Гіпермаркет Знань>>Географія>>Географія 9 клас>> Географія: Географія зовнішньої торгівлі. Значення зовнішніх економічних зв’язків в господарстві країни

§ 31. Зовнішні економічні зв'язки України

Пригадаймо

1. Коли світове співтовариство визнало Україну як суверенну державу?
2. З якими державами межує Україна?
3. Які галузі НГК набули в Україні найбільшого розвитку?
4. Яку продукцію, на вашу думку, мала б продавати Україна в інші держави світу?
5. Яку продукцію Україна змушена імпортувати?
6. Які форми міжнародного економічного співробітництва повинна активно розвивати Україна?

Географія і структура зовнішньої торгівлі України. Зовнішньоекономічну діяльність України визначає багато чинників. Серед них важливу роль відіграють економіко-географічне та геополітичне положення, природоресурсний потенціал, рівень економічного розвитку, галузева структура національного господарського комплексу, рівень розвитку транспортної мережі тощо. Однією з основних складових зовнішньоекономічної діяльності України є розвиток і поглиблення торгово-економічного співробітництва із країнами світу. Зовнішньоторговий обіг товарів після проголошення Україною незалежності мав тенденцію до зниження. Найменші значення загального обсягу зовнішньої торгівлі України зафіксовані за підсумками 1999 року 23,4 млрд доларів США. За 2005 рік ця величина вже сягнула 70,4, а за 2008 рік — 152,5 млрд доларів США.

Найсприятливішою ситуацією для економіки будь-якої країни є не лише зростання обсягів міжнародної торгівлі, а й паритет експорту та імпорту. Однак в Україні в останні роки помітно зросла диспропорція між цими показниками. Так, за підсумками 2008 року, імпорт перевищив експорт на 18,5 млрд доларів США.

Близько 60 % експорту з України на початку 1990-х здійснювалося до країн СНД. В імпорті товарів ще більша частка припадала на країни СНД (понад 70 %).

За даними 2008 року, провідне місце в експортних операціях України посідають країни СНД (35,5 %) та країни Європейського Союзу (27,1 %). В імпортних операціях із товарами за 2008 рік на СНД припадало 39,2 %, на країни ЄС — 33,7 %.

Чи знаєте ви, що...
Зовнішньоторговельні операції, за підсумками 2008 р., проводились із партнерами з 204 країн світу. Найбільші обсяги експортних поставок здійснювались із України у 2008 році до Російської Федерації — 23,5 % загального обсягу експорту, Туреччини — 6,9 %, Італії — 4,3 %, Польщі — 3,5 %, Білорусі — 3,1 %, Сполучених Штатів Америки — 2,9 %, Німеччини — 2,7 %. Найбільші імпортні надходження здійснювались в Україну 2008 року з Російської Федерації — 22,7 %, Німеччини — 8,4 %, Туркменістану — 6,6%, Китаю —6,5%, Польщі — 5 %, Казахстану— 3,6 %, Білорусі — 3,3 %.

Україна експортує переважно продукцію чорної металургії (залізну та марганцеву руди, чавун, сталь, прокат), хіміко-індустріального комплексу (мінеральні добрива, полімери), агропромислового комплексу (цукор, олію, масло, м’ясо, овочі, фрукти), а також деякі машини та обладнання (автобуси, тепловози, вагони, судна, літаки, трактори, прокатні стани, турбіни, штучні алмази та алмазні інструменти, металообробні верстати).

Отже, у структурі українського експорту й у 2000-2008 рр. продовжувала переважати частка сировини й продукції низького ступеня переробки — близько 80 % обсягу вивозу товарів. Це зумовлено тим, що продукція високого ступеня переробки (машини, обладнання, товари широкого вжитку тощо) переважно неконкурентоспроможна на «західному» ринку. її купують, переважно пострадянські країни. Тільки близько 15 % вироблених в Україні машин та обладнання експортують.

Серед імпортованої продукції основними є нафта, природний газ, концентрати кольорових металів, промислове устаткування, сільськогосподарська техніка, медичне обладнання, товари хімічної та легкої промисловості, бавовна, лісоматеріали, папір цитрусові, чай, кава тощо.

Чи знаєте ви, що...
У загальному обсязі експорту товарів з України у 2008 р. частка чорних металів становила 34,3 %, нафта та продукти її перегонки — 6,1 %, зернові культури — 5,5 %, вироби з чорних металів — 5,3 %, механічні машини — 5,2 електричні машини 4,2 %, залізничні й трамвайні локомотиви, шляхове обладнання — 4 %, жири та олії тваринного і рослинного походження — 2,9 %. У загальному обсязі імпорту товарів з України у 2008 р. частка нафти та продуктів її перегонки становить 26,7 %, наземних транспортних засобів — 13,3 %, механічних машин — 11,2 %, електричних машин — 4,4 %.

Для структури імпорту характерною є висока частка товарів широкого вжитку та обладнання. Це зумовлено тим, що товари, які ввозять, здебільшого мають вищу якість, деякі є дешевшими порівняно з вітчизняними. Імпорт обладнання визначають потреби модернізації підприємств різних галузей.

Інші види економічних зв'язків. Найбільшу частку в загальному обсязі українського експорту становили транспортні послуги (65,2 % за 2008 рік). У структурі імпорту послуг на транспортні припадало за 2008 рік 24,8 %, фінансові — понад 22 %. У географії експорту найбільшою була частка послуг, яка спрямовувалась до країн СНД (36,7 %) і країн ЄС (27,3 %). Із загального обсягу імпорту послуг 16,1 % становлять послуги із країн СНД і 45,1 %  —  із країн ЄС.

Чи знаєте ви, що...
Найбільші обсяги експорту послуг з України у 2008 році здійснювались до Російської Федерації — 32,8 % загального обсягу експорту України, Великої Британії — 5,9%, Кіпру — 5,4%, Швейцарії — 5,2 %, Сполучених Штатів Америки — 4,7 %, Німеччини — 4,6 %. Найбільші обсяги імпорту послуг з України у 2008 році здійснювались із Російської Федерації — 13,3 %, Великої Британії — 12,9 %, Кіпру — 10,0%, Німеччини — 7,6 %, Сполучених Штатів Америки — 6,3 %, Польщі — 3,4 %, Швейцарії — 3,3 %.

Швидкими темпами нарощуються міжнародні зв'язки між вітчизняними та зарубіжними підприємствами. Участь в інвестуванні економіки України до 2009 р. взяли 123 країни світу. Значно зросла чисельність українських громадян, які виїжджають на роботу до інших країн. Водночас Україна поступово стає осередком імміграції робочої сили з найбідніших країн Азії.

Щодо обміну науково-технічною інформацією, то Україна належить до держав, які переважно отримують наукові послуги. Хоча, за міжнародними оцінками, науковий потенціал України є другим за значенням національним багатством після виробничого, однак структура наукового комплексу неефективна, а тому тільки 10 % його працює на рівні світових стандартів.

Значення зовнішніх економічних зв'язків для господарства України. Поглиблення і розширення взаємовигідних міжнародних економічних зв'язків позитивно позначається на розвитку НГК держави та рівні добробуту громадян. Особливо важливе значення має налагодження зв'язків, які суттєво сприяють утвердженню НГК України у світовій системі господарства.

Українські науковці розробляють пріоритетні напрями розвитку зовнішніх економічних зв'язків, які дадуть змогу раціонально використати її внутрішній потенціал. Такими напрямами в експортній діяльності вважають подолання її сировинної орієнтації й вихід на світовий ринок, передусім з високотехнологічною, наукомісткою продукцією машинобудування. Іншою групою пріоритетних експортних галузей, яка може орієнтуватися на ринки країн СНД, є складові агропромислового комплексу. Це зумовлено надзвичайно багатими агрокліматичними ресурсами, які за раціонального використання здатні забезпечити значне нарощування виробництва. Україна має можливість стати одним із провідних експортерів зернових, соняшникової олії, молочної та м'ясної продукції.

Видобувна й металургійна галузі теж повинні залишатися провідними у товарній структурі експорту, оскільки грунтуються на значному природоресурсному потенціалі.

Важливим пріоритетом зовнішньоекономічної діяльності, пов'язаної з унікальним географічним положенням, є міжнародні транспортні послуги. Найменшого розвитку поки що набув продаж ліцензій і патентів на наукові винаходи, міжнародний туризм та інші послуги, який у перспективі також має всі підстави стати провідним.

В імпортній діяльності пріоритетним напрямом розвитку зовнішньоекономічних зв'язків є значне збільшення кількості партнерів, що постачають продукцію, віддаючи перевагу тим, які дотримують міжнародних правил і не чинять тиску на внутрішню та зовнішню політику України.

Закріплюємо та узагальнюємо

1. Як змінюються обсяги зовнішньої торгівлі України за останні роки?
2. Які загальні риси географії та структури українського експорту та імпорту?
3. Які пріоритетні напрями розвитку зовнішньоекономічної діяльності нашої країни?

Набуваємо практичних навичок

1. Використовуючи тематичну карту шкільного атласу, випишіть назви п'яти держав, які є найбільшими експортерами, і назви п'яти держав, які є найбільшими імпортерами товарів у торгівлі з Україною. Порівняйте списки країн і зробіть висновки у письмовій формі.
2. Використовуючи тематичну карту шкільного атласу, проаналізуйте структуру експорту й імпорту України з однією із сусідніх держав. Зробіть висновки про особливості саме такої структури та чинники, якими вона визначена.
3. Обґрунтуйте детальніше один із пріоритетів зовнішніх економічних зв'язків України.

Йосип Гілецький, Географія, 9 клас
Вислано читачами з інтернет-сайтів 

_{Планування з географії, підручники та книги онлайн, курси та завдання з географії для 9 класу}

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.