Гіпермаркет Знань>>Історія всесвітня>>Всесвітня історія 8 клас>>Османська імперія. Персія. Османська імперія та її зовнішня політика. Ослаблення Османської імперії. Перське царство. Правління Надир-шаха.

Османська імперія і відсіч Європи

На початку XVI ст. Османська імперія перетворилася на могутню державу з великою територією. Після взяття в 1453 р. Константинополя турки-османи вийшли за межі Азії і підкорили Балканський півострів. Вони володіли також Малою Азією і Кримським ханством, відчували себе господарями Чорного моря. У арабів турки захопили Сирію і частину Аравії разом із священними для мусульман містами Меккою і Мединою. Із завоюванням Єгипту до складу Османської держави увійшли землі на півночі Африки і контроль над важливими торговими центрами Середземномор'я. Підкорення чужих земель і постійне розширення кордонів імперії забезпечували потужні військо і флот, а воєнна здобич була головним джерелом поповнення державної скарбниці.

Вершини своєї могутності Османська імперія досягла за правління султана Сулеймана Пишного (1520-1566). Саме так за численні перемоги і розкіш двору називали його європейці. Піддані ж іменували Кануні (Законодавець) за видання зводу законів. Головна особливість цього законодавства полягала в поділі населення імперії на мусульман та немусуль-ман, які відповідно мали різні обов'язки і права. Суд знаходився в руках мусульманського духовенства і всі справи вирішував на основі заповідей ісламу.

Сулейман здійснював вдалу завойовницьку політику, особисто брав участь у 13 воєнних кампаніях, причому 10 з них провів у Європі. Тут головним противником султана був імператор Карл V Габсбург. їхнє суперництво розгорталося на землях Угорщини, Австрії та в Середземномор'ї. Спочатку величезна турецька ескадра обложила острів Родос. Він належав рицарям-хрестоносцям ордену іоаннітів, які тримали під контролем східне Середземномор'я і заважали відносинам Стамбула з османськими володіннями в Аравії та Єгипті. У ході затяжної облоги захисники острова - 600 рицарів і 5 тис. солдатів - героїчно оборонялися. Вважається, що осмнни втратили близько 80 тис. чоловік, але зрештою змусили фортецю капітулювати. Сулейман, поважаючи хоробрість рицарів, відпустив їх з полону. Іоанніти перебралися на Мальту, де їх орден отримав нову назву — Мальтійський. Згодом Сулеймап намагався захопити й Мальту, але безуспішно.

Далі османське військо перейшло Дунай і в битві біля Мохача вщент розбило угорців. У 1529 р. армія Сулеіімана взяла в облогу столицю Габсбургів - Відень. Місто вистояло, але з цього моменту і впродовж двох наступних століть кордон між Священною Римською і Османською імперіями проходив усього в декількох десятках кілометрів від нього. Загони турецької кінноти постійно налітали на мирні поселення, сіючи на своєму шляху смерть і розруху.

Могутність Османської імперії трималася на численному війську. За вірну службу воїни отримували від султана спадкоємні земельні володіння - тімари і певну частину воєнної здобичі. Привілейованою частиною і ударною силою турецького війська були яничари — уродженці підкорених османами областей (переважно балканських). За давнім звичаєм їх ще хлопчиками відбирали в батьків і виховували у фанатичній відданості ісламу. Подорослішавши, вони перетворювалися на суворих і нещадних воїнів, які вже не пам'ятали свого походження і воювали проти власної батьківщини, навіть не підозрюючи про це.

XVI ст. Із листа Сулеймана Пишного до французького короля Франціска І

Франціск... ви звернулися з листом... ви довели до нашого відома, що ворог оволодів вашою країною і що ви самі знаходитесь... у полоні, і ви звернулися сюди по допомогу... для вашого звільнення. Усі ці повідомлення були донесені до підніжжя мого трону, цього притулку для всього світу; моя імператорська вченість оволоділа ними в усіх подробицях...

Немає нічого дивного, що імператори зазнають поразок і потрапляють у полон. Отже, кріпіться і не падайте духом. Наші славні предки... ніколи не припиняли війн для того, щоб відбити ворога і підкорити нові землі... І ми також слідували їхньому прикладу. Ми безупинно завойовували провінції і сильні неприступні фортеці. Вдень і вночі наш кінь стоїть осідланий, і ми оперезані шаблею.

Початок занепаду Османської імперії

Безупинні війни вимагали вели-^220 чезних витрат. Чималі кошти поглинав також розкішний двір султана. Це змушувало уряд дедалі посилювати податковий гніт. Зайнятий постійним вибиванням грошей з населення, він зовсім не піклувався про створення сприятливих умов для розвитку торгівлі, промисловості та сільського господарства. Єдиним виходом правлячі кола вважали продовження загарбницьких війн, які обіцяли багату здобич і нові землі для стягування податків.

Проте зростаюча економічна відсталість Туреччини позначилася на технічному оснащенні османського війська. Йому стає дедалі важче протистояти краще озброєним європейським арміям. До того ж великих зусиль вимагало втихомирення підкорених народів і придушення повстань всередині країни. У результаті вже з кінця XVI ст. турки почали зазнавати серйозних поразок. Невдало завершився похід наступника Сулеймана Пишного - Селіма II (1566-1574) на Астрахань. У 1571 р. з'єднані сили Іспанії та Венеції розгромили турецький флот у затоці Лепанто. І хоча Османська імперія все ще залишалася сильною державою, її воєнна міць була підірвана.

У середині XVII ст. військам султана та його васала, кримського хана, вдалося декілька разів вторгнутись у Польщу та Україну і дійти до самого Дніпра. Окрилена успіхом, Туреччина зважилася на нову спробу розгромити Австрію. У 1683 р. понад 100-тисячне турецьке військо підійшло до стін Відня. Облога австрійської столиці тривала два місяці. На допомогу їй з нечисленним, але добре озброєним військом прийшов польський король Ян Собеський. У битві він розгромив турків і змусив їх відступити від Відня. Ця поразка поклала край турецькому просуванню в Європу. Відтоді Османська імперія почала поступово втрачати свої завоювання.

Іран за правління династії Сефевидів

Східною сусідкою і постійною суперницею Туреччини була Персія. На початку XVI ст. на її території існувало декілька самостійних володінь, де не вщухали внутрішні чвари. Один з правителів - шейх Ісмаїл Сефеві - силою зброї об'єднав ослаблені міжусобицями дрібні держави в одну і оголосив себе шахом. Він заснував династію Сефевидів (1502-1736) і створив сильну державу, яку стали називати Іраном. За Ісмаїла почались і впродовж усього XVI ст. майже безупинно йшли війни з Османською імперією. Але Сефевидська держава з її відсталою організацією війська і примітивною військовою технікою не змогла належним чином протистояти ворогу. Турки зайняли майже все Закавказзя, їхні кораблі контролювали судноплавство в Каспійському морі.

Безперервні війни вимагали величезних витрат, тому наступники Ісмаїла постійно підвищували податки. Населення відповідало численними повстаннями. Зовнішні поразки й ускладнення внутрішньої ситуації супроводжувалися серйозним занепадом економіки. Країна дедалі більше потрапляла у скрутне становище.

Відновлення могутності Сефевидської держави відбулося за шаха Аббаеа І Великого (1587—1629). Готуючись до вирішальної війни з Туреччиною, Аббас створив величезну постійну армію з 120 тис. чоловік. її ударною силою була 10-тисячна кіннота, яка складалася з гулямів — воїнів, подібних до османських яничар. Гуляшами ставали хлопчики, насильно відібрані у батьків-християн (переважно грузинів та вірмен) і виховані в дусі фанатичного ісламу. Аббас ввів у своєму війську вогнепальну зброю і артилерію. Це забезпечило йому перемогу над Туреччиною і дозволило повернути майже всі втрачені території, у тому числі Грузію, Вірменію, частину Азербайджану, Курдистану та інші.

За Аббаса Іран вів жваву торгівлю з багатьма країнами — Португалією, Голландією, Англією, Росією, Китаєм та іншими. Широкий попит мали перські килими, шовкові, вовняні та бавовняні тканини, металеві вироби. У містах процвітало організоване в цехи ремесло. Аббас переніс столицю до Ісфагана (сучасний Тегеран), заселив місто купцями та ремісниками з інших районів країни, прикрасив його чудовими спорудами. Для зручності торгівлі Аббас прокладав дороги і споруджував мости. Проводилися також великі іригаційні роботи: будувалися нові й ремонтувалися старі канали та зрошувальні системи. Селяни в основному вирощували зернові, розводили фруктові сади. Сама Персія здавалася квітучим садом у посушливому оточенні.

На Сході вірили в божественне походження слова та літери і ставилися до них з великою шаною. Тому особливу увагу тут приділяли каліграфії. Ру-кописи прикрашали невеликими картинами-мініатюрами, виконаними з  надзвичайною досконалістю. Мініатюри перських художників - яскраві, . багатокольорові, схожі на барвистий килим. У них панує прекрасна вічна весна. Такі рукописи перетворювалися на справжні шедеври мистецтва.

Знать прагнула залучити до себе на службу якомога більше художників і каліграфів. Палаци і мечеті Ірану вражали своєю розкішшю, багатим рослинним або геометричним орнаментом, ліпниною, керамічною мозаїкою.

«Завойовник світу» Надйр-шах. Піднесення Ірану тривало недовго. За наступників Аббаса ослаблення шахської влади призвело до загострення міжусобних чвар серед знаті. У таких умовах господарство країни занепадало. І одразу ж підняли голову войовничі сусіди: із заходу посилили тиск турки-османи, на сході виникла загроза з боку кочових племен афганців, на півночі з'явився новий суперник - Росія. У протистоянні з цими грізними противниками Іран втратив значну частину своїх володінь. Здавалось, 8 країна знаходилася на краю загибелі.

Ті долю круто змінив талановитий полководець Надир-хан. Він відвоював майже всі втрачені території і став правителем Ірану під іменем Надир-шаха (1736—1747). Його не випадково прозвали Завойовником світу. Саме ж Надир-шах розширив володіння Ірану, приєднавши до них окремі області (ТІ Індії, Середньої Азії та Закавказзя. Незліченні багатства, загарбані у воєнних походах, Надир пускав на утримання війська і на особисті потреби. Кричуща розкіш двору сусідила з жахливою бідністю простолюду. Проте грошей для виплат величезній армії - головній опорі шахської влади -!  все одно не вистачало. Надир збільшив податки, що викликало повсюдне невдоволення і численні заколоти. Під час одного з них шаха вбили. Держава Надира розпалася на окремі володіння.

XVIIIст І3 мемуарів французького посла
У 1741 р., прославлений і навантажений багатствами, награбованими в Індії, Надир-шах прибув до Дербента. Його військо, яке значно зросло під час численних походів, нараховувало 150 тис. чоловік і складалось із загонів індійців, татар, узбеків та афганців... персів було небагато.
Він вирішив напасти на лезгинів - народ, що живе у горах, і тому його важко підкорити... Горці звичні до пограбувань, майже всі вони майстерно володіють вогнепальною зброєю І вміло ведуть дрібні бої. На вершинах недоступних стрімчаків вони розташували своїх дружин, дітей та коштовності й почали влаштовувати засідки... знімати конвої, а однієї ночі насмілились атакувати табір самого шаха. Застигнутий зненацька, государ змушений був відступити. Все його військо безладно тікало, і переможці взяли значну здобич.

Чи могли християни Османської імперії розраховувати на захист законів Сулеймана Пишного так само, як мусульмани?
Коли і чому почалось ослаблення Османської імперії? Як це вплинуло на хід турецьких завоювань?
Що дозволило шаху Аббасу І відновити могутність Сефевидської держави?
Чи могло піднесення, яке відбувалося в Ірані за правління Надир-шаха, тривати довго? Відповідь обґрунтуйте.

Завдання

1. Уважно прочитайте уривок з відповіді Сулеймана Пишного на лист короля Франціска І, в якому той звертався до султана з проханням про допомогу і з пропозицією укласти союз між Францією і Туреччиною. Як ви можете охарактеризувати тон листа Сулеймана? Що цей правитель вважав для себе головним?
2. На основі повідомлень французького посла про завойовницький похід Надир-хана спробуйте з'ясувати, чи могло військо, до якого входили представники різних підкорених Іраном народів, бути надійним і відданим.

_{Книги, підручники онлайн, конспект на допомогу вчителю та учням. Всесвітня історія обучатись онлайн}

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.