Гіпермаркет Знань>>Зарубіжна література>>Зарубіжна література 7 клас. Повні уроки>> Зарубіжна література: Уславлення боротьби за незалежність у творі. Повні уроки.

ТЕМА: Уславлення боротьби за незалежність у творі.

Мета уроку

• Ознайомлення з новелою «Пісня про Правду»
• Визначення значення пісні в новелі

Задачі уроку

• Ознайомитись із сюжетом «Пісні про Правду»
• Визначити роль пісні в новелі

План уроку

1. «Пісня про Правду»
2. Значення пісні в новелі.

Вплив України на творчість Рільке

   Драматичною, кривавою, величною і суперечливою була епоха переходу від XIX до XX століття. Суть буття людини, духовні цінності традиційної культури поставлені суспільством під сумнів.  У пошуках сенсу буття, виходу з ситуації, яка склалася, Рільке прагне повернутися до основ життя, відшукати втрачену цивілізацією гармонію зі світом. Рятувальне в своїй чистоті слово, яке є втіленням єдності з природою, світлом, хворобливо шукає Рільке, коли пише поетичні цикли «Дунайські  елегії» і «Сонети до Орфея».

   
   Подорожуючи Україною, Рільке пильно приглядається і прислухається до легендарної музичної і літературної казни українського народу. Рівним Богові виникає простий український кобзар Остап в його «Пісні про Правду». Рільке стверджує: справжнє мистецтво, сила слова чіпає душі людей, піднімає на боротьбу проти пригноблювачів, дарує перемогу над часом.

«Пісня про Правду»

   У «Пісні про Правду» Рільке переносить нас в далеке минуле в тихі самотні степи, які носять назву Україна, коли там господарювали поляки. Вони були жорстокими володарями. У цих жорстоких людей в руках були наші церковні ключі, які видавалися за певну окрему платню. Люди були виснажені лише фізично, а і духовно.
   Твір побудований як «розповідь в розповіді», де ніби не зв'язані поняття - Бог і незвичайні люди-українці - знаходяться в нерозривній єдності завдяки великій силі мистецтва слова. Герой розповіді Евальд хоче послухати щось про російських співців, поскаржившись розповідачеві, що в попередньому творі нічого не було про Бога.

   
   Автор-розповідач починає розповідати про степи України, в яких живуть незвичайні люди, знайомить з сім'єю Петра Якимовича, чоботаря за фахом, що малює ікони. Звичайний хід подій в сім'ї змінює прихід кобзаря. Пісня мандруючого співця Остапа хвилює і окриляє на боротьбу за волю хлопчика Олексія, який відчував духовні сили, але не знаходив їм призначення. Старий сліпий кобзар зрівнявся з Богом в своєму мистецтві впливу на душі людей. Навіть мати Олексія теж пройнялася силою слова про Правду і Несправедливість, тому розуміє відчуття сина і відпускає його, цілуючи і обіймаючи, може, востаннє.

Образ Остапа Вересая

   Яскраву грань творчої індивідуальності Остапа Вересая представляє виконання ним гумористичних і сатиричних пісень. Потрібного ефекту співак досягав грайливістю мелодії, жвавістю ритму, характерною мімікою, пританцьовуванням в такт пісні, відповідною поведінці і характеру героя інтонацією. Це був, вживаючи сучасну термінологію, справжній театр одного актора, який не лише давав високе естетичне задоволення, а і ніс велике ідеологічне навантаження. Саме це і відрізняло творчу манеру Остапа Вересая і зробило його ім'я відомим серед сучасників. Завдяки своєму таланту Остап Вересай викликав у слухачів відчуття пошани до своєї історії, високі естетичні і патріотичні відчуття. Це добре розуміли Т. Шевченко, П. Куліш, І. Карпенко-Карий, М. Лисенко, П. Чубинський, які пропагували творчість Вересая, опікувались його долею.

Роль пісні Вересая в творі

   Цікавив спів «українського Гомера» і Київське губернське жандармське управління, яке в донесенні про роботу III Археологічного з'їзду, який відбувся в Києві, було стривожене проявом українофільських тенденцій і доповідало, що «доставлений до Києва старець-бандурист Остап Вересай своїми піснями і типовим виглядом немало сприяв збудженню симпатії до гетьманщини, яка віджила свій вік».

 
   Так само поліцію турбувала популярність виступів Остапа Вересая в Петербурзі. У донесенні III відділенню, яке опікувалось політичними справами, 17 березня 1975 року наголошувалося: виконані Остапом Вересаєм в Благородних зборах пісні «можуть при справжніх обставинах в очах пропагандистів служити опорою до виправдання діяльності однодумців їх в очах народу». III відділення відразу ж припинило виступи небезпечного гастролера в Україні. Останні роки життя Остап Вересай продовжував виконувати пісні, хоча майже не виїздив з великого міста ,а мандрував селами Чернігівщини.

Запитання

1. Яку мету переслідує Рільке, написавши поетичні цикли «Дунайські елегії» і «Сонети до Орфея»?
2. Чим цікавиться поет, подорожуючи Україною?
3. Як побудовано новелу «Пісня про Правду»?
4. Ким являється головний герой новели?
5. Хто є прототипом сліпого Остапа в творі Рільке?
6. Для кого з відомих людей «Пісня про Правду» відкрила до цих пір невідому їм Україну?
7. Яке значення мають пісні Вересая в новелі Рільке?

Список використаних джерел

1. Урок на тему: Життя та творчість Рільке, Санін В.І., учитель української та зарубіжної літератури, сш №2, м.Канів
2. Урок на тему: Україна в житті та творчості Рільке, Прокопік П.В., учитель зарубіжної літератури, сш №3, м.Канів.
3. Рільке Р.М. Поезії / Пер. з нім. М.Бажана. К., 2007
4. www.1kessay.ru

Відредаговано і надіслано Запорожець Н.В.

Над уроком працювали

Санін В.І.

Прокопік П.В.

Запорожець Н.В.

Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.