KNOWLEDGE HYPERMARKET


Презентація уроку: Колективізація і розселянювання України. Голодомор 1932-1933 рр.

Презентація уроку до предмету Історія України, 10 клас
Тема: «Колективізація і розселянювання України. Голодомор 1932–1933 рр.»



Завдання уроку

- визначити причини хлібозаготівельних криз 1927 – 1929рр. та переходу до суцільної колективізації;

- розкрити етапи і наслідки суцільної колективізації;

- показати політику радянського керівництва стосовно заможного селянства;

- вчитися встановлювати причинно – наслідкові зв’язки, працювати з документами, робити висновки та узагальнення;

- розуміти необхідність враховування законів розвитку економіки.



План
Хлібозаготівельні кризи 1927–1928рр.

Перехід до суцільної колективізації

Насильницьке створення колгоспів

«Розкуркулення» селянства

Наслідки колективізації


Опорні поняття:

- хлібозаготівельна криза;

- колективізація;

- куркульство;

- «розкуркулення»;

- колгосп;


Опорні дати:
1927 р. – XV з’їзд ВКП(б) – курс на колективізацію 1927–1929рр. – хлібозаготівельна криза;

листопад 1929р. – пленум ЦК ВКП(б) – рішення про завершення колективізації в Україні восени 1931 – навесні 1932рр.


колективізація


Актуалізація опорних знань

Яке місце в економіці України займало сільське господарство?

Коли була завершена повоєнна відбудова сільського господарства?

Що таке колективізація?

Початок суцільної колективізації

Колективізація – процес перетворення дрібних одноосібних селянських господарств у великі суспільні соціалістичні господарства.
Колективізація розглядалась як засіб для прискорення індустріалізації, розв'язання хлібної проблеми, ліквідації заможного селянства — ворога радянської влади

Січень 1928р. – рішення Політбюро ЦК ВКП(б) про примусове вилучення у селян зернових надлишків.
Липень 1928р. – курс на суцільну колективізацію.

Перехід до прискореної колективізації
- Перший п’ятирічний план було оцінено як важливий крок до суцільної колективізації. По СРСР передбачалося об’єднати в колгоспи 18–20 % селянських господарств, в Україні – 30 %. Сталінське керівництво і його представники в Україні визначили республіці сумнівну «пальму першості» в розселянюванні Радянського Союзу.
- 1 березня 1928 р. секретар ЦК ВКП(б) В. Молотов оголосив, що оцінка роботи місцевих парторганізацій буде прямо залежати «від успіхів у розширенні посівів і колективізації селянських господарств».
- Секретар КП(б)У С. Косіор, що підтримав пропозицію Й. Сталіна, В. Молотова і Л. Кагановича завершити суцільну колективізацію протягом року.
- В обстановці загального одурманювання лунали й поодинокі тверезі голоси. Нарком землеробства УСРР О. Шліхтер і голова Колгоспцентру І. Гаврилов висловилися за те, щоб завершити колективізацію наприкінці п'ятирічки.
- Постанова ЦК ВКП(б) від 5 січня 1930 р. «Про темпи колективізації і заходи допомоги держави колгоспному будівництву», в якій Україну було віднесено до групи регіонів СРСР, де колективізацію планувалося завершити восени 1931 р. або навесні 1932 р.

Машинно-тракторні станції


<span />- Для забезпечення успішної колективізації створювалися державні сільськогосподарські підприємства, які зосереджували наявну сільськогосподарську техніку і кадри механізаторів. Ці підприємства одержали назву машинно-тракторних станцій (МТС).
<span />- Їхнім завданням було виробничо-технічне обслуговування колгоспів і радгоспів — головним чином тракторна оранка і комбайнове збирання хліба.
<span />- Перша в Радянському Союзі МТС була створена у 1928 р. в Україні, у радгоспі ім. Т. Шевченка Берегівського району Одеської округи.
<span />- Істотного впливу на сільськогосподарське виробництво МТС на початку колективізації не справили: в колгоспах переважала ручна праця, гужовий транспорт і традиційна агротехніка. Натомість інше завдання МТС — посилення впливу держави на село — вони забезпечували.

Насильницьке створення колгоспів
- На виконання рішень Москви партійно-державний апарат України виступив з рядом власних ініціатив щодо прискорення темпів колективізації.
- 24 лютого 1930 р. С. Косіор підписав лист-директиву місцевим партійним організаціям України, в якій ставилося завдання: «Степ треба цілком колективізувати за час весняної посівної кампанії, а всю Україну - до осені 1930 р.». Таким чином, вузьке коло партійних намісників центру, яким належала вся повнота влади в республіці, скоротило строки колективізації на 1—1,5 року.
- У січні 1930 р. голова Колгоспцентру СРСР Г. Камінський, виступаючи перед представниками районів суцільної колективізації, сказав:
«Якщо... ви перегнете палицю і вас заарештують, пам'ятайте, що вас заарештували за революційну справу».
Отже, партійні й державні керівники заздалегідь «відпускали гріхи» насильникам, звільняючи їх від будь-яких правових чи моральних норм.
- У селі Передільському на Луганщині під керівництвом уповноваженого з округи була влаштована демонстрація з червоним і чорним прапорами. Демонстранти зупинялися біля кожного двору і пропонували господарю стати під червоний прапор - якщо він «за соціалізм», або під чорний — якщо той «за капіталізм».
- У Ровеньківському районі тієї ж округи уповноважений районний суддя засудив селянина до двох років ув'язнення за те, що він не вступив до колгоспу.
- У с. Григорівні Амвросіївського району Сталінської округи місцевий кооператив під тиском сільради перестав видавати товари тим біднякам, які не вступили до колгоспу.
- С. Косіор у звіті ЦК КП(б)У XI з'їзду КП(б)У (червень 1930 р.) визнав: «...Кожний партпрацівник на селі міг робити все, що йому заманеться».
- Зростали темпи колективізації. Якщо на 20 січня 1930 р. у республіці колективізовано 15,4 % селянських господарств, то на 1 березня - 62,8 %. До колгоспу забирали все: реманент, велику рогату худобу, коней, птицю.
- Колективізація перетворювалася на комунізацію.


Опір селянства

Форми опору селянства:
антиколгоспні й антирадянські виступи (за приблизними підрахунками, загальна кількість повстанців в Україні 1930 р. становила майже 40 тис. чол.)
селянство почало продавати або забивати худобу, ховати чи псувати реманент.

Село поринуло у вир самознищення. У 1928-1932 рр. в Україні було винищено близько половини поголів'я худоби. На його відновлення потрібні були десятиліття.


З огляду партійно-радянських контрольних органів УСРР від 5 квітня 1930 р. про зловживання владою під час колективізації та розкуркулення Могилів-Подільська округа




Виконано вчителем Серпневської загальноосвітньої школи I–III ступенів Харківської області
Тарасовим В. В.


Надіслано вчителем міжнародного ліцею «Гранд»
Дмітрієвим В. С.


Предмети > Історія України > Історія України 10 клас > Колективізація і розселянювання України. Голодомор 1932-1933 рр. > Колективізація і розселянювання України. Голодомор 1932-1933 рр. Презентація уроку