Історія України 10 клас

Тема "Проголошення Української Народної Республіки. ІІІ Універсал"

Конспект уроку до теми "Проголошення Української Народної Республіки. ІІІ Універсал" 

УРОК№11

Мета: схарактеризувати події кінця жовтня — початку листопада 1917 р. у Петрограді та Києві; проаналізувати причини прийняття і зміст III Універсалу ЦР; розви вати навички аналізу історичних документів, вміння виділяти головне; сприяти формуванню національної свідомості учнів, їх історичної пам'яті, пов'язаної з дер жавотворчими традиціями в Україні.
Основні поняття: II Всеросійський з'їзд робітничих і солдатських депутатів; Раднарком; III Універсал; Українська Народна Республіка.
Основні дати: 24—25 (б—7 листопада) жовтня 1917 р.— падіння ТУ в Росії, прихід до влади більшовиків; 27 жовтня 1917р.— виступ ЦР, ГС проти підтримки петроград¬ського повстання; 29—31 жовтня 1917 р.— збройна бо¬ротьба в Києві між більшовиками та юнкерами; 1 лис¬топада 1917р.— перехід влади в Києві до ЦР; 7 (20) листопада 1917 р.— III Універсал ЦР.
Тип уроку: комбінований.
Структура уроку
І. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів
III. Вивчення нового матеріалу
1. Прихід більшовиків до влади в Петрограді.
2. Жовтневі події у Києві.
3. III Універсал ЦР.
IV. Закріплення нових знань і вмінь учнів
V. Підсумки уроку
VI. Домашнє завдання
ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ
Опитування.
Здійснюється перевірка домашнього завдання за запитаннями і зав¬даннями підручника.
III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Прихід більшовиків до влади в Петрограді.
Розповідь учителя.
24—25 жовтня 1917р. у Петрограді відбувся більшовицький пе¬реворот.
— Що вам відомо про події 24—25 жовтня?
Ці події до сьогоднішнього дня викликають палкі суперечки: одні переконані, що це була пролетарська (соціалістична) революція, зго¬дом названа Великою Жовтневою, інші вважають, що це державний переворот (заколот). Отже, непросте проблемне питання.
Викладач розгортає панораму стрімких подій осені 1917р. (пов¬нота розповіді залежить від обсягу знань учнів): прихід більшовиків до влади у Петрограді, повалення ТУ, ІІ Всеросійський з’їзд Рад робітничих і солдатських депутатів, який прийняв декрети про зем¬лю і мир, створив більшовицький уряд — Раду народних комісарів (РНК) на чолі з В. Леніним.
_Чому більшовики порівняно легко скинули ТУ й прийшли до
влади?
_ Історики звичайно говорять про три сили, які могли в тих
умовах вести боротьбу за владу в Києві. На вашу думку, що це за
сили?
Після відповідей учнів і можливої дискусії викладач малює на дошці схему.


2. Жовтневі події у Києві.
Розповідь учителя.
Після одержаного повідомлення про події в Петрограді на спіль¬ному засіданні Малої Ради з представниками Українського Генераль¬ного військового комітету і Рад робітничих депутатів, залізнични¬ків та інших організацій увечері 25 жовтня 1917 р. було засновано «Крайовий комітет для охорони революції в Україні» (ККОР), по¬кликаний «розпоряджатися всіма силами революційної демократії». Йому підлягали всі органи влади. ККОР визнавав себе відповідаль¬ним перед ЦР.
27 жовтня Мала Рада, ЦР і ГС у зверненні «До всіх громадян України» засудили повстання в Петрограді, розуміючи, що біль¬шовики домагатимуться всієї повноти влади не тільки в Росії, айв Україні. На знак протесту проти такої оцінки повстання з боку ЦР керівники київських більшовиків В. Затонський, Г. П'ятаков вийшли зі складу ККОР.
— Які наслідки мав цей крок більшовиків? (Збройні сили біль¬шовиків у Києві виводилися з-під контролю ККОР.)
29 жовтня більшовики піднімають у Києві збройне повстання проти прихильників уже неіснуючого ТУ, зосереджених в основному в штабі Київського військового округу. Військові частини ЦР, які спочатку були нейтральними, підтримали більшовицьке повстання. Прихиль¬ники ТУ залишили місто.
— Давайте поміркуємо, чому ЦР підтримала повстання більшовиків. Існуючий державний апарат і генералітет мали реальну владу і були найбільш небезпечними для молодої демократії України.
— Чи змінилася ситуація в Києві після перемоги повстання?
Викладач пропонує одному з учнів внести відповідні зміни до на¬мальованої схеми — закреслюються слова «Прибічники ТУ».
1 листопада ЦР ухвалила рішення про поширення своєї влади на всю територію, заселену переважно українцями, а саме: Херсонську, Катеринославську, Харківську, материкову Таврію, Холмську час¬тину Курської та Воронезької губерній.
У ході розгляду питання учні працюють з картою атласу «Поча¬ток визвольних змагань українського народу. Утворення УНР (бере¬зень 1917 — березень 1918р.)» [1, с. 4].
4 листопада більшовики провели засідання Рад робітничих і сол¬датських депутатів, яке визнало повноту влади в Україні за ЦР. Разом із тим вони розпочали підготовку до скликання Всеукраїн¬ського з'їзду Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів для перетворення ЦР на більшовицький манер (тобто реорганізації в дусі Центрального виконавчого комітету — ЦВК Рад України).
У цих умовах 7 (20) листопада 1917 р. Мала Рада обговорила і при¬йняла III Універсал.
3. III Універсал ЦР.
Розповідь учителя.
III Універсал проголосив утворення Української Народної Респуб¬ліки (УНР) як автономної державної одиниці Російської республіки з подальшими намірами налагодити федеративні відносини з тими державами, які сформуються на руїнах імперії.
Робота з історичним документом.
Знайомство учнів зі змістом III Універсалу можна організувати шляхом самостійного опрацювання тексту [22, с. 15—18, документ № 7] і, як наслідок, складанням тез за наведеним планом.
Зміст III Універсалу
1. Державотворення.
2. Територія УНР.
3. Соціально-економічна галузь:
а) аграрне питання;
б) робітниче питання.
4. Культура.
5. Зовнішня політика.
У менш підготовленому класі опрацьовування документа супро¬воджується складанням розгорнутого плану з основними тезами ЦІ Універсалу.
III Універсал накреслював широку програму дій:
1) скасування поміщицького землеволодіння;
2) запровадження 8-годинного робочого дня;
3) встановлення державного контролю над виробництвом;
4) надання національним меншинам «національно-персональної автономії»;
5) забезпечення українському народові демократичних прав і свобод;
6) скасування смертної кари;
7) амністія політв'язнів;
8) скликання 9 січня 1918 р. Українських установчих зборів.
Підсумкова бесіда.
Дайте оцінку III Універсалу і його значення в українському дер¬жавотворенні.
Під час бесіди є принагідним коментар учителя: сучасні історики дають неоднозначну оцінку III Універсалу ЦР. З одного боку, прого¬лошення УНР визнається видатною подією в житті українського народу, з другого ж, підкреслюється, що цим актом ЦР відмовилася від самостійності України і прив'язала її до старого імперського центру в новій, більшовицькій оболонці.
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ
Тестування.
Учні заперечують або стверджують наведені положення.
1. ТУ вчинив запеклий опір і повів рішучу боротьбу проти пов¬стання більшовиків у Петрограді.
2. Більшовицький уряд називався РНК.
3. ЦР не підтримала повстання більшовиків у Києві.
4. Основним супротивником РНК у жовтні 1917р. була ЦР.
5. III Універсал прийнято після приходу до влади у Петрограді більшовиків
6. ІІІ Універсал був оголошений В. Винниченком.
7. III Універсалом проголошено самостійність України.
8. За III Універсалом УНР залишалась складовою частиною Росії.
V. ПІДСУМКИ УРОКУ
Заключне слово вчителя.
Підсумком цього періоду розвитку Української революції було проголошення Української Народної Республіки, хоча сам процес українського державотворення полишився незавершеним.
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Опрацювати конспект і текст підручника.
2. Відповісти на запитання і завдання [21, с. 36] або 2—6 [36, с. 74].
3. Закінчити складання тез (розгорнутого плану) «III Універсал».
4. Продовжити заповнення таблиці «Українська революція».

Надіслано вчителем Міжнародного ліцею Гранд Дмитрієв В.С.