KNOWLEDGE HYPERMARKET


Порушення територіальної цілісності Української держави - Гетьманщини. Повні уроки

Гіпермаркет Знань>>Історія України>>Історія України 8 клас. Повні уроки>> Історія України: Порушення територіальної цілісності Української держави - Гетьманщини. Повні уроки

Содержание

Тип уроку

Комбінований

Мета

Розвинути теоретичні знання та практичні навички учнів, що стосуються даної теми.

Завдання

  • сформувати системне уявлення про життя і діяльність історичних особистостей періоду;
  • навчитися повторювати вивчену тему за допомогою відеоматеріалу;
  • запам’ятати основні дати уроку та події, пов’язані з ними;
  • узагальнити набуті знання та зробити висновки.

Історичні особистості

Юрко Хмельницький, Іван Виговський, Яким Сомко, Павло Тетеря, Іван Сірко, Петро Дорошенко, Іван Брюховецький


Юрко Хмельницький

Юрко Хмельницький


Виговський


Яким Сомко

Яким Сомко


Павло Тетеря

Павло Тетеря


Іван Сірко

Іван Сірко


Петро Дорошенко

Петро Дорошенко


Іван Брюховецький

Іван Брюховецький

Хід уроку

Привітання вчителя та оголошення теми. (1 хв)

Доброго дня, шановні учні! Сьогодні ми будемо вивчати тему „Порушення територіальної цілістності Української держави – Гетьманщини„. Вона складна та охоплю багато матеріалу, проте це тільки зацікавлює. Тим більше, оцінка історичних подій того періоду вченими досить неоднозначна.


ІІ. Мотивація, перевірка домашнього завдання. (5-7хв)

Учні зачитують есе, приготовані вдома.

Актуалізація опорних знань (3-5 хв)

Повторення за допомогою відеоматеріалу:




Вивчення нової теми. (20 хв)

1. Гетьманство Ю. Хмельницького.
2. Лівобережна і Правобережна Україна.
3. П.Тетеря
4. Батуринські та Московські статті: історичне значення та наслідки.


Юрко Хмельницький

Юрко Хмельницький
Юрко Хмельницький- третій син Богдана Хмельницького, гетьман війська запорізького. Народився майбутній гетьман у 1641 р., помер у 1685 р. З усіх дітей Богдана Хмельницького лише Юрій, при всій нікчемності, грав важливу роль в історії. Після смерті матері він залишився малолітнім; його виховала коханка його батька, що стала Чаплинською, а потім дружиною Б. Хмельницького, і Юрій завжди мав до мачухи щиру любов. Виховувався він, мабуть, в Київській братській школі (що пізніше стала академією) і, не закінчивши її, викликаний був весною 1657 р. в Чигирин хворим батьком, який призначив його за згодою старшини наказним гетьманом над козаками, надісланими в Польщу на допомогу Ракочі; але козаки не слухалися 16-річного вождя і збунтувалися.

У цей час, 27 липня 1657 р., старий гетьман помер. В очікуванні вибору нового гетьмана старшина залишила поки в цьому званні Юрія Хмельницького, а 24-27 серпня, незважаючи на його відмови, козаки, зібралися на раді в Чигирині в невеликому числі, вибрали його справжнім гетьманом, про що, здається, сильно клопотав Богдан Х . перед смертю, але так як Юрій Хмельницький був для гетьманства занадто молодий, то до його змужнілості обраний був "на той час" гетьманом Іван Виговський, а Юрко поїхав до Києва доучуватися.

Гетьманство Виговського супроводжувалося великими міжусобицями в південній Русі, а потім і непорозуміннями її з Москвою, загальні причини яких вказані в біографії Б. Хмельницького; зрештою Виговський змінив царя і уклав з поляками 6 вересня 1658 Гадяцький договір, що дав козакам ще більші пільги, ніж Зборівський. У війні, що почалася москвичі терпіли невдачі, але потім діяльність Виговського була паралізована народним прагненням зберегти вірність цареві і зрадами деяких представників козацької старшини. Хмельницький, або краще сказати, його опікуни спершу підтримували Виговського, але потім родичі Хмельницького заявили, що адже він справжній гетьман. Козаки примусили Виговського скласти булаву, яку на раді у Білій Церкві на Расава 11 вересня 1659 передали Хмельницькому, і старшина заявила від його імені про вірність Москві.

Переяславські статті – договір, укладений гетьманом Війська Запорізького Юрієм Хмельницьким і представниками російського уряду на чолі князем Олексієм Трубецьким в Переяславі 17 жовтня 1659.

Згідно з угодою, російські гарнізони розквартировувався крім Києва ще в Переяславі, Ніжині, Брацлаві та Умані, козакам не дозволялося воювати без згоди царя, Військо Запорізьке зобов'язувалося посилати військо на вимогу царя туди, куди він вважатиме за потрібне, заборонялося зміщувати гетьмана, заборонялися будь-які дипломатичні зносини гетьмана з іншими державами, Київська митрополія підпорядковувалася Московському патріарху і новообраному митрополиту заборонялось приймати посвяту від Константинопольського Патріарха, видавалася вся родина попередника колишнього гетьмана Виговського, якому не могли пробачити зради.


Брацлав сьогодні



Умань сьогодні




Восени 1660 року Юрій Хмельницький, після поразки в битві під Слободищем, змушений був укласти новий договір з Річчю Посполитою – Слободищенський трактат, і розірвати відносини з Москвою. Це викликало новий виток громадянської війни у Війську Запорізькому – лівобережні козаки не визнали Слободищенський трактат і проголосили гетьманом Якима Самко.

Втручання інших держав у протистояння різних козацьких угруповань у боротьбі за гетьманську булаву призвело до розподілу України на Лівобережну і Правобережну, які боролися між собою: одна на боці Москви, інша – на боці Польщі. Отже, в Україні почалася нова громадянська війна.

Павло Тетеря – малоросійський Задніпровський гетьман. Про його походження і ранні роки немає достовірних відомостей. Він був зятем Юрія Хмельницького і улюбленцем його батька, Богдана. До 1647 обіймав посаду регента, тобто правителя канцелярії міського суду у Володимирі-Волинському, а потім недовго перебував на службі у брацлавського каштеляна Г. Стемпковського. Коли в 1648 р. спалахнуло повстання Богдана Хмельницького, Тетеря приєднався до козаків і зайняв посаду переяславського полковника.

Згідно козацької літописної традиції, Тетеря увійшов в історію України як польський прислужник. І цей ярлик залишився за ним і понині. Єдиному спадкоємцеві Богдана Хмельницького, якому великий гетьман Україна заповів свою булаву, не було присвячено істориками жодного дослідження, внаслідок чого багато з біографії Павла Тетері до цих пір у безвісті. Останні роки його життя потонули в небутті, ніби цей діяч раптово зник з політичної арени в 1665 році.

У жовтні 1657 року Павло Тетеря поховав свою дружину - сестру Івана Виговського. Між колишніми родичами розгорілися суперечки за спадщину, в якому Тетері відмовили. У тому ж році він одружився на дочці Богдана Хмельницького - Олені і таким чином увійшов «в клан Хмельницького». Від Юрія Хмельницького Павло отримав в якості тимчасової резиденції хутір Суботів і зайняв пост генерального писаря.

Черговим дипломатичним тріумфом Тетері стало укладення в 1658 році Гадяцького договору, за яким Україна увійшла до складу Речі Посполитої. Саме з цього часу Павло Тетеря залишає Україні, фактично стає польським придворним експертом з українських питань, починає досить регулярно отримувати пенсію з королівської скарбниці. У жовтні 1659 року після повалення Виговського та обрання гетьманом Юрія Хмельницького Павло Тетеря повертається на батьківщину. У результаті складних політичних комбінацій всередині правлячої української еліти в листопаді 1663 Тетерю обрали гетьманом України, а Хмельницький втратив верховну владу в Україні.

Ставши гетьманом, Тетеря висунув перед польським королем умова розпочати похід на Лівобережжя з метою об'єднання його з Правобережної України. Однак союз з Польщею остаточно відокремив Тетерю від рядового козацтва. У 1663 році розгорілося антипольське повстання, яке очолив Іван Брюховецький. У результаті Тетері не тільки не вдалося об'єднати Правобережну Україну з Лівобережною, але і сам він фактично позбувся гетьманської влади, втікши до Польщі. Останній документ, де Павло Тетеря іменує себе «гетьманом його королівської милості військ за порожскіх, брацлавських і чигиринських», датується вереснем 1665 року.

Самостійна робота учнів (4-6 хв)

Учні досліджують по підручнику тему „Батуринські та Московські статті”. Складають таблицю:

Дата підписання Статус українських земель Статус і права гетьмана Інші пункти
Батуринські статті
Московські статті


Висновки та узагальнення (3-4 хв)

Кілька учнів зачитують есе, не озвучені на попередніх етапах уроку.

Домашнє завдання (1-2 хв)

1. Повторити матеріал за підручником.

2. Створити презентацію, ілюстрації, кросворд або есе-узагальнення на тему "Правобережна Україна в 60-80-х рр. XVII cт" (завдання ділиться між усіма учнями класу пропорційно, з урахуванням бажань учнів)

Список використаних джерел:

1. Урок на тему "Лівобережна і Правобережна Україна" Ковтун С. В., учителя історії Шосткінської гімназії Сумської обл.

2. Урок на тему "Поділ України на Лівобережну і Правобережну" Севастьянової В. І., учителя СЗШ № 308 м.Києва

3. Історія України : Навчальний посібник / Білоцерківський В. Я. - К.: Центр учбової літератури, 2007

4. Гісем О. В., Мартинюк О. О. Історія України. 8 клас. Підручник. – К., 2008

5. Тисяча років української суспільної політичної думки: У 9-ти томах. – К.: Дніпро, 2001


Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.


Над уроком працювали

Бидрін Л. О.

Ковтун С. В.

Любименко В. В.

Севастьянова В. І.


Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.

Предмети > Історія України > Історія України 8 клас