Гіпермаркет Знань>>Українська література >> Українська література: Особливості композиції та стилістичних засобів.

План-конспект уроку з курсу «Українська література 8 клас» з теми «Особливості композиції та стилістичних засобів.».

Тема уроку:Особливості композиції та  стилістичних засобів. Роль пейзажу в розгортанні сюжету. Образ Руської землі. Переклади й переспіви «Слова про похід Ігорів» у ХІХ – ХХ ст.

Мета  уроку:  розкрити особливості композиції та стилістичних засобів у творі, роль пейзажу у розгортанні сюжету, образ Руської землі у поемі, збагатитися інформацією про переклади та переспіви твору у наш час; розвивати вміння аналізувати ідейний зміст твору, при цьому грамотно висловлювати свої думки, спостереження; формувати кругозір школярів; виховувати в учнів любов до рідного краю, прагнення зняти і зберігати народні надбання.

Тип уроку:     комбінований.

Обладнання: виставка літератури, ілюстрації до твору,  історичні матеріали, дидактичні матеріали, мультимедійні засоби наочності.

Теорія літератури: героїчний епос.

                                                                   Зміст і структура уроку

І. Організаційно-вступна частина уроку

ІІ. Перевірка виконання домашнього завдання (диференційованого характеру)

Вправа «Ланцюжок».

1.Які події відтворює поема «Слово про похід Ігорів?»
2. Коли вперше ми дізналися про цей твір і завдяки кому?
3.Хто автор цієї пам’ятки?
4.Хто головнї герої поеми?
5. Чому князь Ігор поступив так необачно?
6. Що передбачувало невдале закінчення походу?
7. Як відчув князь Святослав київський про поразку Ігоревого війська?
8. Яке «золоте слово» «зронив» князь Святослав?
9. Хто допоміг Ігорю втекти з полону?
10. Хто найбільше переживав за Ігоря та його військо?
11.Як зустріли князя Ігоря на рідній землі?
12. Яка головна думка поеми «Слова про похід Ігорів?»

ІІІ. Перевірка раніше засвоєних знань

Інтелектуальна гра. Т-схема «Так - Ні»

ІV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку, формування мотивації учіння

Вступне слово вчителя.

Чому понад два століття (саме стільки «Слово…» відоме широкому колу читачів) усі захоплюються цим твором? Мабуть, не лише через глибоко патріотичну ідею, приваблюючи образи, чітку композицію. Перш за все, приваблює чудова поетична мова, її образність, влучність, метафоричність. Спостереження автора над світом природи такі тонкі та влучні, що створюють ефект присутності. Тож перекинемо місточок до сердець і таланту наших славних пращурів. Нам є чого в них повчитися, незважаючи на незмірно вищий інтелектуальний, інформаційно - технічний рівень.

V. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

Особливості композиції та  стилістичних засобів.

 «Слово про похід Ігорів» розпочинається своєрідним вступом-заспівом, після якого йдуть три частини: І –  розповідь про похід, бій і поразку Ігоря;  ІІ–  звертання до князів, щоби ті об'єдналися і виступили за рідну землю, плач Ярославни; ІІІ – втеча Ігоря з полону. Завершується твір хвалою руським князям і дружині. Кожна частина містить багато закликів, роздумів, спогадів. Автор твору часто виходить за межі  описуваної  події, перериваючи  своє  оповідання  про   похід   Ігоря   ліричними   відступами,міркуваннями про сучасне і минуле в житті Русі, закликами до єднання  князів.
Особливість композиції- недотримання чіткості  хронології.
«Слово» –  надзвичайно динамічний твір. Один епізод тут швидко змінюється іншим. А кожен епізод у свою чергу сповнений руху й дії. Мисль Бояна розбігається, мчать назустріч один одному руські та половецькі полки, пилюга покриває поля, з моря сунуть тучі, гарцює на коні Всеволод, розсікаючи мечем оварські шоломи, утікає Ігор, його переслідують Кончак і Гзак. Динамізм поєднується з експресією звуків. Тут чути бойові оклики, звуки труб, удари мечів і шабель, тріщання списів, стогін поранених воїнів, плач жінок, пісні дівчат, клекіт орлів, брехання лисиць, каркання воронів, гудіння землі, співи солов’їв. Дуже яскравою та динамічною є зорова образність твору Тут сяє сонце й насувається пітьма, спадає ніч і настає ранок, сходять криваві зорі, у чорних тучах тріпочуть сині блискавки
Особливість стилістичних засобів:
-повторення прийменника: на  ріці на Каялі;
-тавтологія: «Багряне древко, а корогва біла, Багрян бунчук, а держало срібне»
-місцевий відмінок без  прийменника  на  позначення  часу  досить часто вживається в мові твору, як і в давньоруській: «рекъ  Боянъ».

Робота в групах

Завдання для І групи. Роль пейзажу в розгортанні сюжету поеми «Слово про похід Ігорів»
-Чи виступає природа у поемі дійовою особою?Доведіть, аргументуючи.
У давні часи людина глибоко відчувала свою близькість до сил і стихій природи. Вона жила з природою одним життям, увесь розмаїтий світ рослин і тварин уважала світом своїх братів. Ці розумні й поетичні стосунки давніх русичів із природою знайшли проникливий відголос у поемі «Слово про похід Ігорів». Людина та природа становлять тут одне нерозривне ціле. Природа і допомагає, і співчуває, і страждає, і ненавидить разом з героями поеми. Вона наділена людськими думками.
От і сонце затьмарилось тому що воно хоче попередити Ігоря про небезпеку поразки.
«Глянув Ігор на ясне сонце
Та й побачив – військо тьма покрила».
 Про невдалий перебіг подій сповіщає вранішня зоря:
«Ой рано-вранці пораненьку
Кривава зоря світ-день ізвістує,
Чорні хмари надходять з моря,
Чорити сонця хочуть закрити».
Після поразки Ігоревої дружини, страждає і природа, про що наголошує автор:
«Никне трава жалощами,
Древо з туги к землі клониться». 
Природа немовби чує голос Ярославни та діє за її пристрасним покликом.
Ігореві, що вирвався з полону допомагає і море, і смерчі, і ріка Донець, і очерети, і різноманітне птаство. Ігореві-втікачу Донець стеле траву на своїх берегах і огортає його теплою млою в тіні дерев, щоби князь міг відпочити. Птахи чуйно охороняють його, вказують йому шлях і всіляко перешкоджають половецьким ханам, які переслідують Ігоря.
Природа дає авторові багато різноманітних і влучних образів для характеристики людей і їхніх дій. Боян –  соловей, Ярославна –  зегзиця, тобто зозуля або чайка, Всеволод –  буй-тур, князі –  соколи, половчин –  чорний ворон. У поемі виступають найголовніші язичницькі боги Русі, що уособлювали сили природи: бог сонця Хорс, чи Даждьбог, бог вітру Стрибог, бог скотарства й пастухів Велес, чи Волос (він же –  покровитель поезії та поетів); тут діють якісь невідомі точно персоніфікації-вособлення: Карна і Жля, діва Обида.

Орієнтовний план відповіді

1. Описи природи (+ художні засоби, які використовує автор):
а) затемнення сонця;
б) перед загибеллю руського війська;
в) після битви;
г) як допомагає Ігореві під час утечі.
2. Образи богів стародавніх слов'ян.
3. Значення образу природи, висновок.
До характеристики образу природи
Прослуховування опису природи перед битвою, що провіщує поразку, у виконанні Кисельова .

Завдання для ІІ групи. Образ Руської землі в поемі«Слово про похід Ігорів»

Орієнтовний план відповіді
1.Руська земля, її захист – головна тема «Слова про похід Ігорів».
2.Оборона Руської землi вiд половцiв  – важливе завдання ХI-ХII столiть.
3.Неузгодженість у діях князів для захисту від ворога.
4. Похід князя Ігоря на половців – вчинок справжнього патріота рідного краю.
( «повів полки свої хоробрі
На землю Половецьку
За землю Руську»).
5. «Золоте слово» Святослава – заклик до єднання для захисту рідної землі проти грізного ворога.
6.Автор «Слова» - палкий патріот Руської земли.

Переклади та переспіви «Слова про похід Ігорів».

(Інформативне повідомлення випереджувального характеру)
Історія перекладу поеми багата талановитими іменами.  Цей пам'ятник ніби притягував найкращі поетичні сили країни.  Після перекладу І.Сєрякова 1807 році в Харькові було опублікований  віршований  переклад твору  видатним просвітителем, поетом, перекладачем, архітектором О.О.Паліценим. Над перекладом «Слова…» ритмічною прозою працював 1809-1813р.р. В.В.Капніст. Протягом минулих двох століть вийшло багато перекладів цієї видатної літературної пам'ятки, серед яких твори В.А.Жуковського (1819), Л.Мея (1850), А.Н.Майкова (1870), Н.А.Заболоцького (1946), І.Шкляревського (1980). Твір цей знайшов відгук в останніх частинах «Енеїди» Івана Котляревського. Одним з перших перекладів українською мовою здійснив у 1833 р. Маркіян Шашкевич (до нас дійшов лише «Плач Ярославни»),згодом у 1857 р.  Іван Вагиленич, видатний український учений Михайло Максимович, а в 1860 р. –  Степан Руданський. Дуже добре знав і любив «Слово про похід Ігорів» Тарас Шевченко. Він зміг тільки після заслання лише частково  перекласти «Плач Ярославни» та епізод битви на Каялі.
Перекладали та переспівували «Слово» Іван Франко, Юрій Федькович, Панас Мирний, Микола Чернявський, Василь Щурат, Борис Грінченко, Микола Грунський, Максим Рильський, Наталя Забіла, Василь Шевчук та інші українські письменники і вчені. Воно викликало кілька віршів Івана Франка із циклу «На старі теми», «Плач Ярославни» Павла Тичини, цілу низку поезій Максима Рильського й Андрія Малишка.
 «Слово про похід Ігорів» у музичному та образотворчому мистецтві
Картини:І.Глазунов. «Князь Ігор». С.Кобуладзе .«Битва з половцями». В.Васнєцов.  «Після побоїща Ігоря Святославича з половцями». Гравюра:  В.А.Фоворський.  «Плач Ярославни».
 Ілюстрації : І.Я.Білібін  та Р.Бєлоусов  «Ярославна».
Опера :О.Бородін  «Князь Ігор», музична композиція: М.Лисенко«Плач Ярос¬лавни».

VІ. Осмислення, узагальнення і систематизація знань

Узагальнювальне слово вчителя
Дати відповідь на поставленні запитання.
1. У чому особливість композиції та  стилістичних засобів поеми?
2. Яка  роль пейзажу в розгортанні сюжету поеми «Слово про похід Ігорів?»
3. Як розкрито образ Руської землі у творі?
4. Про що свідчить велика кількість перекладів та переспівів «Слова про похід Ігорів»?

VІІ. Підведення підсумків уроку і повідомлення д/з.   

Оцінка діяльності на уроці, обгрунтування виставлених балів, педагогічні рекомендації щодо вдосконалення навчальної роботи, оголошення домашнього завдання.

1.Опрацювати «Плач Ярославни» у переспіві Т.Г.Шевченка.
2. Підготуватися до написання твору на тему «Слово про Ігорів похід» – унікальна літературна пам'ятка давнини».
3.Пошукова робота «Вшанування пам'яті Т.Г.Шевченка на Буковині».
4.Інформаційне повідомлення (презентація) «Митці-буковинці –лауреати Національної премії України ім.Т.Шевченка».


Використана література.

Прадавня українська література.//Цимбалюк В.Українська література: проб. підручн. для 8 кл. загальноовітн. шкіл, гімназій, ліцеїв та коледжів. –   К.:Освіта, 2001. –   С.32-38.
Садкіна В.І. 101 цікава педагогічна ідея. Як зробити урок. – Харків: Вид. група «Основа», 2009. –88 с.
Слоньовська О.В. Українська література: підручн. для 8 кл. загальноосвітн. навч. закл./ О.В. Слоньовська. – К.: Освіта, 2008. –  С.61-91.
Степанишин Б.І. Українська словесність від  прадавніх часів до середини ХІХстоліття. – Тернопіль:Підручники і посібники, 1999. – С.41- 49.
Степанишин Б.І.Давня українська література в школі. – К.: Либідь, 2000. – С.335-361.


Надіслано вчителем української мови та літератури Семчук Д.Б. ліцею №3 м.Чернівці

_{Календарно-тематичне планування з української літератури, завдання та відповіді школяру онлайн, курси учителю з української літератури скачати}