розглянути становище українських земель напередодній війни та покращити практичні навички.
Задачі
дізнатися про становище (соціальне та економічне) українських земель напередодній Першої світової війни
розглянути плани воюючих сторін щодо України
навчитися працювати з джерелами
зробити узагальнення вивченого
навчитися працювати з відеоматеріалом
План уроку
Привітання вчителя та оголошення теми. (2-3 хв)
Актуалізація опорних знань (3-5 хв)
Вивчення нової теми. (20-22 хв)
Висновки та узагальнення (3-4 хв)
Самостійна робота учнів (4-6 хв)
Домашнє завдання (2-3 хв)
Відеоматеріал до уроку
Хід уроку
Привітання вчителя та оголошення теми. (1 хв)
Доброго дня, любі учні! Вітаю - ви вже в 10 класі! У цьому році на уроках історії України ми розглянемо період початку 20 століття. Тему сьогоднішнього уроку ви бачите на дошці. Запишіть, будь ласка, її собі у зошити.
Актуалізація опорних знань (3-5 хв)
На чому ми закінчили вивчення історії України в минулому році?
Покажіть на карті Європи:
- українські землі;
- сусідні країни.
Вивчення нової теми. (20-22 хв)
Національний склад передвоєнної України
З 60-х років ХІХ ст. активізувався процес урбанізації - стрімкого зростання міст і міського населення. Українські міста Київ, Одеса і Харків входили до шести найбільших у Росії. Значну частину населення міст, розташованих на українських етнічних територіях, складали росіяни, поляки, євреї.
Значну частину мешканців українських міст і містечок складали євреї. Царський уряд суттєво обмежував їхню свободу пересування. Була визначена так звана «смуга осілості», за межами якої євреї не могли селитися. Майже 90 % єврейського населення мешкали в Правобережній Україні. У малих містечках євреї проживали компактною громадою, яка вела доволі відокремлене життя.
З ХУІІІ ст. на українських землях почали оселятися німці. На початку ХХ ст. найбільше їх проживало в Таврійській, Херсонській та Волинській губерніях. Громади німецьких колоністів співпрацювали з місцевим населенням, але були замкненими, зберігаючи особливості й традиції свого народу. Німецькі національні товариства займалися виключно просвітницькою та благодійною діяльністю.
Брест-Литовськ
Напередодні Першої світової війни основна частина польських земель знаходилася в складі Російської імперії. Після польських повстань ХІХ ст. царський уряд став на шлях суттєвого обмеження прав поляків у політичному та соціально-економічному житті. У Таврійській губернії проживали кримські татари, турки, кримчаки, вірмени, греки, караїми та інші - загалом представники 34 національностей.
Австро-Угорська імперія мала у своєму складі таку велику кількість народів, що в Європі її називали «клаптиковою» монархією. Народи імперії проживали на відокремлених етнічних територіях і не мали між собою тісних економічних та культурних зв'язків. Переважну більшість населення Східної Галичини складали українці. Крім того, у регіоні проживали поляки, євреї, вірмени, німці та представники інших національних меншин
На Закарпатті та в Північній Буковині українське населення складало переважну більшість і проживало в сільській місцевості. У містах жили головним чином угорці, румуни та євреї, а українці були національною меншиною.
Соціальна структура
Особливістю Російської імперії початку ХХ ст. було існування в країні самодержавної монархії. У своїх діях цар обмежувався виключно законом про престолонаслідування. Його влада була ніким і нічим не обмеженою. Наявність такої політичної системи унеможливлювала розвиток парламентаризму в країні.
Традиційно населення Російської імперії поділялося на стани. Привілейоване становище посідали дворяни. У центрі і провінціях на вищих посадах перебувала головним чином аристократія, яка відігравала провідну роль у здійсненні внутрішньої та зовнішньої політики держави. Середній прошарок суспільства становили інтелігенція, міщани, купці та підприємці, яких практично не допускали до участі в політичному житті.
Українське населення більш як на 80 % складалося з селян, а тому не мало впливу на стан справ у імперії. Українські селяни жили громадами. Їхнє життя розвивалося в умовах самоуправління, стримуючи процес розвитку капіталізму та соціального розшарування на селі. Щоправда, общинний лад швидко розкладався: українські селяни надавали перевагу індивідуальному господарюванню на своїй землі. У сім'ї домінував чоловік, жінка мала мінімум прав як у сім'ї, так і в суспільстві.
Розвиток товарно-грошових відносин і ринку сприяв формуванню буржуазії та пролетаріату. Чисельність робітників поповнювалася переважно за рахунок селян.
Під час перепису 1897 р. інтелігенція як окрема верства не визначалася. Підрахунки науковців показують, що в той час в Україні орієнтовно налічувалося 126 тис. осіб, яких можна віднести до інтелігенції. Українці становили третину. На селі мешкало дві третини української інтелігенції. У містах переважала російська і єврейська інтелігенція. На початку ХХ ст. грані між станами почали поступово стиратися, що привело до зміни структури суспільства.
Розвиток промисловості
З кінця 1909 р. Росія переживала нове економічне піднесення. За п'ять років її промислове виробництво виросло наполовину. Країна активно готувалася до війни, підвищився попит на продукцію важкої промисловості. Особливо швидко розвивалися металургія та залізничний транспорт. Ці галузі майже вдвічі збільшили споживання донецького вугілля. Його видобуток досягнув 1,5 млрд пудів і становив 70 % від загальноросійського. У 2-4 рази збільшився обсяг видобутку залізної та марганцевої руд.
Питання для розумників
Поясніть, чому коксохімічна галузь не знаходила підтримки з боку держави (через брак коштів, через відсутність попиту на продукцію, через недалекоглядність уряду, з інших причин).
Робота з джерелом
«Столи, лавки, нари, підлога, стіни та стеля були вкриті неймовірним шаром бруду... Ніяких пристосувань для зберігання продуктів та посуду... Більшість приміщень не мали кватирок та вентиляції. З 10-11 годин вечора столи зсувалися і перетворювалися на нари. Багато хто спав на підлозі під нарами, укриваючись лахміттям. Сплячих знаходили і в кухні на лавках та на плиті».
Звіт відділу народного здравія Київської міської управи за 1909 р. - К., 1911. - С. 28.
1. Як ставилися до такого житла його мешканці та заможні жителі міста? 2. Поміркуйте, чому місто не піклувалося про так звані «міські низи».
Висновки та узагальнення (3-4 хв)
Передвоєнне економічне піднесення було коротким, але інтенсивним. Величезні іноземні інвестиції сприяли розбудові важкої промисловості, яка стала базою для цілого ряду потужних монополій. Разом з тим українські землі залишалися аграрно-індустріальними, як і сама Росія, та аграрними, як Австро-Угорська імперія.
Промислове піднесення позначилося на структурі та соціальному становищі суспільства, спричинивши його подальше розшарування. Незважаючи на гостроту соціальних суперечностей, які накладалися на протистояння національного характеру, в обох імперіях українська нація складалася як єдине ціле. Активізувався процес формування національних цінностей та національного виховання, визначальне місце в якому належало українській сім'ї.
Самостійна робота учнів (4-6 хв)
Покажіть на карті основні місця розселення українців у Російській та Австро-Угорській імперіях.
Поясніть, як ви розумієте значення терміна «поліетнічність».
Питання для обговорення в групі, класі
Чому населення українських етнічних земель, які входили до складу Австро-Угорської імперії, займалося переважно сільським господарством.
Чим пояснюється процес урбанізації, який на початку ХХ ст. набув поширення на українських етнічних землях, що входили до складу Російської імперії?
Висловіть власне судження Відомо, що кріпацтво в Австрії було скасовано в 1848 р., а в Росії - у 1861 р. Проте стан розвитку сільського господарства українських етнічних земель, які перебували у складі Російської імперії, був вищим, ніж на Західній Україні. Поміркуйте й висловіть судження з приводу причин цього явища.
Домашнє завдання (2-3 хв)
Повторити вивчений матеріал за підручником.
Скласти кросворд або ребуси до наступної теми.
Відеоматеріал до уроку
Як влада різних країн сьогодні ставиться до пам"яті вояків, загиблих у ПСВ?
Список використаних джерел:
1. Урок на тему "Українські землі напередодні війни. Плани воюючих сторін щодо України" вчителів Міжнародного ліцею "Гранд" Васильєва В.С., Домарецької О.В.
2. Урок на тему "Українські землі напередодні війни. Плани воюючих сторін щодо України" Богатиренко В. Г., заступника директора з НВР, учителя історії та правознавства Верхньорогачицької школи № 2 Херсонської обл.
3. Кульчицький С., Шаповал Ю. Історія України (1914-1939): Підручник для 10-го класу. К.: Генеза, 2009.
4. Гупан Н. М., Пометун О. І. Новітня історія України: 1914-1939: 10 кл.: Навч. посіб. - К.: А.С.К., 2003.
5. www.mavkovychi.org.ua
6. forum.konotop.net
Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.
Над уроком працювали:
Васильєв В. С.
Богатиренко В. Г.
Любименко В. В.
Король Б. Ю.
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.
