Гіпермаркет Знань>>Історія України>>Історія України 7 клас>>Історія України: Соціальна структура суспільства. Панівні верстви населення, їхнє повсякденне життя. Князь В.-К. Острозький. Становище духівництва та церковні відносини.

СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА
Упродовж другої половини XIV—XV ст. на етнічних українських землях помітно прискорилися процеси формування суспільної структури. Чіткіше виявлялися відмінності між суспільними верствами і групами, наповнювалися новим змістом їхні права та обов'язки. У різних регіонах соціальна структура мала свої особливості. Це пояснювалося різними формами суспільного й економічного розвитку країн, до складу яких входили українські землі.

Панівне становище займали князі й боярсько-рицарськиіі люд. Із середини XV ст. останніх починають називати шляхтичами. Отримуючи нові пільги і привілеї (особливо у складі Польщі), вони все більше відокремлювалися й віддалялися від решти прошарків населення. Привілейоване становище займало у суспільстві й духовенство, помітно зростала його чисельність, визначалися права і привілеї. Найчисельнішою верствою залишалося селянство. З розвитком міст збільшувалася чисельність міщан. Наприкінці XV ст. зароджується новий суспільний стан - козацтво, якому в майбутньому судилося відіграти надзвичайно важливу роль в історії України. Перші достовірні згадки про козаків зафіксовані у джерелах наприкінці XV ст.

У другій половині XIV—XV ст. прискорюється становлення основних верств українського середньовічного суспільства.

ОСНОВНІ ГРУПИ ПАНІВНОГО СТАНУ ТА IX ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ
Відмінності у політичному и соціальному розвитку країн, до складу яких потрапили українські землі, позначилися на становищі панівної верстви. Так, у Литві більшість знаті отримувала право на володіння землею лише за умови виконання певних обов'язків (насамперед військового) перед державою, тому воно не було спадковим. Водночас існувало й отчипне (спадкове) землеволодіння.

Верхівку панівного стану утворювала титулована знать - нащадки князів Рюриковичів і Гедиміновичів, котрі становили замкнуту групу, потрапити до якої не можна було ні завдяки багатству, ні шляхом обіймання найвищих посад. Особливо міцними були їхні позиції у Волині. З часом формується поділ княжих родів на «княжат головних» (Острозькі, Заславські, Сангушки й ін.)та «княжат-повітників». Перші з них не підлягали місцевій адміністрації, брали участь у засіданнях великокнязівської ради, їхні збройні загони виступали окремими підрозділами з родовими гербами. Щоденне життя князів проходило у вирішенні різноманітних питань політичного характеру, взаємин з місцевою владою, збереження й примноження власних володінь, утримання двору, розв'язання конфліктних ситуацій.

«Сходинку» нижче займали лами, які відрізнялися від інших груп шляхти давністю роду, отчинним характером землеволодіння й певними правами. Будучи багатими землевласниками, вони жили у розкоші, мали слуг. Щоденно клопоталися про власне господарство, влаштовували банкети, полювання тощо. Середній прошарок шляхти складався з основної маси боярсько-рицарського люду, котрі відбували військову повинність, прагнули розширити право на землю й позбавитися залежності від князів і панів. їхні будні проходили у виконанні різних доручень, військових виправ, в облаштуванні домівки, веденні господарства, а також час від часу в розвагах. Найнижчий прошарок складали дрібні шляхтичі-службовці, котрі виконували різні повинності, та «панцерні слуги», що відбували військову службу. їхнє життя мало чим відрізнялося від життя заможних селян, адже часто доводилося самим обробляти власну землю.

Інакше формувався панівний стан у Галичині й Західному Поділлі. Відмінність полягала насамперед у тому, що князів тут майже не було і вони не становили окремої групи. Бояри-рицарі до середини XV ст. перебували на становищі особистих слуг короля. Вони повинні були жити у власних селах, нести кінну службу на користь короля, не мали права без його дозволу продавати чи дарувати свою землю, змушені були займатися ремонтом замків, сплачувати окремі податки. Тим часом польська шляхта ще наприкінці XIV ст. домоглася від короля ви-знання права приватної власності на свої земельні володіння, звільнення від сплати податків і виконання повинностей, на власне самоврядування  й виборне судочинство. І лише у 1434-1447 рр. українські бояри-рицарі урівнялись у правах з польською шляхтою, що прискорило процес їх перетворення на соціальну верству й змінило спосіб щоденного життя. Воно стало спокійнішим, незалежним ні від кого, проходило у турботах за власний маєток, у розв'язанні проблем шляхетської спільноти у повіті й воєводстві, різноманітних розвагах тощо.

Попри наявні відмінності у становищі різних соціальних груп   знаті вони являли собою єдиний панівний стан.

Князь Костянтин Острозький

Наймогутнішим князі всі,ким родом наприкінці  XV - у першій половині XVI ст. був рід Острозьких,  котрих не без підстав називали «некоронованими королями Русі». З-поміж них своїми здібностями та впливом вирізнявся Костянтин Іванович Острозький.

Найімовірніше, він народився 1460 р. в Острозі. Відзначився мужністю під час воєнних дій Литви проти Московського князівства у 1492-1494 рр.; трохи пізніше як намісник замків у Вінниці й Брацлаві зайнявся організацією оборони українських земель від нападів татар. Завдяки виявленим військовим здібностям призначений першим гетьманом (головнокомандувачем) Великого князівства Литовського. Під час війни з Москвою у 1500 р. у битві під Ведрошею К. Острозький потрапив у полон, з якого втік у 1507 р. і знову отримав посаду гетьмана. У наступні роки він зажив слави видатного полководця. Так, очолюючи 35-тисячне військо, в бою під Оршею (вересень 1514 р.) наголову розгромив 70-тисячну московську армію. Відомі блискучі перемоги Костянтина над татарами під Вишневцем (1512) і Ольшаницею (1527). Всього він провів 33 битви, з яких лише у двох зазнав поразки. Попри православне віросповідання князь займав високі державні посади, які могли обіймати тільки католики: віденського каштеляна і тракайського воєводи.

Водночас він дбав і про збагачення роду Острозьких, постійно збільшуючи володіння, в яких працювало близько 60 тис. підданих. До війська рід виставляв 426 вершників. Виступаючи ревним захисником православ'я, Костянтин витрачав великі кошти на будівництво й ремонт храмів, зокрема у Вільно, Турові, Києві й Жидичині. Князь мав двох синів - Іллю та Василя. Помер він у серпні 1530 р. Похований в Успенському соборі Києво-Печерського монастиря.

Костянтин Острозький - видатний полководець і державний діяч Великого князівства Литовського, доклав значних зусиль до захисту українських земель від татарських нападів.

1 Каштелян - управитель замку та округи, що прилягала до нього (каштелянії); заступник воєводи, корівник шляхетського ополчення.

Розподіл українських земель між країнами різним віросповіданням негативно позначився на релігійному житті. Візантійські патріархи намагалися закріпити осідок київських митрополитів у Московському князівстві й зберегти єдину церковну організацію на теренах, що раніше входили до Руської держави. У зв'язку з цим вони підтримали домагання Москви ліквідувати Галицьку митрополію. Наприкінці XIV ст. вона припинила існування. Спроба великого князя Вітовта створити в 1415 р. незалежну від Москви митрополію зазнала невдачі. Ухвалу Флорентійського собору 1439 р. про унію (об'єднання) православної і католицької церков московське духовенство не визнало. У 1458 р. Київська митрополія була поділена на дві з центрами у Києві та Москві.

Непросто складалися відносини православної церкви з католицькою, яка за підтримки Ватикану і польського уряду поширювала свій вплив на українські землі. З другої половини XV ст. засновуються католицькі єпископства у Перемишлі, Галичі, Холмі, Володимирі й Кам'янці-Подільському, хоча католиків у цих краях майже не було. Активізується діяльність чернечих орденів, що пропагували переваги католицизму над православ'ям. І хоча королі й великі литовські князі в релігійному питанні проводили в цілому помірковану політику (Владислав III у 1443 р. видав привілей про урівняння в правах руського та польського духовенства), у щоденному житті католицьке духовенство й місцева влада утискали православну церкву, її священиків та православних віруючих. Відбувалися негативні зміни і в самій православній церкві, падав авторитет духовенства, знижувався його освітній та культурний рівень.

У кінці ХІV-ХVІ ст. ускладнюється становище православної церкви та її духовенства.

Упродовж другої половини XIV — XV ст. прискорюється процес об'єднання різних привілейованих груп суспільства у панівну верству - шляхту.

ЗАСВОЇМО ПОНЯТТЯ
ШЛЯХТА - панівний суспільний стан, котрий утворився на основі зближення родової знаті з військовослужилою верствою і отримав значні пільги.

ЗАПАМ'ЯТАЄМО ДАТИ
1458 р. - поділ Київської митрополії на дві частини з центрами у Києві та Москві.
Кінець XV ст. - перші достовірні згадки про українських козаків.

ПЕРЕВІРИМО ЗНАННЯ
1. Назвіть основні верстви українського суспільства.
2. Назва «шляхта» починає закріплюватися за: а) духовенством; б) міщанами; в) князями та боярсько рицарським людом.
3. Вставте у речення пропущені слова: «Зростала питома вага .... котрі втрачали особисту ... й ... до землі».
4. Заверште речення: «Верхівку панівного стану утворювали...».
5. У чому суть отчинного землеволодіння?
6. Бояри-рицарі у Галичині й Західному Поділлі перебували на становищі: а) особистих слуг короля: б) титулованої знаті; в) панів.
7. Бояри рицарі урівнюються у правах з польською шляхтою: а) наприкінці XIV ст.: б) у 1430р.;в)у 1434-1447рр.
8. У 1458 р.: а) було ліквідовано Галицьку митрополію: б) стався поділ Київської митрополії; в) відбувся Флорентійський собор.
9. У чому полягала особливість формування на українських землях суспільних верств?
10. Поясніть відмінність статусу «княжат головних» від «княжат-повітників».
11. Що ви знаєте про повсякденне життя основних груп панівного стану?
12. Чим відрізнялося становище панів від інших груп шляхти?
13. Які обов'язки мали виконувати бояри рицарі до середини XV ст.?
14. Які зміни відбулися в житті православної церкви?
15. З'ясуйте відмінності у становищі боярсько-рицарського люду на землях, що входили до Литви та Польщі, після їх урівняння у правах із польською шляхтою.
16. Складіть розгорнутий план висвітлення питання «Становище основних груп панівного стану».
17. Використовуючи зміст підручника й додаткову літературу, складіть історичний портрет князя Костянтина Острозького.
18. Визначте причини погіршення становища православної церкви та її духовенства.

ПОПРАЦЮЄМО З ДЖЕРЕЛАМИ
№1
Дослідник про формування панівного стану
Оформлення критерію родовитості як спільної ознаки для всіх строкатих у майновому і правовому стосунках прошарків панівного класу свідчило про реальний початок його консолідації. Характерно, що тоді ж поняття родовитості як підстава вищого над простолюдом становища вперше фіксується і в законодавчих актах, зокрема у привілеї 1492 р., яким обіцяно «не підносити простих людей над благородними».
                 Яковенко Н.М. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII ст. (Волинь і Центральна Україна). - К., 1993. - С. 40.

№2
Німецький дипломат Зігмунд Ггрбенштейн (1486-1566) про військову тактику Костянтина Острозького
Костянтин безліч разів розбивав татар; при цьому він не виступав їм назустріч, коли вони ватагою йшли грабувати, а переслідував обтяже-них здобиччю. Коли вони діставалися до місця, де, на їхню думку, можна було, через віддаленість, нічого не боятися, перевести подих і відпочити - а це місце бувало йому відоме, - він вирішував напасти на них і наказував своїм воїнам приготувати для себе їжу тієї ж ночі, бо наступної він не дозволить їм розводити велике багаття... Чергового дня Костянтин, коли татари, не помічаючи вночі ніяких вогнів і вважаючи, що вороги повернули назад або розійшлися, відпускали коней пастися, різали худобу й бенкетували, а потім поринали у сон, з першими променями сонця нападав на них і вчиняв їм повний розгром.
                 Русина О.В. Україна під татарами і Литвою. - С. 149-151.

№3
Уривок із повідомлення польського історика Я. Длугоша про перетворення перемишльського собору на костьол
[1412 р.] Король Владислав з Медики вирушив до Перемишля... наказав кафедральну церкву (збудовану з квадратного каменю з дуже гарною архітектурою і розташовану в центрі Перемишля), якою до цього часу управляв руський єпископ грецького обряду, посвятити на католицьку церкву латинського обряду, викинувши перед тим з могил прах руських небіжчиків. Руські священики і народ, вважаючи це зневагою свого обряду і ганьбою, супроводжували [такі дії] гіркими риданнями, криком і плачем. З часом, напевне, десь року Божого 1470-го, за Миколи, єпископа перемишльського, вона [церква] була зруйнована, а деякі її квадратні камені використані для будівництва кафедрального костьолу в місті [...]
                 Правда про унію. Документи і матеріали. - Видання третє, доповнене. - Львів, 1981. - С. 26.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
1. Коли і як започатковується процес консолідації панівного стану?
2. Яку тактику застосовував князь Костянтин Острозький у боротьбі з татарами?
3. Як ви оцінюєте дії польської влади у Перемишлі?
 

РАДИМО ПРОЧИТАТИ
Вовк Ю. Й.Історія України в художньо-історичних образах з найдавніших часів до середини XVI ст. - Тернопіль, 2005. -С.245-247.
Шевчук Валерій. Сиві хмари // Дерево пам'яті. Книга українського історичного оповідання: Від найдавніших часів до 1648 року. - Вип. 1. -С.359-373.
Яковенко Н. Костянтин Острозький. Костянтин-Василь Острозький // Історія України в особах ІХ-ХVIII ст. - К., 1993. - С. 156-160.

Історія України 7 клас В.А.Смолій, В.А. Степанков
Вислано читачами інтернет-сайту

_{уроки історія України 7 клас, підручник з історії України, навчальні програми по усім шкільним предметам}

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.