Вивчення нового матеріалу. Бесіда. Розповідь. Читання матеріалу класом. Перегляд відео.
Дискусія, робота по групам. Висновок по темі
Домашнє завдання
Привітання вчителя, вступне слово, оголошення теми уроку (1-2 хв)
Декілька слів про тему минулого уроку і зв’язка з новим матеріалом, щоб сформувати хронологічну послідовність подачі матеріалу
Опитування домашнього завдання (10 – 15 хв)
Учитель перевіряє домашнє завдання або викликає до дошки учнів з позповіддю чи докладом
Учитель дякує за підготовку, вказує її недоліки, оголошує результати перевірки та оцінки.
Робить короткий підсумок і переходить до вивчення нового матеріалу
<u</u>
Вивчення нового матеріалу
Розповідь або читання матеріалу по черзі. Учні роблять конспект уроку.
1.Особливості українського національного відродження на західноукраїнських землях
Протягом першої половини ХІХ ст. на західноукраїнських землях, як і в Наддніпрянщині, розгортався український національний рух. Умови, в яких відбувалося українське націотворення на західноукраїнських землях, були набагато складнішими, ніж на Лівобережжі, де зростанню національної свідомості сприяла пам’ять про Гетьманську державу. За час тривалого перебування у складі різних держав західні українці, або, як вони називали себе протягом ХІХ ст., русини, фактично втратили власну національну еліту, і переважну більшість їх складало селянство. Єдиною суспільною верствою, спроможною відіграти роль духовних лідерів народу у Східній Галичині та Закарпатті, було греко-католицьке духовенство. На західноукраїнських землях, на відміну від Наддніпрянщини, українці, крім імперської влади, потерпали від утисків поляків, румунів та угорців, які вели перед у різних регіонах.
Відносини владних структур імперії та українського національного руху були досить своєрідними. Імператорські реформи наприкінці XVIII ст. мали деяке покращання становища українського населення. Відтак Габсбурги могли розраховувати на підтримку українців, коли тут розгорталися польські та угорські національні рухи. Водночас імперська влада тлумила український національний рух, не бажала його посилення і розглядала лише як засіб ослаблення інших рухів. Важливе значення для західноукраїнського відродження мали культурні впливи у Наддніпрянщині. Галицьким русинам було би дуже важко вистояти в боротьбі за свої національні права без допомоги зі сходу – поезій Т.Шевченка, досягнень з історії, мовознавства, етнографії українського народу.
Процес українського національно-культурного відродження зародився наприкінці XVIII ст. в Закарпатті. Закарпатські вчені-просвітники першими розпочали пізнавати історію, мову та культуру народу, замислилися над своїм історичним походженням. У перших десятиліттях ХІХ ст. ідеї українського відродження набули поширення серед галицьких русинів. У Північній Буковині українське національне відродження розпочалося лише у другій половині ХІХ ст. Спочатку український рух розвивався досить повільно але в роки революційних подій 1848–1849 рр. в Австрійській імперії, західноукраїнські землі стали випереджати Наддніпрянщину за темпами розвитку українського національного руху. Спричиняли це, передовсім, несприятливі умови та утиски українства в Наддніпрянщині російською владою. Проте сам факт переходу першості зі сходу на захід українських земель мав важливе історичне значення. Він став свідченням того, що одним із здобутків українського руху стало розуміння того, що український народ, розмежований імперськими кордонами, має спільне минуле і майбутнє.
2. Складові першого етапу українського національного творення на західноукраїнських землях
Упродовж першого, фольклорно-етнографічного етапу національного руху, як ви вже знаєте, завдяки пізнанню історії, мови та народної культури закладаються підмурки національної ідентичності народу. Визначну роль у дослідженні історії Закарпаття відіграв історик Михайло Поп-Лучкай (1789–1843). Основною працею вченого стала шеститомна «Історія карпатських русинів». У ній він довів автохтонний (місцевого походження) характер русинського населення Закарпаття, які заселили цей край задовго до приходу угорців. За мовою і культурою карпатські русини тотожні зі своїми братами-українцями за Карпатами. Першу спробу створити граматику руської мови здійснив наприкінці XVIII ст. закарпатський вчений-мовознавець, представник греко-католицького духовенства Арсеній Коцак. Одначе видати її він не зміг. Написану І.Могильницьким 1820 р. «Граматику язика славєноруського» імперські цензори двічі забороняли друкувати. Проте він 1829 р. надрукував працю польською мовою, довівши, що мова галицьких русинів є окремою слов’янською мовою, відмінною від польської та російської. Першу на західноукраїнських землях «Граматику слов’яно-руську» було видано 1830 р. Її автором став М.Поп-Лучкай. Сучасники високо оцінили працю вченого. Члени галицького гуртка «Руська трійця» Я.Головацький, М.Шашкевич та І.Вагилевич глибоко поважали автора граматики і вважали його працю найкращою з-поміж усіх, створених на західноукраїнських землях. Вплив ідей європейського романтизму спричинив на західноукраїнських землях зростання зацікавленості народною культурою.
Першими зацікавленість русинським фольклором висловили польські етнографи. Під час своїх мандрівок землями Польщі, Галичини, Білорусі та Наддніпрянщини дослідник Зоріан Доленга-Ходаковський зібрав понад 2 тис. народних пісень. Не маючи можливості опублікувати зібрані матеріали, він передав їх В.Залеському та М.Максимовичу. У 1833 р. поляк Вацлав Залеський видав велику збірку «Польські і руські пісні народу галіційського». Завдяки появі цієї праці зацікавлені читачі вперше змогли поцінувати неповторну красу русинських народних пісень. Наведені вище явища стали свідченням того, що наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ ст. на західноукраїнських землях відбувався фольклорно-етнографічний етап українського націотворення.
3. «Руська трійця»
У 30–х роках ХІХ ст. український національний рух на західноукраїнських землях став поступово переходити у наступний, культурницький етап. Його уособленням стала утворена у Львові «Руська трійця» – громадсько-культурне угруповання демократичного спрямування зі студентів семінарії та університету. Саме діяльність трійчан спричинила те, що народна мова русинів поступово набула рис літературної української мови і стала впроваджуватись у повсякденний вжиток. На початку 30-х рр. український національний рух у Східній Галичині активізувався.
Основними причинами цього були вплив українського відродження в Наддніпрянщині та розгортання в краю польського визвольного руху у зв’язку з повстанням 1830–1831 рр. Цілковите ігнорування поляками прав корінного населення Галичини спонукало галицьких українців боротися за свої права. У стінах Львівської греко-католицької семінарії зосередилося чимало патріотично налаштованої русинської молоді, яка бажала присвятити себе справі народу. Найбільшою популярністю серед семінаристів користувався «руський соловей»Маркіян Шашкевич (1811–1843). Він походив із родини сільського греко-католицького священика. Навчаючись у Львівській семінарії, М.Шашкевич мав можливість ознайомитися в її бібліотеці з творами як «будителів» західних слов’ян, так і братів-українців з Наддніпрянщини. Читаючи «Енеїду» І.Котляревського та збірники народних пісень М.Цертелева і М.Максимовича, молодий семінарист зміг відчути неповторну красу української мови. Згодом він став писати літературні твори українською мовою. На другому році навчання Шашкевич заприятелював з Іваном Вагилевичем (1811–1866) та Яковом Головацьким (1814–1888). Семінаристи називали трьох друзів, об’єднаних спільними поглядами, «Руською трійцею». Поступово навколо них об’єдналося близько 20 однодумців. Сталося це, ймовірно, 1832 р. Основну увагу трійчани приділяли творенню на підставі русинської народної мови літературної. Для цього вони намагалися звільнити її від усіх штучних додатків, і зробити наближеною до народної мови.
І.Вагилевич
М.Шашкевич
Мету своєї діяльності члени гуртка вбачали також у тому, щоб запровадити українську мову в усі сфери життя. Рубіжною подією в цьому став виступ М.Шашкевича 1836 р. Аби довести, що українською мовою можна проголошувати філософські та релігійні ідеї, він уперше в історії Східної Галичини проголосив рідною мовою промову в музеї семінарії перед представниками духовної влади і гістьми. Виступ всім запрошеним сподобалася. Відтоді користування українською мовою здобувало дедалі більше прихильників серед галицьких русинів.
4. «Русалка Дністровая»
Наступним кроком стала підготовка 1834 р. нової збірки під назвою «Зоря». Альманах містив народні пісні, твори самих гуртківців, історичні та публіцистичні матеріали. Головними ідеями, притаманними творам збірки, були:
засудження іноземних поневолювачів українців та оспівування героїчної визвольної боротьби народу;
уславлення народних ватажків – борців за національне і соціальне визволення народу;
визнання існування єдиного українського народу, який через поневолення імперіями виявився роз'єднаним державними кордонами;
заклик до українських патріотів змагатися за об’єднання галицьких русинів і наддніпрянських українців.
Ці ідеї стали свідченням високого рівня національної свідомості трійчан, які за короткий історичний термін зрозуміли необхідність перейти від пропаганди української мови до спроб сформувати нові орієнтири у боротьбі за національне визволення галицьких русинів. Свій політичний ідеал члени гуртка вбачали у створенні федерації слов’янських народів, до якої повинна була входити держава, яка об’єднає східних і західних українців.
Спроби видати альманах знову наразилися на спротив імперських урядовців і консервативних кіл греко-католицького духовенства. Видання книги було заборонено як віденською, так і львівською цензурою. Незважаючи на перешкоди, трійчани продовжували свою шляхетну справу і шукали інших можливостей для видання творів. Вони вилучили зі збірки «Зоря» ті твори, які своїм змістом найбільше дратували цензорів, і змінили її назву на «Русалка Дністровая». Потім Я.Головацький домовився зі своїми друзями, прибічниками слов’янського відродження, про видання збірки у Пешті (тодішній столиці Угорщини) накладом 1 тис. примірників. Альманах «Русалка Дністровая» вийшов друком 1836 р. Це була перша книжка українською мовою на західноукраїнських землях. Її поява викликала невдоволення у Відні та Львові. Увесь наклад «Русалки Дністрової» було конфісковано і знищено. Врятувати пощастило лише 200 екземплярів, що їх трійчани встигли розпродати, подарувати друзям або залишити для себе. І все ж поява «Русалки Дністрової» стала рубіжною подією в розвої українського національного руху у Східній Галичині. Книга засвідчила відмінність галицьких русинів від поляків і росіян, їхню єдність із наддніпрянськими українцями. Водночас вона започаткувала нову українську національну літературу на західноукраїнських землях.
Обкладинка «Русалка Дністровая»
Цікаво знати
Яків Головацький про вплив появи «Русалки Дністрової» на галичан
«Вона запалила вогонь, що його тільки гробова персть загасити може, спасла народ від загибелі й відкрила очі кожному письменному чоловікові, в якого лишилося ще незіпсоване українське серце, показала йому його положення, обов’язки для народу й спосіб, як ті обов’язки треба сповняти...»
Я.Головацький
Поміркуйте
Як вплинула поява «Русалки Дністрової» на український національний рух у Галичині? Девізом до «Русалки Дністрової» автори обрали слова Я.Коллара «Не тоді, коли очі сумні, а коли руки дільні, розцвітає надія». Поясніть, до чого закликали вони читачів.
Домашнє завдання
1. Вкажіть особливості українського національного руху на західноукраїнських землях.
3. Охарактеризуйте початок українського національного відродження у Галичині.
4. Охарактеризуйте складові першого етапу українського національного відродження на західноукраїнських землях.
5. Яку роль відіграла діяльність «Руської трійці» у становленні національної свідомості галицьких українців?
6. Про появу «Русалки Дністрової» І.Франко казав, що вона «була свого часу явищем наскрізь революційним». Поясніть цю характеристику, спираючись на текст параграфа.
Основні поняття і дати
Етнос – спільнота людей, об'єднана спільним походженням, культурою, мовою, історією, традиціями та звичаями; має власну самосвідомість і назву.
Імперія – велика держава, що складається з метрополії та підпорядкованих центральній владі держав і народів, які примусово інтегровані до єдиної системи політичного, економічного, соціального та культурного взаємозв'язків.
Монархія – форма державного правління, за якої державна влада повністю або частково зосереджена в руках однієї особи – глави держави, найчастіше спадкоємного правителя, монарха. Розрізняють необмежену (абсолютну) монархію та обмежену (конституційну), за якої влада обмежується парламентом.
1833 р. - Створення у Львові гуртка «Руська трійця».
1837 р. - Видання «Руською трійцею» альманаху «Русалка Дністровая».
Перегляд відео матеріалу
Список використаної літератури
Урок на тему " Національна ідея українофільський культурний і політичний етапи визвольного руху " учителя історії гуманітарної гімназії,Борисейко Н.К. м. Рожище Волинська область
Урок на тему " Національна ідея українофільський культурний і політичний етапи визвольного руху " учителя історії гуманітарної гімназії,Матусевич О.О. м. Рожище Волинська область
Урок на тему " Національна ідея українофільський культурний і політичний етапи визвольного руху" вчителя історії м.Луцька ЗОШ №1 Супрун Л.С
Гісем О. В., Мартинюк О. О. Історія України. 6—9 класи: Наочний довідник. — Х.: * Вид-во «Ранок», 2009
Омсльченко І. Соціально-політична ситуація в Україні в першій половині XIX ст. //* * Нова політика. -2000
Малик Я. та ін. Історія української державності. - Львів,2005
Довідник з історії України. Т. 2. — К.: Генеза, 2003
Історія України. Документи і матеріали . – Укладач Король. – К., 2001
youtube. com
Над уроком працювали
Борисейко Н.К
Супрун Л.С.
Матусевич О.О.
Муха О.М.
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, а и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.
