, до якого ми за кликаємо як до єдиної мирної дієвої зброї в боротьбі за волю і добробут своєї родини, нашої української держави.
Голова Народного руху України Іван Драч.
Хроніка опору. Документи, інші офіційні матеріали, свідчення преси про спробу державного перевороту, вчиненого так званим ГКЧП у серпні 1991 року.  —  К.: Дніпро, 1991.  —  С. 182.

ЗАПИТАННЯ ДО ДОКУМЕНТІВ   
Документи № 1.
Охарактеризуйте позицію ЦК КПУ щодо ГКЧП. Чи відповідає дійсності твердження, що Компартія України непричетна до спроби державного перевороту, а ГКЧП — справа купки авантюристів? Документ № 2.
Дайте оцінку позиції Руху щодо ГКЧП. Яку роль відіграла його позиція у протистоянні змовникам?

Історія України. 11 клас. Турченко Ф.Г., Панченко П.П., Тимченко С.М.
Вислано читачами з інтернет-сайту

_{Матеріали з історії України 11 класу, завдання та відповіді по класам, плани конспектів уроків з історії України 11 класу}

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.