Гіпермаркет Знань>>Українська мова>>Українська мова 10 клас>>Українська мова: Речення, його граматична основа. Члени речення

§ 13. Просте речення. Члени речення
222.    Відповідаючи на запитання, розкажіть про речення як основну синтаксичну одиницю.

1.    Серед яких синтаксичних одиниць речення є основною?
2.    Яку роль виконує речення в мові?
3.    Що становить граматичну основу речення?
4.    Поділ речень на прості і складні.
5.    Види простих речень: а) за складом; б) за метою висловлювання.
6.    Що виражає розповідне, питальне, спонукальне речення?
7.    Коли речення стає окличним?

Одиницями синтаксису є словосполучення, речення, складне синтаксичне ціле (текст). Речення — основна синтаксична одиниця: саме по собі служить мовленнєвому спілкуванню і є будівельним матеріалом для тексту. Дуже важливо правильно членувати текст на речення за допомогою інтонації (в усному мовленні) та розділових знаків (на письмі), від чого залежить смислове сприймання висловлення.

223.    Прочитайте записку учениці своїй подрузі: «Що задано з літератури передай Олею завтра буду в школі о восьмій». Записку можна зрозуміти по-різному (як саме?). Виправте написане, поставивши потрібні розділові знаки.

224.    Прочитайте речення, визначте в них граматичні оснози, поясніть спосіб вираження.
1. Був чудовий ранок. (М. Коцюбинський.) 2. На майдані пил спадає. (П. Тичина.) 3. У повітрі пахло липовим цвітом. (О. Десняк.) 4. Співають ідучи дівчата. (Т. Шевченко.) 5. Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину. (В. Симоненко.)

Речення поділяються на прості і складні. Просте речення містить у собі одну граматичну основу, складне — дві і більше. У простих реченнях розрізняють відповідно до кількості головних членів — поширені двоскладні та односкладні; при наявності — відсутності другорядних членів — поширені і непоширені; при наявності — відсутності структурно обов'язкових членів —
повні і неповні речення. За метою висловлювання розрізняються:

1) речення, в яких про щось повідомляють (р о з п о в і д н і),

2) речення, які містять питання (питальні),

3) речення, якими кого-небудь спонукають до дії (с п о н у к а л ь н і).

Окличні речення виділяються окремо — за інтонаційною ознакою. Проте кожне з названих речень, виголошене з сильним почуттям, стає окличним. Серед простих розрізняють також ускладнені речення — із звертанням, вставними словами (словосполученнями, реченнями), словами-реченнями та вигуками.

225.    Прочитайте речення. Визначте, які речення є простими, а які — складними. Обґрунтуйте свою відповідь.
1. Нове життя нового прагне слова. (М. Рильський.) 2. Гаї шумлять — я слухаю. (П. Тичина.) 8. Ми хочемо всю нашу землю вкрити квітучими садами. (О. Гончар.) 4. Стало чутно, як видзвонює у тиші вода. (О. Донченко.) 5. Жайворонок купався у свіжому ранковому повітрі. (В. Собко.)

226.    Доведіть, що одні з лоданих речень є двоскладними, інші — односкладними; визначте їх види.

1. Хата без хазяйки — сирота. (М. Коцюбинський.)

2.    Хліб-сіль їж, а правду ріж. (Нар. творчість.) 3. Зима. Криниця. Стук обмерзлого відра. Жіночі голоси і перегук дитячий. (М. Рильський.) 4. В повітрі тихо, холодно і морозно. (Панас Мирний.) 5. Пам'ятаєш перший клас? (Д. Павличко.) 6. Висунули мене кандидатом у депутати. (Ю. Яновський.) 7. Надворі розвиднялося. (Г. Епік.)

227.    Прочитайте речення. Випишіть спочатку непоширені, а потім поширені речення. Поясніть, чим ви при цьому керувалися.
1. Забилось серце. (П. Тичина.) 2. Життя є молодість, труд і любов. (Ю. Яновський.) 3. Я рідним полем вічно буду йти. (Д. Павличко.) 4. Книжка мовчки все розкаже. (Нар. творчість.) 5. Дрімає соняшник. Смачніше пахне м'ята. (М. Рильський.) 6. Знання — сила. 7. 3-поміж верб та садків виринають білі хати. (І. Нечуй-Левицький.)

228.    І. Прочитайте діалог. Які члени речення відсутні? Чому, однак, усе зрозуміло?
—    Де батько?
—    В анкеті сказано.
—    Він репресований?
—    Так.
—    Ворог народу?
Колосовський, зціпивши зуби, промовчав.
—    За нашими даними, вас ще в школі виключали з комсомолу. Це правда?
—    Правда.
—    За що?
—    Все за те ж.
—    За що «за те ж»?
—    За батька. За те, що відмовився зректися його.
—    А чому відмовились? Адже він ворог народу?
—    Він не ворог...
—    То ви вважаєте, що він постраждав невинно?
—    Вважаю.
—    Ви не вірите в наше правосуддя? Богдан мовчав. (О. Гончар.)

II. Розкажіть, де і з якою метою вживаються неповні речення.

229.    І. Прочитайте речення, змінюючи їхню будову та інтонацію залежно від мети висловлювання. Запишіть речення, поставивши потрібні розділові знаки.

I.    Ми йдемо на екскурсію! 2. Тут збираються гуртківці. 3. Твій брат студент? 4. Скоро весна настане. 5. Заходьте до хати.
II.    Пригадайте, які інтонаційні особливості властиві розповідним, питальним і спонукальним реченням. Наведіть приклади.
Різні за метою висловлювання речення вимовляються по-різному: а) рівним тоном (розповідна інтонація) з його підвищенням на наголошеному слові і зниженням у кінці; б) з питальною інтонацією при підзищенні тону на слові, пов'язаному зі змістом питання; в) з імперативною (наказовою) інтонацією — високим або низьким тоном залежно від того, що виражають: наказ, заборону, заклик чи просьбу, пораду, застереження; г) з окличною інтонацією — виділяється слово, що виражає емоцію.

230.    Прочитайте текст, дотримуючись належного інтонування окличних і питальних речень; з'ясуйте їхню стилістичну роль.

Спинися, людино, ти ж бо — найрозумніша істота природи! Нащо ж ти нищиш своє право на щастя жити?

Воно ж дане тобі тільки раз! І всі блага землі та неба Тобі дано для цього. Чом же не користуєшся цим щастям? Чому ти дивишся на світ не своїми, а чужими очима?..

Отямся ж, спинися, людино! Ти ж бо — людина! Умийся росою чистої совісті і поглянь на світ своїми очима... Візьми землю усю в свої трудові руки, обласкай її теплом серця свого, і вона заколоситься тобі ще буйнішими, ніж оці, врожаями. Всю природу візьми, а вона невичерпна скарбами,— розкривай їх, навтішайся ними, живи, блаженствуй і свято оберігай од зловісних хмар сонце миру! (Яків Баш.)

231.    Прочитайте. Яку смислову та стилістичну роль відіграють, на вашу думку, подвійні розділові знаки в кінці речень?
Шістдесят літ Павлові Григоровичу Тичині. І всі зразу:
—    Кому?! Павлові Григоровичу?! Тичині?!
—    Не може бути!
—    Метрика!
—    А що ви там про метрику?! Яка може бути метрика для «молодого, молодого, молодистого»?! (Остап Вишня.)

232.    Перекладіть українською мовою і запишіть. Підкресліть частку, що відповідав російській ли. Зверніть увагу на її місце
в реченні.
1. Правильно ли ты оценил отношения соучеников? 2. Не хотите ли проехаться до Киева? 3. Сможем ли закончить работу в срок? 4. Женщина спросила, знаю ли я адрес института. 5. Есть ли большая радость, чем встреча с родными? 6. Все ли прочитали книгу?

233.    Розкажіть, користуючись схемою, що ви знаете про члени речення, їх види та способи вираження. Розповідь підтверджуйте прикладами.

Члени речення.
Головні    Другорядні


1. На чорній землі білий хліб родить. (Нар. творчість.) 2. Найбільше добро в кожного народу — це його мова. (Панас Мирний.) 3. «Лісова пісня» Лесі Українки може бути названа гімном природі. (М. Рильський. 4. Межи втікачами були й Остап з Соломією. (М. Коц;о бинський.) 5. Рад би він ще раз побачить отаку зиму (В. Сосюра.)

235.1. Перепишіть, позначте другорядні члени речення. Усно охарактеризуйте їх.

I.    Високо небом кигикнула чайка, блиснула срібним крилом. (С. Васильченко.) 2. Видно шляхи полтавськії і саму Полтаву. (І. Котляревський.) 3. Усі вулиці Вербівки ніби навмисне обсаджені вербами. (І. Нечуй-Левицький.) 4. Внизу вирує потік. (О. Гончар.) 5. Гафійка прожогом кинулась у сіни. (М. Коцюбинський.)

II.    3"ясуйте значення виділеного слова.
236. Зробіть повний синтаксичний розбір речення (усно).

Широкою долиною між двома рядами розложистих гір тихо тече по Васильківщині невеличка річка Раста-внця. (І. Нечуй-Левицький.)

237.1. Прочитайте, дотримуючись відповідної інтонації. Визначте ускладнені речення, поясніть, чим саме і з якою метою їх ускладнено.

1. Життя без книг — це хата без вікна. (Д. Павлич-ко.) 2. Земля! О, скільки в слові цьому злилося вищих почуттів! (П. Воронько.) 3. До чистої мети треба йти чистою дорогою. (Леся Українка.) 4. Гори, здавалось, стояли тут поруч. (О. Гончар.) 5. Так ніхто не кохав. (В. Сосюра.) 6. Сніг на полі — хліб у коморі. (Нар. творчість.) 7. Там батько, плачучи з дітьми (а ми малі були і голі), не витерпів лихої долі, умер на панщині. (Т. Шевченко.) 8. У всякому ділі є свої майстри і своє, так би мовити, натхнення. (О. Гончар.) 9. Вибачай, прошу до хати, хоч у мене трошки темно, бо, коли я сам у хаті, не палю вогню даремно. (Леся Українка.) 10. Треба берегти, як зіницю ока, безцінну культурну спадщину нашого народу. (О. Гончар.) 11. Благословен будь, мій рідний краю. (Д. Павличко.) 12. — Ви хочете перейти туди до наших? — Авжеж. (М. Рильський.)

II. Пригадайте, як інтонуються в усному мовленні звертання, вставні слова, словосполучення і речення та слова-речення. Наведіть власні приклади.

Звертання відокремлюються паузою і вимовляються залежно від місця в реченні та ступеня вираження почуття високим або низьким тоном. Вставні слова (словосполучення, речення) вимовляються прискорено і відділяються від інших слів у реченні зниженим голосом. Слова-речення вимовляються з інтонацією ствердження, заперечення або спонукання.

238.    Розкажіть про звертання, вставні слова (словосполучення, речення) та слова-речення, граматичні й інтонаційні засоби їх вираження. Розповідь ілюструйте прикладами.
До ускладнених належать також речення з однорідними та відокремленими членами речення.

239.    Прочитайте. Визначте однорідні та відокремлені члени речення, охарактеризуйте їх.
1. Наша дума, наша пісня не вмре, не загине. (Т. Шевченко.) 2. Хліба, змиті дощем, яскраво зеленіли. (О. Гончар.) 3. На світі все знайдеш, крім рідної матері. (Нар. творчість.) 4. Рівно, на повні груди, дихав стен. (І. Кириленко.) 5. Осяяний сонцем, перед нами розкрився зовсім новий світ. (О. Довженко.) 6. Рано, за холодку, з росою добре жити. (І. Франко.) 7. Микола, замість панського лану, вийшов на своє поле. (І. Нечуй-Левицький.)

240.    І. Прочитайте, дотримуючись правильного інтонування речень а однорідними членами. Перепишіть, вставте і поясніть розділові знаки.
I.    Працею людина і славна і красива. (О. Гончар.)
2. І на тім рушникові оживе все знайоме до болю: і дитинство й розлука й твоя материнська любов. (А. Малишко.) 3. Скрізь червоно на небі на узгір'ях і на горі. (Марко Вовчок.) 4. Хай живуть на світі мир і труд і спокій. (В. Сосюра.) 5. Твердий синявий сніг грав на сонці самоцвітами. (М. Коцюбинський.) 6. В лісі не було нічого ані грибів ані ягід ані черешень. (Ю. Яновський.)
7. І хліб і першу радість і сльозу ми все по-братськи порівну ділили. (Д. Луценко.) 8. Біля возів під возами й подалі скрізь було видно запорожців. (О. Довженко.)

II.    Поясніть правопис виділених слів.
В усному мовленні характерною ознакою для однорідних членів є перелічувальна інтонація. Узагальнююче слово перед однорідними членами вимовляється з попереджувальною інтонацією, після — з підсумковою.

241. І. Прочитайте, виділяючи паузами та зміною інтонації відокремлені другорядні члени речення. Перепишіть, вставте розділові знаки. 

Надворі ніч тиха весняна ніч засріблена місяцем. (П. Загребельний.)

У тій хатині у раю я бачив пекло. (Т. Шевченко.)

Повечерявши полягали спати. (Нанос Мирний.)

За хатою на північному причілку росте розлога вишня. (І. Цюпа.)

Опріч того Соломії докучав голод. (М. Коцюбинський.)

Чіпка напої рекір світові й людям якийсь веселий радий. (Панас Мирний.)

Таня вмостившись біля дідусевих ніг слухає його сумовиті легенди. (О. Гончар.)

II.    З'ясуйте значення виділених слів.
242. Перекладіть українською мовою, користуючись словником»! Визначте відокремлені члени речення. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки, поясніть їхнє вживання.

1. Наука самое важное самое прекрасное и нужное в жизни. (А. Чехов.)

2. Трепещущие листики бьются друг о друга стараясь оторваться и улететь. (М. Пришвин.)

3. Несмотря на все их недостатки люди больше всего достойны любви. (Афоризм.)

4. Вечером тихо без песен проезжали через станицы. (К. Симонов.)

5. Вопреки предсказанию моего спутника погода прояснилась и обещала нам тихое утро. (М. Лермонтов.)

6. У каждой даже маленькой речки есть на земле заслуги. (В. Песков.)

7. Первыми появились птицы мокрые нахохленные. (В. Астафьев.)

8. Видя чужие пороки умный избавляется от своих. (Афоризм.)

О.М.Біляєв, Л.М.Симоненко Українська мова 10-11 клас

Надіслано читачами з інтернет-сайту

_{Збірка конспектів уроків по всім класам, реферати з української мови 11 класу, книги та підручники згідно календарного планування із української мови 11 класу}

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.