KNOWLEDGE HYPERMARKET


Господарське, культурне та церковне життя в українських землях. Повні уроки

Гіпермаркет Знань>>Історія України>>Історія України 8 клас. Повні уроки>> Історія України: Господарське, культурне та церковне життя в українських землях. Повні уроки

Содержание

Тип уроку

Засвоєння нових знань

Мета

Дізнатися про економічну, господарську, церковну та релігійну сферу життя українців 60–80-х років XVII ст.

Завдання

  • формування системних знань по темі;
  • формування критичного ставлення до різних точок зору на історичні події;
  • зацікавлення учнів українською культурою та традиціями;
  • формування власної точки зору по темі.

Обладнання

Ілюстрації (розвішані на дошці), відеоматеріал, історична карта, проектор, презентації (створені учнями дома по бажанню).

Хід уроку

І. Привітання вчителя та оголошення теми. (2-3 хв)

Учитель робить "перекличку". Кожен учень встає, коли називають його ім’я.


ІІ. Мотивація, перевірка домашнього завдання. (5-7хв)

Учні доповідають підготований матеріал або показують презентацію на проекторі (учитель обирає для цих виступів найбільш загальні теми, що стосуються загальної теми даного уроку).

Актуалізація опорних знань (3-5 хв)

Міні-дискусія на тему "Культура та економіка українських земель у кінці 16 - на початку 17 століття"

Як ви гадаєте, які риси та тенденції попереднього століття могла перейняти культура середини 17 століття?

Які риси та тенденції культури середини 17 століття могли зберегтися до нашого часу?

Вивчення нової теми. (20 хв)

Господарство


У структурі господарства козаків за століття майже нічого не змінилося.

Відомостей про старшинське землеволодіння в роки війни збереглося дуже мало. Найімовірніше частина старшини володіла фільварками і хуторами. Однак у силу ряду причин старшинське землеволодіння не могло бути розвиненим. По-перше, до нього негативно ставилися рядове козацтво і селянство, яке тільки що звільнилося від гніту польсько-шляхетських землевласників. По-друге, козацьке господарство, в тому числі і заможне, було мало пов'язане з ринком, особливо із зовнішнім, куди могли направлятися продукти сільського господарства. Більше уваги заможні козаки приділяв промислам - дігтярному, борошномельному, селітряному і т. д.


Козацька зброя 17 століття

Козацька зброя 17 століття

Зброя

Рада на Січі. Малюнок 17 століття.

Рада на Січі. Малюнок 17 століття.

На Січі не було ні феодальної власності на землю, ні кріпосництва. Замість феодального примусу тут панував принцип найму. Не визнаючи авторитету якого-небудь правителя, запорізькі козаки здійснювали самоврядування згідно з тими звичаями та традиціями, які формувалися протягом поколінь на українських землях. На Запорізькій Січі верховна влада перебувала в руках козацької ради, яка обирала гетьмана, отамана, осавулів, писаря, обозного та суддю.





Економічною базою Запорізької Січі були рибні промисли, мисливство та екстенсивне скотарство. Всі козаки вважалися вільними і рівними у правах, хоча фактично панівною верствою було багате козацтво - власники різноманітних промислів і багаті скотарі, - яким протистояли трудові козаки, в першу чергу голота, експлуатована багатіями шляхом найму. Військо поділялося на курені (до кінця існування Запорозької Січі їх було 38) на чолі з курінними отаманами. Кожен козак був зобов'язаний нести військову службу за свій рахунок.


У музеї

У музеї


Козацька культура

Козацька культура


Козацькі люльки

Козацькі люльки

Порівняймо Дніпровське та Донське козацтво
Донське козацтво. Як правило, кожному містечку-станиці належала суворо обмежена певним козачим кругом територія з усіма земельними та водними угіддями. Ця територія називалася юртòм. Тут козаки полювали, ловили рибу, збирали з дуплянок мед і випасали табуни коней. Землеробство з'явилося у донців ближче до кінця XVII століття, коли населення містечок збільшилася, і хліба, одержуваного від Царя за службу, стало не вистачати.

Дніпровські козаки польове господарство, почасти полювали і „козакували” в степах, борючись з татарами чи віддаючись грабежів.


Козаки

Духовна та фізична культура


Запорожці, як і їхні предки, приділяли дуже значну увагу фізичному розвитку, постійно „тримали себе у формі”. В умовах постійних воєн, боротьба за збереження свого етносу, виживання в складних життєвих ситуаціях в стихіях природи гартувала дух і тіло козаків. Суворий час вимагав суворої дисципліни в процесі підготовки молоді, формування в неї готовності захищати рідну землю. Таким чином, створювалася спеціальна система фізичного і психофізичного виховання підлітків, юнаків, що поступово набирала рельєфні і чіткі форми.





Стати справжнім козаком міг не кожен. Для кандидатів у степові „лицарі” існувала сувора система відбору, яка включала в себе різні випробування. На острові Хортиця є ущелині, яке називають Січовими воротами. Подейкують, що саме тут влаштовували випробування новачкам. Ось як це відбувалося. Між скелями зміцнювали жердину, по якій з зав'язаними очима повинен був пройти хлопець, який вирішив стати козаком. Хто оступався (внизу його ловили дужі січовики), приходив здавати іспит на наступний рік.


”Не той козак, що на коні, а той, що під конем”, - жартували запорожці. Уміння поводитися з конем було одним з головних вимог до кандидата. Один дослідник козацького побуту писав: „Піймають дикого лошака і велять сідати без сідла, без вуздечки, обличчям до хвоста. Хто проскочить степ і повернеться здоровим, той і козак!”



 
Серйозним випробуванням для юнаків був бурхливий Дніпро. Його потрібно було переплисти туди і назад в районі грізних порогів. Іспит тривав і під водою. Сидів над кручею старий козак, димів люлькою і розповідав про подвиги козацьких героїв. Навколо нього – натовп новобранців. Раптом трубка (ніби-то випадково) випадала з рук і зникала під водою. Того, хто не роздумуючи кидався за нею і знаходив трубку на дніпровському дні, козаки охоче брали до себе, зараховуючи в розвідувальний загін, який діяв у плавнях. Існувала у запорожців ще одна цікава „випробувальна” розвага. Новачкам зав'язували очі і ставили посеред площі. Козаки-ветерани довгими батогами збивали з них шапки. Під час цього екзамену на обличчі випробуваного не повинен був здригнутися жоден мускул.

Походження оселедця
Гладко голена голова і довгий чуб-оселедець були характерною та оригінальною прикметою запорізького козака. Навіщо ж запорожці наголо голили голови, залишаючи довгий чуб? Справа тут в дуже давніх традиціях, як степовиків, так і вірогідних предків козаків. Слово „чуб”, як вважають деякі дослідники, походить від перського „чол”- гроно, кисть, пучок. У войовничих готів довгий чуб означав посвячення Богу Одіну (готське «хох оол» - син неба). Вважається, що подібну зачіску козаки заводили головним чином „на вихвалку”. Чуб був для козака своєрідною візитною карткою, зовнішньою ознакою, за якою січовики впізнавали одне одного. Запорожець далеко від рідних місць (не кажучи вже про розвідників, які проникали в стан ворога) міг вбратись в будь-який одяг. Однак чуб під головним убором, навіть якщо це була мусульманська чалма, завжди залишався на місці, був свого роду паролем при зустрічі з іншим козаком.

Як правило, чуб носили за лівим вухом. Шануючі традиції „низового товариства” діди пояснювали, що „Чуприна, як знак удалого хороброго козака, повинна бути звернена до лівої сторонни”. У цьому випадку чуб був своєрідним знаком „достоїнств і відмінностей”, на зразок медалі, ордени або шпаги. Нерідко за формою чуба, його довжиною та доглянутістю судили про звання козака, його старшинський чин, бойову виучку і досвідченість. Розвіваючийся за вітром чуб часто страшив противника більше, ніж гостра шабля.

Самостійна робота учнів (4-6 хв)

Учні за допомогою комп’ютера вивчають походження шароварів - традиційного козацького одягу. Результати оформлюють як сценку, яку демонструють перед класом, або доповідають усно, використовуючи підібрані у мережі ілюстрації.

Висновки та узагальнення (3-4 хв)

Учні, що не показали підготовані вдома презентації на попередніх етапах уроку, демонструють їх за допомогою проектора. Учні, що підготували повідомлення, виступають перед класом.

Методичні примітки: порядок виступів визначає вчитель, слідкуючи за тим, щоб теми логічно продовжували і доповнювали одна одну.

Домашнє завдання (1-2 хв)

1. Повторити матеріал за підручником, підготуватися до уроку-узагальнення, заповнити словчники.

2. Написати есе-узагальнення до тематичного блоку або створити кросворд.

Список використаних джерел:
1. Урок на тему "Господарське, культурне та церковне життя в українських землях." Кальчук А. В., учителя історії Чорнобаєвської санаторної школи-інтернату 1-3 ст.
2. Урок на тему "Культурне та церковне життя на українських землях у 17 столітті" Богатиренко В. Г., заступника директора з НВР, учителя історії та правознавства Верхньорогачицької школи № 2 Херсонської обл.
3. О. Гісем, О. Мартинюк Історія України. 8 клас. Плани-конспекти уроків: Навчальний посібник. – К., 2008
4. О. К. Струкевич, І. М. Романюк, Т. П. Пірус Історія України 8 клас, 2008
5. www.cossackstan.ru

6. www.youtube.com

Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.



Над уроком працювали

Богатиренко В.

Кальчук А. В.

Любименко В. В.


Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.

Предмети > Історія України > Історія України 8 клас