KNOWLEDGE HYPERMARKET


Франція на шляху до єдності. Повні уроки
 
Строка 5: Строка 5:
<br> '''Тема 21. Франція на шляху до єдності'''  
<br> '''Тема 21. Франція на шляху до єдності'''  
-
=== '''Тип уроку:''' ===
+
=== '''Тип уроку:''' ===
*засвоєння нових знань
*засвоєння нових знань
-
=== '''Мета:''' ===
+
=== '''Мета:''' ===
*Вивчити історичні етапи об'єднання французьких земель.
*Вивчити історичні етапи об'єднання французьких земель.
-
=== <br>'''Завдання уроку:''' ===
+
=== <br>'''Завдання уроку:''' ===
*Показати вплив династії Капетингів на процеси об'єднання.  
*Показати вплив династії Капетингів на процеси об'єднання.  
-
*Охарактеризувати роль монархів у зміцненні й централізації державної влади й окреслити участь церкви.
+
*Охарактеризувати роль монархів у зміцненні й централізації державної влади й окреслити участь [[Становище_церкви._Розвиток_полемічної_літератури._Церковні_собори_в_Бересті_1596_р.,_утворення_греко-католицької_церкви._Ілюстрації|церкви]].
-
=== '''Хід уроку:''' ===
+
=== '''Хід уроку:''' ===
*1. Перевірка домашнього завдання.
*1. Перевірка домашнього завдання.
Строка 26: Строка 26:
<br>  
<br>  
-
=== '''План уроку''' ===
+
=== '''План уроку''' ===
*Династія Капетингів і об’єднання Франції
*Династія Капетингів і об’єднання Франції
Строка 48: Строка 48:
<br>  
<br>  
-
'''Династія Капетингів і об’єднання Франції''' У ІХ-Х ст. територія Франції розділилася на цілу низку незалежних графств і герцогств. Серед них Тулузьке графство, Шампань, Фландрія, а також герцогства Нормандія, Аквітанія, Гасконь, Бургундія. Деякі володарі земель були багатшими й могутнішими за короля, та не завжди показували це. Причина проста – досвідчені феодали знали, що у разі нападу ворогів їм доведеться оборонятися всім разом. До того ж, лише королівська влада могла утихомирювати свавілля й чвари між багатіями. Наприкінці Х ст. влада династії Каролінгів завершилася. До влади прийшов володар паризьких земель Гуго Капет, започаткувавши династію Капетингів (987-1328 рр.). З часом їхній вплив зростав, хоча спершу король міг почувати себе володарем лише у власних землях, розташованих смужкою вздовж річок Сени і Луари і оточених володіннями багатших феодалів.  
+
'''Династія Капетингів і об’єднання Франції''' У ІХ-Х ст. територія Франції розділилася на цілу низку незалежних графств і герцогств. Серед них Тулузьке графство, Шампань, Фландрія, а також герцогства Нормандія, Аквітанія, Гасконь, Бургундія. Деякі володарі земель були багатшими й могутнішими за короля, та не завжди показували це. Причина проста – досвідчені [[Феодалы_и_феодализм|феодали]] знали, що у разі нападу ворогів їм доведеться оборонятися всім разом. До того ж, лише королівська влада могла утихомирювати свавілля й чвари між багатіями. Наприкінці Х ст. влада династії Каролінгів завершилася. До влади прийшов володар паризьких земель Гуго Капет, започаткувавши династію Капетингів (987-1328 рр.). З часом їхній вплив зростав, хоча спершу король міг почувати себе володарем лише у власних землях, розташованих смужкою вздовж річок Сени і Луари і оточених володіннями багатших феодалів.  
-
[[Image:Kkapet.jpg]]  
+
[[Image:Kkapet.jpg|300px|Гуго Капет]]  
''Гуго Капет''  
''Гуго Капет''  
 +
<br> Загальна роздробленість Франції диктувала й поведінку баронів – частина з них правдами й неправдами ухилялась від монаршої волі. Та на бажання короля посилити свою владу спрацювали соціально-економічні умови – у державі розвивались міста, ремісники й селяни шукали збуту своєї продукції, а феодальні сутички гальмували процес. Капетинги приборкували васалів і забирали їхні землі. Цим королі здобували прихильність церкви й біднішого люду. Духівництво підтримувало [[Атака_на_короля._У_центрі._При_односторонніх_рокировках._При_різносторонніх_рокировках.|короля]], бо в міжусобицях гинуло чимало прихожан, а дрібних рицарів не задовольняли жорстокі сеньйори. Так почалося об’єднання Франції.
-
Загальна роздробленість Франції диктувала й поведінку баронів – частина з них правдами й неправдами ухилялась від монаршої волі. Та на бажання короля посилити свою владу спрацювали соціально-економічні умови – у державі розвивались міста, ремісники й селяни шукали збуту своєї продукції, а феодальні сутички гальмували процес. Капетинги приборкували васалів і забирали їхні землі. Цим королі здобували прихильність церкви й біднішого люду. Духівництво підтримувало короля, бо в міжусобицях гинуло чимало прихожан, а дрібних рицарів не задовольняли жорстокі сеньйори. Так почалося об’єднання Франції.
+
[[Image:Lud VIGros.jpg|300px|Людовік VI Товстий]]  
-
 
+
-
[[Image:Lud VIGros.jpg]]  
+
''Людовік VI Товстий''  
''Людовік VI Товстий''  
 +
<br> Наполегливий король Людовік VI Товстий (1108 – 1137 рр.) особисто вступав у сутички на чолі загонів, які вибивали непоступливих феодалів із їхніх замків. Вочевидь, приклад правителя вплинув на знать – коли у 1124 р Англія та Німеччина розпочали війну проти Франції, феодали вперше за часи існування Франції об’єдналися й перемогли ворогів. Це стало наочним прикладом не лише об’єднання французів, а й зміцнення королівської влади. Однак подальші події потребували неабияких зусиль монархів для утримання позицій. Наступний король Людовік VII (1137 – 1180 рр.) розлучився із дружиною – Алієнорою Аквітанською. Вона вийшла заміж за англійського короля Генріха ІІ Плантагенета, до якого перейшло її герцогство у Франції. І хоча Плантагенети вважалися васалами французького монарха, їм ще й раніше належали величезні землі у Франції. Значних успіхів у боротьбі проти власного коронованого васала добився король Франції Філіпп ІІ Август (1180 – 1223 рр.). Він повернув собі Нормандію та деякі інші землі англійського монарха, організував наймане військо. Його син Людовік VІІІ Лев (1223-1226 рр.) продовжив політику приєднання. Взявши участь у Хрестовому поході проти альбігойців, він захопив Тулузьке графство й домігся контролю над південними містами.
-
Наполегливий король Людовік VI Товстий (1108 – 1137 рр.) особисто вступав у сутички на чолі загонів, які вибивали непоступливих феодалів із їхніх замків. Вочевидь, приклад правителя вплинув на знать – коли у 1124 р Англія та Німеччина розпочали війну проти Франції, феодали вперше за часи існування Франції об’єдналися й перемогли ворогів. Це стало наочним прикладом не лише об’єднання французів, а й зміцнення королівської влади. Однак подальші події потребували неабияких зусиль монархів для утримання позицій. Наступний король Людовік VII (1137 – 1180 рр.) розлучився із дружиною – Алієнорою Аквітанською. Вона вийшла заміж за англійського короля Генріха ІІ Плантагенета, до якого перейшло її герцогство у Франції. І хоча Плантагенети вважалися васалами французького монарха, їм ще й раніше належали величезні землі у Франції. Значних успіхів у боротьбі проти власного коронованого васала добився король Франції Філіпп ІІ Август (1180 – 1223 рр.). Він повернув собі Нормандію та деякі інші землі англійського монарха, організував наймане військо. Його син Людовік VІІІ Лев (1223-1226 рр.) продовжив політику приєднання. Взявши участь у Хрестовому поході проти альбігойців, він захопив Тулузьке графство й домігся контролю над південними містами.
+
<br>
 +
'''Реформи Людовіка ІХ Святого'''
 +
Прихильність короля Людовіка IX Святого (1226 – 1270 рр.) до закону дивувала багатьох сучасників. Цей монарх міг вийти з палацу, щоб вислухати й розібрати скаргу простої людини. У нього була добра вдача – приміром, він влаштовував обіди для [[«Солдатики!»_—_страшні_картини_голодного_існування_селянської_бідноти|бідноти]]. Хоча чесноти монарха не завадили йому брати участь у Хрестових походах. Там його полонили і він повернувся у свою країну лише через шість років.
-
'''Реформи Людовіка ІХ Святого'''
+
<br> [[Image:Ludov sv.jpg|460px|Людовік ІХ Святий]]  
-
 
+
-
Прихильність короля Людовіка IX Святого (1226 – 1270 рр.) до закону дивувала багатьох сучасників. Цей монарх міг вийти з палацу, щоб вислухати й розібрати скаргу простої людини. У нього була добра вдача – приміром, він влаштовував обіди для бідноти. Хоча чесноти монарха не завадили йому брати участь у Хрестових походах. Там його полонили і він повернувся у свою країну лише через шість років.
+
-
 
+
-
<br> [[Image:Ludov sv.jpg]]  
+
''Людовік ІХ Святий''  
''Людовік ІХ Святий''  
 +
<br> Людовік Святий запровадив кілька важливих новацій в управлінні державою. Він створив малу королівську раду, заборонив вирішувати суперечки на дуелях. При ньому королівський суд став розбирати справи, які вже розглядалися в нижчих судах сеньйорів, але позивачів не задовольнили. Реформи посилили нагляд за чиновниками-хабарниками. Король створив єдину грошову систему, що посилило процеси економічного об’єднання земель. Його закони тепер поширювалися на всю Францію. За правління Людовіка ІХ Святого було підписано угоду з Англією про відмову англійського короля (який визнав себе васалом) претендувати на повернення втрачених раніше земель. У Німецької імперії Людовік забрав Південну Італію та Сицилію. Франція і влада короля зміцнювались. Сучасники назвали цей період золотим віком держави.
-
Людовік Святий запровадив кілька важливих новацій в управлінні державою. Він створив малу королівську раду, заборонив вирішувати суперечки на дуелях. При ньому королівський суд став розбирати справи, які вже розглядалися в нижчих судах сеньйорів, але позивачів не задовольнили. Реформи посилили нагляд за чиновниками-хабарниками. Король створив єдину грошову систему, що посилило процеси економічного об’єднання земель. Його закони тепер поширювалися на всю Францію. За правління Людовіка ІХ Святого було підписано угоду з Англією про відмову англійського короля (який визнав себе васалом) претендувати на повернення втрачених раніше земель. У Німецької імперії Людовік забрав Південну Італію та Сицилію. Франція і влада короля зміцнювались. Сучасники назвали цей період золотим віком держави.
+
<br>
-
 
+
-
 
+
'''Утворення Генеральних штатів '''  
'''Утворення Генеральних штатів '''  
-
Династію Капетінгів продовжив наступний король Філіпп IV Красивий (1284-1314 рр.). Він щонайперше дбав про розширення своїх територій і збагачення, не надто обираючи методи. Після одруження він заволодів графством Шампань і королівством Наварра й захотів приєднати Фландрію, відому вовняним виробництвом.  
+
Династію Капетінгів продовжив наступний король Філіпп IV Красивий (1284-1314 рр.). Він щонайперше дбав про розширення своїх територій і збагачення, не надто обираючи [[Акселеративні_методи:_Види_магазинів|методи]]. Після одруження він заволодів графством Шампань і королівством Наварра й захотів приєднати Фландрію, відому вовняним виробництвом.  
<br> {{#ev:youtube|wH4YifjhT-k}}  
<br> {{#ev:youtube|wH4YifjhT-k}}  
-
Однак ополченці міст наголово розбили французьких завойовників. Жителі познімали з убитих позолочені шпори (чотири тисячі) й почіпляли їх у соборі, немов грізне попередження. Битву згодом так і назвали «битвою золотих шпор». Коли Філіппу IV потрібні були гроші, (а потрібні вони були часто) він забирав їх у банкірів-іноземців, або змушував селян платити за свою свободу. Дійшло навіть до того, що став карбувати монети із меншою кількістю золота. А потім ще й зажадав, щоб церква платила йому податки. Це дуже розсердило Папу Римського, та Філіпп не злякався, а в 1302 р. вирішив скликати особливу раду духовенства, дворян і міщан – Генеральні Штати.  
+
Однак ополченці міст наголово розбили французьких завойовників. Жителі познімали з убитих позолочені шпори (чотири тисячі) й почіпляли їх у соборі, немов грізне попередження. Битву згодом так і назвали «битвою золотих шпор». Коли Філіппу IV потрібні були [[Гроші,_їх_види_та_функції|гроші]], (а потрібні вони були часто) він забирав їх у банкірів-іноземців, або змушував селян платити за свою свободу. Дійшло навіть до того, що став карбувати монети із меншою кількістю золота. А потім ще й зажадав, щоб церква платила йому податки. Це дуже розсердило Папу Римського, та Філіпп не злякався, а в 1302 р. вирішив скликати особливу раду духовенства, дворян і міщан – Генеральні Штати.  
-
[[Image:Gener wt.jpg]] ''Рада духовенства, дворян і міщан _Ненеральні штати''
+
[[Image:Gener wt.jpg|460px|Рада духовенства, дворян і міщан _Ненеральні штати]]
 +
''Рада духовенства, дворян і міщан _Ненеральні штати''
-
Ці збори вирішили, що католицькій церкві не слід втручатися у діяльність короля. Більше того – король призначив нового главу церкви і переніс його резиденцію у французьке місто Авіньйон.  
+
<br> Ці збори вирішили, що католицькій церкві не слід втручатися у діяльність короля. Більше того – король призначив нового главу церкви і переніс його резиденцію у французьке місто Авіньйон.  
{{#ev:youtube|GKHtsW58Gjk}}  
{{#ev:youtube|GKHtsW58Gjk}}  
Строка 98: Строка 96:
<br> {{#ev:youtube|nOrK8X_ejuc}}  
<br> {{#ev:youtube|nOrK8X_ejuc}}  
-
У 1307 р. багатьох тамплієрів було арештовано, серед них – і великого магістра Жака де Моле. Під тортурами вони визнали свою вину в багатьох гріхах, навіть у чаклунстві, проте на суді відмовились від цього. Їх все одно спалили. Та перед смертю Жак де Моле напророчив Папі, королю та його дітям швидку смерть. Так воно й сталося.  
+
У 1307 р. багатьох тамплієрів було арештовано, серед них – і великого магістра Жака де Моле. Під тортурами вони визнали свою вину в багатьох гріхах, навіть у чаклунстві, проте на суді відмовились від цього. Їх все одно спалили. Та перед смертю Жак де Моле напророчив Папі, королю та його дітям швидку [[Смерть_Ермака|смерть]]. Так воно й сталося.  
-
[[Image:Templ.jpg]]  
+
[[Image:Templ.jpg|460px|Страта тамплієрів]]  
''Страта тамплієрів''  
''Страта тамплієрів''  
-
 
+
<br> У 1314 р. «залізний» король Філіпп IV Красивий помер (можливо, від отрути). Династія Капетингів припинила своє існування - у 1328 р. королем став представник роду Валуа. У Франції та той час вже сформувалася станова монархія - коли правління короля спирається на діяльність представницьких зборів.  
-
У 1314 р. «залізний» король Філіпп IV Красивий помер (можливо, від отрути). Династія Капетингів припинила своє існування - у 1328 р. королем став представник роду Валуа. У Франції та той час вже сформувалася станова монархія - коли правління короля спирається на діяльність представницьких зборів.  
+
<br>  
<br>  
Строка 121: Строка 118:
4. Учитель перевіряє набуті знання  
4. Учитель перевіряє набуті знання  
-
<br> '''Питання для самоконтролю:'''  
+
<br> '''''Питання для самоконтролю:'''''
-
1. Назвіть землі, на які розпалася Франція у ІХ-Х ст.  
+
''1. Назвіть землі, на які розпалася Франція у ІХ-Х ст.''
-
2. Коли до влади прийшов Гуго Капет?  
+
''2. Коли до влади прийшов Гуго Капет?''
-
3. Чому в 1124 р. феодали вперше об'єдналися?  
+
''3. Чому в 1124 р. феодали вперше об'єдналися?''
-
4. Який король створив єдину грошову систему?  
+
''4. Який король створив єдину [[Грошовий_мультиплікатор|грошову]] систему?''
-
5. Чому Папа Римський розсердився на короля Філіппа ІV і чим це закінчилося?  
+
''5. Чому Папа Римський розсердився на короля Філіппа ІV і чим це закінчилося?''
<br>  
<br>  
Строка 139: Строка 136:
'''Творче завдання:''' Згадайте, як називалася французька територія, де народився д'Артаньян - герой роману Олександра Дюма "Три мушкетери".  
'''Творче завдання:''' Згадайте, як називалася французька територія, де народився д'Артаньян - герой роману Олександра Дюма "Три мушкетери".  
-
<br> 6. Домашнє завдання:  
+
<br> '''6. Домашнє завдання:'''
1. Повторення пройденого матеріалу.  
1. Повторення пройденого матеріалу.  
Строка 145: Строка 142:
2. Вивчіть, які завдання виконували Генеральні Штати.  
2. Вивчіть, які завдання виконували Генеральні Штати.  
-
<br> ''Література:''  
+
<br> '''Література:'''  
1. Крижановський О.П., Хірна О.О. Історія середніх віків. - Л.: Оріяна-Нова, 2007;  
1. Крижановський О.П., Хірна О.О. Історія середніх віків. - Л.: Оріяна-Нова, 2007;  

Текущая версия на 13:50, 29 августа 2012

Гіпермаркет Знань>>Історія всесвітня>>Всесвітня історія 7 клас. Повні уроки>> Всесвітня історія: Франція на шляху до єдності. Повні уроки


Тема 21. Франція на шляху до єдності

Содержание

Тип уроку:

  • засвоєння нових знань

Мета:

  • Вивчити історичні етапи об'єднання французьких земель.


Завдання уроку:

  • Показати вплив династії Капетингів на процеси об'єднання.
  • Охарактеризувати роль монархів у зміцненні й централізації державної влади й окреслити участь церкви.

Хід уроку:

  • 1. Перевірка домашнього завдання.
  • 2. Розповідь нової теми.


План уроку

  • Династія Капетингів і об’єднання Франції
  • Реформи Людовіка ІХ Святого
  • Утворення Генеральних штатів
  • Повторюємо поняття
  • Питання для самоконтролю
  • Творче завдання
  • Домашнє завдання
  • Література




Династія Капетингів і об’єднання Франції У ІХ-Х ст. територія Франції розділилася на цілу низку незалежних графств і герцогств. Серед них Тулузьке графство, Шампань, Фландрія, а також герцогства Нормандія, Аквітанія, Гасконь, Бургундія. Деякі володарі земель були багатшими й могутнішими за короля, та не завжди показували це. Причина проста – досвідчені феодали знали, що у разі нападу ворогів їм доведеться оборонятися всім разом. До того ж, лише королівська влада могла утихомирювати свавілля й чвари між багатіями. Наприкінці Х ст. влада династії Каролінгів завершилася. До влади прийшов володар паризьких земель Гуго Капет, започаткувавши династію Капетингів (987-1328 рр.). З часом їхній вплив зростав, хоча спершу король міг почувати себе володарем лише у власних землях, розташованих смужкою вздовж річок Сени і Луари і оточених володіннями багатших феодалів.

Гуго Капет

Гуго Капет


Загальна роздробленість Франції диктувала й поведінку баронів – частина з них правдами й неправдами ухилялась від монаршої волі. Та на бажання короля посилити свою владу спрацювали соціально-економічні умови – у державі розвивались міста, ремісники й селяни шукали збуту своєї продукції, а феодальні сутички гальмували процес. Капетинги приборкували васалів і забирали їхні землі. Цим королі здобували прихильність церкви й біднішого люду. Духівництво підтримувало короля, бо в міжусобицях гинуло чимало прихожан, а дрібних рицарів не задовольняли жорстокі сеньйори. Так почалося об’єднання Франції.

Людовік VI Товстий

Людовік VI Товстий


Наполегливий король Людовік VI Товстий (1108 – 1137 рр.) особисто вступав у сутички на чолі загонів, які вибивали непоступливих феодалів із їхніх замків. Вочевидь, приклад правителя вплинув на знать – коли у 1124 р Англія та Німеччина розпочали війну проти Франції, феодали вперше за часи існування Франції об’єдналися й перемогли ворогів. Це стало наочним прикладом не лише об’єднання французів, а й зміцнення королівської влади. Однак подальші події потребували неабияких зусиль монархів для утримання позицій. Наступний король Людовік VII (1137 – 1180 рр.) розлучився із дружиною – Алієнорою Аквітанською. Вона вийшла заміж за англійського короля Генріха ІІ Плантагенета, до якого перейшло її герцогство у Франції. І хоча Плантагенети вважалися васалами французького монарха, їм ще й раніше належали величезні землі у Франції. Значних успіхів у боротьбі проти власного коронованого васала добився король Франції Філіпп ІІ Август (1180 – 1223 рр.). Він повернув собі Нормандію та деякі інші землі англійського монарха, організував наймане військо. Його син Людовік VІІІ Лев (1223-1226 рр.) продовжив політику приєднання. Взявши участь у Хрестовому поході проти альбігойців, він захопив Тулузьке графство й домігся контролю над південними містами.


Реформи Людовіка ІХ Святого

Прихильність короля Людовіка IX Святого (1226 – 1270 рр.) до закону дивувала багатьох сучасників. Цей монарх міг вийти з палацу, щоб вислухати й розібрати скаргу простої людини. У нього була добра вдача – приміром, він влаштовував обіди для бідноти. Хоча чесноти монарха не завадили йому брати участь у Хрестових походах. Там його полонили і він повернувся у свою країну лише через шість років.


Людовік ІХ Святий

Людовік ІХ Святий


Людовік Святий запровадив кілька важливих новацій в управлінні державою. Він створив малу королівську раду, заборонив вирішувати суперечки на дуелях. При ньому королівський суд став розбирати справи, які вже розглядалися в нижчих судах сеньйорів, але позивачів не задовольнили. Реформи посилили нагляд за чиновниками-хабарниками. Король створив єдину грошову систему, що посилило процеси економічного об’єднання земель. Його закони тепер поширювалися на всю Францію. За правління Людовіка ІХ Святого було підписано угоду з Англією про відмову англійського короля (який визнав себе васалом) претендувати на повернення втрачених раніше земель. У Німецької імперії Людовік забрав Південну Італію та Сицилію. Франція і влада короля зміцнювались. Сучасники назвали цей період золотим віком держави.


Утворення Генеральних штатів

Династію Капетінгів продовжив наступний король Філіпп IV Красивий (1284-1314 рр.). Він щонайперше дбав про розширення своїх територій і збагачення, не надто обираючи методи. Після одруження він заволодів графством Шампань і королівством Наварра й захотів приєднати Фландрію, відому вовняним виробництвом.


Однак ополченці міст наголово розбили французьких завойовників. Жителі познімали з убитих позолочені шпори (чотири тисячі) й почіпляли їх у соборі, немов грізне попередження. Битву згодом так і назвали «битвою золотих шпор». Коли Філіппу IV потрібні були гроші, (а потрібні вони були часто) він забирав їх у банкірів-іноземців, або змушував селян платити за свою свободу. Дійшло навіть до того, що став карбувати монети із меншою кількістю золота. А потім ще й зажадав, щоб церква платила йому податки. Це дуже розсердило Папу Римського, та Філіпп не злякався, а в 1302 р. вирішив скликати особливу раду духовенства, дворян і міщан – Генеральні Штати.

Рада духовенства, дворян і міщан _Ненеральні штати

Рада духовенства, дворян і міщан _Ненеральні штати


Ці збори вирішили, що католицькій церкві не слід втручатися у діяльність короля. Більше того – король призначив нового главу церкви і переніс його резиденцію у французьке місто Авіньйон.


Згодом Генеральні Штати допомогли Філіппу ІV подолати орден тамплієрів. Ця структура, як вважалося, володіла таємними знаннями. Принаймні, земель і скарбів у них було багато - тамплієри крім іншого займалися лихварством. Король заборгував їм чимало грошей, і прагнув, по-перше, не віддавати, а по-друге – забрати їхні багатства.


У 1307 р. багатьох тамплієрів було арештовано, серед них – і великого магістра Жака де Моле. Під тортурами вони визнали свою вину в багатьох гріхах, навіть у чаклунстві, проте на суді відмовились від цього. Їх все одно спалили. Та перед смертю Жак де Моле напророчив Папі, королю та його дітям швидку смерть. Так воно й сталося.

Страта тамплієрів

Страта тамплієрів


У 1314 р. «залізний» король Філіпп IV Красивий помер (можливо, від отрути). Династія Капетингів припинила своє існування - у 1328 р. королем став представник роду Валуа. У Франції та той час вже сформувалася станова монархія - коли правління короля спирається на діяльність представницьких зборів.



3. Учитель повторює з класом поняття

Повторюємо поняття


"Битва золотих шпор"

Генеральні Штати


4. Учитель перевіряє набуті знання


Питання для самоконтролю:

1. Назвіть землі, на які розпалася Франція у ІХ-Х ст.

2. Коли до влади прийшов Гуго Капет?

3. Чому в 1124 р. феодали вперше об'єдналися?

4. Який король створив єдину грошову систему?

5. Чому Папа Римський розсердився на короля Філіппа ІV і чим це закінчилося?



5. Учитель ставить творче завдання всім учням для виконання у режимі реального часу.

Творче завдання: Згадайте, як називалася французька територія, де народився д'Артаньян - герой роману Олександра Дюма "Три мушкетери".


6. Домашнє завдання:

1. Повторення пройденого матеріалу.

2. Вивчіть, які завдання виконували Генеральні Штати.


Література:

1. Крижановський О.П., Хірна О.О. Історія середніх віків. - Л.: Оріяна-Нова, 2007;

2. Великі завойовники / Автор-упорядник В.Товстий. – Х.: Промінь, 2010;

3. Навколо світу. Енциклопедія. – Х.: Пегас, 2006;

4. Кардіні Ф. Середньовіччя. – Х.: Ранок, 2004;

5. Карліна О. Історія середніх віків. - К.: Генеза, 2000;

6. ukrmap.kiev.ua;

7. sc4v.narod.ru;

8. mid-ages.ru.


Скомпоновано і відредаговано С. Г. Соловйовим


Якщо ви маєте виправлення чи пропозиції щодо даного уроку, напишіть нам.

Якщо ви хочете побачити інше коригування чи побажання щодо уроків, дивіться тут - Освітній форум.

Предмети > Всесвітня історія > Історія всесвітня 7 клас