Засвоїти поняття письмових та усних історичних джерел та їх роль в історії
Завдання
повторити поняття "історичні джерела" та розглянути їх види
зрозуміти роль історичних джерел у формуванні наукових знань.
Етапи уроку
організаційний початок;
пояснення матеріалу;
закріплення матеріалу;
домашнє завдання;
підведення підсумків.
Хід уроку
Слово вчителя
Розповідають про минуле різні вироби людей, усне чи письмове слово. Як ви вже знаєте, це – історичні джерела.
Історичні джерела, що зберігаються в музеї історії України
За однією з версій класифікації всі історичні джерела можна розділити на 6 груп:
1. Найбільш численна група джерел — письмові (древні написи на камені, металі, кераміці; тексти, надряпані від руки на стінах будівель, посуді; берестяні грамоти, рукописі на папірусі, пергаменті і папері, друкарські матеріали та ін).
2. Речові пам'ятки (знаряддя праці, ремісничі вироби, предмети домашнього ужитку, посуд, одяг, прикраси, монети, зброя, залишки жител, архітектурні споруди тощо).
3. Етнографічні пам'ятки — залишки, що зберігаються до теперішнього часу, предмети древнього побуту різних народів.
4. Фольклорні матеріали — пам'ятники усної народної творчості, тобто пісні, казки, прислів'я, приказки, анекдоти і так далі.
Приклад народної пісні: Ой не шуми, луже
5. Лінгвістичні пам'ятки — географічні назви, особисті імена і т.д.
6. Кінофотодокументи.
Деякі музеї України, у яких можна побачити речові історичні джерела:
Своєрідну групу джерел, що поєднують в собі ознаки як джерел письмових, так і археологічних, є пам'ятники епіграфіки - різні написи на предметах побуту, на зброї, на стінах храмів. Прадавні давньоруські написи відносяться до X ст.
Епіграфіка може свідчити про рівень поширення письменності. Напис на клинку меча, знайденого поблизу села Фощеватая під Полтавою ("Людота коваль") дозволила зробити вивсновок про існування на Русі самобутнього збройового виробництва. Інтерпретувати дані епіграфіки необхідно в зіставленні з матеріалами інших джерел, як письмових, так і археологічних.
Цінним джерелом для вивчення повсякденності Русі стали берестяні грамоти, відкриті в 1951 р. при розкопках Новгорода, а пізніше - і в деяких інших містах. Прадавні грамоти відносяться до другої чверті XI ст. Серед берестяних грамот зустрічаються боргові зобов'язання, виклики до суду і навіть любовні записки. Грамоти доповнюють юридичні та історичні дані, вони написані своєрідною мовою, близькою до розмовної. На сьогоднішній день таких грамот відомо вже більше тисячі.
Додаткова література для допитливих
1. Арциховский А.В. Новгородские грамоты на бересте. - М, 1953, 1958, 1958, 1963 2. Полонська-Василенко Н. "Історія України"–К. -"Либидь" 1993. 3. Субтельний О. "Україна.Історія.". -К -"Либидь" 1993. 4. Брайчевський М. Вступ до історичної науки: Навчальний посібник. – К.,1995.
Повторення термінів
1. Історія 2. Історичні джерела 3. Історичні пам′ятки
Історичні джерела - свідки минувщини, за ними вчені відтворюють картинки минулих часів. Вирізняють такі види історичних джерел: писемні, усні та речові. До речових відносимо давні монети, залишки посуду, прикраси, хатнє начиння, одяг, тощо. Вони є для історії цінними і важливими, але відтворення історії тільки за ними не повне, оскільки вік речових історичних джерел не довгий. Тому вчені-історики використовують і словесні джерела – писемні та усні. Завдяки історикам «оживають» написи на кістках, стінах печер, металі, розшифровують літописи та листи, ці знахідки перетворюються на писемні джерела історичного знання.
В історії усіх народів, зокрема українського, була дописемна доба, тоді знання гароду передавалися безпосередньо з уст в уста. Зробимо висновок: давні легенди та міфи, перекази та казки, а також обрядові пісні - не тільки витвір фантазії людей, але й скарбниця досвіду минулих поколінь, і тому вони є безцінним джерелом для істориків.
Фішки для допитливих
Справами збирання, впорядкування та зберігання писемних пам'яток займаються спеціальні установи, що мають назви архівів. З'явилися архіви разом з появою писемності. Тепер свої архіви містять всі організації, часто і приватні особи (наприклад, громадські діячі).
Спеціальні приміщення для архівів мають вузькі вікна, які не пропускають більшість сонячних променів, адже сонячне світло шкодить друкарській фарбі - вона вигасає, линяє, псується також папір. Шкодить документам і забруднене повітря, це також передбачили конструктори архівів. Повітря там очищують спеціальними фільтрами.
Документи складають у коробки, щільно закривають, ставлять на стелажах. Довжина стелажів у особливо великих архівах може сягати 10, 20 чи більше кілометрів.
Документи, що становлять найбільшу цінність, перезнімають, записують на плівку, в результаті отримують діафільми з маленькими кадрами, що називаються – мікрофільми. Вони зберігаються окремо від інших документів на той випадок, що оригінал буде якимось чином пошкоджений чи втрачений.
Найбільші в Україні – Центральні державні історичні архіви, що знаходяться у містах Київ та Львів. Фонди київського сховища містять більше1,5 мільйонів документів, які досліджуються вченими різних галузей науки. Ці свідчення беруть за основу наукових праць.
Адреса Центрального державного історичного архіву України м. Києва: м. Київ-110, вул. Солом'янська, буд. 24
Копії історичних джерел можуть зберігатися в бібліотеках.
Фішки для допитливих 2
Цікавинки про бібліотеки
1. Перші бібліотеки виконували роль складів. Найдревнішій – 5000 років, вона знайдена на території сучасного Іраку. Це був склад з 30000 табличок з глини, в яких були закони тодішньої Месопотамії.
2. Публічну бібліотеку вигадали саме римляни. В лазнях була кімната, призначена для читання книг, там вони не псувалися від впливу пари.
3. Публічна бібліотека сучасного виду була відкрита в Бостоні (Америка) у 1854 р.
4. Ендрю Карнегі, американський магнат, увійшов в як фанат бібліотек. Він щиро вірив у світле майбутнє народів англії та америки, і вважав, що воно залежить від поширення знань. Публічні бібліотеки мали слугувати інструментом освічення. Карнегі збудував і заповнив 3000 бібліотек в різних країнах, 1800 з яких була побудована у США.
5. Каталоги - винахід Мелвіла Дьюі. Без них неможливе систематичне розташування книг, нумерація, яка значно полегшує пошук. Дьюі також є автором системи штрафів за несвоєчасне повернення книг.
6. Скоро в США буде створено єдину віртуальну бібліотеку, в якій кожен зможе відшукати потрібну книгу, яка була коли-небудь написана.
7. Максим Горький мав ідею зібрати авторів, які б переписали всю світову літературу на комуністичний лад, а оригінали книг були б викинуті з бібліотек. Це могло б нанести значну шкоду бібліотекам і взагалі світовій літературі та педагогіці.
Перевір себе
1. Чому для відтворення минулого історики використовують словесні джерела? 2. Які історичні джерела ви можете назвати? 3. Які установи займаються збиранням, збереженням і впорядкування писемних історичних джерел? 4. Поміркуйте, що сталося б з історією, якби були відсутні речові історичні джерела?
Список використаних джерел:
1. Урок на тему «Писемні та усні джерела історії» вчителя міжнародного ліцею Гранд Домарецької О.В.
2. Бойко О.Д. Історія України : Навчальний посібник., К.: Академвидав, 2006 р.
3. В. Власов, О. Данилевська "Вступ до історії України 5 клас", 2001 р.
4. Енциклопедія історії України / В. А. Смолій.- К.: В-во "Наукова думка", 2007 р.
Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.
Над уроком працювали
Домарецька О.В.
Любименко В.В.
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.
