Гіпермаркет Знань>>Історія України>>Історія України 11 клас>> Історія України: Етносоціальні процеси та рівень життя населення
ЕТНОСОЦІАЛЬНІ ПРОЦЕСИ ТА РІВЕНЬ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ Згадайте: 1. Якими були демографічні втрати України в ході Другої світової війни та голодоморів 30-40-х років? 2. Що таке номенклатура у радянському суспільстві? 3. Які зміни відбулись у рівні життя та побуті населення України в 50-х - на початку 60-х років? Період другої половини 60-х - початку 80-х років був часом суттєвих соціальних, етнічних, демографічних змін у суспільстві. На початок 60-х років вдалося подолати жахливі для України демографічні наслідки Другої світової війни, сталінських репресій та голодоморів. У 1960 р. загальна чисельність населення республіки становила 42,4 млн чол., з яких 22,6 млн, або 53% були сільськими жителями. На початку 80-х років чисельність населення республіки перевищила 50-мільйонну позначку, досягнувши у 1989 р. (за результатами перепису населення) 51,7 млн чол.
Характерною рисою демографічних процесів були високі темпи росту чисельності мешканців міст. У 1964 р. міське населення у кількісному відношенні перевищило сільське, а на середину 80-х років воно становило вже більше 2/3 населення республіки. Різке скорочення чисельності селян було викликане як загальносвітовою тенденцією до урбанізації (збільшення кількості міст), так і побутовою невлаштованістю та складністю з працевлаштуванням на селі. У 1979 р., вперше за тривалий період української історії, смертність сільських жителів перевищила народжуваність — розпочалася депопуляція. На початку 90-х років вона стала явищем, характерним для всієї республіки. Національний склад населення Української РСР зазнав суттєвих змін. Протягом 60-80-х років відбувалося скорочення чисельності титульного етносу - українців. Це було пов'язане зі зниженням народжуваності, постарінням українців, а особливо -високими масштабами в'їзду до України представників інших національностей.
За 30 років — з 1959 по 1989 — частка українців у загальній кількості населення республіки скоротилась із 76,7 до 72,1%, в той час як відсоток росіян збільшився з 16 до 22%. При цьому варто врахувати, що вплив російської ментальності, мови, культури був значно вищим кількості етнічних росіян. Фактично повністю зрусифікованими були українські міста, за винятком західних областей. Все рідше звучала українська мова і в селах Сходу України та Криму. Русифікація стала державною стратегією, а головний напрям розвитку національних відносин полягав у підтягуванні етносів до мови і культури «великого російського народу». Починаючи з XXIII з'їзду КП України і XXIII з'їзду КПРС (1966) на всіх високих партійних форумах завдання підвищення життєвого рівня населення декларувалося як одне з основних завдань партії та держави. Навіть у новій Конституції Української РСР 1978 р. були зафіксовані права на гарантовану, гідну оплату праці, на забезпечення житлом, кваліфікованою медичною допомогою. Деякі позитивні зміни справді відбулися, хоча їх масштаби явно поступалися обіцяним. Так, уперше за роки радянської влади у людей зник примарний страх голоду. Регулярно протягом усього року стали отримувати зарплату колгоспники. З 1964 р. колгоспники стали отримувати і пенсію у розмірі 12-ЗО крб. Відносно зросла купівельна спроможність населення. Люди почали більше купувати телевізорів, холодильників, пральних машин, іншої побутової техніки. Але основні економічні показники, що мали гарантувати підвищення життєвого рівня населення, не виконувалися. З 1971 по 1985 р. грошова маса, яка перебувала в обігу, збільшилася в 3,1 раза, тим часом як виробництво товарів народного споживання - всього лише вдвічі. Внаслідок цього, все більше товарів повсякденного попиту, особливо якісних, потрапляло до розряду дефіцитних. Довгі черги за цими товарами та гоніння за «дефіцитом» були характерною рисою побуту радянських людей у 70-80-ті роки. Намагаючись не допустити зниження життєвого рівня громадян, керівництво держави йшло на широку закупівлю за кордоном товарів широкого вжитку. Це поглинало десятки мільярдів доларів, виручених від продажу західним країнам нафти і газу. Країни арабського Сходу, які також у широких масштабах експортували нафту, зуміли використати «нафтодолари» для створення нових галузей промисловості, модернізації господарства в цілому, істотного покращання соціально-культурної сфери. У Радянському Союзі ці кошти просто «проїдалися». Нафтовий «бум» 70-х років закінчився, і в бюджеті стали виникати багатомільярдні дефіцити. Однак, перетворившись на заручників власних необгрунтованих обіцянок і демагогічних заяв, партійно-державні верхи старанно приховували дефіцит бюджету, розширюючи реалізацію алкогольних напоїв, піднімаючи ціни на продовольчі та промислові товари. Закупівля дешевих промислових товарів за кордоном тривала. У все ширших масштабах імпортувалося зерно. Так створювалася видимість добробуту.
Наскільки низьким був добробут у 70-80-х роках свідчить той факт, що за рівнем життя Україна на початку 80-х років перебувала серед держав, що посідали 50-60 місця у світі. Складною залишалася житлова проблема, хоча для її розв'язання виділялися мільярди карбованців. У 1965-1980 рр. в Україні було побудовано 5,6 млн квартир, 25,2 млн чоловік одержали житло. В республіці з'явилися нові міста: Вільно-горськ, Нововолинськ, Світловодськ, Енергодар та інші. У великих містах зводилися нові житлові мікрорайони. В Києві - це Русанівський, Теремки, Нивки, Оболонь, Виноградар; у Харкові - Салтівський; у Запоріжжі — Космічний. Та, попри це, черга на житло не зникла. У роки одинадцятої п'ятирічки вона становила 1,5 млн чоловік і мала тенденцію до зростання. У складному становищі перебувало комунальне господарство міст, на поліпшення якого постійно бракувало коштів і матеріалів. Що ж стосується українського села, то воно перебувало У незрівнянно гіршому становищі, ніж місто, хоча обсяги державних капіталовкладень, а також витрат на вказані цілі сільськогосподарських підприємств протягом 60-х — першої половини 80-х років зростали. Розширилось житлове будівництво, до центральних садиб практично всіх колгоспів і радгоспів пролягли дороги з твердим покриттям. В середині 60-х років було завершено електрифікацію села, кожне двадцяте село було газифіковане.
Однак, «стирання граней між містом і селом», яке обіцяла програма КПРС 1961 р., не відбулося. Медичне обслуговування населення хоча й поліпшилося, все ж і тут були численні проблеми. Наприкінці 80-х років в медичних закладах республіки працювало 180 тис. лікарів і понад 500 тис. медичних працівників середньої кваліфікації. У розрахунку на кожні 10 тис. жителів це було більше, ніж у розвинутих країнах світу. Одночасно зростала кількість лікарняних ліжок - за 1970-1985 рр. майже на третину. Однак оснащеність установ охорони здоров'я і якість медичного обслуговування залишалися надзвичайно низькими. В той час, коли рівень смертності у переважній більшості розвинутих західних країн знижувався, у Радянському Союзі - зростав. З 1965 по 1980 р. цей показник на 1 тис. жителів зріс з 7,3 до 10,3 випадків. Що ж до України, яка колись мала прекрасні природно-кліматичні умови, що могли сприяти довголіттю її жителів, то смертність на її території стала зростати швидше, ніж по СРСР в цілому: з 7,6 випадків на одну тисячу населення у 1965 р., до 12,1 випадку у 1980 р. Уже наприкінці 70-х років у деяких місцевостях України рівень смертності перевищував народжуваність.
Деформації в соціальній сфері посилювалися несправедливим характером розподілу суспільних благ. В обстановці всевладдя і безконтрольності номенклатурні верхи утворили власну, закриту систему постачання продовольства і промислових товарів, що не знала дефіцитів і спекулятивних цін. Рада Міністрів і ЦК Компартії мали спеціальні великі господарства, де вирощувалися екологічно чисті городина і фрукти для вищих партійно-державних установ. Переробкою сільськогосподарської продукції для номенклатурних верхів займалися спеціальні закриті цехи. Отримуючи заробітну плату, яка в 2-3 рази перевищувала заробітну плату робітників та колгоспників, представники номенклатури могли придбати на них у 5-10 разів більше товарів. За умов тотального дефіциту номенклатура мала можливість за дешевими - державними - цінами купувати необхідні товари, в той час як основна маса людей або взагалі не мала доступу до якісних товарів, або втридорога змушена була робити покупки на базарах чи у спекулянтів.
У 70-80-х роках стала поширюватися практика закупівлі великих партій високоякісних промислових і продовольчих товарів, призначених виключно для вищого керівництва. «Вищі інстанції» мали закриті кращі санаторії, поліклініки та лікарні, що були у віданні четвертого управління Міністерства охорони здоров'я, будинки відпочинку, пансіонати, а також мисливські господарства. Для чиновників партійно-радянського апарату зводилося поліпшене житло. Вищі урядові і партійні службовці мали постійно закріплені за ними цілорічні сімейні дачі. Квартири найвищих керівників обслуговувалися штатними покоївками, що утримувалися за державний кошт. Домробітниці, покоївки та інша домашня челядь навіть була об'єднана в спеціальну профспілкову організацію, а їхня служба зараховувалася в трудовий стаж. Діти партійно-державної еліти відвідували найкращі, найсучасніші дитячі садки і школи, після закінчення яких вони, як правило, вступали до престижних вузів. Керівництво Комуністичної партії, держави, котре постійно твердило про свої наміри побудувати справедливе безкласове суспільство, насправді створило з вигодою для себе суспільство витонченої соціальної нерівності.
ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ 1. Ваше розуміння поняття «рівень життя». Які компоненти, на ваш погляд, воно включає? 2. Охарактеризуйте офіційну лінію партійно-державного керівництва щодо рівня життя населення. Чи була реалізована ця лінія в 70-80-х роках? 3. Яку роль відігравав імпорт товарів повсякденного вжитку для адоволення елементарних потреб населення? Які фінансові джерела дозволили здійснювати закордонні закупівлі? 4. Дайте оцінку житлової проблеми в Україні в 70-80-х роках. 5. Що було зроблено в 70-80-х роках для поліпшення медичного бслуговування населення? Наскільки ефективною була держав на політика в цій сфері? 6. Поясніть зміст терміну «депопуляція». Які причини викликали депопуляцію населення України? 7. Порівняйте сучасний рівень життя в Україні з відповідними показниками у 70-80-х роках. Зіставте рівень життя в Україні з рівнем життя в розвинутих зарубіжних країнах. Використайте додаткові матеріали. 8. Охарактеризуйте побут керівної верхівки УРСР у 70-80-х роках. Чи можна вважати справедливим порядок розподілу матеріальних благ і послуг, який склався в країні в 70-80-х роках? ДОКУМЕНТИ. 1. Зі спогадів екс-президента України Л. Кравчука — Керівництво — це еліта. Вершина республіки. Члени політбюро і секретарі... Між собою вони жили дружно, принаймні спілкува лися щодня. ...Щодня влаштовувалися так звані обіди політбюро... Ось де тема для художників, для епохальної картини! — це, вважайте, обіди богів. Щодня на обід у приміщенні ЦК для цього виділяли спеціальну залу, де збиралися члени політбюро, і ті, що тут працювали, і ті, що в Раді Міністрів чи у Верховній Раді, — як що, звичайно, хто з них не перебував у відрядженні. На чолі столу - перший. Страви подавалися вишукані. Членам політбюро видавалися якісь додаткові гроші, крім зарплати, за ті гроші, зберігаючи зарплату, вони й харчувалися, а ще й додому замовляли харчі. Скільки саме видавали грошей, я не пам'ятаю, але достатньо... Розкішні обіди були неспішними, тривали довго, інколи по півто-ри-дві години. Тут, за столом, можна було й справи різні вирішувати - партійні, державні, бо ж найвище керівництво партії і держави збиралося. ...Окремо обідали заввідділами, перші заступники, помічники, у них був окремий зал, кожен мав своє місце. А інструктори, консультанти й інші «нижчі чини» обідали в іншій залі. Щодо лікування, то перший і члени політбюро ходили на те лікування аж... через дорогу... це амбулаторно, а коли що серйозно, то кремлівська лікарня. Апарат же - всі, хто нижчі секретарів, лікувалися на Пушкінській, в четвертому управлінні. Або у Феофанії... Чемерис В. Президент. Романесе. - К.: Вид-во СП «СВЕНАС», 1994. — С. 134-135. 2. Уривок зі статті колишнього міністра освіти України, професора П. М. Таланчука ... Якщо ми проаналізуємо зріз економічних досягнень на мікрорівні і розглянемо величину заробітної платні працівників та що за неї можна придбати, то побачимо, що твердження про досягнення розвинутого соціалізму є чистісінькою брехнею. Для того, аби задовольнити свої елементарні побутові потреби, робітник у колишньому Союзі повинен був витрачати часу на зарплату в 10 разів більше, ніж американський. Так, наприклад, у СРСР робочий час на одержання зарплати для придбання 1 кг хліба дорівнював 12,6 хвилини, в США -5,8 хвилини; щоб купити 1 кг свинини робітникові СРСР потрібно було працювати 1 годину 36 хвилин, а робітникові США — 17 хвилин. Робітник у СРСР на придбання чоловічого костюма повинен був працювати 137 годин, американець - 11 годин, на придбання кольорового телевізора, відповідно — 534 години і 31 годину. Голос України. — 1996. — 6 травня.
ЗАПИТАННЯ ДО ДОКУМЕНТІВ Документ № 1. Підготуйте повідомлення на тему: «Життя номенклатурних верхів». Чому, на ваш погляд, у середовищі вищих номенклатурних працівників, об'єднаних спільністю ідеології, політичних існувала глибока соціально-матеріальна диференціація? Чи це було зумовлене? Документ № 2. Прочитайте запропонований уривок зі статті П. Таланчука можна погодитись з його висновками? В чому ви вбачаєте новні причини низького, порівняно із західними країнами життя в СРСР та УРСР?
Історія України. 11 клас. Турченко Ф.Г, Панченко П.П., Тимченко С.М. Вислано читтачами інтеренет-сайту
Повний перелік тем з історії України 11 класу, календарний план по всім предметам згідно шкільної програми, курси та завдання з історії України 11 класу
Зміст уроку
конспект уроку і опорний каркас
презентація уроку
акселеративні методи та інтерактивні технології
закриті вправи (тільки для використання вчителями)
оцінювання
Практика
задачі та вправи,самоперевірка
практикуми, лабораторні, кейси
рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
домашнє завдання
Ілюстрації
ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
реферати
фішки для допитливих
шпаргалки
гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
Доповнення
зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
підручники основні і допоміжні
тематичні свята, девізи
статті
національні особливості
словник термінів
інше
Тільки для вчителів
ідеальні уроки
календарний план на рік
методичні рекомендації
програми
обговорення
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
|