Дізнатися про договір української та московської влади у 1654 році.
Завдання уроку
1. Розкрити суть домовленостей, досягнутих між Росією і Україною в січні та березні 1654 року; 2. Розвивати вміння учнів кваліфіковано аналізувати складні історичні факти і події; 3. Розглянути наукові оцінки українсько-московської угоди; 4. Сприяти вихованню у школярів патріотизму і взаєморозуміння між народами на підставі усвідомлення досвіду історії.
Хід уроку
І. Привітання та оголошення теми уроку
ІІ. Мотиваційний момент та повторення
Розмова на основі питань: 1. Чим було викликано відновлення військових дій проти Польщі? 2. Про яку битву йде мова?
Триста їх прикривало відхід козаків – Шлях полякам закрили своїмі грудьми. Хоч усі до одного поляглих там кістьмі, Все ж Богун таки вівів частину полків.
- Які підсумки битви під Берестечком? - Порівняйте умови Білоцерківського та Зборівського мирного договору. - Яка битва була реваншем після Берестечка? Аргументуйте відповідь
Відео на повторення:
Актуалізація опорних знань
1. Яким був головний підсумок Національно-визвольної війнив розглянутий період? 2. Чи існувала можливість у 1650 - 1653 роках відстояти незалежність Української держави? 3. Чому у зовнішній політиці виразною стала орієнтація на Російську державу?
Вивчення нової теми
Етапи створення українсько-російського союзу 1 жовтня 1653 - Земський Собор у Москві ухвалив рішення про прийняття України під „високу руку”.
А 1 листопада 1653 московське посольство на чолі з Василем Бутурліним вже було на кордоні з Україною. У посольство входили окольничий Іван Олферьєв, диякон Ларіон Лопухін. З ними їхало духовенство з іконами, корогв, хрестами, чином Спаса - дар царя Хмельницькому – та великий ескорт.
Гетьман був зайнятий війною і організацією похорону Тимоша, тому прибув до Переяслава лише 6 січня 1654. Він уникав урочистих прийомів і не запрошував послів до себе. Всі переговори проходили сухо і офіціально.
8 січня відбулася Рада козацької верхівки, на якій було остаточно прийнято рішення про перехід України під зверхність московського царя. У цей же день на площу були скликані люди, перед якими гетьман проголосив промову. У ній Богдан Хмельницький зробив акцент на потребі України у верховному володарі, і назвав 4 потенційних кандидатів на цю роль: польського короля, кримського хана, турецького хана та московського царя – і заявив, що найкращим для союзу є православний цар. Задоволена тим, що вибір упав на православного правителя, натовп схвально загув. Тоді Бутурлін, Хмельницький та присутня там старшина увійшли в Успенську церкву, щоб скріпити це рішення спільною присягою.
Але несподівано випадок завів справу у глухий кут. За прийнятими в Польщі традиціям Хмельницький сподівався, що присягати будуть обидві сторони. Але Бутурлін відмовився присягати від імені царя, кажучи, що цар є самодержцем і не присягає своїм підданим.
Розлючений відмовою Бутурліна, Хмельницький гордо вийшов з церкви, погрозивши взагалі скасувати угоду. Проте Бутурлін уперто стояв на своєму. Нарешті, боячись втратити царську підтримку через, здавалося б, просту формальність, Хмельницький погодився дати клятву на вірність цареві.
Незабаром після цього по 117 містах України були відіслані царські урядники, перед якими 127 тисяч осіб присягнули на вірність цареві Олексію Михайловичу. У церемонії присяги не взяли участь жінки (50% населення), селяни, жителі Західної та південної України.
Хмельницький і Олексій Михайлович
Відмовилися присягати полковники Іван Богун та Іван Сірко, Йосип Глух, частина Козаков Уманського, Полтавського, Брацлавського та ін полків, а також українське духовенство на чолі з київським митрополитом Сильвестром Косовим, архімандритом Києво-Печерської Лаври Іософом Тризною. Не присягали і козаки Запорізької Січі.
Іван Сірко
Йосип Глух
Іосиф Тризна
Завдання: проаналізувати останнє відео, порівняти його з іншими історичними точками зору на дану подію.
Оцінка україно-московської угоди
Питання про характер тієї угоди, на основі якого повстала проти Польщі і відокремлена від неї Україна приєдналася у 1654 році до Московської держави, є актуальним питанням, що піднімається час від часу в історичній та історико-юридичній літературі. Тим не менш він і до цих пір не отримав остаточної, усіма визнаного рішення і продовжує викликати гострі суперечки.
Такі суперечки почалися вже в другій половині минулого століття, знайшовши собі вираження у полеміці між М. І. Костомаровим і Г. Ф. Карповим.
М.Костомаров
Перший з названих вчених стверджував, що умови, на яких відбулося приєднання України до Москви, представляли собою договір Богдана Хмельницького з московським урядом, прийнятий у січні 1654 року Переяславською радою і тоді ж закріплений присягою московських послів. Г. Ф. Карпов гаряче заперечував це твердження і доводив, що ніякого договору між Хмельницьким і урядом царя Олексія Михайловича не існувало, а умови приєднання України з'явилися в результаті „чолобитних” козацького гетьмана і „пожалувань” московського царя.
Надалі вчені розійшлися між собою і в характеристиці тих відносин, які встановлювалися згаданими умовами між Малоросією та Московською державою. Тоді як одні вчені знаходили можливим характеризувати ці відносини, як інкорпорацію Малоросії, інші визначали їх, як реальну або як династичну унію, а треті - як васальну залежність України від Москви.
В останні роки ці розбіжності ще більше загострилися. Деякі з новітніх українських істориків, виходячи з ідеї про укладений в Переяславі договір, знайшли разом з тим можливим стверджувати, що цей договір по суті не встановлював або майже не встановлював ніякого постійного та органічного зв'язку між Москвою і Україною, що залишилася і після договору незалежною державою. Переяславський договір 1654 року між Україною і Московською державою – писав у своїй книзі В. Липинський – був тільки „військовим союзом”, „таким же випадковим союзом, спрямованим проти Польщі та укладеним заради звільнення з-під її влади України, яким були всі передувала такі ж союзи Богдана Хмельницького з Кримом, а перш за все з Туреччиною”. Цей „військовий союз” супроводжувався лише „протекторатом” московського царя, рівносильним передував йому такого ж протекторату турецького султана.
В.Липинський
Закріплення нового матеріалу
Завдання
Пронумерувати етапи створення українсько-російського союзу в хронологічному порядку.
Прибуття в Переяслав посольства В. Бутурліна Збір Генеральної ради в Переяславі Прийняття московським Земським собором рішення про союз з Гетьманщиною Виступ Хмельницького з промовою на Переяславській раді Присяга гетьмана і старшини в Успенській церкві на вірність цареві Олексі.
Домашнє завдання
1. Повторити матеріал уроку, підготуватися до уроку-узагальнення.
2. Намалювати ілюстрацію до вивченої теми, яка б найбільш точно відображала її.
Список використаних джерел: 1. План-конспект уроку на тему "Українсько-московський договір 1654 року" Богатиренко В. Г., заступника директора з НВР, учителя історії та правознавства Верхньорогачицької школи № 2 Херсонської обл. 2. Урок - захист проектів: „Українсько-московський договір 1654 року та його наслідки для України" О.Тисовської (osvita.ua) 3. Сценарій уроку "Українсько-московський договір 1654 р. та його наслідки для України" з сайту www.ukrreferat.com (вислано користувачем dimich) 4. Яворницький Д. І. Історія запорозьких козаків. - К., 2009.-Т. 2 5. community.livejournal.com/ukraine_russia
Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.
Над уроком працювали
Бидрін Л. О.
Любименко В. В.
Тисовська О.
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.
