Багато історичних знань для науки дарують монети. На них у давнину зображували сцени народних свят, портрети вождів та лідерів, побутові замальовки, сцени з легенд та міфів. Написи та зображення на монетах дозволяють історикам визначати дати певних подій, дізнаватися про території різних держав, яких вже нема, про їх володарів, торгові шляхи, одяг та звички давніх людей. Для вчених історії містобудування монети також є важливим джерелом інформації. Але, крім усього названого, монети є вишуканими і рідкісними витворами давнього мистецтва.
Повторення минулого уроку
1. Що таке історичні джерела та пам′ятки? 2. Яку роль вони грають в історії? 3. Які види історичних джерел ви можете назвати?
Нумізматика – наука, що займається вивченням монет.
Довідка
Нумізматика (з грец. nomisma - монета) - галузь історичної науки, предметом якої є вивчення монет у всіх їх взаємозв'язках з історією, економікою, політикою, культурою і технікою. Нумізматика вивчає монети не ізольовано від інших форм грошей, а залучаючи до сфери своїх інтересів також домонетні гроші. За традицією вона займається також вивченням медалей, які ведуть своє походження в історичному плані від монет.
Найважливіше джерело цієї науки - це самі монети як справжні пам'ятники історії культури свого часу. Необхідність створення колекцій нумізматів тим самим набуває наукового обгрунтування. Письмовими джерелами слугують відомості, що містяться у творах античних авторів, середньовічних актових записах.
Фішки для допитливих
1. Одним з перших любителів античних монет був, за свідченням сучасників, італійський гуманіст поет Петрарка (1304р. – 1374р). 2. У сер. 16 ст Х. Гольциус налічив в Європі вже 950 мюнцкабінетов. 3. Перша лекція про монети була прочитала в університеті м. Галле ученим-універсалом І.-Г. Шульце в 1738 році. 4. Засновником системного наукового дослідження в області нумізматики вважається віденський учений І.І. Еккель (1737р – 1798р). Його восьмитомна праця «Doctrina numorum veterum» («Наука про древні монети», Відень, 1792 - 1798 рр.) не втратила свого значення і сьогодні.
Коллекция нумизмата
Частіше за все древні монети нумізмати отримують від археологів, які добувають їх з монетних скарбів. Скарбом - будь-яка кількість монет - кілька або десятки тисяч. Але для історика кожна монета – цінне джерело, яке можна розшифрувати, отримати з нього інформацію про історичні часи.
Могутні держави з давніх часів карбували свою монету. Ця процедура відбувалася за встановленими правилами. На ковадло клали шматочок цінного металу і били спеціальним молотком, на якому був рельєфний малюнок чи напис.
Монети були не однакові, часто мали нерівні края. Це залежало від ударів різної сили. Пізніше монети карбували в майстернях, які називали монетарнями. На землях сучасної України монети з'явилися у кін.10 - поч. 11 ст., значно раніше у наших предків в обігу були монети держав-сусідів.
Монети Скіфії - ("монолітні", з номіналом) грошові знаки з металу, які ходили в Скіфії задовго до нашої ери (особливо в містах Північного причорномор'я). Випуск монет означав і новий рівень влади, розвиненість економіки античного світу. Чеканка монет близько 650 р. до н.е. почалася в Лідії (нині південний захід Туреччини), де було немало скіфів і кіммерійців. Незабаром свої монети стали чеканити Корінф і Афіни, інші грецькі міста.
Близько 550 р. починається чеканка монет в Пантікапєї (Керчі), потім в інших містах Приазов'я. На монети оцінювалася праця, формувалися нові грошово-вагові системи.
Скіфські царі добивалися щорічної данини від Риму, а потім і Візантії в 300, 700 і більш золотих фунтів. Дань за результатами якоїсь окремої війни могла досягати декількох тисяч золотих фунтів. А здобуток скіфського царя Аларіха при взятті Риму в 410 р. оцінюється не менше 50 - 70 тис. фунтів, тисячі золотих талантів.
Монета царя Скіфії Атея I Великого. IV ст. до н.е.
Велика кількість виробівіз золота знайдена археологами в скіфських курганах, які досі стоять у степах України. Як ви гадаєте, з яких причин нумізматика пов'язана з історією та археологією?
Скіфія Скіфи оселилися в українських степах 2, 5 тис. р. тому. Вони були кочівниками через своє основне заняття – скотарство. Для худоби постійно були потрібні нові пасовиська. Скіфи були мудрими, волелюбними, але войовничими. Традиційно скіфа, що не здолав ворога, не підпускали до столу під час святкування. Скіфи вміло володіли зброєю, оскільки часто воювали. Вони використовували мечі, списи, кинджали, дротики, луки, бойові сокири.
Скіфський лук особливо прославився у світі. Також скіфські майстри виготовляли для воїнів обладунки, у чому досягли висот. Щити скіфів складалися із невеликих металевих лусок, до обладунку також належали панцирі, шоломи і бойові пояси. Для коней використовували також спеціальні обладунки.
Житла у звичайному розумінні цього слова скіфи не мали. Вони мешкали у великих возах із будами, у них впрягали волів. На возах перебували жінки, маленькі діти та літні люди. Майстерні також були на колесах. Все, у чому скіфи мали потребу, вони воготовляли власними силами.
Кілька століть скіфів сусідні народи вважали непереможними. Над померлими у бою зазвичай насипали високу могилу – історики називають їх курганами.
Борис Мозолевський - археолог. Він розкопав важливу історичну пам′ятку – золоту пектораль. Цей витвір мистецтва розповів про життя скіфів, їх уявлення про світ. Одна лише пектораль розкрила для істориків цілий світ цього таємничого народу – скіфів.
Найбільш відомою подією з області скіфської історії є діяльність видатного скіфського царя Атея, який вважається засновником скіфської рабовласницької держави. Вже в середині IV століття до н.е. Атей досить міцно облаштувався на правом берегу Дунаю. У цьому районі Атей вів активну політику. Відома і його чудова перемога над племенами цього регіону. Важливе місце у військово-політичній історії скіфів займає війна Атея з Філіппом II Македонським, батьком знаменитого Олександра Македонського.
По завершенню одного з епізодів війни скіфів з суміжними племенами, коли обставини складалися не на користь скіфів, Атей звернувся до Філіппу. Він відгукнувся на прохання Атея, але звів наклеп умови: Атей повинен був зробити Філіппа своїм спадкоємцем, і, отже, Філіпп повинен був після смерті Атея отримати Скіфію. Атею в цей час було вже близько 90 років. Проте Атей відмовився від цієї умови і заявив, що у нього є свій спадкоємець. Після цього відношення між ними загострилися і Філіпп пішов війною на скіфів.
У найбільшій битві сам Атей керував армією, але скіфи програли бій і Атей поліг на полі битви. Час правління Атея був часом найвищого розквіту скіфської держави, найбільшої його могутності. Смерть Атея і поразка у війні з Філіппом - це і є початок занепаду Скіфії, як однієї з потужних держав I тисячоліття до н.е. Битва, в якій загинув Атей, сталася в 339 році до н.е. Через вісім років Македонія завдала Скіфії ще одного нищівного удару. Панування скіфів в причорномор'ї котилося до заходу і врешті-решт завершилося розгромом.
У виготовленні монет Атей також відзначився – його ідеєю було виготовлти монети із зобраденням Геракла.
Перевіре, що ви засвоїли
1. Що ви можете розповісти про скіфського царя Атея? 2. Розкажіть про особливості життя і побуту скіфів. 3. Що можна дізнатися про цей народ за допомогою речових пам'яток?
Біографічна довідка
Борис Мозолевський
Б. Мозолевський народився у с. Миколаївка (Миколаївська обл) 1936 року. Закінчив семилітку у 1951 р., потрапив до армії вихованцем. Пізніше навчався у військово-морському авіаційному училищі у м. Єйськ.
Біля 10 років Мозолевський працював у Києві кочегаром. Навчався у Київському університеті (історико-філософський факультет). За згадками самого Бориса, до 30-літнього віку він майже не міркував про археологію. Перші археологічні експедиції були скоріше випадковими. Туди він їздив, щоб отримати нові враження.
Спілкування з відомими українськими археологами, в тому числі зі скіфознавцями Тереножкіним та Ільїнською, змусили Бориса задуматися про археологію, зацікавитися історією. У 1968 році Борис став заступником начальника Північно-Рогачикської експедиції.
У 1969 р. Мозолевський провів у Оржонікідзе археологічні роботи. Восени1969 р. почали вести підготовку розкопок кургана Товста Могила.
Дослідження там були успішно проведені у 1971. Після знахідки скіфської пекторалі у гробниці Мозолевський їздив у Києїв, щоб проголосити доповідь у Раді Міністрів.
Борис Мозолевський був також поетом - у 1971 році він прийнятий до Спілки письменників СРСР. 13.09.1993 Борис Миколайович помер. Але його внесок у скіфознавство та історії України загалом важко переоцінити.
Фішки для допитлих 2
1. Найдавніші монети, які були знайдені археологами на теренах України, виготовлялися греками, які мешкали узбережжі Чорного моря 2500 р. тому. Тут вони заклали міста Тіру, Керкінітіду, Пантикапей, Херсонес, Ольвію та ін. У кожному місті карбувалася власна монета.
2. Сфрагістика - історична наука, яка досліджує печатки. Печатка – вирізаний із твердого матеріалу штамп і його відбиток на золоті, папері, сургучі. Печатки дуже цінні для істориків, оскільки вони слугують для встановлення часу, місця походження та справжності історичних документів. Адже виготовлення печаток відбувалося за чітко встановленими правилами.
Перевір себе:
1. Яка наука займається дослідженням монет? 2. Чому монети - цінне історичне джерело? 3. Що ви знаєте про народи, які мешкали на території України та чеканили власні монети? 4. Хто є одним з найвідоміших дослідників скіфського народу? 5. Що ви запам′ятали з його біографії?
Список використаних джерел:
1. Урок на тему «Монети як важливі джерела історії.» вчителя Міжнародного ліцею "Гранд" Домарецької О.В.
2. Аркас М. Історія України-Руси. – К., 1990 р.
3. Історія України. Документи і матеріали – Укладач Король – К., 2001 р.
4. Лозко Г.С Українське народознавство (інтернет-версія)
5. Енциклопедія історії України / В. А. Смолій.- К.: В-во "Наукова думка", 2007 р.
Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.
Над уроком працювали
Домарецька О.В.
Король Б.Ю.
Любименко В.В.
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.
