'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Українська мова|Українська мова]]>>[[Українська мова 4 клас. Повні уроки.|Українська мова 4 клас. Повні уроки]]>> Українська мова: Дієслова.Мовні розбори.Повні уроки ''' <metakeywords>Українська мова 4 клас, урок на тему Дієслова, Мовні розбори, Пташина їдальня </metakeywords><br>
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Українська мова|Українська мова]]>>[[Українська мова 4 клас. Повні уроки.|Українська мова 4 клас. Повні уроки]]>> Українська мова: Дієслова.Мовні розбори.Повні уроки ''' <metakeywords>Українська мова 4 клас, урок на тему Дієслова, Мовні розбори, Пташина їдальня </metakeywords><br>
-
<br>'''Дієслова. Мовні розбори. Пташина їдальня.'''<br><br> Мета<br> - Повторити вивчене про дієслово;<br> - Вчитись грамотно висловлювати свої думки;<br> - Вчитись розбирати дієслово як частину мови;<br> - Розвивати культуру мовлення та спілкування;<br> - Виховувати любов до навколишньої природи.<br><br>Тип уроку: Навчально-виховний<br> <br>Хід уроку:<br><br>Збагати свої знання про птахів<br><br>Загадка: «Хто двічі родиться, а раз помирає?» - курча, пташка. Саме про птахів і йтиметься далі.<br> <br>'''Горобець''' – найпоширеніша пташка у нашій місцевості. Тільки-но ми виходимо на вулицю, зразу ж бачимо горобчиків, вони стрибають по землі чи літають, голосно та радісно цвірінчать. Частіше за все літають зграйками.<br>''Горобець біднесенький на віконце сів:<br>«Їсти. Їсти! Їстоньки!<br>Холодно. Джив! Джив!<br>Пожалійте пташечку,<br>Дайте крихіток,<br>Я вам зацвірінькаю<br>На увесь садок!» (К.Перелісна)''<br>Знайди у вірші дієслова та постав до них запитання.<br>
<br> - Повторити вивчене про дієслово;<br> - Вчитись грамотно висловлювати свої думки;<br> - Вчитись розбирати дієслово як частину мови;<br> - Розвивати культуру мовлення та спілкування;<br> - Виховувати любов до навколишньої природи.<br><br>Тип уроку: Навчально-виховний<br> <br>Хід уроку:<br><br>
+
===Збагати свої знання про птахів===
+
<br><br>Загадка: «Хто двічі родиться, а раз помирає?» - курча, пташка. Саме про птахів і йтиметься далі.<br> <br>'''Горобець''' – найпоширеніша пташка у нашій місцевості. Тільки-но ми виходимо на вулицю, зразу ж бачимо горобчиків, вони стрибають по землі чи літають, голосно та радісно цвірінчать. Частіше за все літають зграйками.<br>''Горобець біднесенький на віконце сів:<br>«Їсти. Їсти! Їстоньки!<br>Холодно. Джив! Джив!<br>Пожалійте пташечку,<br>Дайте крихіток,<br>Я вам зацвірінькаю<br>На увесь садок!» (К.Перелісна)''<br>Знайди у вірші [[Дієслово._Голосні_в_особових_закінченнях_дієслів._Не_з_дієсловами._Повні_уроки|'''дієслова''']] та постав до них запитання.<br>
-
[[Image:gorobec_t23.jpg]]
+
[[Image:Gorobec t23.jpg]]
-
<br>…Вже в лютому гуртуються горобці у невеликі зграйки, штук по двадцять-тридцять у кожній, і, сівши десь на кущику, гріються під лютневим сонечком, щебечучи хором під передзвін бурульок.<br>Звичайно, горобине джеркотіння не порівняти із співом справжніх пернатих співаків. Але це – перша весняна пісня, така жадана і особливо прекрасна.<br>Але лютневе сонце зрадливе. Лютий – місяць вітрів і завірюх. Посміхнеться сонячна днина, а там, дивись, знов захурделить.<br>Від перших пісень до горобиних весіль іще далеко. Лише у березні або на початку квітня, коли у низинках заблищать перші озерця води, а на горбках з`являться перші латки прогалин, проснеться у горобців гніздова пора. Поведінка горобців на цей час різко змінюється. Збуджені до краю, гасають вони, розпушивши пір`я, перед очима своїх обраниць, намагаючись показати їм, які вони молодці… (М.Бубнов, Ю.Бубнов)<br>Знайди у тексті слова, вжиті в неозначеній формі.<br><br>''-Що за шум, що за гам?-<br>запитала я у гав.<br>Обізвалась чорна ґава,<br>Метушлива й говірка:<br>-Ми гуляєм,<br>Ми справляєм<br>Новосілля у шпака. (Л.Компанієць)''<br>Визнач час дієслів, що є у вірші.<br><br>Прочитай уривок тексту про сову та розкажи, що ти знаєш про цього птаха.<br>''…Новий день починався у '''сов''' з полювання. Як тільки з`являлась на сході рожева смужка зоряниці, вони залишали свій нічний притулок і летіли на пошуки здобичі. Полювання не дуже обтяжувало птахів. Навколо, наскільки сягало око, лежали поля. Їжі там було вдосталь. День у день літали сови звичними трасами своїх володінь, вистежуючи гризунів. Вони чудово бачили у сутінках, добре чули, а м`яке, пухнасте оперення дозволяло їм літати безшелесно, не лякаючи здобичі…(М.Бубнов, Ю.Бубнов).''<br>Спиши виділене речення та підкресли в ньому граматичну основу.<br><br>Ось послухай, як діти доглядали за пораненою совою.<br>''Якось восени діти принесли до школи болотяну сову. Птах був поранений – у нього було пошкоджене крило. Маленький шматочок свинцю, зробивши ледь помітну вхідну ранку, розтрощив плечову кістку і засів десь у м`язах.<br>З оповідей мисливців і з власних спостережень я знав, що інколи зламані кістки у птахів зростаються. Але у сови краї пошкодженої кістки так сильно розійшлися, що самі собою зростися не могли.<br>Орнітологи шкільного гуртка Юрко і Дмитрик взялися допомогти птаху залікувати рану.<br>Промивши місце, де дробинка увійшла в тіло, розчином марганцівки, хлоп`ята зімкнули краї пошкодженої кістки, надали крилу правильного положення, підклали під нього шар вати і примотали крило до тулуба бинтами.<br>Піймані й посаджені в клітку птахи звичайно дуже б`ються об стінки, ламаючи пера. Інколи можуть і скалічитися. Щоб цього не сталося, хлоп`ята прикріпили їй і друге крило.<br>Полонянку помістили у простору клітку. Сповита, наче дитинка, пташка мала дуже кумедний вигляд. Голова в неї крутилася, як на шарнірах, а сама вона скидалась на живу ляльку. Хтось із дітей назвав її Білянкою. Так це прізвисько за нею і лишилося.<br>Посаджена за грати, крилата полонянка недовірливо стежила за кожним нашим рухом – не зводила очей, шипіла й клацала дзьобом, притискаючись до задньої стінки клітки, але була у повній безпеці. Нам залишалось потурбуватись про її харчування.<br>Птахи, потрапивши в неволю, не одразу починають їсти, і це завжди завдає натуралістам чимало прикрощів. Так було і з Білянкою. Дітям довелося добре поморочитися, перш ніж вона взяла в них їжу…(М.Бубнов, Ю.Бубнов)''<br>Спробуй пофантазувати, як саме могла продовжитись та закінчитись ця історія.<br>
+
<br>…Вже в лютому гуртуються горобці у невеликі зграйки, штук по [[Математика|'''двадцять-тридцять''']] у кожній, і, сівши десь на кущику, гріються під лютневим сонечком, щебечучи хором під передзвін бурульок.<br>Звичайно, горобине джеркотіння не порівняти із співом справжніх пернатих співаків. Але це – перша весняна пісня, така жадана і особливо прекрасна.<br>Але лютневе сонце зрадливе. Лютий – місяць вітрів і завірюх. Посміхнеться сонячна днина, а там, дивись, знов захурделить.<br>Від перших пісень до горобиних весіль іще далеко. Лише у березні або на початку квітня, коли у низинках заблищать перші озерця води, а на горбках з`являться перші латки прогалин, проснеться у горобців гніздова пора. Поведінка горобців на цей час різко змінюється. Збуджені до краю, гасають вони, розпушивши пір`я, перед очима своїх обраниць, намагаючись показати їм, які вони молодці… (М.Бубнов, Ю.Бубнов)<br>Знайди у тексті слова, вжиті в неозначеній формі.<br><br>''-Що за шум, що за гам?-<br>запитала я у гав.<br>Обізвалась чорна ґава,<br>Метушлива й говірка:<br>-Ми гуляєм,<br>Ми справляєм<br>Новосілля у шпака. (Л.Компанієць)''<br>Визнач час дієслів, що є у вірші.<br><br>Прочитай уривок тексту про сову та розкажи, що ти знаєш про цього птаха.<br>''…Новий день починався у '''сов''' з полювання. Як тільки з`являлась на сході рожева смужка зоряниці, вони залишали свій нічний притулок і летіли на пошуки здобичі. Полювання не дуже обтяжувало птахів. Навколо, наскільки сягало око, лежали поля. Їжі там було вдосталь. День у день літали сови звичними трасами своїх володінь, вистежуючи гризунів. Вони чудово бачили у сутінках, добре чули, а м`яке, пухнасте оперення дозволяло їм літати безшелесно, не лякаючи здобичі…(М.Бубнов, Ю.Бубнов).''<br>Спиши виділене речення та підкресли в ньому граматичну основу.<br><br>Ось послухай, як діти доглядали за пораненою совою.<br>''Якось восени діти принесли до школи болотяну сову. Птах був поранений – у нього було пошкоджене крило. Маленький шматочок свинцю, зробивши ледь помітну вхідну ранку, розтрощив плечову кістку і засів десь у м`язах.<br>З оповідей мисливців і з власних спостережень я знав, що інколи зламані кістки у птахів зростаються. Але у сови краї пошкодженої кістки так сильно розійшлися, що самі собою зростися не могли.<br>Орнітологи шкільного гуртка Юрко і Дмитрик взялися допомогти птаху залікувати рану.<br>Промивши місце, де дробинка увійшла в тіло, розчином марганцівки, хлоп`ята зімкнули краї пошкодженої кістки, надали крилу правильного положення, підклали під нього шар вати і примотали крило до тулуба бинтами.<br>Піймані й посаджені в клітку птахи звичайно дуже б`ються об стінки, ламаючи пера. Інколи можуть і скалічитися. Щоб цього не сталося, хлоп`ята прикріпили їй і друге крило.<br>Полонянку помістили у простору клітку. Сповита, наче дитинка, пташка мала дуже кумедний вигляд. Голова в неї крутилася, як на шарнірах, а сама вона скидалась на живу ляльку. Хтось із дітей назвав її Білянкою. Так це прізвисько за нею і лишилося.<br>Посаджена за грати, крилата полонянка недовірливо стежила за кожним нашим рухом – не зводила очей, шипіла й клацала дзьобом, притискаючись до задньої стінки клітки, але була у повній безпеці. Нам залишалось потурбуватись про її харчування.<br>Птахи, потрапивши в неволю, не одразу починають їсти, і це завжди завдає натуралістам чимало прикрощів. Так було і з Білянкою. Дітям довелося добре поморочитися, перш ніж вона взяла в них їжу…(М.Бубнов, Ю.Бубнов)''<br>Спробуй пофантазувати, як саме могла продовжитись та закінчитись ця історія.<br>
-
[[Image:pugach_t29.jpg]]
+
[[Image:Pugach t29.jpg]]
-
<br>'''Грак''' – це перелітний птах родини воронових із блискучим чорним пір`ям, ще цей птах має іншу назву – гайворон.<br>''Танцюють граки. Танцюють граки,<br>Аж гомін стоїть на осінніх лугах.<br>І тануть у небі летючі хмарки,<br>Коли в них пірнає розчулений птах.(М.Сингаївський)''<br>Випиши із тексту дієслова теперішнього часу.<br>
+
<br>'''Грак''' – це перелітний птах родини воронових із блискучим чорним пір`ям, ще цей птах має іншу назву – гайворон.<br>''Танцюють граки. Танцюють граки,<br>Аж гомін стоїть на осінніх лугах.<br>І тануть у небі летючі хмарки,<br>Коли в них пірнає розчулений птах.(М.Сингаївський)''<br>Випиши із тексту дієслова теперішнього часу.<br>
-
[[Image:grak_t79.jpg]]
+
[[Image:Grak t79.jpg]]
-
<br>'''Шпак''' – невеликий перелітний співочий птах з коротким хвостом, прямим дзьобом і великими крилами.<br>''Прилетіли шпаки,<br>дорогі співаки,<br>прилетіли весну зустрічати.<br>У шпаківнях нових<br>Скоро будуть у них<br>Жовтороті малі шпаченята. (Г.Бойко)''<br>Випиши із тексту частини мови у два стовпчики: в один іменники, у інший – дієслова.<br><br>'''Снігур''' – невеликий співочий птах з червоним оперенням грудей у самців і бурувато-сірим у самок.<br>''Звідки гості налетіли<br>Стоголосим табуном<br>І розсипалися в полі<br>Над розсипаним зерном?<br>Заспівали, задзвеніли,<br>Мов заграли кобзарі…<br>Де взялась весела зграя,<br>Жарогруді снігурі? (О.Олесь)''<br>Знайди дієслова минулого часу.<br>''<br>Якщо вам доведеться колись блукати лісовими стежками чи йти полем, де лишилися не занесені снігом бур`яни, ви обов`язково їх зустрінете. А зустрівши, не зможете пройти, не намилувавшись досхочу цими красенями. Як веселять око - аж світяться – на тлі заінеєного лісу їхні чепурні фігурки!.. (М.Бубнов, Ю.Бубнов)''<br>
+
<br>'''Шпак''' – невеликий перелітний співочий птах з коротким хвостом, прямим дзьобом і великими крилами.<br>''Прилетіли шпаки,<br>дорогі співаки,<br>прилетіли весну зустрічати.<br>У шпаківнях нових<br>Скоро будуть у них<br>Жовтороті малі шпаченята. (Г.Бойко)''<br>Випиши із тексту частини мови у два стовпчики: в один [[Повторення_вивченого_про_іменник._Повні_уроки|'''іменники''']], у інший – дієслова.<br><br>'''Снігур''' – невеликий співочий птах з червоним оперенням грудей у самців і бурувато-сірим у самок.<br>''Звідки гості налетіли<br>Стоголосим табуном<br>І розсипалися в полі<br>Над розсипаним зерном?<br>Заспівали, задзвеніли,<br>Мов заграли кобзарі…<br>Де взялась весела зграя,<br>Жарогруді снігурі? (О.Олесь)''<br>Знайди дієслова минулого часу.<br>''<br>Якщо вам доведеться колись блукати лісовими стежками чи йти полем, де лишилися не занесені снігом бур`яни, ви обов`язково їх зустрінете. А зустрівши, не зможете пройти, не намилувавшись досхочу цими красенями. Як веселять око - аж світяться – на тлі заінеєного лісу їхні чепурні фігурки!.. (М.Бубнов, Ю.Бубнов)''<br>
-
[[Image:sniguri_t79.jpg]]
+
[[Image:Sniguri t79.jpg]]
-
<br>Чи чули ви, що '''дятел '''– гарний музика? Знайде він розколотий сучок і стукає по ньому дзьобом швидко-швидко. Сухий сучок деренчить, тріщить, а дятлові й подобається і він далі продовжує свою роботу.<br>''Пише хвостиком лисиця<br>Слід по росяній траві.<br>Пише дятел, гарна птиця,<br>Дивні знаки на корі. (В.Лучук)''
+
<br>Чи чули ви, що '''дятел '''– гарний музика? Знайде він розколотий сучок і стукає по ньому дзьобом швидко-швидко. Сухий сучок деренчить, тріщить, а дятлові й подобається і він далі продовжує свою роботу.<br>''Пише хвостиком лисиця<br>Слід по росяній траві.<br>Пише дятел, гарна птиця,<br>Дивні знаки на корі. (В.Лучук)''
-
<br>Прочитай про те, як птахи вміють маскуватися.<br>''…Сяде '''куличок''' на гніздо, шию у плечі втягне, дзьоб опустить і одразу зникне, наче розчиниться. Спробуй знайди. А якщо небезпека близько і врятуватись маскуванням неможливо, зійде куличок з гнізда і зникне непомітно. Жодна стеблинка не ворухнеться, жодне стебельце не здригнеться, не викаже втікача. (М.Бубнов, Ю.Бубнов)''
+
{{#ev:youtube|59poUW-aTA8}}
-
[[Image:kulik_t36.jpg]]
+
-
'''<br>Жайворонок –'''польова чи степова пташка.<br>''В небі жайворонки в`ються,<br>Заливаються-сміються,<br>Грають, дзвонять цілий день,<br>І щебечуть, і співають, і з весною світ вітають<br>Дзвоном радісних пісень.(О.Олесь)''<br>Випиши дієслова та визнач їх дієвідміну.<br><br>Полетів '''щиглик''' на пташиний ярмарок і всякого пір`ячка накупив. На голівку – чорного й червоного, на спинку – бурого, на груди – жовтуватого, а знизу – біленького. Вбрався гарненько – і тепер щебече.(В.Терен)<br>''Вийшов щиглик щавель їсти,<br>Тягне тріску, щоб присісти.<br>Раптом дощ як уперіщить.<br>-Милий дощику, навіщо<br>щиглика загнав під кущ,<br>Де сховались чиж і хрущ?<br>Їсти щиглик хоче дуже.<br>Дощику про це байдуже.<br>Він періщить, вдаль біжить,<br>Аж гущавина шумить.( І.Гущак)''<br>Вивчи вірш напам`ять. Він може бути і скоромовкою.<br><br>'''Зозуля '''– перелітний птах із світло- чи бурувато-сірим оперенням, який сам пташенят не висиджує, а кладе яйця в чужі гнізда!<br><br>''Кує зозуленька й кує,<br>По всьому тужить гаю:<br>-Ой горе-горенько моє,-<br>Дітей не розшукаю. (М.Познанська)<br><br>До бору, зозулько (народна пісенька)<br>До бору, зозулько, до бору,<br>Там тобі гніздечко увите,<br>Зеленою рутою покрите.<br>Там тобі ягідки суниці,<br>Там тобі водиця з криниці. ''<br><br>'''Сокіл''' – хижий птах родини соколиних з міцним гачкуватим дзьобом, кривими кігтями і довгими гострими крилами.<br>''…Сокіл – благородний птах. Вони живляться виключно птахами, беруть їх тільки у повітрі, на льоту , і дуже рідко на високих деревах. Ніколи не нападуть вони на птаха, який сидить на землі…(М.Бубнов, Ю.Бубнов)''<br><br>'''Пава''' – південноазійський птах великого розміру; павич має яскраве оперення і довгий барвистий хвіст.<br>''Недарма про тебе слава,<br>Що пишаєшся, як пава.<br>Та один у пави хист:<br>Розпускати вміє хвіст. (М.Пригара)''<br><br>'''Папуга''' – тропічний птах з яскравим різнобарвним пір`ям, який може наслідувати звуки й вимовляти слова.<br><br>Синичка – це маленька співоча пташка з різнобарвним оперенням.<br>''Синиці голодом намлілись –<br>Така зима, така зима!..<br>Оце б у вирій полетіти,-<br>Так батьківщини ж там нема.(Л.Костенко)''<br><br>'''Сорока '''– лісовий птах з довгим хвостом і чорно-білим пір`ям, що видає характерні звуки – скрекотіння.<br>''Сорока сороці<br>Сорочечку шила, і сумно сороці<br>Таке говорила:<br>-Я сорок ушила<br>Сусідським сорокам,<br>Сама без сорочки.<br>Бідна сорока! (Б.Нижанківський)''<br>Потренуйся промвляти цей вірш швидко, як скоромовку.<br><br>'''Соловей''' – маленький сірий птах із сірим оперенням, самець якого чудово співає, особливо під час гніздування. В українському фольклорі часто зустрічається ласкава назва цього птаха соловейко.<br>''Встала весна, чорну землю<br>Сонну розбудила,<br>Уквітчала її рястом,<br>Барвінком укрила;<br>І на полі жайворонок,<br>Соловейко в гаї<br>Землю, убрану весною,<br>Вранці зустрічають.''<br><br>'''Лелека''' – це великий перелітний птах із довгими ногами та довгим прямим дзьобом, ще цей птах має такі назви в нашій мові: бусол, чорногуз, бузько, боцюн, гайстер.<br><br>''-Лелеко, лелеко,<br>До осені далеко!-<br>Викрикує на лузі<br>Засмагла дітвора.<br>А він веслує в хмарі<br>З лелечихою в парі,<br>Мовляв, у вирій, друзі,<br>Мені ще не пора.(Д.Білоус)''<br><br><br>'''Журавель''' – великий перелітний птах з довгими ногами, довгою шиєю і прямим гострим дзьобом; живе на лісових і степових болотах. Самка – журавка, журавлиця.<br>''Був собі журавель (народна пісенька)<br>Був собі журавель<br>Та журавочка,<br>Накосили сінця<br>повні ясельця.<br>Наша пісня гарна й нова,<br>Починаймо її знова:<br>Був собі журавель…''<br><br>Куди відлітають перелітні птахи (журавлі, лелеки, дикі гуси, дикі качки, зозулі, ластівки, шпаки, граки , жайворонки)? Як вони себе почувають на чужій землі?<br>Які птахи залишаються зимувати на своїй батьківщині, в нас? Як вони себе почувають взимку? Як можна допомогти зимуючим птахам? (Горобці, синички, гави, щиглики, дятли, снігурі та ін.).<br>Допомогти пережити голод птахам можна за допомогою годівниць.<br><br>Розбір дієслова як частини мови<br><br>На білому снігу лежали шкаралупки пташиних яєць.<br><br>1.Аналізоване слово – лежали.<br>2.Питання – що робили?<br>3.Початкова форма (неозначена форма) – лежати.<br>4.Частина мови – дієслово.<br>5.Час – минулий.<br>6.Число – множина.<br>7.Особа (в теперішньому і майбутньому часі).<br>8.Рід (в минулому часі) – жіночий.<br>9.Дієвідміна – ІІ .<br>10.Яким є членом речення – присудок.<br><br>Загадки про птахів<br><br>Прилетіли гості , сіли на помості, взяли по лопаті та й зробили хату. <br><br>Сам вечірньої години<br>Заховався в кущ калини<br>Та на дуду голосну<br>Грає пісню чарівну. <br><br>Вінпрацює чорноробом.<br>Своїм довгим, гострим дзьобом <br>На ялинках і дубах <br>Нищить шкідників-комах.<br>Не виспівує пісень, <br>А працює день у день. <br><br>В нього завжди отака робота:<br>Дзьобом дзвінко, дзвінко вибивати,<br>У корі, в сосновій позолоті,<br>Для поживи шкідника шукати. (В.Ткаченко)<br> <br>Як тільки сонце пригріває, <br>У небо стрімко він злітає, <br>Згори чудова пісня ллється. <br>Хоч він маленький, та здається, <br>Що в небі велетень співає — <br>Так гучно спів його лунає.<br><br>Слова для відгадок: жайворонок, дятел, соловей, птахи.<br><br>Прислів`я та приказки про птахів <br><br>Ластівка день починає, а соловей кінчає.<br>Де багато пташок, там нема комашок.<br>Птахи – наші друзі.<br>Жайворонки багато і довго співають – буде ясно.<br>Синиця пищить – зиму віщить.<br>Дружні сороки орла заклюють.<br><br><br>Завдання до теми<br>1.Виліпи з глини чи пластиліну одну пташку (синичку, горобця, ластівку).<br>2.Намалюй пташку.<br>3.Зроби годівничку.<br>4.Скласти розповідь на тему: «Як я допомагаю птахам взимку».<br><br>Запитання до теми<br>1.Що таке дієслово?<br>2.На які питання відповідає дієслово?<br>3.На які часи поділяються дієслова?<br>4.Назви три часи дієслів?<br>5.Чи змінюються дієслова за родами?<br>5.Які дієвідміни дієслів ти знаєш?<br>6.Що таке неозначена форма дієслова? <br><br>Список використаних джерел<br>1.Бубнов М., Бубнов Ю. У пташиному царстві.-Київ, 2001.-63 с.<br>2.Гамалій А.Т. Ігри та цікаві вправи з української мови для 1-4 класів.-Київ, 2001-75 с.<br>3.Нечай-Горбачук Л.Д.Навчання грамоти/Навчально-методичний посібник.-Слов`янськ, 2007.-64 с.<br>4.Терен В. Пташина абетка.-Київ, 1990.-156 с.<br>5.Урок на тему: «Змінювання дієслів за часами і числами» Лазарович Л.М. , вчителя <br>Ворохтянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Івано-Франківської обл.<br>6.Урок на тему «Узагальнення знань і вмінь з теми «Дієслово» Карюк Ніни Іванівни, вчителя Соколовобалківської ЗОШ І- ІІІ ст.<br><br>Відредаговано і надіслано Пучко Л.В.<br>
+
<br>Прочитай про те, як птахи вміють маскуватися.<br>''…Сяде '''куличок''' на гніздо, шию у плечі втягне, дзьоб опустить і одразу зникне, наче розчиниться. Спробуй знайди. А якщо небезпека близько і врятуватись маскуванням неможливо, зійде куличок з гнізда і зникне непомітно. Жодна стеблинка не ворухнеться, жодне стебельце не здригнеться, не викаже втікача. (М.Бубнов, Ю.Бубнов)''
+
+
[[Image:kulik_t26.jpg]]<br> '''<br>Жайворонок –'''польова чи степова пташка.<br>''В небі жайворонки в`ються,<br>Заливаються-сміються,<br>Грають, дзвонять цілий день,<br>І щебечуть, і співають, і з весною світ вітають<br>Дзвоном радісних [[Музика|'''пісень''']].(О.Олесь)''<br>Випиши дієслова та визнач їх дієвідміну.<br>[[Image:zavoronok_t79.jpg]]
+
+
<br>Полетів '''щиглик''' на пташиний ярмарок і всякого пір`ячка накупив. На голівку – чорного й червоного, на спинку – бурого, на груди – жовтуватого, а знизу – біленького. Вбрався гарненько – і тепер щебече.(В.Терен)<br>''Вийшов щиглик щавель їсти,<br>Тягне тріску, щоб присісти.<br>Раптом дощ як уперіщить.<br>-Милий дощику, навіщо<br>щиглика загнав під кущ,<br>Де сховались чиж і хрущ?<br>Їсти щиглик хоче дуже.<br>Дощику про це байдуже.<br>Він періщить, вдаль біжить,<br>Аж гущавина шумить.( І.Гущак)''<br>Вивчи вірш напам`ять. Він може бути і скоромовкою.<br><br>'''Зозуля '''– перелітний птах із світло- чи бурувато-сірим оперенням, який сам пташенят не висиджує, а кладе яйця в чужі гнізда!<br><br>''Кує зозуленька й кує,<br>По всьому тужить гаю:<br>-Ой горе-горенько моє,-<br>Дітей не розшукаю. (М.Познанська)<br><br>До бору, зозулько (народна пісенька)<br>До бору, зозулько, до бору,<br>Там тобі гніздечко увите,<br>Зеленою рутою покрите.<br>Там тобі ягідки суниці,<br>Там тобі водиця з криниці. ''<br>[[Image:zozula_t29.jpg]]
+
+
<br>'''Сокіл''' – хижий птах родини соколиних з міцним гачкуватим дзьобом, кривими кігтями і довгими гострими крилами.<br>''…Сокіл – благородний птах. Вони живляться виключно птахами, беруть їх тільки у повітрі, на льоту , і дуже рідко на високих деревах. Ніколи не нападуть вони на птаха, який сидить на землі…(М.Бубнов, Ю.Бубнов)''<br><br>'''Пава''' – південноазійський птах великого розміру; павич має яскраве оперення і довгий барвистий хвіст.<br>''Недарма про тебе слава,<br>Що пишаєшся, як пава.<br>Та один у пави хист:<br>Розпускати вміє хвіст. (М.Пригара)''<br>[[Image:pava_t11.jpg]]
+
+
<br>'''Папуга''' – тропічний птах з яскравим різнобарвним пір`ям, який може наслідувати звуки й вимовляти слова.<br>
+
{{#ev:youtube|Zk5NUTyrYnw&feature}}
+
+
<br>Синичка – це маленька співоча пташка з різнобарвним оперенням.<br>''Синиці голодом намлілись –<br>Така зима, така зима!..<br>Оце б у вирій полетіти,-<br>Так батьківщини ж там нема.(Л.Костенко)''<br>[[Image:sinica_t60.jpg]]
+
+
<br>'''Сорока '''– лісовий птах з довгим хвостом і чорно-білим пір`ям, що видає характерні звуки – скрекотіння.<br>''Сорока сороці<br>Сорочечку шила, і сумно сороці<br>Таке говорила:<br>-Я сорок ушила<br>Сусідським сорокам,<br>Сама без сорочки.<br>Бідна сорока! (Б.Нижанківський)''<br>Потренуйся промвляти цей вірш швидко, як скоромовку.<br><br>'''Соловей''' – маленький сірий птах із сірим оперенням, самець якого чудово співає, особливо під час гніздування. В українському фольклорі часто зустрічається ласкава назва цього птаха соловейко.<br>''Встала весна, чорну землю<br>Сонну розбудила,<br>Уквітчала її рястом,<br>Барвінком укрила;<br>І на полі жайворонок,<br>Соловейко в гаї<br>Землю, убрану весною,<br>Вранці зустрічають.''<br><br>'''Лелека''' – це великий перелітний птах із довгими ногами та довгим прямим дзьобом, ще цей птах має такі назви в нашій мові: бусол, чорногуз, бузько, боцюн, гайстер.<br><br>''-Лелеко, лелеко,<br>До осені далеко!-<br>Викрикує на лузі<br>Засмагла дітвора.<br>А він веслує в хмарі<br>З лелечихою в парі,<br>Мовляв, у вирій, друзі,<br>Мені ще не пора.(Д.Білоус)''<br><br><br>'''Журавель''' – великий перелітний птах з довгими ногами, довгою шиєю і прямим гострим дзьобом; живе на лісових і степових болотах. Самка – журавка, журавлиця.<br>''Був собі журавель (народна пісенька)<br>Був собі журавель<br>Та журавочка,<br>Накосили сінця<br>повні ясельця.<br>Наша пісня гарна й нова,<br>Починаймо її знова:<br>Був собі журавель…''<br>
+
{{#ev:youtube|5wPa2FIt4nA&feature}}
+
+
<br>Куди відлітають перелітні птахи (журавлі, лелеки, дикі гуси, дикі качки, зозулі, ластівки, шпаки, граки , жайворонки)? Як вони себе почувають на чужій землі?<br>Які птахи залишаються зимувати на своїй батьківщині, в нас? Як вони себе почувають взимку? Як можна допомогти зимуючим птахам? (Горобці, синички, гави, щиглики, дятли, снігурі та ін.).<br>Допомогти пережити голод птахам можна за допомогою годівниць.<br>[[Image:godivnuchka_t31.jpg]]
+
+
<br>
+
===Розбір дієслова як частини мови===
+
<br><br>На білому снігу лежали шкаралупки пташиних яєць.<br><br>1.Аналізоване слово – лежали.<br>2.Питання – що робили?<br>3.Початкова форма (неозначена форма) – лежати.<br>4.Частина мови – дієслово.<br>5.Час – минулий.<br>6.Число – множина.<br>7.Особа (в теперішньому і майбутньому часі).<br>8.Рід (в минулому часі) – жіночий.<br>9.Дієвідміна – ІІ .<br>10.Яким є членом речення – присудок.<br><br>
+
===Загадки про птахів===
+
<br><br>Прилетіли гості , сіли на помості, взяли по лопаті та й зробили хату. <br><br>Сам вечірньої години<br>Заховався в кущ калини<br>Та на дуду голосну<br>Грає пісню чарівну. <br><br>Він працює чорноробом.<br>Своїм довгим, гострим дзьобом <br>На ялинках і дубах <br>Нищить шкідників-комах.<br>Не виспівує пісень, <br>А працює день у день. <br><br>В нього завжди отака робота:<br>Дзьобом дзвінко, дзвінко вибивати,<br>У корі, в сосновій позолоті,<br>Для поживи шкідника шукати. (В.Ткаченко)<br> <br>Як тільки сонце пригріває, <br>У небо стрімко він злітає, <br>Згори чудова пісня ллється. <br>Хоч він маленький, та здається, <br>Що в небі велетень співає — <br>Так гучно спів його лунає.<br><br>Слова для відгадок: жайворонок, дятел, соловей, птахи.<br><br>
+
===Прислів`я та приказки про птахів===
+
<br><br>Ластівка день починає, а соловей кінчає.<br>Де багато пташок, там нема комашок.<br>Птахи – наші друзі.<br>Жайворонки багато і довго співають – буде ясно.<br>Синиця пищить – зиму віщить.<br>Дружні сороки орла заклюють.<br><br><br>
+
===Завдання до теми===
+
<br>1.Виліпи з глини чи пластиліну одну пташку (синичку, горобця, ластівку).<br>2.Намалюй пташку.<br>3.Зроби годівничку.<br>4.Скласти розповідь на тему: «Як я допомагаю птахам взимку».<br><br>
+
===Запитання до теми===
+
<br>1.Що таке дієслово?<br>2.На які питання відповідає дієслово?<br>3.На які часи поділяються дієслова?<br>4.Назви три часи дієслів?<br>5.Чи змінюються дієслова за родами?<br>5.Які дієвідміни дієслів ти знаєш?<br>6.Що таке неозначена форма дієслова? <br><br>
+
===Список використаних джерел===
+
<br>1.Бубнов М., Бубнов Ю. У пташиному царстві.-Київ, 2001.-63 с.<br>2.Гамалій А.Т. Ігри та цікаві вправи з української мови для 1-4 класів.-Київ, 2001-75 с.<br>3.Нечай-Горбачук Л.Д.Навчання грамоти/Навчально-методичний посібник.-Слов`янськ, 2007.-64 с.<br>4.Терен В. Пташина абетка.-Київ, 1990.-156 с.<br>5.Урок на тему: «Змінювання дієслів за часами і числами» Лазарович Л.М. , вчителя <br>Ворохтянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Івано-Франківської обл.<br>6.Урок на тему «Узагальнення знань і вмінь з теми «Дієслово» Карюк Ніни Іванівни, вчителя Соколовобалківської ЗОШ І- ІІІ ст.<br><br>Відредаговано і надіслано Пучко Л.В.<br>
- Повторити вивчене про дієслово; - Вчитись грамотно висловлювати свої думки; - Вчитись розбирати дієслово як частину мови; - Розвивати культуру мовлення та спілкування; - Виховувати любов до навколишньої природи.
Тип уроку: Навчально-виховний
Хід уроку:
Збагати свої знання про птахів
Загадка: «Хто двічі родиться, а раз помирає?» - курча, пташка. Саме про птахів і йтиметься далі.
Горобець – найпоширеніша пташка у нашій місцевості. Тільки-но ми виходимо на вулицю, зразу ж бачимо горобчиків, вони стрибають по землі чи літають, голосно та радісно цвірінчать. Частіше за все літають зграйками. Горобець біднесенький на віконце сів: «Їсти. Їсти! Їстоньки! Холодно. Джив! Джив! Пожалійте пташечку, Дайте крихіток, Я вам зацвірінькаю На увесь садок!» (К.Перелісна) Знайди у вірші дієслова та постав до них запитання.
…Вже в лютому гуртуються горобці у невеликі зграйки, штук по двадцять-тридцять у кожній, і, сівши десь на кущику, гріються під лютневим сонечком, щебечучи хором під передзвін бурульок. Звичайно, горобине джеркотіння не порівняти із співом справжніх пернатих співаків. Але це – перша весняна пісня, така жадана і особливо прекрасна. Але лютневе сонце зрадливе. Лютий – місяць вітрів і завірюх. Посміхнеться сонячна днина, а там, дивись, знов захурделить. Від перших пісень до горобиних весіль іще далеко. Лише у березні або на початку квітня, коли у низинках заблищать перші озерця води, а на горбках з`являться перші латки прогалин, проснеться у горобців гніздова пора. Поведінка горобців на цей час різко змінюється. Збуджені до краю, гасають вони, розпушивши пір`я, перед очима своїх обраниць, намагаючись показати їм, які вони молодці… (М.Бубнов, Ю.Бубнов) Знайди у тексті слова, вжиті в неозначеній формі.
-Що за шум, що за гам?- запитала я у гав. Обізвалась чорна ґава, Метушлива й говірка: -Ми гуляєм, Ми справляєм Новосілля у шпака. (Л.Компанієць) Визнач час дієслів, що є у вірші.
Прочитай уривок тексту про сову та розкажи, що ти знаєш про цього птаха. …Новий день починався у сов з полювання. Як тільки з`являлась на сході рожева смужка зоряниці, вони залишали свій нічний притулок і летіли на пошуки здобичі. Полювання не дуже обтяжувало птахів. Навколо, наскільки сягало око, лежали поля. Їжі там було вдосталь. День у день літали сови звичними трасами своїх володінь, вистежуючи гризунів. Вони чудово бачили у сутінках, добре чули, а м`яке, пухнасте оперення дозволяло їм літати безшелесно, не лякаючи здобичі…(М.Бубнов, Ю.Бубнов). Спиши виділене речення та підкресли в ньому граматичну основу.
Ось послухай, як діти доглядали за пораненою совою. Якось восени діти принесли до школи болотяну сову. Птах був поранений – у нього було пошкоджене крило. Маленький шматочок свинцю, зробивши ледь помітну вхідну ранку, розтрощив плечову кістку і засів десь у м`язах. З оповідей мисливців і з власних спостережень я знав, що інколи зламані кістки у птахів зростаються. Але у сови краї пошкодженої кістки так сильно розійшлися, що самі собою зростися не могли. Орнітологи шкільного гуртка Юрко і Дмитрик взялися допомогти птаху залікувати рану. Промивши місце, де дробинка увійшла в тіло, розчином марганцівки, хлоп`ята зімкнули краї пошкодженої кістки, надали крилу правильного положення, підклали під нього шар вати і примотали крило до тулуба бинтами. Піймані й посаджені в клітку птахи звичайно дуже б`ються об стінки, ламаючи пера. Інколи можуть і скалічитися. Щоб цього не сталося, хлоп`ята прикріпили їй і друге крило. Полонянку помістили у простору клітку. Сповита, наче дитинка, пташка мала дуже кумедний вигляд. Голова в неї крутилася, як на шарнірах, а сама вона скидалась на живу ляльку. Хтось із дітей назвав її Білянкою. Так це прізвисько за нею і лишилося. Посаджена за грати, крилата полонянка недовірливо стежила за кожним нашим рухом – не зводила очей, шипіла й клацала дзьобом, притискаючись до задньої стінки клітки, але була у повній безпеці. Нам залишалось потурбуватись про її харчування. Птахи, потрапивши в неволю, не одразу починають їсти, і це завжди завдає натуралістам чимало прикрощів. Так було і з Білянкою. Дітям довелося добре поморочитися, перш ніж вона взяла в них їжу…(М.Бубнов, Ю.Бубнов) Спробуй пофантазувати, як саме могла продовжитись та закінчитись ця історія.
Грак – це перелітний птах родини воронових із блискучим чорним пір`ям, ще цей птах має іншу назву – гайворон. Танцюють граки. Танцюють граки, Аж гомін стоїть на осінніх лугах. І тануть у небі летючі хмарки, Коли в них пірнає розчулений птах.(М.Сингаївський) Випиши із тексту дієслова теперішнього часу.
Шпак – невеликий перелітний співочий птах з коротким хвостом, прямим дзьобом і великими крилами. Прилетіли шпаки, дорогі співаки, прилетіли весну зустрічати. У шпаківнях нових Скоро будуть у них Жовтороті малі шпаченята. (Г.Бойко) Випиши із тексту частини мови у два стовпчики: в один іменники, у інший – дієслова.
Снігур – невеликий співочий птах з червоним оперенням грудей у самців і бурувато-сірим у самок. Звідки гості налетіли Стоголосим табуном І розсипалися в полі Над розсипаним зерном? Заспівали, задзвеніли, Мов заграли кобзарі… Де взялась весела зграя, Жарогруді снігурі? (О.Олесь) Знайди дієслова минулого часу. Якщо вам доведеться колись блукати лісовими стежками чи йти полем, де лишилися не занесені снігом бур`яни, ви обов`язково їх зустрінете. А зустрівши, не зможете пройти, не намилувавшись досхочу цими красенями. Як веселять око - аж світяться – на тлі заінеєного лісу їхні чепурні фігурки!.. (М.Бубнов, Ю.Бубнов)
Чи чули ви, що дятел – гарний музика? Знайде він розколотий сучок і стукає по ньому дзьобом швидко-швидко. Сухий сучок деренчить, тріщить, а дятлові й подобається і він далі продовжує свою роботу. Пише хвостиком лисиця Слід по росяній траві. Пише дятел, гарна птиця, Дивні знаки на корі. (В.Лучук)
Прочитай про те, як птахи вміють маскуватися. …Сяде куличок на гніздо, шию у плечі втягне, дзьоб опустить і одразу зникне, наче розчиниться. Спробуй знайди. А якщо небезпека близько і врятуватись маскуванням неможливо, зійде куличок з гнізда і зникне непомітно. Жодна стеблинка не ворухнеться, жодне стебельце не здригнеться, не викаже втікача. (М.Бубнов, Ю.Бубнов)
Жайворонок –польова чи степова пташка. В небі жайворонки в`ються, Заливаються-сміються, Грають, дзвонять цілий день, І щебечуть, і співають, і з весною світ вітають Дзвоном радісних пісень.(О.Олесь) Випиши дієслова та визнач їх дієвідміну.
Полетів щиглик на пташиний ярмарок і всякого пір`ячка накупив. На голівку – чорного й червоного, на спинку – бурого, на груди – жовтуватого, а знизу – біленького. Вбрався гарненько – і тепер щебече.(В.Терен) Вийшов щиглик щавель їсти, Тягне тріску, щоб присісти. Раптом дощ як уперіщить. -Милий дощику, навіщо щиглика загнав під кущ, Де сховались чиж і хрущ? Їсти щиглик хоче дуже. Дощику про це байдуже. Він періщить, вдаль біжить, Аж гущавина шумить.( І.Гущак) Вивчи вірш напам`ять. Він може бути і скоромовкою.
Зозуля – перелітний птах із світло- чи бурувато-сірим оперенням, який сам пташенят не висиджує, а кладе яйця в чужі гнізда!
Кує зозуленька й кує, По всьому тужить гаю: -Ой горе-горенько моє,- Дітей не розшукаю. (М.Познанська)
До бору, зозулько (народна пісенька) До бору, зозулько, до бору, Там тобі гніздечко увите, Зеленою рутою покрите. Там тобі ягідки суниці, Там тобі водиця з криниці.
Сокіл – хижий птах родини соколиних з міцним гачкуватим дзьобом, кривими кігтями і довгими гострими крилами. …Сокіл – благородний птах. Вони живляться виключно птахами, беруть їх тільки у повітрі, на льоту , і дуже рідко на високих деревах. Ніколи не нападуть вони на птаха, який сидить на землі…(М.Бубнов, Ю.Бубнов)
Пава – південноазійський птах великого розміру; павич має яскраве оперення і довгий барвистий хвіст. Недарма про тебе слава, Що пишаєшся, як пава. Та один у пави хист: Розпускати вміє хвіст. (М.Пригара)
Папуга – тропічний птах з яскравим різнобарвним пір`ям, який може наслідувати звуки й вимовляти слова.
Синичка – це маленька співоча пташка з різнобарвним оперенням. Синиці голодом намлілись – Така зима, така зима!.. Оце б у вирій полетіти,- Так батьківщини ж там нема.(Л.Костенко)
Сорока – лісовий птах з довгим хвостом і чорно-білим пір`ям, що видає характерні звуки – скрекотіння. Сорока сороці Сорочечку шила, і сумно сороці Таке говорила: -Я сорок ушила Сусідським сорокам, Сама без сорочки. Бідна сорока! (Б.Нижанківський) Потренуйся промвляти цей вірш швидко, як скоромовку.
Соловей – маленький сірий птах із сірим оперенням, самець якого чудово співає, особливо під час гніздування. В українському фольклорі часто зустрічається ласкава назва цього птаха соловейко. Встала весна, чорну землю Сонну розбудила, Уквітчала її рястом, Барвінком укрила; І на полі жайворонок, Соловейко в гаї Землю, убрану весною, Вранці зустрічають.
Лелека – це великий перелітний птах із довгими ногами та довгим прямим дзьобом, ще цей птах має такі назви в нашій мові: бусол, чорногуз, бузько, боцюн, гайстер.
-Лелеко, лелеко, До осені далеко!- Викрикує на лузі Засмагла дітвора. А він веслує в хмарі З лелечихою в парі, Мовляв, у вирій, друзі, Мені ще не пора.(Д.Білоус)
Журавель – великий перелітний птах з довгими ногами, довгою шиєю і прямим гострим дзьобом; живе на лісових і степових болотах. Самка – журавка, журавлиця. Був собі журавель (народна пісенька) Був собі журавель Та журавочка, Накосили сінця повні ясельця. Наша пісня гарна й нова, Починаймо її знова: Був собі журавель…
Куди відлітають перелітні птахи (журавлі, лелеки, дикі гуси, дикі качки, зозулі, ластівки, шпаки, граки , жайворонки)? Як вони себе почувають на чужій землі? Які птахи залишаються зимувати на своїй батьківщині, в нас? Як вони себе почувають взимку? Як можна допомогти зимуючим птахам? (Горобці, синички, гави, щиглики, дятли, снігурі та ін.). Допомогти пережити голод птахам можна за допомогою годівниць.
Розбір дієслова як частини мови
На білому снігу лежали шкаралупки пташиних яєць.
1.Аналізоване слово – лежали. 2.Питання – що робили? 3.Початкова форма (неозначена форма) – лежати. 4.Частина мови – дієслово. 5.Час – минулий. 6.Число – множина. 7.Особа (в теперішньому і майбутньому часі). 8.Рід (в минулому часі) – жіночий. 9.Дієвідміна – ІІ . 10.Яким є членом речення – присудок.
Загадки про птахів
Прилетіли гості , сіли на помості, взяли по лопаті та й зробили хату.
Сам вечірньої години Заховався в кущ калини Та на дуду голосну Грає пісню чарівну.
Він працює чорноробом. Своїм довгим, гострим дзьобом На ялинках і дубах Нищить шкідників-комах. Не виспівує пісень, А працює день у день.
В нього завжди отака робота: Дзьобом дзвінко, дзвінко вибивати, У корі, в сосновій позолоті, Для поживи шкідника шукати. (В.Ткаченко)
Як тільки сонце пригріває, У небо стрімко він злітає, Згори чудова пісня ллється. Хоч він маленький, та здається, Що в небі велетень співає — Так гучно спів його лунає.
Слова для відгадок: жайворонок, дятел, соловей, птахи.
Прислів`я та приказки про птахів
Ластівка день починає, а соловей кінчає. Де багато пташок, там нема комашок. Птахи – наші друзі. Жайворонки багато і довго співають – буде ясно. Синиця пищить – зиму віщить. Дружні сороки орла заклюють.
Завдання до теми
1.Виліпи з глини чи пластиліну одну пташку (синичку, горобця, ластівку). 2.Намалюй пташку. 3.Зроби годівничку. 4.Скласти розповідь на тему: «Як я допомагаю птахам взимку».
Запитання до теми
1.Що таке дієслово? 2.На які питання відповідає дієслово? 3.На які часи поділяються дієслова? 4.Назви три часи дієслів? 5.Чи змінюються дієслова за родами? 5.Які дієвідміни дієслів ти знаєш? 6.Що таке неозначена форма дієслова?
Список використаних джерел
1.Бубнов М., Бубнов Ю. У пташиному царстві.-Київ, 2001.-63 с. 2.Гамалій А.Т. Ігри та цікаві вправи з української мови для 1-4 класів.-Київ, 2001-75 с. 3.Нечай-Горбачук Л.Д.Навчання грамоти/Навчально-методичний посібник.-Слов`янськ, 2007.-64 с. 4.Терен В. Пташина абетка.-Київ, 1990.-156 с. 5.Урок на тему: «Змінювання дієслів за часами і числами» Лазарович Л.М. , вчителя Ворохтянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Івано-Франківської обл. 6.Урок на тему «Узагальнення знань і вмінь з теми «Дієслово» Карюк Ніни Іванівни, вчителя Соколовобалківської ЗОШ І- ІІІ ст.
Відредаговано і надіслано Пучко Л.В.
Над уроком працювали Пучко Л.В. Лазарович Л.М.
Карюк Н. І.
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, а и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.