|
|
(10 промежуточных версий не показаны.) |
Строка 1: |
Строка 1: |
| '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Фізика і астрономія|Фізика і астрономія]]>>[[Фізика 7 клас. Повні уроки|Фізика 7 клас. Повні уроки]]>> Фотометрія. Сила світла і освітленість. ''' | | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Фізика і астрономія|Фізика і астрономія]]>>[[Фізика 7 клас. Повні уроки|Фізика 7 клас. Повні уроки]]>> Фотометрія. Сила світла і освітленість. ''' |
| | | |
- | <metakeywords>Фiзика, 7 клас, урок, на тему. ВФотометрія. Сила світла і освітленість.</metakeywords><br> | + | <metakeywords>Фiзика, 7 клас, урок, на тему. Фотометрія. Сила світла і освітленість.</metakeywords><br> |
| | | |
- | '''Мета: '''Ознайомитися з поняттям «Фотометрія», навчитися користуватися основними термінами фотометрії.<br>
| + | == Тема == |
| | | |
- | '''Хід уроку''' <br> '''Частина 1.'''<br> | + | *'''Фотометрія. Сила світла і освітленість''' |
| | | |
- | Тіла, що випромінюють світло, називаються джерелами світла. | + | == Мета == |
- | <br>
| + | |
- | Розділ оптики, що займається питаннями виміру інтенсивності світла і його джерел, називається фотометрією. | + | *Ознайомитися з поняттям «Фотометрія», |
- | <br>
| + | *навчитися користуватися основними термінами фотометрії. |
- | У фотометрії використовуються наступні величини: | + | |
- | <br>
| + | == Хід уроку == |
- | енергетичні - характеризують енергетичні параметри оптичного випромінювання безвідносно до його дії на приймач випромінювання; | + | |
- | <br>
| + | === Поняття "Фотометрія" === |
- | світлові - характеризують дії світла й оцінюються по впливу на око (виходячи з так званої середньої чутливості ока) або інші приймачі випромінювання. | + | |
- | <br>
| + | Тіла, що випромінюють світло, називаються [[Виды излучений. Источники света|джерелами світла]]. |
- | Для розрахунків освітлення існує чотири основні фактори, що характеризують кількість світла: | + | |
- | <br>
| + | Розділ оптики, що займається питаннями виміру інтенсивності світла і його джерел, називається '''фотометрією'''. |
- | світловий потік, | + | |
- | <br> | + | У фотометрії використовуються наступні величини: |
- | сила світла, | + | |
- | <br> | + | '''енергетичні '''- характеризують енергетичні параметри оптичного випромінювання безвідносно до його дії на приймач випромінювання; |
- | яскравість і освітленість. | + | |
- | <br>
| + | '''світлові''' - характеризують дії світла й оцінюються по впливу на око (виходячи з так званої середньої чутливості ока) або інші приймачі [[Оцінювання до уроку «Оптичні явища в природі. Джерела і приймачі світла.»|випромінювання]]. |
- | Залежно від орієнтації поверхні, для якої приводиться останній параметр, розрізняють горизонтальну й вертикальну освітленість.
| + | |
- | <br>
| + | Для розрахунків освітлення існує чотири основні фактори, що характеризують кількість світла: |
- | Світловий потік — фізична величина, що характеризує «кількість» світлової енергії у відповідному потоці випромінювання. Іншими словами, це потужність такого випромінювання, яке доступно для сприйняття нормальним людським оком. | + | |
- | <br>
| + | '''світловий потік, <br> сила світла, <br> яскравість і освітленість. ''' |
- | Позначення: Φ | + | |
- | <br>
| + | Залежно від орієнтації поверхні, для якої приводиться останній параметр, розрізняють горизонтальну й вертикальну освітленість. |
- | Одиниця виміру СІ: люмен | + | |
- | <br><br>
| + | '''Світловий потік '''— [[Физические величины и их измерение. Полные уроки|фізична величина]], що характеризує «кількість» світлової енергії у відповідному потоці випромінювання. Іншими словами, це потужність такого випромінювання, яке доступно для сприйняття нормальним людським оком. |
- | Світловий потік типових джерел | + | |
- | <br>
| + | Позначення: Φ |
- | Тип Світловий потік (люмен)
| + | |
- | <br>
| + | Одиниця виміру СІ: люмен |
- | Лампа розжарювання 40 Вт 415—460
| + | |
- | <br>
| + | === Світловий потік типових джерел === |
- | Лампа розжарювання 60 Вт 790—830
| + | |
- | <br>
| + | Лампа розжарювання 40 Вт 415-460 люмен |
- | Лампа розжарювання 100 Вт 1550—1630
| + | |
- | <br>
| + | [[Лампа накаливания|Лампа розжарювання]] 60 Вт 790-830 люмен |
- | Лампа розжарювання 200 Вт 2860—2960
| + | |
- | <br> | + | Лампа розжарювання 100 Вт 1550-1630 люмен |
- | Газорозрядна лампа 35 Вт ("автомобільний ксенон") 3000—3100 | + | |
- | <br> | + | '''Лампа розжарювання 200 Вт 2860-2960 люмен ''' |
- | Світодіод Cree XP-G 5 Вт 460-493
| + | |
- | <br>
| + | [[Image:Den 7 18 10.jpg|300px|Лампа розжарювання]] |
- | Світодіод P7 SSC 10 Вт близько 700
| + | |
- | <br>
| + | <br> '''Газорозрядна лампа 35 Вт ("автомобільний ксенон") 3000-3100 люмен''' |
- | Світодіод Creemc-e 10 Вт близько 770
| + | |
- | <br> | + | [[Image:Den 7 18 12.jpg|300px|Газорозрядна лампа]] |
- | Люмінесцентна лампа 40 Вт 2480 | + | |
- | <br>
| + | <br> Світлодіод Cree XP-G 5 Вт 460-493 люмен |
- | Сонце 3,8 × 1028
| + | |
- | <br><br><br><br><br>
| + | Світлодіод P7 SSC 10 Вт близько 700 люмен |
- | Сила світла — це кількісна величина потоку випромінювання, що доводиться на одиницю тілесного кута межі його поширення. Іншими словами ця кількість світла (у люменах), що доводиться на 1 стерадіан.
| + | |
- | <br>
| + | '''Світлодіод Creemc-e 10 Вт близько 770 люмен ''' |
- | Тілесний кут потрібно вибирати таким чином, щоб потік, що обмежується їм, можна було б уважати найбільш рівномірним. Тоді одиниця тілесного кута в цьому напрямку від джерела буде містити силу світла чисельно рівну світловому потоку.
| + | |
- | <br>
| + | [[Image:Den 7 18 11.jpg|300px|Світлодіод]] |
- | Одиниця виміру СІ: кандела (кд) = люмен (лм) / стерадіан (порівн)
| + | |
- | <br>
| + | <br> '''Люмінесцентна лампа 40 Вт 2480 люмен ''' |
- | Тілесний кут в 1, називаний також стерадіан, відповідає тілесному куту, який, як прямій конус із центром у середині сфери радіуса 1 м, вирізує з поверхні сфери площа 1 м2.
| + | |
- | <br>
| + | [[Image:Den 7 18 13.jpg|300px|Люмінесцентна лампа]] |
- | [[Image:Den 7_18_9.gif]] | + | |
- | <br>
| + | Сонце 3,8 × 10<sup>28 </sup>люмен<br> |
- | Освітленість — фізична величина, що характеризує висвітлення поверхні, створюване світловим потоком, що падають на поверхню. Одиницею виміру освітленості в системі СІ служить люкс (1 люкс = 1 люмену на квадратний метр. На відміну від освітленості, вираження кількості світла, відбитого поверхнею, називається яскравістю.
| + | |
- | <br>
| + | |
- | Освітленість прямо пропорційна силі світла джерела світла. При видаленні його від освітлюваної поверхні її освітленість зменшується назад пропорційно квадрату відстані.
| + | |
- | <br>
| + | |
- | Коли промені світла падають похило до освітлюваної поверхні, освітленість зменшується пропорційно косинусу кута падіння променів.
| + | |
- | <br>
| + | |
- | Освітленість E знаходять по формулі:
| + | |
- | <br>
| + | |
- | E=I/r2cosi
| + | |
- | <br>
| + | |
- | | + | |
- | <br>
| + | |
- | де I- сила світла в канделах; r- відстань до джерела світла; i- кут падіння променів світла щодо нормалі до поверхні.
| + | |
- | <br>
| + | |
- | Освітленість у фототехніці визначають за допомогою
| + | |
- | <br>
| + | |
- | єкспонометрів і єкспозиметрів, у фотометрії — за допомогою люксметрів.
| + | |
- | <br>
| + | |
- | Приклади
| + | |
- | <br>
| + | |
- | Опис Освітленість, лк
| + | |
- | <br>
| + | |
- | Сонячними променями опівдні 100 000
| + | |
- | <br>
| + | |
- | При кінозйомці в студії 10 000
| + | |
- | <br> | + | |
- | На відкритім місці в похмурий день 1000
| + | |
- | <br> | + | |
- | У світлій кімнаті поблизу вікна 100
| + | |
- | <br> | + | |
- | На робочому столі для тонких робіт 100–200
| + | |
- | <br>
| + | |
- | На екрані кінотеатру 85–120
| + | |
- | <br>
| + | |
- | Необхідне для читання 30–50
| + | |
- | <br>
| + | |
- | Від повного місяця 0,2
| + | |
- | <br>
| + | |
- | Від нічного неба в безмісячну ніч 0,0003
| + | |
- | <br><br>
| + | |
- | Яскравість — це потік, що посилає в даному напрямку одиницею видимої поверхні в одиничному тілесному куті. Відношення сили світла, випромінюваного поверхнею, до площі її проекції на площину, перпендикулярну осі спостереження. Або — характеристика світних тіл, рівна відношенню сили світла в якому-небудь напрямку до площі проекції світної поверхні на площину, перпендикулярну цьому напрямку. У системі СІ вимірю.ється в канделах на м².
| + | |
- | <br><br><br>
| + | |
- | Сила світла типових джерел:
| + | |
- | <br>
| + | |
- | Джерело Зразкова сила світла, кд
| + | |
- | <br>
| + | |
- | Свіча 1
| + | |
- | <br>
| + | |
- | лампа розжарювання 100
| + | |
- | <br>
| + | |
- | Звичайний світодіод 0,005..3
| + | |
- | <br>
| + | |
- | Зверх яскравий світодіод 25…500
| + | |
- | <br>
| + | |
- | Зверх яскравий світодіод з коллиматором 1500
| + | |
- | <br>
| + | |
- | Сучасна люмінесцентна лампа 100
| + | |
- | <br>
| + | |
- | Сонце 3×1027
| + | |
- | <br>
| + | |
- |
| + | |
| | | |
| <br> | | <br> |
| | | |
- | <br> '''Контролючий блок 1'''<br>
| + | === Сила світла і освітленість === |
| | | |
- | 1. <br> | + | '''Сила світла''' — це кількісна величина потоку випромінювання, що доводиться на одиницю тілесного кута межі його поширення. Іншими словами ця [[Принцип відносності Ейнштейна. Швидкість світла у вакуумі як гранична швидкість. Залежність маси від швидкості. Релятивістська динаміка|кількість світла]] (у люменах), що доводиться на 1 стерадіан. |
| | | |
- | 2.Як <br>
| + | Тілесний кут потрібно вибирати таким чином, щоб потік, що обмежується їм, можна було б уважати найбільш рівномірним. Тоді одиниця тілесного кута в цьому напрямку від джерела буде містити силу світла чисельно рівну світловому потоку. |
| | | |
- | <br> <br> <br>
| + | Одиниця виміру СІ: кандела (кд) = люмен (лм) / стерадіан (ср) |
| | | |
- | <br> '''Список використаних джерел:''' | + | Тілесний кут в 1, називаний також стерадіан, відповідає тілесному куту, який, як прямій конус із центром у середині сфери радіуса 1 м, вирізує з поверхні сфери площа 1 м<sup>2</sup>. |
| | | |
- | 1. Янчук В. Довідник школяра: 5-11 кл., 2002, Київ | + | '''Освітленість''' — фізична величина, що характеризує висвітлення поверхні, створюване світловим потоком, що падають на поверхню. Одиницею виміру освітленості в системі СІ служить люкс (1 люкс = 1 люмену на квадратний метр. На відміну від освітленості, вираження кількості світла, відбитого поверхнею, називається '''яскравістю'''. |
| | | |
- | 2. Коршак Є. В., Ляшенко О. І., Савченко В.Ф. Фізика 7 клас: Підруч. для для загальноосвітніх навч. закл. - Ірпінь: Перун, 2002. <br>
| + | [[Презентація на тему «Фотометрія. Сила світла. Силовий потік. Освітленість»|Освітленість]] прямо пропорційна силі світла джерела світла. При видаленні його від освітлюваної поверхні її освітленість зменшується назад пропорційно квадрату відстані. |
| | | |
- | 3. Гончаренко С.У. Фізика: Основні закони і формули., 2006, Либідь.
| + | Коли промені світла падають похило до освітлюваної поверхні, освітленість зменшується пропорційно косинусу кута падіння променів. |
| | | |
- | 4. Вакуленко М. О. Російсько-український словник фізичної термінології / За ред. проф. О. В. Вакуленка (додаток: "Російсько-український фізичний словник":. - К., 2006.<br>
| + | Освітленість E знаходять по формулі: <br> '''E=I/r<sup>2</sup>cosi ''',де : |
| | | |
- | 5. Урок фізики по тему: <br>
| + | I- сила світла в канделах; |
| | | |
- | ''Відредаговано та надіслано Фролов Д. В.'' | + | r- відстань до [[Виды излучений. Источники света|джерела світла]]; |
| + | |
| + | i- кут падіння променів світла щодо нормалі до поверхні. |
| + | |
| + | Освітленість у [http://xvatit.com/it/audio_television/ фототехніці] визначають за допомогою єкспонометрів і єкспозиметрів, у фотометрії — за допомогою люксметрів. |
| + | |
| + | <br> '''Приклади освітленісті:''' |
| + | |
| + | *Сонячни промені опівдні 100 000 лк |
| + | |
| + | *При кінозйомці в студії 10 000 лк |
| + | |
| + | *На відкритім місці в похмурий день 1000 лк |
| + | |
| + | *У світлій кімнаті поблизу вікна 100 |
| + | |
| + | *На робочому столі для тонких робіт 100-200 |
| + | |
| + | *На екрані кінотеатру 85-120 |
| + | |
| + | *Необхідне для читання 30-50 |
| + | |
| + | *Від повного місяця 0,2 |
| + | |
| + | *Від нічного неба в безмісячну ніч 0,0003 |
| + | |
| + | <br> '''Яскравість''' — це потік, що посилає в даному напрямку одиницею видимої поверхні в одиничному тілесному куті. Відношення сили світла, випромінюваного поверхнею, до площі її проекції на площину, перпендикулярну осі спостереження. Або — характеристика світних тіл, рівна відношенню сили світла в якому-небудь напрямку до площі проекції світної поверхні на площину, перпендикулярну цьому напрямку. У системі СІ вимірюється в канделах на м². |
| + | |
| + | <br> '''Сила світла типових джерел:''' |
| + | |
| + | *Свічка 1 кд |
| + | |
| + | [[Image:Den 7 18 14.jpg|300px|Свічка]] |
| + | |
| + | *Лампа розжарювання 100 к |
| + | |
| + | *Звичайний світодіод 0,005..3 кд |
| + | |
| + | *Зверх яскравий світодіод 25…500 к |
| + | |
| + | *Зверх яскравий світодіод з коллиматором 1500 кд |
| + | |
| + | *Сучасна люмінесцентна [[Лампа накаливания|лампа]] 100 кд |
| + | |
| + | *Сонце 3×10<sup>27</sup> кд<br> |
| + | |
| + | <br> |
| + | |
| + | == Завдання == |
| + | |
| + | ''1. Що вівчає фотометрія? '' |
| + | |
| + | ''2. Назвить основні фактри ,віикростовуємі при розрахунках освітленності'' |
| + | |
| + | <br> |
| + | |
| + | == Список використаних джерел == |
| + | |
| + | ''1. Янчук В. Довідник школяра: 5-11 кл., 2002, Київ '' |
| + | |
| + | ''2. Коршак Є. В., Ляшенко О. І., Савченко В.Ф. Фізика 7 клас: Підруч. для для загальноосвітніх навч. закл. - Ірпінь: Перун, 2002. '' |
| + | |
| + | ''3. Гончаренко С.У. Фізика: Основні закони і формули., Либідь, 2006.'' |
| + | |
| + | ''4. Вакуленко М. О. Російсько-український словник фізичної термінології / За ред. проф. О. В. Вакуленка (додаток: "Російсько-український фізичний словник":. - К., 2006.'' |
| + | |
| + | ''5. Урок фізики на тему: "Фотометрія" вчителя Бороденко В.І., м. Черкаси'' |
| + | |
| + | <br> |
| + | |
| + | ---- |
| + | |
| + | <br> ''Відредаговано та надіслано Фролов Д. В.'' |
| + | |
| + | <br> |
| + | |
| + | ---- |
| + | |
| + | <br> '''Над уроком працювали''' |
| + | |
| + | Бороденко В.І. |
| + | |
| + | Фролов Д. В. |
| + | |
| + | Петров О.Л. |
| + | |
| + | <br> |
| | | |
- | <br> Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].
| + | ---- |
| | | |
- | Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум]. <br><br>
| + | <br> Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.<br> |
| | | |
| [[Category:Фізика_7_клас]] | | [[Category:Фізика_7_клас]] |
Розділ оптики, що займається питаннями виміру інтенсивності світла і його джерел, називається фотометрією.
Для розрахунків освітлення існує чотири основні фактори, що характеризують кількість світла:
Залежно від орієнтації поверхні, для якої приводиться останній параметр, розрізняють горизонтальну й вертикальну освітленість.
Тілесний кут потрібно вибирати таким чином, щоб потік, що обмежується їм, можна було б уважати найбільш рівномірним. Тоді одиниця тілесного кута в цьому напрямку від джерела буде містити силу світла чисельно рівну світловому потоку.
Тілесний кут в 1, називаний також стерадіан, відповідає тілесному куту, який, як прямій конус із центром у середині сфери радіуса 1 м, вирізує з поверхні сфери площа 1 м2.
Коли промені світла падають похило до освітлюваної поверхні, освітленість зменшується пропорційно косинусу кута падіння променів.
i- кут падіння променів світла щодо нормалі до поверхні.
Бороденко В.І.
Фролов Д. В.
Петров О.Л.