Формування знань учнів про 1917-1920 рр. в історії України: населення, символіку та історичну долю ЗУНР.
Завдання
повторення домашнього завдання;
засвоєння учнями знань про історію ЗУНР;
розвиток навичок опрацювання історичних джерел.
Хід уроку
Початок уроку
Привітання, оголошення теми та повторення домашнього завдання.
Розповідь нової теми
Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР) проіснувала недовго. Це самопроголошена незалежна держава в період з кінця 1918 до початку 1919 року в східній Галичині зі столицею спочатку у Львові, потім у Станіславові (нинішній Івано-Франківськ).
Населення в межах території, на яку ЗУНР розраховувала поширити свій контроль, в (1910) становило близько 5,4 млн осіб, в тому числі близько 60% русинів і українців, близько 25% поляків, приблизно 12% євреїв, а також німців, чехів та представників інших національностей. Міське населення було переважно польсько-єврейським, а сільське - українським. Зокрема, поляки становили більше 60% жителів столиці ЗУНР - Львова, який давно вважався одним з найважливіших польських міст. У зв'язку з цим конфлікт між ЗУНР і Польщею був неминучий.
2. Символіка
Герб ЗУНР представляв собою золотого лева в синьому полі, дивиться праворуч. Прапор складався з двох горизонтальних смуг блакитного і жовтого кольорів.
3. Історія
Перед Першою світовою війною значна частина українських земель перебувала у складі Австро-Угорщини. Після поразки Австро-Угорщини і Німеччини в Першій світовій війні почався розпад Австро-Угорщини. 7 жовтня 1918 Регентська рада у Варшаві заявив про план відновлення незалежності Польщі, і 9 жовтня польські депутати австрійського парламенту прийняли рішення про об'єднання в складі Польщі колишніх земель Речі Посполитої, включаючи Галичину. У відповідь на це, вже на наступний день (10 жовтня) українська фракція на чолі з Євгеном Петрушевичем прийняла рішення скликати у Львові Українська національна рада - парламент українців Австро-Угорщини. Ця Рада (УНР) був створена 18 жовтня.
Головою його вважався Петрушевич, що вів проте дипломатичну роботу у Відні; фактично ж на місці роботу вела Галицька делегація ради на чолі з Костем Левицьким. Рада проголосила своєю метою створення української держави на території Галичини, Буковини та Закарпаття. Опорою Ради були українські національні частини австрійської армії - полиці січових стрільців. У той же час поляки, що складали 25% населення спірних територій, але звикли вважати всю Галичину польською землею, сподівалися на її приєднання до Польщі. Створена в Кракові польська ліквідаційна комісія (для польських областей імперії) мала намір переїхати до Львова і там проголосити приєднання до відродженої Польщі польських провінцій Австро-Угорщини (Малої Польщі і Галичини).
Проголошення української держави було намічено на 3 листопада. Проте звістка про плани краківської комісії змусило українців поспішити.
У ніч на 1 листопада 1918 року частини січових стрільців (українські національні частини в австрійській армії) проголосили владу УНР у Львові, Станіславі, Тернополі, Золочеві, Сокалі, Раві-Руській, Коломиї, Снятині і Печенежене. У той же час у Львові почалося повстання поляків.
Австро-угорський губернатор у Львові передав владу віце-губернатору Володимиру Децкевичу, визнаному УНС. 3 листопада УНС видав маніфест про незалежність Галичини. УНС прийняв декларацію про створення української держави на території Галичини, Буковини та Закарпаття (хоча реально влада ЗУНР так і не була поширена ні на всю східну Галичину, ні на територію Закарпаття).
До 6 листопада 1918 поляки, які становили більшість населення Львова і не бажали бути частиною жодної іншої держави, крім польської, контролювали вже більше половини міста. У такій неспокійній обстановці 13 листопада 1918 була проголошена ЗУНР і створено її уряд - Державний Секретаріат на чолі з Костянтином Левицьким. У той же день була створена Галицька Армія.
21 листопада 1918 польські війська взяли Львів і керівництво ЗУНР був змушений тікати до Тернополя. Положення молодої республіки було дуже хитким - 11 листопада 1918 румунські війська увійшли до столиці Буковини Чернівці, у яких 6 листопада 1918 влада перейшла до Крайовому Комітету УНС, а 15 січня 1919 столиця Закарпаття Ужгород був зайнятий чехословацькими військами.
Протягом 22 - 25 листопада 1918 відбулися вибори 150 членів Української Народної Ради, який повинен був виступати в якості законодавчого органу. Майже третина місць була зарезервована для національних меншин (в першу чергу - поляків і євреїв). Поляки вибори бойкотували, на відміну від євреїв, що склали майже 10% від складу депутатів.
1 грудня 1918 делегати Західноукраїнської Народної Республіки та Української Народної Республіки підписали у місті Фастів договір про об'єднання обох українських держав в одну.
3 січня 1919 почалася перша сесія УНС (у Станіславі), на якій президентські повноваження Євгена Петрушевича були підтверджені. Таким чином Євген Петрушевич ставав главою держави. Крім того був ратифікований договір про об'єднання з УНР.
Петрушевич
4 січня було створено постійний уряд ЗУНР на чолі з Сидором Голубовичем.
21 січня 1919 в закарпатському містечку Хусті пройшов Закарпатський Всенародний Конгрес, на якому було обрано Центральний Українську Народну Раду і прийнята декларація про приєднання Закарпаття до УНР, хоча реального приєднання не було.
Незважаючи на війну, ЗУНР постаралася зберегти стабільність ще передвоєнного австрійського адміністративного устрою, використавши як українських, так і польських професіоналів. ЗУНР були прийняті закони, відповідно якими земля великих землевласників була вилучена і розділена між безземельними селянами. Крім того, навесні 1919 року було мобілізовано близько 100 000 солдатів, але через нестачу озброєнь лише 40 000 з них були готові до участі в боях.
22 січня 1919 в Києві було урочисто оголошено про об'єднання Західноукраїнської Народної Республіки з Українською Народною Республікою (Акт Злуки). ЗУНР мала увійти до складу УНР на правах широкої автономії, в результаті чого вона змінювала назву в «Західну область Української Народної Республіки» (ЗОУНР). Однак це було більшою мірою суто символічним актом, оскільки ЗУНР так і не змогла сформувати ні повноцінної адміністрації, ні армії.
У той же час ГА здійснила похід у Закарпатті (14 - 23 січня 1919), але була розбита чехами.
16 лютого 1919 ГА початку «Волчуховскую операцію» по оточенню групи польської армії, що контролювала Львів. До 18 березня 1919 операція провалилася і поляки самі почали наступ на схід ЗОУНР.
Зважаючи на важкого положення Республіки 9 червня 1919 року уряд Голубовича склав свої повноваження і вся влада перейшла до Євгена Петрушевича, який отримав титул диктатора.
На початок червня 1919 року майже вся територія ЗОУНР була окупована польськими військами, а також Румунією і Чехословаччиною. Під контролем ГА був лише правий берег річки Збруч, східний кордон між ЗОУНР та УНР. 7 червня 1919 ГА почалося «Чортківське наступ», в результаті чого війська ЗОУНР просунулися до 24 червня впритул до Львова і Станіслава і зайняли Тернопіль. Проте 28 червня почалося польський наступ і до 16 липня ГА була витіснена на свої позиції від 7 червня. Почалася поспішна евакуація ГА на лівий берег Збруча і таким чином 18 липня 1919 ГА повністю втратила контроль над територією ЗОУНР. Частина переможених військ втекла до Чехословаччини, де стала відома під назвою «української бригади», однак основна частина армії, яка налічувала близько 50 000 бійців, перейшла на територію Української Народної Республіки.
Працюємо з історичними джерелами
Відшукайте текст Першого універсалу УЦР, прочитайте, проаналізуйте.
Перший універсал: historydocs.narod.ru/docs/1univ.htm
Дайте відповідь на наступні питання: 1. Назвіть дату прийняття документу. 2. Що проголошував Перший універсал УЦР? 3. Які наслідки мав документ?
Позакласна діяльність
Екскурсія до пам"ятника ЗУНР у м.Івано-Франківськ
Домашнє завдання
1. Повторити вивчену тему за підручником.
2. Знайти та опрацювати текст Другого універсалу (використовуючи питання до Першого універсалу).
3. Додаткове завдання: доповідь "Третій універсал Центральної Ради" на 2-3 хв.
Список використаних джерел:
1. Урок на тему "Українська революція (1917 - початок 1918 року)" Дзюбак С.О. старшого вчителя, спеціаліста вищої категорії СЗШ № 279 м. Києва
2. Урок на тему "Відродження Української держави в 1917-1920 рр" Дмитрієва В.С., м.Київ
3. Бойко О.Д. Історія України : Навчальний посібник., К.: Академвидав, 2006.
4. Кабанюк М.Г. Тиждень історії в школі. Методичні рекомендації проведення Тижня науки. Журнал Історія та правознавство, 2007, № 29
Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.
Над уроком працювали
Дзюбак С.О.
Любименко В.В.
Дмитрієва В.С.
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.
