KNOWLEDGE HYPERMARKET


Нормани. Походи вікінгів. Виникнення та розвиток Скандинавських держав. Духовне життя.

Гіпермаркет Знань>>Історія всесвітня>>Всесвітня історія 7 клас>>Нормани. Походи вікінгів. Виникнення та розвиток Скандинавських держав. Духовне життя. Християнізація скандинавських народів. Франція.


Скандинавія


1. За картою визначте природні іі кліматичні умови Скандинавського півострова.
2. Які моря омивають півострів?
3. Як природні умови впливають на зайнятість населення?


Нормани


Скандинавський півострів завдовжки майже 2000 км — найбільший у Європі. Здавна його заселяли північні германські племена, яких у Західній Європі називали норманами, тобто "людьми Півночі". З-поміж них виокремилися ланці, шведи та норвеги, які згодом утворили свої держави.


Більшу частину Скандинавського півострова займали ліси та гори. Земля була малопридатною для землеробства, тому в житті скандинавів велике значення мало море, а їхніми головними заняттями були мореплавство, рибальство, скотарство та мисливство.


Мореплавство було відоме жителям Скандинавського півострова з давніх-давен. Вони добре вивчили морські шляхи та вправно пересувалися вздовж берегів вузькими й звивистими затоками — фіордами. Нормани були чудовими суднобудівниками, а їхні кораблі на той час вважалися найкращими. Із VIII ст. скандинави будували вже вітрильні багатовесельні кораблі, довжина яких сягала 20 і більше метрів, а ширина — від 4 до 5 метрів. Такі судна вмішували до 150 осіб. У разі погреби їх можна було перенести на руках. Корма й ніс корабля мали загострену форму, тому для зміни курсу досить було тільки переставити весла. Корабель мав вітрило чотирикутної форми, яке часто фарбували в червоний колір.


Самі нормани з гордістю називали свої кораблі «кіньми моря». Ніс корабля прикрашали вирізьбленою з дерева головою дракона або змія. За тогочасними віруваннями, це надавало кораблю магічної сили, боронило його від злих духів і відлякувало ворогів. Коли нормани приставали до берега й витягувати корабель на сушу, то голову звіра знімали, щоб не розгнівати місцевих богів. Жителі Півночі давали кораблям імена («Дракон», «Великий змій»), дорожили ними й берегли їх.
 
Оскільки морських карт не було, то нормани знаходили дорогу за сонцем і зірками чи за обрисами землі.


На світанку епохи Середньовіччя нормани жили племенами, кожне з яких очолював ярл, або конунг. Це був військовий вождь, який мав добре озброєну дружину, і кожен воїн давав йому клятву вірності.


Напри кінці VIII ст. в Скандинавії намічувалося не більше 2 млн жителів. Однак із початку IX ст. населення починає зростати. Цей приріст, а також пов'язана з ним нестача засобів до існування, спонукали скандинавів здійснювати набіги на сусідні землі. Тз насидженнх місць їх гнала також жадоба пізнання і пригод. Такі походи організовували та очолювали вихідні зі знатних родин. Так, у VIII ст. з'явилося чимало «берегових вождів», які були безземельними, але мали хоробрі серця. Навесні вони лаштували кораблі та зброю, набирали загін відважних воїнів і вирушали в далеке плавання. Часто перед відплиттям догори підкидали спис і за напрямком його падіння визначали шлях майбутнього походу.


Походи вікінгів


Напади скандинавів тривали з перервами, починаючи з кіпця VIII до другої половини XI ст. У Франції «північні люди» були відомі під ім'ям норманів, в Англії їх називали данцями, у Візантії — варантами, на Русі варягами. У самій Скандинавії воїнів, які здійснювали походи в інші країни, іменували вікінгами. Слово «вікінг» походить від давньоскандипавського слова «вік», що означає «затока», «бухта», тобто місце, де базувалися учасники походів.


У 793 р. вікінги на своїх кораблях пристали до східного узбережжя Англії, пограбували і спалили тамтешній монастир. Так почався майже трьохсотрічний період походів норманів, який увійшов у історію Північної Європи під назвою «епоха вікінгів». Як правило, вікінги здійснювали свої набіги влітку. Уночі або вранці вони запливали в гирла річок, а потім проникали вглиб країни.
Побачивши кораблі з головами драконів і зміїв на носі, що неслися під червоними або смугастими вітрилами, перелякані жителі прибережних територій тікали н ховалися в найближчих лісах із домашнім скарбом і худобою. Ті, які не встигли цього зробити, гинули або ж ставали полоненими. Разом із награбованим добром їх вантажили на судна іі везли в Скандинавію. Усе, що не могли забрати із собою, вікінги знищували: худобу вбивали, оселі спалювали.


З-поміж вікінгів найбільшою жорстокістю в бою відзначалися воїни-звірі, так звані берсерки. Це слово в перекладі означає «подібний до ведмедя». Крім воїнів-ведмедів, були також воїни-вовки. Можливо, це різні назви тих самих воїнів — багато берсерків мали прізвисько Вовк або Ведмідь. Під час атаки вони ніби перевтілювалися в хижаків. Берсерки відмовлялися від   захисного спорядження й оборонної зброї. Стародавні     перекази розповідають, як воїни йшли в бій без кольчуг, охоплені божевіллям, неначе скажені пси і вовки. Вважають, що берсерки жували отруйні гриби  мухомори, це викликало в них якусь гіпнотичну одержимість. Багато хто вірив, що берсерки володіють чаклунською силою і тому були невразливі. Різноманітні джерела стверджують, що воїпа-звіра не могли вбити в бою.


Спроби чинити опір вікінгам спочатку були безуспішними. Приголомшені жителі країн, на які постійно нападали вікінги, тривалий час залишалися беззахисними перед цією загрозою і вбачали в ній Божу кару за гріхи. Підтвердженням страху європейців перед людьми з Півночі стала молитва, що вперше пролупала 888 року і була введена в усі церковні та монастирські богослужіння: «...і від лютості норманів вбережи нас, Господи!»


Із другої половини IX ст. набіги норманів набувають нових форм. Вікінги стають дедалі більш незалежними від своїх поселень у Скандинавії і не повертаються туди на зимівлю. Натомість вони починають споруджувати укріплення в прибережних районах Англії та Франції і використовувати їх як бази для довготрива.ііших грабіжницьких походів і захоплення земель.


Один із опорних пунктів норманів знаходився в гирлі річки Сени. Саме звідти донські вікінги періодично нападали іі плюндрували безборонні міста Північної Франції та навіть чотири рази брали в облогу Париж. Своїми набігами скандинави тероризували населення Німеччини, Іспанії та Італії.


Європейські правителі були змушені збирати зі своїх підданих та виплачувати норманам у якості відступного чималі суми грошей. Цеіі вид податку став називатися «донські гроші». Інколи при сплаті данини з ватажками вікінгів укладалася угода, згідно з якою вони нібито зобов'язувалися надавати населенню допомогу при обороні від інших скандинавських нападників. Однак усі ці заходи були безрезультатними й набіги тривали.


На початку X ст. вікінги захопили частину території Північної Франції. Верховодив ними ярл Рбллон. У 911 р. французький король Кар.т III Простакуватий в обмін на мир віддав йому ці землі в ленне володіння. Так виникло фактично незалежне герцогство Нормандія.


Проте походи вікінгів мали не лише завойовницький характер. Норвезькі вікінги відкрили й колонізували Ісландію («країна льоду») і Гренландію («зелена земля. На рубежі X XI ст. Лейф Щасливий досяг берегів Північної Америки і дав назву «Віплаид» («країна винограду» ). Однак там норманам не вдалося закріпитися, тому шлях в Америку було надовго забуто. Тільки через Норманські воїни. XI ст.     500 років лля європейців Америку ще раз відкрив Христофор Колумб.


Вікінги здійснювали свої походи також у Східну Європу. У ньому напрямку переважно діяли шведи, відомі на Русі як варяги. Вони брали участь у торгово-грабіжницьких походах до Білого моря і Північної Балтики, доходили до Волги і спускалися до берегів Каспійського моря. Тут шведи торгували з арабськими купцями. Дніпром вони запливати в Чорне море і добиралися до Константинополя. Це був шлях «із варяг у греки», який згадується в давньоруських літописах.


На початку XI ст. напади вікінгів пішли па спад, а в другій половині століття припинилися.

Історична цікавинка


Наслідком варязьких походів стали тісні політичні, торгові й культурні зв'язки давньої Скандинавії з Київською Руссю. Ярослав Мудрий та інші руські князі охоче надавали притулок вигнаним зі своєї батьківщини скандинавським короля» і принцам. У Новгороді наприкінці X ст. жив норвезькіїіі король-вікінг Улав Трюпвасон. У Києві знайшов гостинний прихисток хреститель Норвегії Улав II Святий (правив до 1028 р.). На Русі виріс також його син і спадкоємець Магпус Добрий. При дворі князя Ярослава деякий час жив і норвезький король-вікінг Гаральд Суворий. Він навіть одружився з донькою Ярослава Мудрого -Єлизаветою. Після смерті Гаральда Єлизавета Ярославна вдруге вийшла заміж. На цей раз її обранцем став дамський король Свен Естрідсен. Сам Ярослав Мудрий був одружений з Інгігердою, донькою шведського короля Улава Скотко-нунга. Згодом внук Ярослава Мудрого, великий київський князь Мстислав І Володимирович, узяв за жінку шведську принцесу.


Виникнення скандинавських держав


Основу економічного й політичного життя Скандинавії в добу вікінгів становили вільні люди - банди. Вони мали власне господарство, користувалися правом носити зброю та звертатися в судові органи. Це були землероби, скотарі, мисливці іі рибалки. Усі вони вважалися рівними між собою, але часто їхні права залежали від давності роду та кількості землі чи худоби, якою володіли. Землю не можна було продати або купити. Вона переходила в спадок від батька до старшого сина. Інші сини були змушені самі подбати про себе, що й призводило до загарбницьких походів. Більшість вільного населення Скандинавії жило відокремленими хуторами  чи невеликими селами.

До вільних людей у скандинавському суспільстві належали також торговці й ремісники. Серед ремісників особливо шанували ковапів, столярів і теслярів, бо вони створювали найнеобхідніші речі для норманів — зброю і кораблі. Загарбницькі походи сприяли зростанню могутності знаті, яка зосереджувала у своїх руках землю, худобу, торгівлю та рабів. Рабами ставали полонені, а також колишні вільні люди, позбавлені своїх прав через борги або злочини.


Усі життєвоважливі питання населення Скандинавії вирішувало на зборах, які називалися типі. Вони відбувалися 1-2 рази на місяць і збиралися на них передусім звичайні господарі-бонди.


В епоху вікінгів у Скандинавії окреслюються ознаки державної влади іі утворюються три королівства — Данія, Норвегія та Швеція. Держава на землях данів утвердилася за правління короля Гаральда Синьозубого (940-986). На початку XI ст. в основному було завершено об'єднання Норвегії. Остаточне оформлення Швеції в єдину державу припало на період правління короля У лава Скбтконунга (995-1022).


У завойованій вікінгами Ісландії знать зуміла зберегти свою незалежність. Саме з-поміж родової знаті обиралися старійшини — годі, які водночас були жрецями та суддями. Верховним органом правління в Ісландії були народні збори — альтинг, де приймалися закони й вершився суд. Зборами керував «закоиопромовець» — всеісландський старійшина, який обирався на три роки.


Духовний світ північноєвропейських народів


Релігією скандинавів було язичництво. Усе починалося зі звичайного обожнювання явищ природи. Поступово створилася багата міфологія, складена з історій про войовничих героїчних богів, які жили в Асгарді — скандинавському Олімпі.


В Асгарді володарювали три головні боги Один, Тор і Фрейр. Із-поміж них верховним богом був Один — бог війни та мудрості. Він був однооким, бо віддав друге око в заклад, щоб набратися мудрості і знань. Скандинавські народи уявляли, що Один проноситься над світом на восьминогому копі з вірними супутниками-воронами — Думкою і Пам'яттю. Ці ворони щоднини облітали світ і сповіщали йому про все, що побачили й почули. Дружиною Одина була богиня-красуня Фрігт. яка славилася своїм милосердям. Вона піклувалася про здоров'я дорослих і дітей, була покровителькою шлюбів, утіленням родючості.


Тор — бог грому й блискавки — був сином Одина й пересувався небом на колісниці, у яку було запряжено двох цапів. Він обороняв світ людей від велетів, злих духів, різних чудовиськ, а також від голоду й холоду.

Його зображували кремезним рудобородим чоловіком із бойовим молотом, що нібито викрешував блискавку.


Фрейр був богом достатку й родючості. Його сестра Фрейя, богиня краси, очолювала армію войовничих амазонок — валькірій. Саме їх Один відсилав па землю дія того, щоб довідатися про мужність і силу воїнів-вікінгів. Вважалося, що після закінчення битви саме валькірії супроводжували загиблих у бою героїв до Вальгалли — розкішного палацу Одина, де на них чекало вічне блаженство.


Крім головних, у скандинавів були й інші боги, а також ельфи, добрі та злі духи тощо. Особливо цікавими є легенди про потворних маленьких тролів, які оберігали заховані в скелях або під землею скарби.


За однією з легенд, саме з підземного царства бог Один приніс руни — оригінальні знаки-символи, специфічні літери, які стали основою писемності скандинавських народів. Деякі літери нагадували латинські, а інші мали таку форму, яка дозволяла легко вирізати їх на дереві чи кістці. Рунічні тексти викарбовували також на спеціальних каменях і використовували в релігійних церемоніях. Час від часу рунічними написами прикрашали вироби з дорогоцінних металів. Перші шість літер рунічної писемності утворювали слово футарк, тобто те, що в українців називається абеткою. Повністю скандинавський футарк складався з 16 рун. Із поширенням християнства його було витіснено латинським алфавітом.


Релігійні ритуали стали важливим елементом повсякденного життя північно-європейських народів. Місця, у яких вони поклонялися богам, вважалися священними. Як правило, це відбувалося під відкритим небом — у гаю чи на узгір'ї, на галявині чи біля скелі, на луці чи біля потічка. Мали скандинави також святилища — освячені храми. 1 Іроте вони не збереглися до наших днів, бо внаслідок християнізації були повністю знищені.

Вивчаємо джерела


XII ст. Із праці монаха Одда «Сага про Улава Трюггвасона» про християнізацію Норвегії


Копунг У лав вирушив зі своїм військом у Трандхейм... і наказав скликати народ на тинг. Після відкриття тишу слово взяв конунг і став вимагати, щоб народ прийняв християнство. Від імені бондін творив Скепї Залізний... «Ми хочемо, конунг. щоб ти здійснив жертвоприношення, як це робили конунги до тебе». Після його промови люди схвально загомоніли... Тоді конунг сказав, що він хоче поїхати в храм і подивитися на їхні звичаї, коли вони здійснюватимуть жертвоприношення...


1 ось конунг Улав їде до храму... Коли конунг прийшов туди, вій побачив зображення Тора, прикрашене золотом і сріблом. Конунг Улав підняв позолочену палицю... і вдарив по Торові гак, що статуя упила з підвищення. Після цього вбігли люди конунга і зіштовхнули з підвищення решту богів. Поки конунг перебував у храмі, ззовні, перед дверима, що ведуть до храму, було вбито Скепї Залізного... Це зробили люди конунга. Коли конунг прийшов до народу, він запропонував бондам вибирати одне з двох: або всі вони повинні прийняти християнство, або повинні битися з ним... Було вирішено підкоритися конунгові і прийняти те, чого він вимагав...


1. Чому норвеги прийняли християнство?

2. Пригадайте, як відбувалося охрещеная русичів у 988 р.

Навернення народів Скандинавії до християнської віри розпочалося на зламі Х-ХІ ст. Цей процес тривав майже два століття. Активною діяльністю щодо впровадження християнства займалися місіонери. Знесилена жорстокістю вікінгів, християнська Європа сподівалася, що нова віра якось умиротворить і покладе край безконечним загарбницьким походам. Скандинави приймали християнство дуже важко. І Іавіть навернувшись до Хри-ста. вони тривалий час продовжували таємно поклонятися язичницьким богам.


Довгі зимові вечори скандинави проводили біля домашнього вогнища, слухаючи цікаві оповіді про походи й битви, про богів і героїв. Ці розповіді століттями передавалися від покоління до покоління і називалися сагами. У XII-XIII ст. ісландські монахи записали саги на пергаменті, врятувавши їх від забуття. Яскравим зразком поетичного та прозового мистецтва е міфологічний скандинавський епос «Едда». Поезії складали й скальди («піднесені»). Спочатку скальди були співцями у військових дружинах конунгів, а згодом стали професійними придворними поетами. За переказами, поетичним хистом їх наділив бог Один і призначив їм покровителя бога Брагі — чудового співця й оповідача. У творах скальди прославляли королів і героїв.


Скандинавські країни у ХІІ-ХV ст.


Починаючи з XII ст., населення Північної Європи швидко збільшувалося. Із припиненням походів вікінгів головним джерелом прибутків знаті стає сільське господарство, тому вона починає активно привласнювати землю. Частина вільних селян опинилася в поземельній залежності. Селянам землю роздавали в тимчасове користування, за що потрібно було сплачувати оброк продуктами. Проте багато селян все-таки зберегли за собою право власності на землю. Вони були зобов'язані сплачувати податки на користь держави.


Першість серед країн Скандинавії належала Данії. У данського короля було більше підданих, ніж у шведського і норвезького, разом узятих. Переваги Данії були також у тому, що вона володіла великими земельними угіддями, протоками, які з'єднували Атлантику, Північне й Балтійське моря. Досить швидко в Данії зростали міста. Так, 1167 р. було засновано Копенгаген — майбутню столицю країни. Із другої половини XII ст. важливою опорою данського короля стає рицарське військо.


У міру зміцнення королівської влади кожна з трьох північних держав вдавалася до загарбницької зовнішньої політики. У XII ст. Данія спрямувала свої завойовницькі війни проти балтійських і поморських слов'ян, прово- дячи їх під гаслом хрестових походів. Слов'ян було підкорено, насильно похрещено й обкладено даниною. На початку XIII ст. Данія завоювала Північну Естонію.


Історична цікавинка


У 1219 р. естонці скорилися дамському королеві Вальдемарові Переможному, який хотів їх охрестити. Та як настала ніч, естонці рушили на данський табір, убили єпископа й погнали хрестоносців до моря. За легендою, доля битви змінилася тільки тоді, коли з небес упала червона корогва з білим хрестом і пролунав голос, закликаючи данців зібратись навколо неї. Вальдемар одержав перемогу і заснував місто Таллінн («Данський замок»), а червону тканину з білим хрестом данці прийняли за свій національний прапор. Нині Таллінн є столицею Естонії.


Швеція підкорила частину Фінляндії, владу норвезьких королів визнали Гренландія та Ісландія.


Із середини XIV ст. в країнах Скандинавії посилився вплив німецької Ганзи. Особливу небезпеку засилля ганзейського купецтва становило для Данії. Спроба дамського короля Вальдемара IV (1340-1375) скинути торгове панування Ганзи призвела до війни, що закінчилася поразкою Данії.


Для захисту віl натиску Ганзи та північнонімеwьких князів три скандинавські країни вирішили об'єднатися. У 1397 р. Данія? Норвегія і Швеція уклали Кальмарську унію. Свою назву вона отримала від шведського міста Кальмар, де була підписана. Натхненницею унії виступила данська королева Марuарета, донька Вальдемара IV. Згідно з умовами унії, на всі три країни поширювалася влада одного короля, але в кожнііі із держав зберігалися свої закони та установи. Першість у об'єднанні належала Данії, а всю повноту влади перебрала на себе королева Маргн-рета, королем став її родич Ерік Померанськbй. Проте вже наприкінці XV ст. Швеція  та Норвегія розиоча їй активну боротьбу за розрив унії та власну незалежність.

Вивчаємо джерела


1397 р. Із договору про унію Данії, Швеції й Норвегії


[1] Передусім, віднині вказані три королівства повинні мати одного короля, а саме короля Еріка, упродовж його життя. Потім ці три королівства навічно повинні мати одного короля, і не більше, над усіма трьома королівствами, щоб ті, якщо на це буде воля Господня, ніколи більше не розділялися. Потім, після смерті цього короля, над усіма трьома королівствами має бути вибрано і проголошено одного короля і не більше, і жодне королівство не сміє проголошувати короля без повної згоди і схвалення всіх трьох королівств...


[2] І всі три королівства мають жити в любові і злагоді, так, щоб одне не відходило від іншого через якісь непорозуміння або чвари. Однак якщо в одному з королівств розпочнеться війна, будь-який напад іноземців, то це буде стосуватися всіх трьох; кожне має помогти іншому з усією відданістю і всіма силами, таким чином, щоб королівство залишалося у власному законі і праві.


1. Поясніть, що таке унія.

2. Що було спільного для трьох держав?

3. Якою була процедура проголошення короля?

4. Що свідчить про збереження ознак суверенітету (незалежності) у трьох державах?

5. Як називали мешканців Скандинавії в різних країнах?

6. Покажіть на карті напрямки походів вікінгів, нововідкриті землі.

7. Князь Олег прибув до Києва річковим шляхом. Як називався цей шлях? Що він з'єднував?

8. Як вплинула Скандинавія на розвиток Англії, Київської Русі?

9. Яку державу було створено внаслідок підписання Кальмарської унії? У чому полягає особливість монархічної влади? Що зберігали держави створеної унії?

10. Заповніть таблицю:
Скандинавські боги     Боги Стародавньої Греції    Слов'янські боги

Один                           Зевс
Тор
Фрейр
Фрігт                                                                      Лада


11. Уявіть себе вікінгом, який повертається з походу. Ви захопили багато полонених і ділитимете здобич. Кого б із військовополонених ви хотіли залишити собі? Про що доцільно спитати в полоненого?


І. М. Ліхтей Історія середніх віків 7 клас

Вислано читачами інтернет-сайту



Підручники та книги по всім предметам, плани конспектів уроків з всесвітньої історії 7 класу, реферати та конспекти уроків із всесвітньої історії 7 класу, інтерактивні технології для уроків

Зміст уроку
1236084776 kr.jpg конспект уроку і опорний каркас                      
1236084776 kr.jpg презентація уроку 
1236084776 kr.jpg акселеративні методи та інтерактивні технології
1236084776 kr.jpg закриті вправи (тільки для використання вчителями)
1236084776 kr.jpg оцінювання 

Практика
1236084776 kr.jpg задачі та вправи,самоперевірка 
1236084776 kr.jpg практикуми, лабораторні, кейси
1236084776 kr.jpg рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
1236084776 kr.jpg домашнє завдання 

Ілюстрації
1236084776 kr.jpg ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
1236084776 kr.jpg реферати
1236084776 kr.jpg фішки для допитливих
1236084776 kr.jpg шпаргалки
1236084776 kr.jpg гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
1236084776 kr.jpg зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
1236084776 kr.jpg підручники основні і допоміжні 
1236084776 kr.jpg тематичні свята, девізи 
1236084776 kr.jpg статті 
1236084776 kr.jpg національні особливості
1236084776 kr.jpg словник термінів                          
1236084776 kr.jpg інше 

Тільки для вчителів
1236084776 kr.jpg ідеальні уроки 
1236084776 kr.jpg календарний план на рік 
1236084776 kr.jpg методичні рекомендації 
1236084776 kr.jpg програми
1236084776 kr.jpg обговорення


Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.