*Ознайомити учнів з поняттями "мито" та "митниця".<br>
+
*Дати розуміння основних принципів, на яких базується сучасна митна система України.
+
*Вказати на форми регулювання торгово-економічних відносин.
<br> <br>
<br> <br>
Строка 47:
Строка 49:
== Хід уроку ==
== Хід уроку ==
-
*Вивчення нового матеріалу. Бесіда. Розповідь. Читання матеріалу класом. Перегляд відео.
+
*Вивчення нового матеріалу. Бесіда. Розповідь. Читання матеріалу класом. Перегляд '''[http://xvatit.com/it/audio_television/ відео]'''.
*Дискусія, робота по групам. Висновок по темі.
*Дискусія, робота по групам. Висновок по темі.
=== Мито та митні збори як засіб регулювання торгово-економічних відносин ===
=== Мито та митні збори як засіб регулювання торгово-економічних відносин ===
-
Держава як суб´єкт зовнішньоекономічних відносин повинна в повному обсязі здійснювати їх регулювання. Зовнішня торгівля є особливим елементом міжнародної політики, тому процес регулювання зовнішньоторговельних відносин виступає як самостійна ланка зовнішньорегулюючого процесу. За ступенем втручання держави в регулювання зовнішньої торгівлі можна виділити протекціоністську політику і політику вільної торгівлі. Політика вільної торгівлі характеризується мінімальним державним втручанням у зовнішню торгівлю, тобто, коли торгівля розвивається на основі дії вільних ринкових цін, попиту та пропозиції.<br>Протекціоністська політика — це захист внутрішнього ринку від іноземної конкуренції за допомогою тарифних і нетарифних інструментів торгової політики. Можна також виділити помірну політику, що у визначених пропорціях містить елементи перших двох.<br>У цілому методи регулювання зовнішньої торгівлі можна розподілити на:
+
<br>Держава як суб´єкт зовнішньоекономічних відносин повинна в повному обсязі здійснювати їх регулювання. '''[[Міжнародна торгівля як вид співробітництва.Повні уроки|Зовнішня торгівля]]''' є особливим елементом міжнародної політики, тому процес регулювання зовнішньоторговельних відносин виступає як самостійна ланка зовнішньорегулюючого процесу. За ступенем втручання держави в регулювання зовнішньої торгівлі можна виділити протекціоністську політику і політику вільної торгівлі. Політика вільної торгівлі характеризується мінімальним державним втручанням у зовнішню торгівлю, тобто, коли торгівля розвивається на основі дії вільних ринкових цін, попиту та пропозиції.
+
<br><br>
+
[[Image:Economics 6 23 1.jpeg|550px|Методи регулювання зовнішньої торгівлі]]
+
+
''Рис 1. Методи регулювання зовнішньої торгівлі''
+
<br>
+
<br><u>Протекціоністська політика</u> — це захист внутрішнього ринку від іноземної конкуренції за допомогою тарифних і нетарифних інструментів торгової політики. Можна також виділити помірну політику, що у визначених пропорціях містить елементи перших двох.<br><br>У цілому методи регулювання зовнішньої торгівлі можна розподілити на:
*тарифні (засновані на використанні митного тарифу);
*тарифні (засновані на використанні митного тарифу);
*нетарифні (квоти, ліцензії, субсидії, демпінг і т. ін.).
*нетарифні (квоти, ліцензії, субсидії, демпінг і т. ін.).
-
Розглянемо методи тарифного регулювання зовнішньоторговельних операцій.<br>Митний тариф є головним економічним регулятором зовнішньої торгівлі.<br><u>Митний тариф</u> — це систематизований перелік мита, яким обкладаються товари при імпорті чи експорті з даної країни. Мито можна визначити як податок, стягнутий при перетинанні товаром митного кордону, що підвищує ціну імпортованих (чи експортованих) товарів і отже, впливає на обсяг і структуру зовнішньої торгівлі країни.<br>Основні функції митного тарифу:<br>• мита можуть служити захистом національних виробників від іноземної конкуренції (вітчизняні виробники можуть розширити свої продажі, тому що попит на вітчизняну продукцію буде зростати в результаті підвищення цін на імпортні товари. Крім того, вітчизняні виробники також можуть на небагато підвищити ціни на свої товари і дістати додатковий прибуток);<br>• збір мита являє собою важливе джерело надходження засобів у державний бюджет;<br>• митні тарифи широко використовуються з метою поліпшення умов доступу національних товарів на іноземні ринки;<br>• ставки митних тарифів впливають на стан платіжного балансу країни.
+
<br>Розглянемо методи тарифного регулювання зовнішньоторговельних операцій.<br><br>'''[[Презентація 2 на тему: Митниця і мито|Митний тариф]]''' є головним економічним регулятором зовнішньої торгівлі.<br><br><u>'''[[Презентація 3 уроку «Митниця і мито.»|Митний тариф]]'''</u> — це систематизований перелік мита, яким обкладаються товари при '''[[Експортні та імпортні товари. Як іноземні товари перетинають кордон країни?Повні уроки|імпорті]]''' чи експорті з даної країни. '''[[Конспект уроку «Митниця і мито.»|Мито]]''' можна визначити як податок, стягнутий при перетинанні товаром митного кордону, що підвищує '''[http://xvatit.com/busines/ ціну]''' імпортованих (чи експортованих) товарів і отже, впливає на обсяг і структуру зовнішньої торгівлі країни. <br>{{#ev:youtube|mjSobstFuHQ&feature=fvsr}} <br>Основні функції митного тарифу:<br><br>• мита можуть служити захистом національних виробників від іноземної конкуренції (вітчизняні виробники можуть розширити свої продажі, тому що попит на вітчизняну продукцію буде зростати в результаті підвищення цін на імпортні товари. Крім того, вітчизняні виробники також можуть на небагато підвищити ціни на свої товари і дістати додатковий прибуток);<br>• збір мита являє собою важливе джерело надходження засобів у державний бюджет;<br>• митні тарифи широко використовуються з метою поліпшення умов доступу національних товарів на іноземні ринки;<br>• ставки митних тарифів впливають на стан платіжного балансу країни.
+
+
=== Функції мита ===
+
+
<br>Отже, '''[[Презентація уроку «Митниця і мито.»|мито]]''' — це вид митного платежу, що стягується з товарів, які перетинають митний кордон держави (ввезених, тих, що вивозять або надходять транзитом). Поряд з чисто <u>фіскальною</u> мито виконує як стимулюючу, так і захисну функцію. <u>Захисна функція мита</u> припускає формування бар'єрів, що перешкоджають проникненню на територію держави товарів, більш конкурентноздатних щодо національних або в яких держава не зацікавлена.
+
<br><br>
+
[[Image:Economics 6 23 2.jpeg|550px|Основні функції мита]]
+
+
''Рис 2. Основні функції мита.''
+
<br>
+
<br><u>Стимулююча функція</u> формує передумови інтересу до збільшення експорту. Економічно розвинуті країни орієнтовані, насамперед, на регулювання імпортних надходжень. Експорт товарів, зроблених у країні, не обмежується, оскільки подібні процеси сприяють розвитку економіки. Було б помилкою вважати, що це порівняно нова ідея. На подібних позиціях стояли кілька століть тому представники школи «меркантилістів», хоча вони й надмірно зміщали акценти в бік торгівлі.<br><br>Мито має багато спільних рис з непрямими податками і, насамперед, з акцизним збором:
+
+
*як і акциз, сплачується в остаточному підсумку за рахунок споживача;
+
*збільшує ціну товару на стадії формування ціни реалізації;
+
*контроль за правильністю сплати як акцизу, так і мита здійснюють податкові органи (у широкому розумінні слова).
+
+
<br>Однак умовний характер мита (перетинання митного кордону) не дозволяє віднести його до податків.
+
+
=== Види мита ===
+
+
<br>Відповідно до різних критеріїв, що застосовуються для визначення митних платежів, розрізняють мита за об'єктом оподаткування та способом нарахування.<br><br><u>За об'єктом оподаткування</u> мито поділяється на:
+
+
*імпортне;
+
*експортне;
+
*транзитне.
+
+
<br><u>Мито на імпорт</u> є одним з найбільш розповсюджених методів обмеження торгівлі, що являє собою державний грошовий збір із ввезених на митну територію країни товарів. Таким чином, імпортним митом обкладаються товари, що ввозяться на територію України. Вони мають диференційований характер.
<br>В основі митних тарифів лежать товарні класифікатори, що містять перелік товарів, що розподіляються за відповідною схемою. Класифікація товарів означає їхній розподіл за підгрупами, групами і розділами відповідно до визначених ознак. Найбільш розповсюдженим класифікатором товарів, що зустрічається в міжнародній торгівлі є Гармонізована система описання і кодування товарів (використовувана й Україною). Поряд з нею окремими країнами використовується Брюссельська митна номенклатура і Стандартна міжнародна торгова класифікація ООН.<br><br><u>Експортним митом</u> обкладаються товари, що вивозяться за межі даної країни (у даний час на Україні не застосовується). У більшості розвинутих країн експортного мита не існує. Воно використовується в основному країнами, що розвиваються, і окремими країнами з перехідною економікою, і застосовується переважно до товарів традиційного експорту.<br> <br>В деяких країнах застосовується <u>транзитне мито</u>. Однак його роль в сучасних умовах знижується. Воно встановлюється, як правило, лише для покриття витрат, пов’язаних з контролем транзиту іноземних вантажів. <br>{{#ev:youtube|TO7X2p8zYqI&feature=fvsr}} <br><u>За способом нарахування</u> мито поділяється на:
+
+
*адвалерне — нараховується у відсотках до митної вартості товару;
+
*специфічне — нараховується у встановленому грошовому розмірі на одиницю товару;
+
*комбіноване — поєднує обидва названих види мита.
+
+
<br>З метою захисту економічних інтересів держави до товарів, що ввозяться, можуть тимчасово застосовуватися такі види мита:
+
+
*''спеціальне (особливе)'' — встановлюється у кожному конкретному випадку як захисний захід, якщо товари ввозяться на митну територію в таких кількостях або на таких умовах, що завдають шкоди вітчизняному виробнику, а також захід для припинення недобросовісної конкуренції або у відповідь на дискримінаційні дії з боку іноземних держав проти України;
+
*''антидемпінгове'' — застосовується у випадках ввезення на митну територію України товарів за цінами, значно нижчими ніж їх нормальна вартість у країні вивезення, якщо такий імпорт створює загрозу або завдає шкоди вітчизняному виробнику подібних товарів або організації їх виробництва в Україні (так, ввезенням курячих стегон підірвано вітчизняну птахову індустрію). Ставка (розмір) антидемпінгового мита не може перевищувати різниці між конкурентною оптовою ціною об'єкта демпінгу на момент експорту і заявленою ціною при його імпорті на митну територію України;<br> {{#ev:youtube|_JF0kAlPkRc}}
+
<br>
+
*''компенсаційне'' — застосовується у випадках ввезення на митну територію України товарів, при виробництві або експорті яких прямо чи побічно використовується субсидія, якщо таке ввезення завдає шкоди вітчизняному виробнику подібних товарів.
=== Митний тариф Ураїни ===
=== Митний тариф Ураїни ===
-
Розміри ставок та види мита в Україні встановлюються відповідно до Митного тарифу України, визначеного Законом України "Про Єдиний митний тариф України" та міжнародними договорами.<br><u>Митний тариф України</u> - це систематизований звід ставок мита, якими обкладаються товари, які ввозять до митної території України. <br>Ставки митного тарифу України є єдиними для всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форм власності, організації господарської діяльності та територіального розташування, за винятком випадків, передбачених законами України та її міжнародними<br>договорами. Митний тариф затверджується Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України.<br>Зміни і доповнення до Митного тарифу України мають бути офіційно опублікованими в загальнодоступних засобах масової інформації не<br>пізніше, ніж за 45 днів до дати введення їх в дію. У тому випадку, якщо зазначені документи не будуть офіційно опубліковані, офіційною<br>публікацією вважається публікація в офіційному періодичному виданні Верховної Ради України або Кабінету Міністрів України. Датою офіційної публікації вважається дата фактичного виходу в світ відповідного номеру цього видання.<br>
+
<br>Розміри ставок та види мита в Україні встановлюються відповідно до Митного тарифу України, визначеного Законом України "Про Єдиний митний тариф України" та міжнародними договорами.<br><br><u>Митний тариф України</u> - це систематизований звід ставок мита, якими обкладаються товари, які ввозять до митної території України. <br><br>Ставки митного тарифу України є єдиними для всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форм власності, організації господарської діяльності та територіального розташування, за винятком випадків, передбачених законами України та її міжнародними договорами. Митний тариф затверджується Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України.
+
<br><br>
+
[[Image:Economics 6 23 4.jpeg|550px|Митний тариф затверджується Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України]]
+
+
''Рис 4. Митний тариф затверджується Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України.''
+
<br>
+
<br>Зміни і доповнення до Митного тарифу України мають бути офіційно опублікованими в загальнодоступних засобах масової інформації не пізніше, ніж за 45 днів до дати введення їх в дію. У тому випадку, якщо зазначені документи не будуть офіційно опубліковані, офіційною публікацією вважається публікація в офіційному періодичному виданні Верховної Ради України або Кабінету Міністрів України. Датою офіційної публікації вважається дата фактичного виходу в світ відповідного номеру цього видання.<br>
=== Висновок ===
=== Висновок ===
-
Зовнішньоекономічні відносини держави, зокрема України, є надзвичайно важливим економічним сектором діяльності, що сприяє досягненню нею головних, стратегічних цілей. <br>Імпортний митний тариф (ввізне мито) – головний інструмент зовнішньоекономічної діяльності у сфері імпортних надходжень. Ввізне мито впливає на життєвий рівень у державі, особливо на споживачів імпортної продукції, а також на державний бюджет. Виробників, та на<br>світову економіку в цілому. Загалом застосування ввізного мита знижується життєвий рівень споживачів і за їх рахунок частину збитків перерозподіляє на користь вітчизняних виробників аналогічної до імпортованої продукції. Решту збитків споживачів отримує бюджет держави і певна частина економічних втрат споживачів вистачається для суспільства безповоротно. <br>Вступ будь-якої держави до митного союзу змінює механізм застосування нею ввізного і вивізного мита і впливає на величину митних надходжень до державної казни. Застосування ввізного мита веде до зниження ціни на внутрішньому ринку для споживачів виробників даного товару. Конституція США забороняє застосовувати вивізне мито на вітчизняний експорт.
+
<br>Зовнішньоекономічні відносини держави, зокрема України, є надзвичайно важливим економічним сектором діяльності, що сприяє досягненню нею головних, стратегічних цілей. <br><br>Імпортний митний тариф (ввізне мито) – головний інструмент зовнішньоекономічної діяльності у сфері імпортних надходжень. Ввізне мито впливає на життєвий рівень у державі, особливо на споживачів імпортної продукції, а також на державний бюджет. Виробників, та на світову економіку в цілому. Загалом застосування ввізного мита знижується життєвий рівень споживачів і за їх рахунок частину збитків перерозподіляє на користь вітчизняних виробників аналогічної до імпортованої продукції. Решту збитків споживачів отримує бюджет держави і певна частина економічних втрат споживачів вистачається для суспільства безповоротно.<br> <br>Вступ будь-якої держави до митного союзу змінює механізм застосування нею ввізного і вивізного мита і впливає на величину митних надходжень до державної казни. Застосування ввізного мита веде до зниження ціни на внутрішньому ринку для споживачів виробників даного товару. Конституція США забороняє застосовувати вивізне мито на вітчизняний експорт. <br>{{#ev:youtube|KpAMrZ6e7Mo}}
=== Основні терміни ===
=== Основні терміни ===
-
*<u>Митний тариф України</u> - це систематизований звід ставок мита, якими обкладаються товари, які ввозять до митної території України.
+
*<u>Митний тариф України</u> - це систематизований звід ставок мита, якими обкладаються товари, що ввозять до митної території України.
*<u>Митниця </u>— установа, що здійснює контроль за провезенням товарів через кордон і за їх оподаткуванням.
*<u>Митниця </u>— установа, що здійснює контроль за провезенням товарів через кордон і за їх оподаткуванням.
-
*<u>Мито</u> — непрямий податок, який накладається на товари, що переміщуються через митний кордон, тобто ввіз/вивіз чи транзит і який включається до ціни товарів та сплачується за рахунок кінцевого споживача.
+
*<u>Мито</u> — непрямий податок, який накладається на товари, що переміщуються через митний кордон, тобто ввіз/вивіз чи транзит і який включається до ціни товарів та сплачується за рахунок кінцевого споживача.
+
*<u>Протекціоністська політика</u> — це захист внутрішнього ринку від іноземної конкуренції за допомогою тарифних і нетарифних інструментів торгової політики. Можна також виділити помірну політику, що у визначених пропорціях містить елементи перших двох.
== Контрольні завдання ==
== Контрольні завдання ==
-
*<br>
+
*''Яка організація в Україні визначає розміри ставок та види мита?<br>''
+
*''Перерахуйте відомі вам види мита за способом нарахування?''
+
*''Як ви розумієте термін "протекціоністська політика"?''
+
*''Розкрийте суть стимулюючої функції мита.''
+
*''Уявіть собі ситуацію, коли всі можливі види мита були відмінені. До яких наслідків це призведе?''
+
*''Яким чином відбувається регулювання торгово-економічних відносин?''
+
*''До основних функцій мита не належить:<br>а) фіскальна;<br>б) захисна;<br>в) балансувальна;<br>г) факторингова. ''
+
*''До нетарифних методів регулювання зовнішньої торгівлі не належать:<br>а) ембарго;<br>б) квоти;<br>в) ліцензування;<br>г) оподаткування іноземних товарів на внутрішньому ринку.''
== Список використаних джерел ==
== Список використаних джерел ==
-
*ПанасюкВ. М., Ковальчук Є. К., Бобрівець С. В. Податковий облік: Навч. посіб. — Тернопіль: Карт-бланш, 2002. — 260.
+
*''Панасюк В. М., Ковальчук Є. К., Бобрівець С. В. Податковий облік: Навч. посіб. — Тернопіль: Карт-бланш, 2002. — 260. ''
-
*В.В.Козик, Л.А.Панкова, Світове господарство та міжнародні економічні відносини, - Л: 1995.
+
*''В.В.Козик, Л.А.Панкова, Світове господарство та міжнародні економічні відносини, - Л: 1995. ''
-
*Носаченко І.М. Зовнішньоекономічні аспекти ринкової економіки.Львів: Світ, 2000, 112 с.
Над уроком працювали: Савчук Н.В., викладач , Добронецька Т.Б., викладач , Прокопенко Ю.А.
+
----
+
+
+
'''Над уроком працювали '''
+
+
Савчук Н.В., викладач ,
+
+
Добронецька Т.Б., викладач ,
+
+
Прокопенко Ю.А.
+
+
+
----
+
<br> Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, а и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.
<br> Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, а и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.
Дати розуміння основних принципів, на яких базується сучасна митна система України.
Вказати на форми регулювання торгово-економічних відносин.
Хід уроку
Вивчення нового матеріалу. Бесіда. Розповідь. Читання матеріалу класом. Перегляд відео.
Дискусія, робота по групам. Висновок по темі.
Мито та митні збори як засіб регулювання торгово-економічних відносин
Держава як суб´єкт зовнішньоекономічних відносин повинна в повному обсязі здійснювати їх регулювання. Зовнішня торгівля є особливим елементом міжнародної політики, тому процес регулювання зовнішньоторговельних відносин виступає як самостійна ланка зовнішньорегулюючого процесу. За ступенем втручання держави в регулювання зовнішньої торгівлі можна виділити протекціоністську політику і політику вільної торгівлі. Політика вільної торгівлі характеризується мінімальним державним втручанням у зовнішню торгівлю, тобто, коли торгівля розвивається на основі дії вільних ринкових цін, попиту та пропозиції.
Рис 1. Методи регулювання зовнішньої торгівлі
Протекціоністська політика — це захист внутрішнього ринку від іноземної конкуренції за допомогою тарифних і нетарифних інструментів торгової політики. Можна також виділити помірну політику, що у визначених пропорціях містить елементи перших двох.
У цілому методи регулювання зовнішньої торгівлі можна розподілити на:
тарифні (засновані на використанні митного тарифу);
нетарифні (квоти, ліцензії, субсидії, демпінг і т. ін.).
Розглянемо методи тарифного регулювання зовнішньоторговельних операцій.
Митний тариф є головним економічним регулятором зовнішньої торгівлі.
Митний тариф — це систематизований перелік мита, яким обкладаються товари при імпорті чи експорті з даної країни. Мито можна визначити як податок, стягнутий при перетинанні товаром митного кордону, що підвищує ціну імпортованих (чи експортованих) товарів і отже, впливає на обсяг і структуру зовнішньої торгівлі країни.
Основні функції митного тарифу:
• мита можуть служити захистом національних виробників від іноземної конкуренції (вітчизняні виробники можуть розширити свої продажі, тому що попит на вітчизняну продукцію буде зростати в результаті підвищення цін на імпортні товари. Крім того, вітчизняні виробники також можуть на небагато підвищити ціни на свої товари і дістати додатковий прибуток); • збір мита являє собою важливе джерело надходження засобів у державний бюджет; • митні тарифи широко використовуються з метою поліпшення умов доступу національних товарів на іноземні ринки; • ставки митних тарифів впливають на стан платіжного балансу країни.
Функції мита
Отже, мито — це вид митного платежу, що стягується з товарів, які перетинають митний кордон держави (ввезених, тих, що вивозять або надходять транзитом). Поряд з чисто фіскальною мито виконує як стимулюючу, так і захисну функцію. Захисна функція мита припускає формування бар'єрів, що перешкоджають проникненню на територію держави товарів, більш конкурентноздатних щодо національних або в яких держава не зацікавлена.
Рис 2. Основні функції мита.
Стимулююча функція формує передумови інтересу до збільшення експорту. Економічно розвинуті країни орієнтовані, насамперед, на регулювання імпортних надходжень. Експорт товарів, зроблених у країні, не обмежується, оскільки подібні процеси сприяють розвитку економіки. Було б помилкою вважати, що це порівняно нова ідея. На подібних позиціях стояли кілька століть тому представники школи «меркантилістів», хоча вони й надмірно зміщали акценти в бік торгівлі.
Мито має багато спільних рис з непрямими податками і, насамперед, з акцизним збором:
як і акциз, сплачується в остаточному підсумку за рахунок споживача;
збільшує ціну товару на стадії формування ціни реалізації;
контроль за правильністю сплати як акцизу, так і мита здійснюють податкові органи (у широкому розумінні слова).
Однак умовний характер мита (перетинання митного кордону) не дозволяє віднести його до податків.
Види мита
Відповідно до різних критеріїв, що застосовуються для визначення митних платежів, розрізняють мита за об'єктом оподаткування та способом нарахування.
За об'єктом оподаткування мито поділяється на:
імпортне;
експортне;
транзитне.
Мито на імпорт є одним з найбільш розповсюджених методів обмеження торгівлі, що являє собою державний грошовий збір із ввезених на митну територію країни товарів. Таким чином, імпортним митом обкладаються товари, що ввозяться на територію України. Вони мають диференційований характер.
Рис 3. Види мита.
В основі митних тарифів лежать товарні класифікатори, що містять перелік товарів, що розподіляються за відповідною схемою. Класифікація товарів означає їхній розподіл за підгрупами, групами і розділами відповідно до визначених ознак. Найбільш розповсюдженим класифікатором товарів, що зустрічається в міжнародній торгівлі є Гармонізована система описання і кодування товарів (використовувана й Україною). Поряд з нею окремими країнами використовується Брюссельська митна номенклатура і Стандартна міжнародна торгова класифікація ООН.
Експортним митом обкладаються товари, що вивозяться за межі даної країни (у даний час на Україні не застосовується). У більшості розвинутих країн експортного мита не існує. Воно використовується в основному країнами, що розвиваються, і окремими країнами з перехідною економікою, і застосовується переважно до товарів традиційного експорту.
В деяких країнах застосовується транзитне мито. Однак його роль в сучасних умовах знижується. Воно встановлюється, як правило, лише для покриття витрат, пов’язаних з контролем транзиту іноземних вантажів.
За способом нарахування мито поділяється на:
адвалерне — нараховується у відсотках до митної вартості товару;
специфічне — нараховується у встановленому грошовому розмірі на одиницю товару;
комбіноване — поєднує обидва названих види мита.
З метою захисту економічних інтересів держави до товарів, що ввозяться, можуть тимчасово застосовуватися такі види мита:
спеціальне (особливе) — встановлюється у кожному конкретному випадку як захисний захід, якщо товари ввозяться на митну територію в таких кількостях або на таких умовах, що завдають шкоди вітчизняному виробнику, а також захід для припинення недобросовісної конкуренції або у відповідь на дискримінаційні дії з боку іноземних держав проти України;
антидемпінгове — застосовується у випадках ввезення на митну територію України товарів за цінами, значно нижчими ніж їх нормальна вартість у країні вивезення, якщо такий імпорт створює загрозу або завдає шкоди вітчизняному виробнику подібних товарів або організації їх виробництва в Україні (так, ввезенням курячих стегон підірвано вітчизняну птахову індустрію). Ставка (розмір) антидемпінгового мита не може перевищувати різниці між конкурентною оптовою ціною об'єкта демпінгу на момент експорту і заявленою ціною при його імпорті на митну територію України;
компенсаційне — застосовується у випадках ввезення на митну територію України товарів, при виробництві або експорті яких прямо чи побічно використовується субсидія, якщо таке ввезення завдає шкоди вітчизняному виробнику подібних товарів.
Митний тариф Ураїни
Розміри ставок та види мита в Україні встановлюються відповідно до Митного тарифу України, визначеного Законом України "Про Єдиний митний тариф України" та міжнародними договорами.
Митний тариф України - це систематизований звід ставок мита, якими обкладаються товари, які ввозять до митної території України.
Ставки митного тарифу України є єдиними для всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форм власності, організації господарської діяльності та територіального розташування, за винятком випадків, передбачених законами України та її міжнародними договорами. Митний тариф затверджується Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України.
Рис 4. Митний тариф затверджується Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України.
Зміни і доповнення до Митного тарифу України мають бути офіційно опублікованими в загальнодоступних засобах масової інформації не пізніше, ніж за 45 днів до дати введення їх в дію. У тому випадку, якщо зазначені документи не будуть офіційно опубліковані, офіційною публікацією вважається публікація в офіційному періодичному виданні Верховної Ради України або Кабінету Міністрів України. Датою офіційної публікації вважається дата фактичного виходу в світ відповідного номеру цього видання.
Висновок
Зовнішньоекономічні відносини держави, зокрема України, є надзвичайно важливим економічним сектором діяльності, що сприяє досягненню нею головних, стратегічних цілей.
Імпортний митний тариф (ввізне мито) – головний інструмент зовнішньоекономічної діяльності у сфері імпортних надходжень. Ввізне мито впливає на життєвий рівень у державі, особливо на споживачів імпортної продукції, а також на державний бюджет. Виробників, та на світову економіку в цілому. Загалом застосування ввізного мита знижується життєвий рівень споживачів і за їх рахунок частину збитків перерозподіляє на користь вітчизняних виробників аналогічної до імпортованої продукції. Решту збитків споживачів отримує бюджет держави і певна частина економічних втрат споживачів вистачається для суспільства безповоротно.
Вступ будь-якої держави до митного союзу змінює механізм застосування нею ввізного і вивізного мита і впливає на величину митних надходжень до державної казни. Застосування ввізного мита веде до зниження ціни на внутрішньому ринку для споживачів виробників даного товару. Конституція США забороняє застосовувати вивізне мито на вітчизняний експорт.
Основні терміни
Митний тариф України - це систематизований звід ставок мита, якими обкладаються товари, що ввозять до митної території України.
Митниця — установа, що здійснює контроль за провезенням товарів через кордон і за їх оподаткуванням.
Мито — непрямий податок, який накладається на товари, що переміщуються через митний кордон, тобто ввіз/вивіз чи транзит і який включається до ціни товарів та сплачується за рахунок кінцевого споживача.
Протекціоністська політика — це захист внутрішнього ринку від іноземної конкуренції за допомогою тарифних і нетарифних інструментів торгової політики. Можна також виділити помірну політику, що у визначених пропорціях містить елементи перших двох.
Контрольні завдання
Яка організація в Україні визначає розміри ставок та види мита?
Перерахуйте відомі вам види мита за способом нарахування?
Як ви розумієте термін "протекціоністська політика"?
Розкрийте суть стимулюючої функції мита.
Уявіть собі ситуацію, коли всі можливі види мита були відмінені. До яких наслідків це призведе?
Яким чином відбувається регулювання торгово-економічних відносин?
До основних функцій мита не належить: а) фіскальна; б) захисна; в) балансувальна; г) факторингова.
До нетарифних методів регулювання зовнішньої торгівлі не належать: а) ембарго; б) квоти; в) ліцензування; г) оподаткування іноземних товарів на внутрішньому ринку.
Список використаних джерел
Панасюк В. М., Ковальчук Є. К., Бобрівець С. В. Податковий облік: Навч. посіб. — Тернопіль: Карт-бланш, 2002. — 260.
В.В.Козик, Л.А.Панкова, Світове господарство та міжнародні економічні відносини, - Л: 1995.
Носаченко І.М. Зовнішньоекономічні аспекти ринкової економіки.Львів: Світ, 2000, 112 с.
Рогач О.І., Філіпенко А.С., Шемет Т.С. Міжнародні фінанси. Київ: Либідь, 2003, 784 с.
Над уроком працювали
Савчук Н.В., викладач ,
Добронецька Т.Б., викладач ,
Прокопенко Ю.А.
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, а и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.