|
|
(3 промежуточные версии не показаны) | Строка 1: |
Строка 1: |
- | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Історія України|Історія України]]>>[[Історія України 5 клас|Історія України 5 клас]]>> Історія України: Національно-визвольна війна. Під прапором Богдана Хмельницького''' | + | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Історія України|Історія України]]>>[[Історія України 5 клас|Історія України 5 клас]]>> Історія України: Національно-визвольна війна. Під прапором Богдана Хмельницького''' <br> |
- | <br> | + | |
| | | |
- | <metakeywords>Історія України, клас, урок, на тему, 5 клас, Національно-визвольна війна, Під прапором Богдана Хмельницького.</metakeywords>НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА. ПІД ПРАПОРОМ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО<br>
| + | <br> |
| | | |
- | <br>Загартоване в битвах козацтво, збройна допомога якого не один раз ставала в пригоді польському королю, жадало для себе нових прав. Проте замість очікуваних привілеїв козаки відчули брутальний наступ польської влади. Король прагнув зменшити кількість козаків. До того ж козакам дозволялося жити лише на певній території, визначеній польським урядом. Усілякі утиски церковного життя, судочинства, освіти, мови поширювалися на все українське населення. Православні церкви перетворювалися на католицькі костьоли; не приймалися до суду скарги й заяви, писані українською мовою. Це не могло не зумовити обурення й протестів. У 30-х роках 17 ст. одне за одним спалахували протипольські повстання. Незважаючи на розмах і підтримку населення, ті виступи не досягли мети: українці й надалі лишалися на власній землі поневоленими та безправними. Тому коли ''1648 р.'' знову розгорілося нове повстання проти панування Польщі, його підтримали не лише селяни й міська біднота, а й духівництво, заможне міщанство, дрібна українська шляхта. Завдяки цьому повстання швидко перетворилося на всенародну війну, яка тривала десять років. Історики називають ту війну ''Національно-визвольною'' - від слів «національна», тобто всенародна, та «визвольна», бо метою її було звільнення від панування чужинців. | + | <metakeywords>Історія України, клас, урок, на тему, 5 клас, Національно-визвольна війна, Під прапором Богдана Хмельницького.</metakeywords>НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА. ПІД ПРАПОРОМ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО<br> |
| | | |
- | Очолив Національно-визвольну війну ''Богдан Хмельницький''. Він народився 1595 р. в сім'ї дрібного українського шляхтича. Здобув добру освіту: володів українською, польською, латинською, турецькою й татарською мовами. Вже у 1620 р. бився проти турків. Брав участь у козацьких повстаннях 30-х років. Від середини 40-х років активно готував повстання проти Польщі.<br>Перша битва Національно-визвольної війни сталася в урочищі Жовті Води. Польська армія в ній зазнала нищівної поразки. Подальші переможні Корсунська й Пилявецька битви закріпили успіх українського війська: на початок листопада 1648 р. майже всі українські землі було визволено з-під польської влади.
| + | <br>Загартоване в битвах козацтво, збройна допомога якого не один раз ставала в пригоді польському королю, жадало для себе нових прав. Проте замість очікуваних привілеїв козаки відчули брутальний наступ польської влади. Король прагнув зменшити кількість козаків. До того ж козакам дозволялося жити лише на певній території, визначеній польським урядом. Усілякі утиски церковного життя, судочинства, освіти, мови поширювалися на все українське населення. [[Тема_4._Реформаційні_та_контрреформаційні_рухи_в_Україні._Православні_братства._Львівська_братська_школа.|Православні]] церкви перетворювалися на католицькі костьоли; не приймалися до суду скарги й заяви, писані українською мовою. Це не могло не зумовити обурення й протестів. У 30-х роках 17 ст. одне за одним спалахували протипольські повстання. Незважаючи на розмах і підтримку населення, ті виступи не досягли мети: українці й надалі лишалися на власній землі поневоленими та безправними. Тому коли ''1648 р.'' знову розгорілося нове повстання проти панування Польщі, його підтримали не лише селяни й міська біднота, а й духівництво, заможне міщанство, дрібна українська шляхта. Завдяки цьому повстання швидко перетворилося на всенародну війну, яка тривала десять років. Історики називають ту війну ''Національно-визвольною'' - від слів «національна», тобто всенародна, та «визвольна», бо метою її було звільнення від панування чужинців. |
| | | |
- | На визволених землях упроваджувалися козацькі порядки, що означало утвердження Української козацької держави. Називалася та держава ''Військом Запорізьким''. Вища влада в ній належала гетьманові, проте найважливіші ухвали виносили на загальній військовій раді. Керувати державними справами гетьманові допомагала генеральна старшина. До її складу входили генеральний писар, генеральний обозний, двоє генеральних осавулів, двоє генеральних суддів.<br>
| + | Очолив Національно-визвольну війну ''[[Богдан_Хмельницький|Богдан Хмельницький]]''. Він народився 1595 р. в сім'ї дрібного українського шляхтича. Здобув добру освіту: володів українською, польською, латинською, турецькою й татарською мовами. Вже у 1620 р. бився проти турків. Брав участь у козацьких повстаннях 30-х років. Від середини 40-х років активно готував повстання проти Польщі. |
| | | |
- | Територія Війська Запорізького поділялася на полки й сотні, управління в яких здійснювали полковники й сотники. Центрами полків і сотень були найважливіші міста або містечка. Столицею козацької держави за часів Хмельницького було місто Чигирин.<br>
| + | [[Image:10-3.jpg|богдан хмельницький]] [[Image:10-1-1.jpg|універсал]]<br>Перша битва Національно-визвольної війни сталася в урочищі Жовті Води. Польська армія в ній зазнала нищівної поразки. Подальші переможні Корсунська й Пилявецька битви закріпили успіх українського війська: на початок листопада 1648 р. майже всі українські землі було визволено з-під польської влади. |
| | | |
- | Мудра політика, військовий талант і великий авторитет Богдана Хмельницького сприяли визнанню Української держави багатьма іншими державами.
| + | [[Image:10-2-2.jpg|460px|бій козацького війська на чолі з максимом кривоносом]] |
| | | |
- | <u>Попрацюйте з історичною картою</u><br>1. Як розгортався переможний похід козацького війська 1648 р.?<br>2. Біля яких міст відбулися переможні битви козацького війська з польською армією 1649-1654 рр.?<br>3. З якими державами межувало Військо Запорізьке?
| + | На визволених землях упроваджувалися козацькі порядки, що означало утвердження Української козацької держави. Називалася та держава ''Військом Запорізьким''. Вища влада в ній належала гетьманові, проте найважливіші ухвали виносили на загальній військовій раді. Керувати [[Історичні_типи_держави_і_права:_поняття_і_загальна_характеристика._Державна_влада._Правоохоронні_органи:_поняття,_система|державними]] справами гетьманові допомагала генеральна старшина. До її складу входили генеральний писар, генеральний обозний, двоє генеральних осавулів, двоє генеральних суддів.<br> |
| | | |
- | <u>Попрацюйте з історичними джерелами</u><br>
| + | Територія Війська Запорізького поділялася на полки й сотні, управління в яких здійснювали полковники й сотники. Центрами полків і сотень були найважливіші міста або містечка. Столицею козацької держави за часів Хмельницького було місто Чигирин.<br> |
| | | |
- | 1. Постать Богдана Хмельницького приваблювала сучасників. Про українського гетьмана складали оповіді, з нього писали портрети. На ілюстрації зображено гравюру гданського майстра Гондіуса. На думку дослідників, саме цей портрет найбільш правдиво відтворює зовнішність Хмельницького.<br>
| + | Мудра політика, військовий талант і великий авторитет Богдана Хмельницького сприяли визнанню Української держави багатьма іншими державами. |
| | | |
- | Від тих часів збереглося також свідчення венеційського дипломата Альберто Віміни, який описував гетьмана так: «Зросту він скоріше високого, ніж середнього, широкої кості й міцної будови. Його мова й спосіб правління показують, що він наділений зрілим судженням і проникливим розумом... У поводженні він м'який і простий, чим викликає до себе любов вояків, але, з іншого боку, підтримує серед них дисципліну суворими стягненнями...»<br>
| + | <u>Попрацюйте з історичною картою</u><br>1. Як розгортався переможний похід козацького війська 1648 р.?<br>2. Біля яких міст відбулися переможні битви козацького війська з польською армією 1649-1654 рр.?<br>3. З якими державами межувало Військо Запорізьке? |
| | | |
- | ''Порівняйте намальований та словесний портрети. Чи суперечать вони один одному? Як риси вдачі гетьмана Хмельницього, на яких наголошував посол Віміна, втілено в гравюрі?''<br>
| + | [[Image:10-4.jpg|460px|національно-визвольна війна]] |
| | | |
- | Хмельницький особисто вирушив наздоганяти татарське військо та був ув'язнений. Козаки, залишившись без гетьмана, протягом десяти днів тримали оборону. Становище ускладнювали сильні зливи, відсутність харчів і питної води. Від цілковитої поразки козацьку армію врятували рішучі дії полковника Івана Богуна. Хоч і з великими втратами, але він вивів козацькі полки з оточення.<br>Улітку 1970 р. на місці Берестецької битви розпочалися археологічні розкопки, результати яких дали змогу відтворити картину відступу козацьких військ через болотисту річку. Під час розкопок було виявлено рештки побудованої за наказом Івана Богуна греблі для відступу, віднайдено кістяки загиблих на переправі козаків та їхніх коней, зібрано унікальну колекцію (близько 6000 експонатів) козацьких речей, що збереглися в торф'яному ґрунті і мають точне датування - після 10-ї години ранку ЗО червня 1651р.
| + | [[Image:10-5.jpg|460px|гетьман, полковник, сотник]] |
| | | |
- | Вивчаючи кістяки загиблих воїнів, учені встановили, що всі вони гинули зі зброєю в руках під час запеклого бою. Це спростовує твердження, що нібито козаки самі топилися на переправах, ніким не переслідувані.<br>
| + | <u>Попрацюйте з історичними джерелами</u><br> |
| | | |
- | Серед знахідок багато таких, які ніде раніше не траплялися. Пощастило знайти, наприклад, козацький порох. Консервувальні властивості торфу зберегли для нас козацькі речі з дерева та шкіри. Цікавою є, зокрема, колекція дерев'яних ложок. Держаки деяких прикрашені різьбленням. Усупереч поширеній думці, нібито козак тримав ложку за халявою чобота, внаслідок розкопок з'ясовано: він носив її на поясі у шкіряному футлярі. На місці Берестецької битви було знайдено й першу в Україні пару козацьких чобіт 17 ст. За наступних років їх розкопано понад 200. Багато чобіт навіть зберегли запах дьогтю, яким їх змащували козаки.<br>
| + | 1. Постать Богдана Хмельницького приваблювала сучасників. Про українського гетьмана складали оповіді, з нього писали портрети. На ілюстрації зображено гравюру гданського майстра Гондіуса. На думку дослідників, саме цей портрет найбільш правдиво відтворює зовнішність Хмельницького.<br> |
| | | |
- | <u>Жива історія</u><br>
| + | [[Image:10-6.jpg|богдан хмельницький]] |
| | | |
- | ''Виснажлива й затяжна війна проти Польщі змушувала Богдана Хмельницького шукати союзників. Військову допомогу козацькій армії надавали залежні від Туреччини татарські війська, проте в кількох битвах у вирішальний момент вони зрадили козаків.<br>''
| + | Від тих часів збереглося також свідчення венеційського дипломата Альберто Віміни, який описував гетьмана так: «Зросту він скоріше високого, ніж середнього, широкої кості й міцної будови. Його мова й спосіб правління показують, що він наділений зрілим судженням і проникливим розумом... У поводженні він м'який і простий, чим викликає до себе любов вояків, але, з іншого боку, підтримує серед них дисципліну суворими стягненнями...»<br> |
| | | |
- | ''Тому гетьман звернувся по допомогу до московського царя. Той довго зволікав із відповіддю, вичікуючи, яка з держав, Польща чи козацька Україна, швидше знесилиться. І врешті згодився. До України було відряджене велике посольство на чолі з Василієм Бутурліним. Зустріч із царськими послами відбулася в Переяславі в січні 1654 р. Для продовження переговорів невдовзі до Москви вирушили українські посли. У царській столиці в березні того самого року було підписано українсько-московський договір. Цей документ передбачав установлення рівноправних і взаємовигідних відносин між обома державами, незалежність України він не обмежував. Проте цар не збирався виконувати договірні умови й дуже швидко порушив їх. Нова угода 1659 р. поклала край незалежності України.''<br> | + | ''Порівняйте намальований та словесний портрети. Чи суперечать вони один одному? Як риси вдачі [[Україна_в_подіях_Північної_війни._Повстання_гетьмана_І._Мазепи|гетьмана]] Хмельницього, на яких наголошував посол Віміна, втілено в гравюрі?''<br> |
| | | |
- | <u>Прочитайте оповідання, дайте відповідь на запитання</u><br> | + | <u>Допитливим</u> |
| | | |
- | ''Чим можна пояснити сумніви Богдана Хмельницького під час подій у Переяславі в січні 1954 р.?''<br>
| + | Чи знаєте ви, що події Національно-визвольної війни підтверджено археологічними знахідками? 18-30 червня 1651 р. відбувалася Берестецька битва - одна з найбільших битв Національно-визвольної війни. Козацька армія діяла спільно із союзниками - татарськими військами. У перші дні битви події розгорталися на користь козаків. Та під час вирішального бою 20 червня, коли перемога була майже на боці Хмельницького, татарські війска несподівано відступили. Не знаючи про змову хана з польським королем, [[Україна_та_Б._Хмельницький|Хмельницький]] особисто вирушив наздоганяти татарське військо та був ув'язнений. Козаки, залишившись без гетьмана, протягом десяти днів тримали оборону. Становище ускладнювали сильні зливи, відсутність харчів і питної води. Від цілковитої поразки козацьку армію врятували рішучі дії полковника Івана Богуна. Хоч і з великими втратами, але він вивів козацькі полки з оточення. |
| | | |
- | НЕСПОКІЙ НА ВЕРШИНІ СЛАВИ<br>
| + | Улітку 1970 р. на місці Берестецької битви розпочалися археологічні розкопки, результати яких дали змогу відтворити картину відступу козацьких військ через болотисту річку. Під час розкопок було виявлено рештки побудованої за наказом Івана Богуна греблі для відступу, віднайдено кістяки загиблих на переправі козаків та їхніх коней, зібрано унікальну колекцію (близько 6000 експонатів) козацьких речей, що збереглися в торф'яному ґрунті і мають точне датування - після 10-ї години ранку ЗО червня 1651р. |
| | | |
- | Під високе склепіння переяславської церкви лине злагоджений спів хористів. Він кличе присутніх поринути в блакитний спокій. Але душа Богдана Хмельницького, мов заворожена, прикипіла до полохливого блимання свічок. Гарячі спалахи обпікають її та беруть, уражену, в полон химерного плетива тривог. Мить - і вже несуть душу гетьмана крилаті коні-сумніви над засніженою землею України. Крізь сріблясту паморозь раптом виринає Київ. Кілька років тому він зустрічав Богдана таким величним передзвоном, якого давно не чули київські гори. Здавалося, співали не церкви - співало небо, й прадавні схили, й закутий кригою Дніпро. Кияни радо вітали переможця. Гаряче було від їхніх палких вигуків - тануло зимове тло, зігріте полум'ям козацьких корогов, а також шаленим виром згадок про Жовті Води, Корсунь і Пилявці та п'янким відчуттям здобутої в тих битвах волі. Того року, надихнувшись перемогами, казав він польським послам: «Виб'ю з лядської неволі ввесь народ руський... За кордон війною не піду, на турків і татар шаблі не підніму, досить маю всього на Україні - досить вигоди, достатку й пожитку в землі та князівстві своєму по Львів, Холм і Галич. А ставши над Віслою, скажу ляхам: сидіть, мовчіть, ляхи! А будуть і за Віслою кричати, знайду я їх там напевно. А схоче хто з нами хліб їсти, хай буде слухняний Війську Запорізькому».<br>
| + | Вивчаючи кістяки загиблих воїнів, учені встановили, що всі вони гинули зі зброєю в руках під час запеклого бою. Це спростовує твердження, що нібито козаки самі топилися на переправах, ніким не переслідувані.<br> |
| | | |
- | Тримайся, душе! Лякливі коні несуть тебе ще далі: до травневого початку бурі, туди - на славну Січ, звідки рушили козацькі загони в наступ за волю. Там, під могутнім дубом, який через чари рідної землі став тобі за брата, ти присягала бути вірною неньці-Україні, як його коріння - матері-землі.<br>
| + | [[Image:10-7.jpg|460px|предмети козацького побуту]]<br> |
| | | |
- | Чи ж сюди, до Переяслава, пролягав довгий шлях Національно-визвольної війни?..<br>
| + | Серед знахідок багато таких, які ніде раніше не траплялися. Пощастило знайти, наприклад, козацький порох. Консервувальні властивості торфу зберегли для нас козацькі речі з дерева та шкіри. Цікавою є, зокрема, колекція дерев'яних ложок. Держаки деяких прикрашені різьбленням. Усупереч поширеній думці, нібито козак тримав ложку за халявою чобота, внаслідок розкопок з'ясовано: він носив її на поясі у шкіряному футлярі. На місці Берестецької битви було знайдено й першу в Україні пару козацьких чобіт 17 ст. За наступних років їх розкопано понад 200. Багато чобіт навіть зберегли запах дьогтю, яким їх змащували [[Конспект_уроку_на_тему_«Запорозькі_козаки_як_романтичні_герої»|козаки]].<br> |
| | | |
- | Гетьман Хмельницький зосередив увагу на службі. Незабаром має відбутися урочиста церемонія: гетьман і старшина присягатимуть на вірність московському цареві, московські ж посли від імені царя складатимуть обітницю про непорушність козацьких прав.<br>
| + | <u>Жива історія</u><br> |
| | | |
- | Але не так сталося, як гадалося. Перш ніж давати слово, козаки зажадали почути обітницю послів від імені царя.<br>
| + | ''Виснажлива й затяжна війна проти Польщі змушувала Богдана Хмельницького шукати союзників. Військову допомогу козацькій армії надавали залежні від Туреччини татарські війська, проте в кількох битвах у вирішальний момент вони зрадили козаків.<br>'' |
| | | |
- | У церкві запала тиша. Московські посли не квапилися з обітницею.<br>
| + | ''[[Image:10-8.jpg|ікона]]'' |
| | | |
- | - Царське слово не годиться брати під сумнів, - докоряв козакам голова посольства боярин Бутурлін.<br>
| + | ''Тому гетьман звернувся по допомогу до московського царя. Той довго зволікав із відповіддю, вичікуючи, яка з держав, Польща чи козацька Україна, швидше знесилиться. І врешті згодився. До України було відряджене велике посольство на чолі з Василієм Бутурліним. Зустріч із царськими послами відбулася в Переяславі в січні 1654 р. Для продовження переговорів невдовзі до Москви вирушили українські посли. У царській столиці в березні того самого року було підписано українсько-московський договір. Цей документ передбачав установлення рівноправних і взаємовигідних відносин між обома державами, [[Уславлення_боротьби_за_незалежність_у_творі.Повні_уроки|незалежність]] України він не обмежував. Проте цар не збирався виконувати договірні умови й дуже швидко порушив їх. Нова угода 1659 р. поклала край незалежності України.''<br> |
| | | |
- | Вогнисті метелики нестримно тріпочуть крильцями, враз більшають, перетворюючись на стрімких коней, котрі ось-ось підхоплять зневірену душу. Як важко чинити опір їхнім міцним крилам! Гетьман вийшов із церкви. Порадившись зі старшиною, Хмельницький повернувся, повторив вимогу козацтва, адже звикли козаки під час переговорів з поляками чути присягу від імені короля. Проте у відповідь прозвучали гострі слова, що назавжди закарбувалися в серці гетьмана:<br>
| + | <u>Прочитайте оповідання, дайте відповідь на запитання</u><br> |
| | | |
- | - Самодержець не присягає своїм підданим.<br>
| + | ''Чим можна пояснити сумніви Богдана Хмельницького під час подій у Переяславі в січні 1954 р.?''<br> |
| | | |
- | І все-таки козацька старшина на чолі з Богданом Хмельницьким присягнула московському цареві. Бо український народ, втомлений кількарічною виснажливою війною проти Польщі, конче потребував миру. Прагнули його занедбані ниви й спустошені міста. Угода ж із Москвою про військову допомогу давала можливість швидше довести війну до переможного кінця.<br>
| + | НЕСПОКІЙ НА ВЕРШИНІ СЛАВИ<br> |
| | | |
- | Щоправда, сумніви не полишали гетьмана: чи не втратить козацтво через події в Переяславі свою державу?<br>
| + | Під високе склепіння переяславської церкви лине злагоджений спів хористів. Він кличе присутніх поринути в блакитний спокій. Але душа Богдана Хмельницького, мов заворожена, прикипіла до полохливого блимання свічок. Гарячі спалахи обпікають її та беруть, уражену, в полон химерного плетива тривог. Мить - і вже несуть душу гетьмана крилаті коні-сумніви над засніженою землею [[Інтервенція_військ_Антанти_на_півдні_України.|України]]. Крізь сріблясту паморозь раптом виринає Київ. Кілька років тому він зустрічав Богдана таким величним передзвоном, якого давно не чули київські гори. Здавалося, співали не церкви - співало небо, й прадавні схили, й закутий кригою Дніпро. Кияни радо вітали переможця. Гаряче було від їхніх палких вигуків - тануло зимове тло, зігріте полум'ям козацьких корогов, а також шаленим виром згадок про Жовті Води, Корсунь і Пилявці та п'янким відчуттям здобутої в тих битвах волі. Того року, надихнувшись перемогами, казав він польським послам: «Виб'ю з лядської неволі ввесь народ руський... За кордон війною не піду, на турків і татар шаблі не підніму, досить маю всього на Україні - досить вигоди, достатку й пожитку в землі та князівстві своєму по Львів, Холм і Галич. А ставши над Віслою, скажу ляхам: сидіть, мовчіть, ляхи! А будуть і за Віслою кричати, знайду я їх там напевно. А схоче хто з нами хліб їсти, хай буде слухняний Війську Запорізькому».<br> |
| | | |
- | - Порадь мені, брате, як знайти спокій, - зверталася гетьманова душа до велетня-дуба, певно, відчуваючи, що одурить цар козаків, швидко позбавить їх привілеїв та й самої волі. Одначе дуб лише шурхотів листям.<br>
| + | Тримайся, душе! Лякливі коні несуть тебе ще далі: до травневого початку бурі, туди - на славну Січ, звідки рушили козацькі загони в наступ за волю. Там, під могутнім дубом, який через чари рідної землі став тобі за брата, ти присягала бути вірною неньці-Україні, як його коріння - матері-землі.<br> |
| | | |
- | Мовчить він і тепер - свідок великих перемог і болючих поразок. Проте переказують, що часом у його верховітті б'ються в тривозі крила - то непокоїться Богданова душа, котра, за легендою, знайшла тут собі притулок. Тоді крізь шум листя чується зворушлива сповідь. Бринять срібноспівом слова про славу великого полководця й творця Української козацької держави, стоголосо відлунюють та враз затихають на високій ноті, так, неначе обривається струна. І тільки вітер, гойдаючись на гіллі, ледь чутно перегукується з крислатим велетнем.
| + | Чи ж сюди, до Переяслава, пролягав довгий шлях Національно-визвольної війни?..<br> |
| | | |
- | ''За текстом оповідання й картиною розкажіть про в'їзд гетьмана в грудні 1648 р. до Києва після перших переможних битв. Знайдіть у тексті слова Хмельницького про мету Національно-визвольної війни. Розкажіть про перебіг подій у Переяславі в січні 1654 р.''
| + | Гетьман Хмельницький зосередив увагу на службі. Незабаром має відбутися урочиста церемонія: гетьман і старшина присягатимуть на вірність московському цареві, московські ж посли від імені царя складатимуть обітницю про непорушність козацьких прав.<br> |
| | | |
- | <u>Попрацюйте з датами та подіями</u>
| + | [[Image:10-9.jpg|460px|богдан хмельницький у києві]] |
| | | |
- | У Москві 1654 р. було підписано рівноправний договір між козацькою Україною та Московією про військову допомогу. На думку істориків, цей договір втратив силу в 1659 р. На який рік війни припадає підписання договору? Скільки він діяв? Яке це було століття, яка його половина?
| + | Але не так сталося, як гадалося. Перш ніж давати слово, козаки зажадали почути обітницю послів від імені царя.<br> |
| | | |
- | <u>Допитливим</u>
| + | [[Image:10-10.jpg|лист хмельницького]] |
| | | |
- | Чи знаєте ви, що безцінні пам'ятки козацької історії - гетьманські клейно-ди та особисті речі Богдана Хмельницького зберігаються в багатьох музеях різних країн Європи? Так, булава українського гетьмана зберігається у Варшаві, прапор - у шведській столиці, місті Стокгольмі. У польських музеях є й такі експонати, як шабля, нагай, кухоль Богдана Хмельницького. В одному з російських музеїв зберігається водосвятна чаша гетьмана Хмельницького, а в Національному музеї історії України - гетьманська шапка. Найбільшу цінність з тих пам'яток має гетьманський прапор. Його було знайдено в кінці 90-х років 20 ст. в колекції трофеїв Стокгольмського військового музею українським істориком Юрієм Савчуком. До Швеції прапор Хмельницького потрапив із Польщі, а в ній, за припущенням дослідників, міг опинитися після Берестецької битви.
| + | У церкві запала тиша. [[Московська_Держава|Московські]] посли не квапилися з обітницею.<br> |
| | | |
| + | - Царське слово не годиться брати під сумнів, - докоряв козакам голова посольства боярин Бутурлін.<br> |
| | | |
| + | Вогнисті метелики нестримно тріпочуть крильцями, враз більшають, перетворюючись на стрімких коней, котрі ось-ось підхоплять зневірену душу. Як важко чинити опір їхнім міцним крилам! Гетьман вийшов із церкви. Порадившись зі старшиною, Хмельницький повернувся, повторив вимогу козацтва, адже звикли козаки під час переговорів з поляками чути присягу від імені короля. Проте у відповідь прозвучали гострі слова, що назавжди закарбувалися в серці гетьмана:<br> |
| | | |
- | Гетьманські клейноди та особисті речі Богдана Хмельницького: 1. Шапка. 2. Прапор. 3. Булава. 4. Кухоль. 5. Водосвятна чаша. 6. Шабля. 7. Нагай.
| + | - Самодержець не присягає своїм підданим.<br> |
| | | |
- | <u>Перевірте, про що дізналися й чого навчилися</u><br>1. Коли розпочалася Національно-визвольна війна українського народу проти польського панування? Хто її очолив? <br>2. На основі текстів підручника складіть план розповіді «Богдан Хмельницький - великий син українського народу». Підготуйте усне повідомлення за планом.<br>3. Чого досягли повстанці за перший рік війни?<br>4. Як називалась Українська козацька держава? Хто нею керував?<br>5. Про які події ви довідалися з оповідання «Неспокій на вершині слави»?
| + | І все-таки козацька старшина на чолі з Богданом Хмельницьким присягнула московському цареві. Бо український народ, втомлений кількарічною виснажливою війною проти Польщі, конче потребував миру. Прагнули його занедбані ниви й спустошені міста. Угода ж із Москвою про військову допомогу давала можливість швидше довести війну до переможного кінця.<br> |
| | | |
| + | Щоправда, сумніви не полишали гетьмана: чи не втратить козацтво через події в Переяславі свою державу?<br> |
| | | |
- | ''В. Власов, О. Данилевська, Вступ до історії України, 5 клас<br>Вислано читачами з інтернет-сайтів ''
| + | - Порадь мені, брате, як знайти спокій, - зверталася гетьманова душа до велетня-дуба, певно, відчуваючи, що одурить цар козаків, швидко позбавить їх привілеїв та й самої волі. Одначе дуб лише шурхотів листям.<br> |
| | | |
| + | [[Image:10-1-11.jpg|памятник хмельницькому]] |
| + | |
| + | Мовчить він і тепер - свідок великих перемог і болючих поразок. Проте переказують, що часом у його верховітті б'ються в тривозі крила - то непокоїться Богданова душа, котра, за легендою, знайшла тут собі притулок. Тоді крізь шум листя чується зворушлива сповідь. Бринять срібноспівом слова про славу великого полководця й творця Української козацької держави, стоголосо відлунюють та враз затихають на високій ноті, так, неначе обривається струна. І тільки вітер, гойдаючись на гіллі, ледь чутно перегукується з крислатим велетнем. |
| + | |
| + | ''За текстом оповідання й картиною розкажіть про в'їзд гетьмана в грудні 1648 р. до Києва після перших переможних битв. Знайдіть у тексті слова Хмельницького про мету Національно-визвольної війни. Розкажіть про перебіг подій у [[Політичний_і_соціально-економічний_розвиток_Київського_і_Переяславського_князівств_середини_XII_—_першої_половини_XIIІ_ст.|Переяславі]] в січні 1654 р.'' |
| + | |
| + | <u>Попрацюйте з датами та подіями</u> |
| + | |
| + | У Москві 1654 р. було підписано рівноправний договір між козацькою Україною та Московією про військову допомогу. На думку істориків, цей договір втратив силу в 1659 р. На який рік війни припадає підписання договору? Скільки він діяв? Яке це було століття, яка його половина? |
| + | |
| + | <u>Допитливим</u> |
| + | |
| + | Чи знаєте ви, що безцінні пам'ятки козацької історії - гетьманські клейно-ди та особисті речі Богдана Хмельницького зберігаються в багатьох музеях різних країн Європи? Так, булава українського гетьмана зберігається у Варшаві, прапор - у шведській столиці, місті Стокгольмі. У польських музеях є й такі експонати, як шабля, нагай, кухоль Богдана Хмельницького. В одному з російських музеїв зберігається водосвятна чаша гетьмана Хмельницького, а в Національному музеї [[Важливі_джерела_історії|історії]] України - гетьманська шапка. Найбільшу цінність з тих пам'яток має гетьманський прапор. Його було знайдено в кінці 90-х років 20 ст. в колекції трофеїв Стокгольмського військового музею українським істориком Юрієм Савчуком. До Швеції прапор Хмельницького потрапив із Польщі, а в ній, за припущенням дослідників, міг опинитися після Берестецької битви. |
| + | |
| + | [[Image:10-112.jpg|460px|гетьманські клейноди]]<br> |
| + | |
| + | <u>Перевірте, про що дізналися й чого навчилися</u><br>1. Коли розпочалася Національно-визвольна війна українського народу проти польського панування? Хто її очолив? <br>2. На основі текстів підручника складіть план розповіді «Богдан Хмельницький - великий син українського народу». Підготуйте усне повідомлення за планом.<br>3. Чого досягли повстанці за перший рік війни?<br>4. Як називалась Українська козацька держава? Хто нею керував?<br>5. Про які події ви довідалися з оповідання «Неспокій на вершині слави»? |
| + | |
| + | <br> ''В. Власов, О. Данилевська, Вступ до історії України, [[5_клас_уроки|5 клас]]<br>Вислано читачами з інтернет-сайтів '' |
| + | |
| + | <br> <sub>Скачати [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|підручники]] та книги онлайн, планування [[Історія України|з історії України]], курси та завдання [[Історія України 5 клас|з історії України для 5 класу]]</sub> [[Історія України 5 клас|<br>]] |
| | | |
- | <sub>Скачати підручники та книги онлайн, планування з історії України, курси та завдання з історії України для 5 класу</sub>
| |
| <br> | | <br> |
| | | |
| '''<u>Зміст уроку</u>''' | | '''<u>Зміст уроку</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку і опорний каркас | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] презентація уроку |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] акселеративні методи та інтерактивні технології | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] оцінювання | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання |
| | | |
| '''<u>Практика</u>''' | | '''<u>Практика</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи,самоперевірка | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] практикуми, лабораторні, кейси | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання |
| | | |
| '''<u>Ілюстрації</u>''' | | '''<u>Ілюстрації</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] фішки для допитливих | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалки | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати |
| | | |
| '''<u>Доповнення</u>''' | | '''<u>Доповнення</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ) | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ) |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні і допоміжні | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята, девізи | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] національні особливості | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інше | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше |
| | | |
| '''<u>Тільки для вчителів</u>''' | | '''<u>Тільки для вчителів</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] програми | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення] | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення] |
- | | + | |
| | | |
| + | <br> |
| | | |
| Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. | | Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. |
| | | |
| Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум]. | | Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум]. |
Текущая версия на 09:39, 25 июля 2012
Гіпермаркет Знань>>Історія України>>Історія України 5 клас>> Історія України: Національно-визвольна війна. Під прапором Богдана Хмельницького
НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА. ПІД ПРАПОРОМ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО
Загартоване в битвах козацтво, збройна допомога якого не один раз ставала в пригоді польському королю, жадало для себе нових прав. Проте замість очікуваних привілеїв козаки відчули брутальний наступ польської влади. Король прагнув зменшити кількість козаків. До того ж козакам дозволялося жити лише на певній території, визначеній польським урядом. Усілякі утиски церковного життя, судочинства, освіти, мови поширювалися на все українське населення. Православні церкви перетворювалися на католицькі костьоли; не приймалися до суду скарги й заяви, писані українською мовою. Це не могло не зумовити обурення й протестів. У 30-х роках 17 ст. одне за одним спалахували протипольські повстання. Незважаючи на розмах і підтримку населення, ті виступи не досягли мети: українці й надалі лишалися на власній землі поневоленими та безправними. Тому коли 1648 р. знову розгорілося нове повстання проти панування Польщі, його підтримали не лише селяни й міська біднота, а й духівництво, заможне міщанство, дрібна українська шляхта. Завдяки цьому повстання швидко перетворилося на всенародну війну, яка тривала десять років. Історики називають ту війну Національно-визвольною - від слів «національна», тобто всенародна, та «визвольна», бо метою її було звільнення від панування чужинців.
Очолив Національно-визвольну війну Богдан Хмельницький. Він народився 1595 р. в сім'ї дрібного українського шляхтича. Здобув добру освіту: володів українською, польською, латинською, турецькою й татарською мовами. Вже у 1620 р. бився проти турків. Брав участь у козацьких повстаннях 30-х років. Від середини 40-х років активно готував повстання проти Польщі.
Перша битва Національно-визвольної війни сталася в урочищі Жовті Води. Польська армія в ній зазнала нищівної поразки. Подальші переможні Корсунська й Пилявецька битви закріпили успіх українського війська: на початок листопада 1648 р. майже всі українські землі було визволено з-під польської влади.
На визволених землях упроваджувалися козацькі порядки, що означало утвердження Української козацької держави. Називалася та держава Військом Запорізьким. Вища влада в ній належала гетьманові, проте найважливіші ухвали виносили на загальній військовій раді. Керувати державними справами гетьманові допомагала генеральна старшина. До її складу входили генеральний писар, генеральний обозний, двоє генеральних осавулів, двоє генеральних суддів.
Територія Війська Запорізького поділялася на полки й сотні, управління в яких здійснювали полковники й сотники. Центрами полків і сотень були найважливіші міста або містечка. Столицею козацької держави за часів Хмельницького було місто Чигирин.
Мудра політика, військовий талант і великий авторитет Богдана Хмельницького сприяли визнанню Української держави багатьма іншими державами.
Попрацюйте з історичною картою 1. Як розгортався переможний похід козацького війська 1648 р.? 2. Біля яких міст відбулися переможні битви козацького війська з польською армією 1649-1654 рр.? 3. З якими державами межувало Військо Запорізьке?
Попрацюйте з історичними джерелами
1. Постать Богдана Хмельницького приваблювала сучасників. Про українського гетьмана складали оповіді, з нього писали портрети. На ілюстрації зображено гравюру гданського майстра Гондіуса. На думку дослідників, саме цей портрет найбільш правдиво відтворює зовнішність Хмельницького.
Від тих часів збереглося також свідчення венеційського дипломата Альберто Віміни, який описував гетьмана так: «Зросту він скоріше високого, ніж середнього, широкої кості й міцної будови. Його мова й спосіб правління показують, що він наділений зрілим судженням і проникливим розумом... У поводженні він м'який і простий, чим викликає до себе любов вояків, але, з іншого боку, підтримує серед них дисципліну суворими стягненнями...»
Порівняйте намальований та словесний портрети. Чи суперечать вони один одному? Як риси вдачі гетьмана Хмельницього, на яких наголошував посол Віміна, втілено в гравюрі?
Допитливим
Чи знаєте ви, що події Національно-визвольної війни підтверджено археологічними знахідками? 18-30 червня 1651 р. відбувалася Берестецька битва - одна з найбільших битв Національно-визвольної війни. Козацька армія діяла спільно із союзниками - татарськими військами. У перші дні битви події розгорталися на користь козаків. Та під час вирішального бою 20 червня, коли перемога була майже на боці Хмельницького, татарські війска несподівано відступили. Не знаючи про змову хана з польським королем, Хмельницький особисто вирушив наздоганяти татарське військо та був ув'язнений. Козаки, залишившись без гетьмана, протягом десяти днів тримали оборону. Становище ускладнювали сильні зливи, відсутність харчів і питної води. Від цілковитої поразки козацьку армію врятували рішучі дії полковника Івана Богуна. Хоч і з великими втратами, але він вивів козацькі полки з оточення.
Улітку 1970 р. на місці Берестецької битви розпочалися археологічні розкопки, результати яких дали змогу відтворити картину відступу козацьких військ через болотисту річку. Під час розкопок було виявлено рештки побудованої за наказом Івана Богуна греблі для відступу, віднайдено кістяки загиблих на переправі козаків та їхніх коней, зібрано унікальну колекцію (близько 6000 експонатів) козацьких речей, що збереглися в торф'яному ґрунті і мають точне датування - після 10-ї години ранку ЗО червня 1651р.
Вивчаючи кістяки загиблих воїнів, учені встановили, що всі вони гинули зі зброєю в руках під час запеклого бою. Це спростовує твердження, що нібито козаки самі топилися на переправах, ніким не переслідувані.
Серед знахідок багато таких, які ніде раніше не траплялися. Пощастило знайти, наприклад, козацький порох. Консервувальні властивості торфу зберегли для нас козацькі речі з дерева та шкіри. Цікавою є, зокрема, колекція дерев'яних ложок. Держаки деяких прикрашені різьбленням. Усупереч поширеній думці, нібито козак тримав ложку за халявою чобота, внаслідок розкопок з'ясовано: він носив її на поясі у шкіряному футлярі. На місці Берестецької битви було знайдено й першу в Україні пару козацьких чобіт 17 ст. За наступних років їх розкопано понад 200. Багато чобіт навіть зберегли запах дьогтю, яким їх змащували козаки.
Жива історія
Виснажлива й затяжна війна проти Польщі змушувала Богдана Хмельницького шукати союзників. Військову допомогу козацькій армії надавали залежні від Туреччини татарські війська, проте в кількох битвах у вирішальний момент вони зрадили козаків.
Тому гетьман звернувся по допомогу до московського царя. Той довго зволікав із відповіддю, вичікуючи, яка з держав, Польща чи козацька Україна, швидше знесилиться. І врешті згодився. До України було відряджене велике посольство на чолі з Василієм Бутурліним. Зустріч із царськими послами відбулася в Переяславі в січні 1654 р. Для продовження переговорів невдовзі до Москви вирушили українські посли. У царській столиці в березні того самого року було підписано українсько-московський договір. Цей документ передбачав установлення рівноправних і взаємовигідних відносин між обома державами, незалежність України він не обмежував. Проте цар не збирався виконувати договірні умови й дуже швидко порушив їх. Нова угода 1659 р. поклала край незалежності України.
Прочитайте оповідання, дайте відповідь на запитання
Чим можна пояснити сумніви Богдана Хмельницького під час подій у Переяславі в січні 1954 р.?
НЕСПОКІЙ НА ВЕРШИНІ СЛАВИ
Під високе склепіння переяславської церкви лине злагоджений спів хористів. Він кличе присутніх поринути в блакитний спокій. Але душа Богдана Хмельницького, мов заворожена, прикипіла до полохливого блимання свічок. Гарячі спалахи обпікають її та беруть, уражену, в полон химерного плетива тривог. Мить - і вже несуть душу гетьмана крилаті коні-сумніви над засніженою землею України. Крізь сріблясту паморозь раптом виринає Київ. Кілька років тому він зустрічав Богдана таким величним передзвоном, якого давно не чули київські гори. Здавалося, співали не церкви - співало небо, й прадавні схили, й закутий кригою Дніпро. Кияни радо вітали переможця. Гаряче було від їхніх палких вигуків - тануло зимове тло, зігріте полум'ям козацьких корогов, а також шаленим виром згадок про Жовті Води, Корсунь і Пилявці та п'янким відчуттям здобутої в тих битвах волі. Того року, надихнувшись перемогами, казав він польським послам: «Виб'ю з лядської неволі ввесь народ руський... За кордон війною не піду, на турків і татар шаблі не підніму, досить маю всього на Україні - досить вигоди, достатку й пожитку в землі та князівстві своєму по Львів, Холм і Галич. А ставши над Віслою, скажу ляхам: сидіть, мовчіть, ляхи! А будуть і за Віслою кричати, знайду я їх там напевно. А схоче хто з нами хліб їсти, хай буде слухняний Війську Запорізькому».
Тримайся, душе! Лякливі коні несуть тебе ще далі: до травневого початку бурі, туди - на славну Січ, звідки рушили козацькі загони в наступ за волю. Там, під могутнім дубом, який через чари рідної землі став тобі за брата, ти присягала бути вірною неньці-Україні, як його коріння - матері-землі.
Чи ж сюди, до Переяслава, пролягав довгий шлях Національно-визвольної війни?..
Гетьман Хмельницький зосередив увагу на службі. Незабаром має відбутися урочиста церемонія: гетьман і старшина присягатимуть на вірність московському цареві, московські ж посли від імені царя складатимуть обітницю про непорушність козацьких прав.
Але не так сталося, як гадалося. Перш ніж давати слово, козаки зажадали почути обітницю послів від імені царя.
У церкві запала тиша. Московські посли не квапилися з обітницею.
- Царське слово не годиться брати під сумнів, - докоряв козакам голова посольства боярин Бутурлін.
Вогнисті метелики нестримно тріпочуть крильцями, враз більшають, перетворюючись на стрімких коней, котрі ось-ось підхоплять зневірену душу. Як важко чинити опір їхнім міцним крилам! Гетьман вийшов із церкви. Порадившись зі старшиною, Хмельницький повернувся, повторив вимогу козацтва, адже звикли козаки під час переговорів з поляками чути присягу від імені короля. Проте у відповідь прозвучали гострі слова, що назавжди закарбувалися в серці гетьмана:
- Самодержець не присягає своїм підданим.
І все-таки козацька старшина на чолі з Богданом Хмельницьким присягнула московському цареві. Бо український народ, втомлений кількарічною виснажливою війною проти Польщі, конче потребував миру. Прагнули його занедбані ниви й спустошені міста. Угода ж із Москвою про військову допомогу давала можливість швидше довести війну до переможного кінця.
Щоправда, сумніви не полишали гетьмана: чи не втратить козацтво через події в Переяславі свою державу?
- Порадь мені, брате, як знайти спокій, - зверталася гетьманова душа до велетня-дуба, певно, відчуваючи, що одурить цар козаків, швидко позбавить їх привілеїв та й самої волі. Одначе дуб лише шурхотів листям.
Мовчить він і тепер - свідок великих перемог і болючих поразок. Проте переказують, що часом у його верховітті б'ються в тривозі крила - то непокоїться Богданова душа, котра, за легендою, знайшла тут собі притулок. Тоді крізь шум листя чується зворушлива сповідь. Бринять срібноспівом слова про славу великого полководця й творця Української козацької держави, стоголосо відлунюють та враз затихають на високій ноті, так, неначе обривається струна. І тільки вітер, гойдаючись на гіллі, ледь чутно перегукується з крислатим велетнем.
За текстом оповідання й картиною розкажіть про в'їзд гетьмана в грудні 1648 р. до Києва після перших переможних битв. Знайдіть у тексті слова Хмельницького про мету Національно-визвольної війни. Розкажіть про перебіг подій у Переяславі в січні 1654 р.
Попрацюйте з датами та подіями
У Москві 1654 р. було підписано рівноправний договір між козацькою Україною та Московією про військову допомогу. На думку істориків, цей договір втратив силу в 1659 р. На який рік війни припадає підписання договору? Скільки він діяв? Яке це було століття, яка його половина?
Допитливим
Чи знаєте ви, що безцінні пам'ятки козацької історії - гетьманські клейно-ди та особисті речі Богдана Хмельницького зберігаються в багатьох музеях різних країн Європи? Так, булава українського гетьмана зберігається у Варшаві, прапор - у шведській столиці, місті Стокгольмі. У польських музеях є й такі експонати, як шабля, нагай, кухоль Богдана Хмельницького. В одному з російських музеїв зберігається водосвятна чаша гетьмана Хмельницького, а в Національному музеї історії України - гетьманська шапка. Найбільшу цінність з тих пам'яток має гетьманський прапор. Його було знайдено в кінці 90-х років 20 ст. в колекції трофеїв Стокгольмського військового музею українським істориком Юрієм Савчуком. До Швеції прапор Хмельницького потрапив із Польщі, а в ній, за припущенням дослідників, міг опинитися після Берестецької битви.
Перевірте, про що дізналися й чого навчилися 1. Коли розпочалася Національно-визвольна війна українського народу проти польського панування? Хто її очолив? 2. На основі текстів підручника складіть план розповіді «Богдан Хмельницький - великий син українського народу». Підготуйте усне повідомлення за планом. 3. Чого досягли повстанці за перший рік війни? 4. Як називалась Українська козацька держава? Хто нею керував? 5. Про які події ви довідалися з оповідання «Неспокій на вершині слави»?
В. Власов, О. Данилевська, Вступ до історії України, 5 клас Вислано читачами з інтернет-сайтів
Скачати підручники та книги онлайн, планування з історії України, курси та завдання з історії України для 5 класу
Зміст уроку
конспект уроку і опорний каркас
презентація уроку
акселеративні методи та інтерактивні технології
закриті вправи (тільки для використання вчителями)
оцінювання
Практика
задачі та вправи,самоперевірка
практикуми, лабораторні, кейси
рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
домашнє завдання
Ілюстрації
ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
реферати
фішки для допитливих
шпаргалки
гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
Доповнення
зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
підручники основні і допоміжні
тематичні свята, девізи
статті
національні особливості
словник термінів
інше
Тільки для вчителів
ідеальні уроки
календарний план на рік
методичні рекомендації
програми
обговорення
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
|