Засвоєння учнями знань про духовне життя рідного краю.
Завдання
1. Вивчення поняття "духовне життя".
2. Засвоєння та узагальнення знань стосовно духовного життя Київщини.
Хід уроку
Привітання вчителя та перевірка домашнього завдання
Доброго дня, діти!
Учитель перевіряє домашнє завдання.
Розповідь нової теми
Від княжих часів залишилася багата спадщина на ниві літератури, освіти, церковного будівництва, малярства. Здавна виникло поняття „духовне життя”.
Духовне життя це не просто благочестя, не просто молитва, не просто навіть подвиг або відреченість від світу. Вона є, в першу чергу, строга впорядкованість в розвитку, особлива послідовність в надбанні чеснот, закономірність в досягненнях і спогляданнях.
Проф. Осипов А.І.
Фішки для розумників
Духовне життя – це процес втілення в дійсність усвідомлення людиною свого відношення до світу, до інших людей, до самого себе, це процес відтворення цього усвідомлення, процес функціонування суспільства, що розглядається з точки зору свідомого здійснення людиною своєї суті. Духовне життя – це процес реалізації людьми своїх світоглядних установок, усвідомлених ними цілей і сенсу життя. Духовне життя багатогранне.
Християнська церква за княжих часів була на сторожі духовного життя населення. При духовних закладах влаштовували перші бібліотеки і школи, писали ікони та друкували книжки. Церковні діячі були також талановитими ученими, промовцями, письменниками. Пам'ятки того часу за призначенням і змістом були переважно церковні.
Ця теза справедлива у стосунку живопису також. Тоді ще не було звичайних картин, які поширені зараз. Митці створювали здебільшого ікони, якими прикрашали храми. Ці зображення були переважно фресковими і мозаїчними. Ікони створювали і на дошках.
Ікони з′явилися на Русі із Візантії. На Волині у 2000 році знайдено ікону Богородиці, пам'ятку малярства Візантії 11 ст. З новин
Ікона Холмської Божої Матері теж допомогла вилікувати дитя. Після звернення до образу трилітній хлопчик, який не міг ходити, забув про хворобу. Зараз святиня знаходиться у Волинському музеї. До цього її багато років таємно зберігали в сім'ї священика. Перед цією святинею православного світу тисячу років назад преклоняли коліна візантійські священики і київські князі.
Ікона Холмської Божої Матері
Ікона пережила розквіт Київської Русі і її занепад. Збереглася в смутний час середньовіччя. І навіть у відважні 30-ті ХХ століття. Її довгий час почитали православні, уніати і католики. І кожна з конфесій вважала – своєю. Рим визнав ікону чудотворною і увінчав двома золотими коронами - Москва виготовила убрання з срібла. Місто Горб стало місцем паломництва для сотень тисяч віруючих - до 1943 року.
Сьогодні ця ікона знаходиться у Волинському краєзнавчому музеї у місті Луцьку.
Видатною пам'яткою іконопису також є ікона Богородиці Успенської церкви в Дорогобужі. Її знайдено в кінці ХХ ст. Зараз вона відреставрована і знаходиться в місті Рівне.
Вражають мозаїки і фрески княжих часів, якими оздоблювали храми. Серед них відомі мозаїки, що у Софійському соборі.
За часів правління князя Ярослава Мудрого шанувалися книги, поширеним було мистецтво книжкової мініатюри. Відомим прикладом є Остромирове Євангеліє (1056-1057), мініатюри у якому й дотепер свіжі та ясні.
Виготовлення великої рукописної книги потребувало клопіткої праці та коштовних матеріалів - золота, шкіри, фарб.
Фішки для допитливих 2
Остромирово Євангеліє є старою руською датованою книгою. Це Євангеліє було написане в 1056-1057 роках у Великому Новгороді дияконом Григорієм за замовленням новгородського посадника Остромира, як свідчить про це зроблена самим дияконом Григорієм запис в кінці книги. Остромір був родичем великого Київського князя Ізяслава Ярославича.
Основний текст «Остромирова Євангелія» виконаний одним стилем і одним почерком, тобто почерком писця-калліграфа диякона Григорія. Саме він вибирав для книги високосортний, білий і тонкий, пергамент, саме він визначав пропорції полів і тексту, розміру і малюнка букв єдиного тоді листа – статуту. Але перші 23 сторінки написано в абсолютно іншому стилі.
Оформлення книги приголомшує своєю красою, яскравістю кольору, дивовижним орнаментом. „Святковість” книги підкреслюється різноманітністю розмальованих ініціалів одних і тих же літер. Так, наприклад, ініціал літера «В» повторюється 135 разів, але кожен з них відрізняється від інших.
На літературній ниві важливе значення для вчених мають літописи. Історики дотримуються думки, що літописання виникло на наших землях за князювання Аскольда. Найдавніші літописи не дійшли до наших часів, але їх використав Нестор при складанні «Повісті минулих літ». Наступні часи описані у Київському і Галицько-Волинському літописах.
Давньоруські будівничі займалися створенням споруд з каменю, дерева та цегли. Вони будували собори і церкви, палаци для князів та бояр, в'їзні брами і захисні вежі.
Софійський собор та не так давно відремонтовані собори Золотоверхий, Михайлівський і Успенський (знаходиться у Києво-Печерській лаврі) є окрасами столиці. Також відомі та популярні серед туристів церква Богородиці Пирогощої. У Чернігові знаходиться Спасо- Борисоглібський, Преображенський та Успенський собори, П'ятницька і Іллінська церкви.
Фішки для допитливих 3
На стінах Софійського собору в різних місцях збереглися накреслені ще в епоху Київської Русі написи — граффіті . Абетка складалася із 27 літер. В основі її були грецькі букви та 4 слов»янські. За свою багатовікову історію собор пережив напади ворогів, грабежі, часткові руйнування, ремонти і перебудови. Після навали орд Батия в 1240 він поступово руйнувався. У 16 столітті їм оволоділи уніати. У 30–40-х роках 17 століть київський митрополит Петро Могила заснував в соборі чоловічий монастир.
Києво-печерська лавра Києво-печерська Лавра почала своє існування в 1051 р. Ченці Києво-печерської Лаври і, в першу чергу затворники, відрізнялися моральністю і подвижництвом. Це залучало в Києво-печерську Лавру освічених і знатних людей. Києво-печерська Лавра є священним місцем і центром паломництва православних християн зі всього світу – саме завдяки їй Київ відомий як Російський Єрусалим. Лавра складається з тунелів з багаточисельними церквами і древніми склепами.
З «Повісті временних літ» ми бачимо, як святий благовірний князь Ярослав Мудрий створив першу на Русі публічну бібліотеку при Софійському соборі. Його сподвижник митрополит Іларіон, після залишення кафедри, знов оселився в Києво-печерській обителі, де підтримав почин молодого ігумена преподобного Феодосія Печерського в збиранні книг.
Святим Єфремом були привезені богослужебні книги, які стали ядром бібліотеки, що зароджувалась. У житії преподобного Феодосія ми читаємо, що в монастирі виникла майстерня, що займалася переписуванням книг: «Книгописець чернець Іларіон вдень і вночі працював в келії преподобного, чернець Никон книги переплітав, прп. Феодосій сам пряв нитки для палітурки». Імена перших книгохранітелва Києво-печерського монастиря невідомі, можливо, зберігання книжкової казни було додатковою повинністю, але прп. Феодосій був керівником бібліотеки, його можна вважати заступником всіх церковних бібліотек. При Лаврі сформувалася літописна школа, найбільш яскравими представниками якої були преподобні Никон, Нестор Летопісец, Сильвестр і Полікарп.
Вустами експертів Наталя Будзинська про Києво-Печерську лавру
Більше дев'яти століть на живописних схилах Дніпра виситься ансамбль Києво-печерського монастиря, заснованого в 1051 році ченцями Антонієм і Феодосієм. Монастир набув популярності як центр християнської культури на Русі, і в 1688 році йому, першому з монастирів, був привласнений статус Лаври. Центральне місце в її забудові займав Успенський собор, будучи архітектурною домінантою всього ансамблю.
Історія будівництва собору висвітлена в письмових джерелах. Як свідчить автор «Повісті временних літ», в закладанні храму брав участь син Ярослава Мудрого — великий князь Святослав, який «своїми руками нача рів копати» і пожертвував на будівництво 100 гривень (5,12 кг) золота. По одному з найбільш поширених віддань, собор будували 12 братів-греків.
У «Києво-печерському патерику» говориться, що будівельники приїхали з Константинополя і привезли з собою отриману від самої Богородиці міру для будівництва храму. У цьому давньому відданні поряд з легендами, які розповідалися для прославляння монастиря, є і фактичні відомості. У дослідників староруської архітектури не виникало сумнівів в тому, що собор будували саме візантійські майстри, про що свідчать знаки на плінфе, а також окремі букви і навіть слова, написані кирилицею.
Головна церква монастиря, згідно літопису, була закладена преподобним Антонієм і Феодосієм в 1073 році. Процес її закладки детально викладений і в «Патерику», і в розповіді «Про створення Печерської церкви Пресвятої Богородиці». Тут повідомляється, що храм був закладений «на горі», порослій деревами і терном. Археологічні дослідження місцевості також підтвердили, що ця ділянка була вибрана на необжитій місцевості.
Спочатку Успенський собор був крестово-купольною одноголовою шестистопною спорудою заввишки 43 метри, без галерей. Внутрішнє убрання собору слідувало ранній традиції київської архітектури, що поєднувала мозаїки, фрески і різьблений камінь. Підлога в храмі була викладена шиферними плитами шириною від 30 до 75 см і завдовжки від 120 до 216 см. Виявлені при розкопках в центральній частині храму багаточисельні фрагменти шиферних плит з мозаїчними вставками свідчать про те, що підкупольний простір займала орнаментована частина, а підлога була викладена з простих гладких плит.
Учитель повторює з класом поняття
Повторюємо поняття 1. Духовне життя 2. Фреска 3. Мозаїка 4. Ікона 5. «Остромирове Євангеліє»
Учитель перевіряє набуті знання
Перевірте свої знання 1. Які матеріальні вияви духовного життя ви можете назвати? 2. Коли було знайдено на Волині ікону Богородиці? 3. Розкажіть про ікону Холмськой Божої Матері. Де вона нині зберігається? 4. Що таке «книжкова мініатюра»? Наведіть приклади з історії. 6. Коли було написано Остромирово Євангеліє? 7. Що було знайдено на стінах Софійського собору? 8. Коли була побудована Києво-печерська лавра? 9. Розкажіть про заснування бібліотеки у лаврі.
Творче завдання
Учитель задає творче завдання усім учням для виконання у режимі реального часу.
Розкажіть про будь-яку церкву чи собор, які залишилися з княжих часів. Уявіть, що ви заходите всередину. Опишіть, що ви бачите перед собою.
Домашнє завдання
1. Повторення пройденого матеріалу.
2. Сворення кросворду або ребусу на пройдену тему.
3. Підготовка розповіді про духовне життя іншої області України.
Позакласна діяльність
Вчитель організовує екскурсію до Києво-Печерської лаври.
Список використаних джерел:
1. Урок на тему "Наш край" учителя Міжнародного ліцею "Гранд" Домарецької О.В.
2. Гетьмани України : научно-популярная литература / Уклад. В. П. Товстий. - Х. : Промінь, 2006 р.
3. Історія України. 8 клас. Плани-конспекти уроків: Навчальний посібник. Олександр Гісем, Олександр Мартинюк. - 2008 р.
Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.
Над уроком працювали
Домарецька О.В.
Король Б.Ю.
Любименко В.В.
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.
