Реформація – церковно-релігійний і соціально-політичний рух у країнах Європи в 16-17 ст., пов'язаний з остаточним формуванням європейських націй, їхніх культур, національних церков. Торкнулося це явище і українських земель. Головна сила реформації була спрямована на зміни в католицизмі, у надрах якого вийшли протестантські церкви. В Україну реформація проникла в першій половині 16 ст.
У власне українських землях позиції протестантизму були слабші, ніж у Польщі та Литві, навіть серед місцевої української шляхти. Денаціоналізуючись, вона переходила у католицизм, в основному уникаючи протестантизму. Підтримка міщанства була тут надто слабкою. Селянські маси сприймали протестантизм як віру панів та іноземців. Отже, на відміну від Західної Європи протестантизм в Україні не мав сильної підтримки ні знизу, ні зверху. Він не став тут виразником національних інтересів і не взяв на себе функцію національної церкви. Протестантизм опинився в ситуації протиборства між католицизмом і православ'ям. Вплив реформації було нетривалим, після 1648 р., у зв'язку з початком Національно-визвольної війни, в Україні воно практично припинилося.
Так сьогодні виглядає протестантська церква зсередини
Так сьогодні виглядає католицька церква зсередини
Так сьогодні виглядає православна церква зсередини
Реформація в Україні в 16-17 ст. найбільше стимулювала культурні процеси, будучи провідником європейських впливів. Пожвавлювалося просвітницька діяльність братств, освіта, пропагувалися принципи віротерпимості. В Україні в 16-17 ст. роль національної церкви (всупереч претензіям римського католицизму) виконали православ'я і уніатство, а не протестантизм.
Складовою контрреформації в українських землях була місія ордену єзуїтів. У 50-60-х рр.. єзуїти почали працювати в Польщі, після Люблінської унії 1569 р. - у Литві. Центром місії тут стала єзуїтська Віленська колегія (згодом академія), користувалася великим авторитетом у всій Речі Посполитій. В українських землях єзуїти офіційно з'явилися на Перемишленщині: в 1574 р. в Ярославі виникла перша єзуїтська колегія. З часом відкрилися колегії в Луцьку, Острозі, Кам'янці-Подільському, Києві. Відкрита в 1593 р. Замойська академія спеціально створювалася для поширення єзуїтського впливу на українські воєводства коронних земель Речі Посполитої.
Єзуїт
Єзуїти істотно обмежили протестантські впливи в Речі Посполитій. Сприяли вони також переходу в католицтво представників православних верств, особливо шляхти. Головним засобом досягнення цієї мети була потужна освітня програма, яку впровадили єзуїти. До кінця 16 ст. у двох єзуїтських академіях (Віленській і Замойській) і в 12 колегіях налічувалося 5 тис. учнів. Серед них було багато дітей з православних шляхетських родин. Європейський рівень освіти, вивчення мов, літератури, природничих наук, філософії, богослов'я зробили єзуїтські освітні осередки справжніми інтелектуальними центрами. Навчання в цих школах відкривало можливості подальшої освіти в університетах Польщі, Німеччини, Італії, Франції. Єзуїти вміло організовували публічну пропаганду католицької віри: їх диспути з іновірцями та проповіді мали велику популярність, і не лише серед католиків. Серед єзуїтських керівників – вихідців з України – виділялися такі постаті, як Петро Скарга, Бенедикт Гербест. Богословська і полемічна література, видана єзуїтами, стимулювала в кінці 16 - початку 17 ст. розвиток богословської та громадської думки в середовищі як протестантів, так і православних. Місіонерська активність єзуїтів сприяла поширенню тодішньої європейської освіченості і культури на українських землях Речі Посполитої. Однак цілком позитивною таку діяльність назвати не можна, оскільки єзуїти намагалися звернути в католицьку віру якомога більше православних.
Петро Скарга
Самостійна робота учнів (4-6 хв)
Про передумови та причини Берестейської унії учні розповідають самостійно. Для цього клас ділиться на дві команди. На підготовку дається 5 хвилин. Кожна з команд розповідає про передумови та причини, доповнюючи одна одну.
Учитель розповідає про збори у Бересті:
У кінці 1596 у Бресті був скликаний собор для остаточного вирішення питання про унію. У ньому брали участь екзархи патріархів константинопольського і олександрійського, багато єпископів, духовенства та мирян з обох сторін, православної та уніатської. За висловом М.О. Кояловича, обидві партії представляли собою грізні ополчення, але, коли вони виміряли взаємні сили, перевага на боці православних виявився такою великою, що привела у жах прихильників унії. Князь Острозький обіцяв їм, що спокій не буде порушено, і дотримав слова.
Собор зразу розділився на дві половини – уніатську та православну. Уніатська засідала в міському соборі, для православних же Іпатій (Поцей) наказав закрити всі церкви, так що вони змушені були відкрити засідання в приватному будинку. Екзарх три рази запрошував митрополита і чотирьох єпископів на православний собор, але вони не з'явилися. Собор позбавив їх сану, відкинув унію і прокляв її. Уніатський собор відповів тим же православному. Після цього почалася боротьба між православними та уніатами.
Унія поширювалася шляхом проповіді і шляхом насильства, постійно переплітаючихся між собою. У початку 1597 константинопольський екзарх Никифор, який був присутній на Брестському соборі, був звинувачений у шпигунстві, посаджений у фортецю і там помер. Одночасно почалася і релігійна полеміка. Єзуїт Скарга видав російською і польською мовами «Synod Brzeski i iego obrona». Майже одночасно православні видали «Ектезіс, альбо короткі збори справ, котория ся деялі на помісному Берестейському соборі». Обидва ці твори обмежувалися описом собору з різних точок зору.
Наступний твір православних „Апокризис, альбо одповідь на книжки про собор Берестейський”, написаний Христофором Філалетом (псевдонім Христофора Вронського), направлено до спростування книги Скарга. Апокризис викликав з боку уніатів Антіррізіс, в якому Філалет звинувачувався у брехні і наклепі. Православний львівський священик, який був присутній на Брестському соборі, написав «Перестрога», тобто застереження, у якій розповідав, як була введена унія і т.п. Полеміка йшла дуже жваво, але не могла втримати уніатів від насильств.
Висновки та узагальнення (4-5 хв)
Наслідки унії можуть бути вивчені двома методами: 1. Розповідь учителя та питання до класу (двостороння взаємодія). 2. Двом учням дається п'ять хвилин, щоб, використовуючи підручник та інтернет, створити презентацію на 3-4 слайди з поясненням наслідків унії.
Про утворення греко-католицької церкви розповідають один-два учні, які приготували доповідь дома (див. Домашнє завдання до теми №4)
Домашнє завдання (1-2 хв)
1. Опрацювати відповідний параграф підручника.
2. Що для вас символізує греко-католицька церква? Намалюйте.
Список використаних джерел:
1. Урок на тему "Брестська унія. Українська Греко-Католицька Церква" Клюшника О. П., викладача історії та права Чернігівського професійного ліцею побуту
2. Берестейська унія в оцінках істориків.- Анастасія Гаврилова, студентка СГФ Бердянського державного педагогічного університету
3. Історія України : Навчальний посібник / Білоцерківський В. Я. - К.: Центр учбової літератури, 2007
4. uk.wikipedia.org
5. www.ugcc.lviv.ua
Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.
Над уроком працювали
Лобук Я.Я.
Любименко В.В.
Клюшник О.П.
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.