Тема: “Ляльковий дім”. Особливості драматичного конфлікту та розвитку сценічної дії в п’єсі Мета: Г. Ібсен «Ляльковий дім» аналіз п’єси, його соціально-психологічної драми Тип уроку: урок-лекція
Творчість норвезького драматурга Генріка Ібсена умовно ділять на три періоди. Перший (1848-1864) дослідники називають національно-романтичним. Головна тема в творах цього періоду — боротьба Норвегії за незалежність і прославляння її героїчного минулого.
Продовжуючи кращі традиції видатної народно-історичної драми першої половини XIX століття, Ібсен ставить в центр творів цих років соціально-історичний аспект і нерозривно пов'язує з ним долю і розвиток характерів персонажів. Безперечно що найвідоміші твори письменника це Пер Гюнт і Ляльковий дім. Вони знайшли своє відображення в музичному і в театральному мистецтві.
«Ляльковий будинок» — це розповідь про сім'ю, про людей, що прожили разом багато років, але що так і не зуміли стати щасливими — класичний зразок соціально-психологічної драми
.
Ця п'єса є прикладом того, як соціальний за своєю суттю конфлікт — зіткнення природних людських прагнень і нелюдяних законів суспільства — набуває спочатку етичного забарвлення (в рамках сім'ї з'ясовується, морально або аморально поступила Нора, підроблює підпис на векселі), а потім дія переходить в сферу психології — основна увага зосереджується на душевній боротьбі головної героїні.
Не випадково п'єсу «Ляльковий будинок» часто називають просто «Нора». У ній в першу чергу йдеться про несправедливість, допущену суспільством по відношенню до жінки. Дія в п'єсі розвертається напередодні світлого свята — Різдво Христового, і починається вона зображенням ілюзії щастя головної героїні. Нора, молода красива жінка, повертається з міста з подарунками для дітей і чоловіка. У житті її сім'ї закінчився важкий, період: чоловік отримав посаду директора банку, важка праця і бідність залишилися у минулому. Нору оточує влаштований побут, прекрасні діти, люблячий чоловік. Сім'я зайнята приготуваннями до свята. Всім весело. Нора і сама веселиться, як дитя. Цим підкреслюється перший мотив — зовнішнє благополуччя, життя — несерйозне, як гра.
У Нори начебто є всі підстави радіти життю і відчувати себе щасливою, але це лише ілюзія. Вже в ці хвилини сім'я знаходиться на межі катастрофи і не тому, що подружжя не любить один одного, а тому, що чоловік не визнає за дружиною здатності здійснювати осмислені вчинки, чим штовхає її на злочин. Кілька років тому Торвальд надірвав здоров'я на важкій роботі і потрібні були гроші на його лікування. Нора, внутрішньо невдоволена тим, що для чоловіка вона лише іграшка, «легковажна пташка», переконує його, ніби сама зуміла зібрати необхідну суму, але не говорить, як саме їй вдалося це зробити. Така правда може зруйнувати родинне щастя, вважає вона. Тепер Нора таємно виплачує борг. Для неї це є безперечним доказом того, що вона — доросла самостійна людина, здатна приймати рішення і нести за них відповідальність. Всі події в п'єсі розвертаються довкола цього «аморального» вчинку Нори і її спроб довести, перш за все самій собі, що вона — особистість.
Торвальд, навіть дізнавшись про мотиви, бачить лише зовнішню сторону події — провину Нори, економічне порушення, не розуміючи внутрішніх поривів дружини і не бажаючи жертвувати собою, як це робила вона. Тим часом події набувають усе більш драматичної і навіть трагічної забарвлення. Нільс Крогстад просить Нору вплинути на свого чоловіка, щоб той не звільняв його з посади, і загрожує розповісти всю правду. Мотиви, що штовхнули Нору на злочин, були благородними, але Крогстад переконує її, що «закон не цікавиться причинами». З його листа стає зрозумілим, хто насправді подруга Нори Кристина Лінне (що вона керується: жаданням справедливості чи всетаки жіночою заздрістю?), а сам Крогстад, виявляється, добуває гроші нечесним способом, щоб забезпечити своїх дітей, що рано позбулися матері. Золчин Крогстада, в очах закону таке ж, як і той, що зробила Нора. Жінка обурена несправедливістю законів, які залишаються байдужими до моральних намірів і мотивів вчинків людей. Вона глибоко переживає свою безвихідь, тим більше що муж її — самозакоханий егоїст, який гордиться власною бездоганністю, залишається непохитним.
Крогстад мріє шляхом шантажу зайняти високий пост в банку Торвальда. Лист Крогстада до Торвальда відкриває визначає, хто є хто і відкриває давню таємницю. Коли чоловік, дізнавшись про борг Нори, починає турбуватися, адже у той час будь-яка доброчесна сім'я могла стати предметом пересудів, пліток і скандалів. Валиво і те що Торвальд в банку бореться за своє місце. Він вже сприймає з дружину як справжню злочинницю. "Про, яке страшне пробудження! Все ці вісім років... вона, моя радість, моя гордість... була лицемірна, брехлива... О, яка бездонна прірва грязі, удавання!" Торвальд дуже сильно намагається зберегти зовнішню благопристойність. Дружина як би перестає існувати для нього. Торвальд навіть збирається усунути Нору від виховання дітей. Розв’язок, епілог досить простий: зрозумівши, свою непорядність, Крогстад відмовляється від своїх планів, кажучи, що ніщо не загрожує Норі і Торвальду.
Торвальд щасливий, але він не помічає що Нора вже не та. Жінка зрозуміла, що вона пішла на цей злочин заради родинного щастя, а в результаті втратила відчуття власної гідності. Для чоловіка вона стала просто іграшкою. Не може бути справжнім будинком будинок, побудований на брехні і обмані: немов іграшковий будиночок, він руйнується після першого настання злої долі. Нора збирається піти з будинку. На запитання зхвильованого Торвальда, чи повернеться вона, він чує різку відповідь: "Для цього повинне статися чудо з чудес, щоб спільне життя по-справжньому стало подружнім". Торвальд щосили намагається зупинити Нору, нагадуючи їй про так званий "обов'язок перед чоловіком і дітьми". Відповідь Нори його приголомшує, він абсолютно не очікував почути: Нора відповідає, що вона не лише мати сімейства, але "перш за все людина, така ж, як і ти, — або, принаймні, повинна бути людиною".
В своїй драмі "Ляльковий будинок" Генрік Ібсен розкриває глибоку невідповідність між благопристойною видимістю і внутрішньою порочністю змальовуваної дійсності, він виражає протест проти всієї системи суспільних правил, вимагаючи максимальної емансипації жінки.
Список використаних джерел: 1. Урок на тему : Психологічна драма п’єси «Ляльковий дім»., Корчик Н. Д. учителя російської мови та літератури, сш №1, м. Запоріжжя. 2. Урок на тему : П’єса Г. Ібсена «Ляльковий дім» проблематика твору , Олійник А. Б., учителя світової літератури, сш №10, м. Рівне. 3. “Зарубіжна література”, Тернопіль. 4. Зарубіжна література XIX століття. Хрестоматія.- К: "Педагогічна преса", 2008.- 512с. 5. Російська художня література Мое открытие Америки.- М. 6. Зарубіжна проза першої половини ХХ сторіччя: новели, повісті, притчі: Посібник для 11 класу/ Укл. Бігун Б.Я.- К: Навчальна книга, 2002.- 319с.- 7. Шалагінов, Борис Борисович Зарубіжна література. Від античності до першої половини XIX століття: Історико-естетичний нарис: Навч. посіб. для студ. вузів.- К: Вид. дім. "КМ Академія", 2004.- 360с Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.
----
Над уроком працювали
Корчик Н. Д.
Олійник А. Б.
Пилипенко В.В.
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.
