Гіпермаркет Знань>>Історія України>>Історія України 5 клас>> Історія України: Вступ. Історія як навчальний предмет і наука

ВСТУП. ІСТОРІЯ ЯК НАВЧАЛЬНИЙ ПРЕДМЕТ І НАУКА

ЛЮБІ ДРУЗІ!

Споконвіку жили на нашій землі люди: вирощували хліб, плекали сади, виховували дітей, навчаючи їх, як бути завзятими й несхитними. Бо щиро хотіли, щоб рідна земля квітла й багатшала доки світить сонце. Тисячолітній досвід, отриманий у спадок від попередніх поколінь, свідчив, що те омріяне бажання справдиться, якщо кожен день їхнього життя закарбується в пам'яті й стане надбанням нащадків. Отож, мов чарівне замовляння, заповідали вони своїм дітям народну мудрість: «Майбутнє неможливе без минулого».

Призначення нового підручника - бути першим щаблем у вивченні минулого Батьківщини. Тож і називається він «Вступ до історії». Книга знайомитиме з минулим України та його героями, вчитиме розуміти події давніх часів, бачити в їхньому вирі долі окремих людей. Маємо надію, що знайомство з історією України та її діячами - видатними Державниками, вченими, полководцями, поетами й художниками, сумлінними та щирими трудівниками - не залишить вас байдужими й допоможе стати в майбутньому справжніми добротворцями на своїй землі.

Підручник «Вступ до історії України» побудовано так, щоб ви, шановні п'ятикласники, мали змогу не тільки довідатися про минулі часи на теренах України, а й відчути себе дослідниками минувшини. Уже на перших уроках ви дізнаєтесь, як саме вчені-історики досліджують події, що відбулися. Щоб не зійти на манівці, відтворюючи картини минулого, історики звіряють свої висновки з історичними джерелами - так називають різноманітні матеріали, що є свідками минулих подій. Без історичних джерел немає історії. Ось чому підручник навчатиме вас працювати з історичними джерелами - уривками з давніх книг, спогадів, свідченнями очевидців, фотографіями. Тож у текстах, що мають назву «Попрацюйте з історичними джерелами»,  ви знайдете і самі джерела, і завдання до них.

Усі події, про які довідуватиметеся з підручника, відбувалися в певний час. Історики називають його датою. Датам та подіям присвячено завдання з таким малюнком . Ці завдання дуже схожі на математичні задачі: щоб їх розв'язати, ви, як справжні знавці минулого, будете обчислювати, скільки років минуло від певної події до сьогодення, скільки років розділяють якісь події .

Усі події, про які дізнаватиметеся, розгорталися на певній території. Для істориків дуже важливо точно встановлювати місце подій. Цього можна навчитися, вправляючись із історичною картою. Завдання за історичними картами позначено таким малюнком.

Про історичні цікавинки, загадки й таємниці довідуватиметеся з текстів, що мають назву «Допитливим» .

Щоб орієнтуватися в розмаїтті фактів та подій минулого нашої землі, ретельно опрацьовуйте вступні статті до кожного уроку. У них витлумачуються важливі поняття, розповідається про найвидатніших діячів та про події, що мали непроминальне значення. На кожному уроці спочатку уважно читайте текст статей, роздивляйтеся ілюстрації, вміщені на сторінках до нього. Якщо в тексті зустрічаються нові слова, пошукайте їх тлумачення. Лише опрацювавши статті, переходьте до виконання інших завдань.

Звертаємо вашу увагу на рубрику «Жива історія» , яка передбачає роботу над історичними оповіданнями. Ця рубрика є в кожному уроці. Вона складається з настановчого запитання, тексту-пояснення до оповідання, власне оповідання, ілюстрацій та завдань. Як промовляє назва «Жива історія», мета цієї рубрики - «оживити» минулі події, тобто сповнити їх почуттями та настроями людей-учасників описаних подій.

Читаючи оповідання, ви не тільки дізнаватиметеся про цікаві факти минулого, свідчення про які бережуть історичні джерела, а й ніби ставатимете учасниками або свідками подій минувшини. Тому читайте оповідання за ролями, розігруйте їх в інсценізаціях. Прочитавши оповідання, обов'язково обміняйтеся враженнями одне з одним, висловте оцінку історичним постатям та вигаданим персонажам. Оповідання допоможуть вам навчитися відрізняти справжні історичні факти від вигаданих. Для цього виконуйте завдання до текстів оповідань.

Перевірити, як засвоїли матеріал теми уроку, вам допоможуть завдання «Перевірте, про що дізналися й чого навчилися» .

Насамкінець звертаємо вашу увагу на те, з яких розділів складається підручник історії. Розгорніть зміст і перечитайте його. Ви помітили, що перший розділ має ознайомлювальний характер: він так і називається - «ЗНАЙОМСТВО З ІСТОРІЄЮ». Водночас з нього ви дізнаєтеся про найдавніші події нашої історії. Наступні розділи присвячені найважливішим періодам з минулого нашої Батьківщини - України. Найближча історія - події дня вчорашнього - завершує підручник.

Так крок за кроком, карбуючи на уявній стрічці часу найважливіші події, ви простежите історичний шлях України від найдавніших часів до сьогодення та, сподіваємося, осягнете давню мудрість: «Минувшину можна зрозуміти, тільки полюбивши її».

1-2. ІСТОРІЯ ЯК НАУКА

Шанобливе ставлення до минулого -прикметна риса нашого народу. Про минувшину в Україні завжди казали - свята, добра. І досі вживані в українській мові прислів'я: Не за нас стало, не за нас і перестане; Не силою роби, а розумом, не серцем, а звичаєм. За давніх часів пам'ять про минуле зберігалася в міфах, легендах, переказах, піснях. Згодом, з появою писемності, про події дня вчорашнього оповідали літописи - записи найважливіших подій з року в рік, «з літа в літо», як тоді казали. Закарбовуючи для нащадків події минулого, творці літописів прагнули водночас зрозуміти їх, з'ясувати, чим вони спричинені, які мали наслідки. Так поступово накопичувалися історичні знання.

Отож, історія - це наука про минуле людства. Вона вивчає та описує діяльність людини, досліджує всілякі великі й малі події від найдавніших часів до дня вчорашнього, встановлює, як і чому людське життя змінювалось і вдосконалювалося, ставши таким, як тепер.

Прочитавши підручник, ви довідаєтеся про багатьох українських учених-істориків. З-поміж них такі видатні, як Михайло Максимович, Володимир Антонович, Дмитро Яворницький. Але батьком української історії справедливо вважають Михайла Грушевського. Йому належить близько 2000 праць з історії України, серед яких і 10-томна «Історія України-Руси».

Видатний український учений-історик Михайло Грушевський (1866-1934) був людиною різнобічних талантів. Як науковець він виявив себе в царині історії, літературознавства, досліджував усну народну творчість. А ще писав оповідання, п'єси, вірші. Тож учительська сім'я, в якій народився Михайло, прищепила йому жагу до знань та смак до слова. Та головне, чого навчили майбутнього вченого його батьки, - любов до рідної землі. Власне тому, зростаючи далеко від України (спершу в Ставрополі, а потім у Владикавказі (Росія), він цікавився всім українським. Згодом Михайло Грушевський згадував, що під впливом розповідей батька він рано усвідомив себе українцем. Під час навчання в Тифліській гімназії (тепер Тбілісі, Грузія) він захопився минулим України. Бажання глибше осягнути історію Грушевського до Київського університету. Відтоді історією України фахово, ставши вченим-істориком.

Про які риси вдачі видатного історика свідчать уміщені в підручнику фотографії?

Подані на цій сторінці ілюстрації - це фотографії. Історики називають їх фотодокументами, адже вони є важливими джерелами знань про минулі часи. Крім фотографій, про події минулого свідчать усілякі вироби людських рук, сказане чи написане слово. Такі джерела інформації називають історичними джерелами. Історичні джерела - свідки минулого, за якими вчені відновлюють картинки попередніх часів. З-поміж історичних джерел вирізняють речові, писемні та усні. До речових джерел належать давні монети, прикраси, залишки посуду, хатнє начиння, одяг, прикраси тощо. Хоч якими цінними вони є для історії, проте відтворення минулого тільки за ними не було б повним. Адже вік речових пам'яток нетривалий. Тому історики послуговуються ще й словесними джерелами - писемними та усними. Завдяки вченим і починають «промовляти» написи на каменях, кістках, металі, стають зрозумілими літописи, листи, щоденники, перетворюючись на писемні джерела історії.

В історії кожного народу була дописемна доба, коли всі знання передавалися з уст в уста. Отже, давні легенди, міфи, перекази, казки та обрядові пісні - то не лише витвір народної фантазії, а й скарбниця досвіду попередніх поколінь і тому - безцінне джерело для історика.

Перевірте, про що дізналися й чого навчилася
1. Що вивчає наука історія? Наведіть приклади речових, писемних та усних історичних джерел.

В. Власов, О. Данилевська, Вступ до історії України, 5 клас
Вислано читачами з інтернет-сайтів  

_{Онлайн бібліотека з підручниками і книгами з історії України, плани-конспекти уроків по всім предметам, завдання з історії України для 5 класу}

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас
 презентація уроку
 інтерактивні технології
 акселеративні методи навчання

Практика
 тести, тестування онлайн
 задачі та вправи
 домашні завдання
 практикуми та тренінги
 питання для дискусій в класі

Ілюстрації
 відео- та аудіоматеріали
 фотографії, малюнки
 графіки, таблиці, схеми
 комікси, притчі, приказки, кросворди, анекдоти, приколи, цитати

Доповнення
 реферати
 шпаргалки 
 фішки для допитливих
 статті (МАН)
 література основна та додаткова
 словник термінів

Удосконалення підручників та уроків
 виправлення помилок в підручнику
 заміна застарілих знань новими 

Тільки для вчителів
 календарні плани
 навчальні програми
 методичні рекомендації
 обговорення

 Ідеальні уроки-кейси

Якщо у вас є виправлення або пропозиції до даного уроку, напишіть нам.

Якщо ви хочете побачити інші корективи і побажання до уроків, дивіться тут - Освітній форум.