'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Історія всесвітня|Історія всесвітня]]>>[[Всесвітня історія 7 клас. Повні уроки]]>> Всесвітня історія: Франція на шляху до єдності. Повні уроки'''
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Історія всесвітня|Історія всесвітня]]>>[[Всесвітня історія 7 клас. Повні уроки]]>> Всесвітня історія: Франція на шляху до єдності. Повні уроки'''
-
<metakeywords>Всесвітня історія, клас, на тему, урок, 7 клас, Франція на шляху до єдності</metakeywords>
+
<metakeywords>Всесвітня історія, клас, на тему, урок, 7 клас, Франція на шляху до єдності</metakeywords>
+
<br> '''Тема 21. Франція на шляху до єдності'''
-
'''Тема 21. Франція на шляху до єдності'''
+
=== '''Тип уроку:''' ===
-
+
-
==='''Тип уроку:'''===
+
*засвоєння нових знань
*засвоєння нових знань
-
==='''Мета:'''===
+
=== '''Мета:''' ===
-
+
-
*Вивчити історичні етапи об'єднання французьких земель.
+
-
===<br>'''Завдання уроку:'''===
+
*Вивчити історичні етапи об'єднання французьких земель.
+
+
=== <br>'''Завдання уроку:''' ===
*Показати вплив династії Капетингів на процеси об'єднання.
*Показати вплив династії Капетингів на процеси об'єднання.
-
*Охарактеризувати роль монархів у зміцненні й централізації державної влади й окреслити участь церкви.
+
*Охарактеризувати роль монархів у зміцненні й централізації державної влади й окреслити участь [[Становище_церкви._Розвиток_полемічної_літератури._Церковні_собори_в_Бересті_1596_р.,_утворення_греко-католицької_церкви._Ілюстрації|церкви]].
-
+
-
==='''Хід уроку:'''===
+
=== '''Хід уроку:''' ===
*1. Перевірка домашнього завдання.
*1. Перевірка домашнього завдання.
Строка 25:
Строка 24:
*2. Розповідь нової теми.
*2. Розповідь нової теми.
-
<br>
+
<br>
-
==='''План уроку'''===
+
=== '''План уроку''' ===
*Династія Капетингів і об’єднання Франції
*Династія Капетингів і об’єднання Франції
Строка 45:
Строка 44:
*Література
*Література
+
<br> <br>
-
<br>
+
<br>
+
'''Династія Капетингів і об’єднання Франції''' У ІХ-Х ст. територія Франції розділилася на цілу низку незалежних графств і герцогств. Серед них Тулузьке графство, Шампань, Фландрія, а також герцогства Нормандія, Аквітанія, Гасконь, Бургундія. Деякі володарі земель були багатшими й могутнішими за короля, та не завжди показували це. Причина проста – досвідчені [[Феодалы_и_феодализм|феодали]] знали, що у разі нападу ворогів їм доведеться оборонятися всім разом. До того ж, лише королівська влада могла утихомирювати свавілля й чвари між багатіями. Наприкінці Х ст. влада династії Каролінгів завершилася. До влади прийшов володар паризьких земель Гуго Капет, започаткувавши династію Капетингів (987-1328 рр.). З часом їхній вплив зростав, хоча спершу король міг почувати себе володарем лише у власних землях, розташованих смужкою вздовж річок Сени і Луари і оточених володіннями багатших феодалів.
+
[[Image:Kkapet.jpg|300px|Гуго Капет]]
-
'''Династія Капетингів і об’єднання Франції'''
+
''Гуго Капет''
-
У ІХ-Х ст. територія Франції розділилася на цілу низку незалежних графств і герцогств. Серед них Тулузьке графство, Шампань, Фландрія, а також герцогства Нормандія, Аквітанія, Гасконь, Бургундія. Деякі володарі земель були багатшими й могутнішими за короля, та не завжди показували це. Причина проста – досвідчені феодали знали, що у разі нападу ворогів їм доведеться оборонятися всім разом. До того ж, лише королівська влада могла утихомирювати свавілля й чвари між багатіями.
+
-
Наприкінці Х ст. влада династії Каролінгів завершилася. До влади прийшов володар паризьких земель Гуго Капет, започаткувавши династію Капетингів (987-1328 рр.).
+
-
З часом їхній вплив зростав, хоча спершу король міг почувати себе володарем лише у власних землях, розташованих смужкою вздовж річок Сени і Луари і оточених володіннями багатших феодалів.
+
-
[[Image: kkapet.jpg]]
+
<br> Загальна роздробленість Франції диктувала й поведінку баронів – частина з них правдами й неправдами ухилялась від монаршої волі. Та на бажання короля посилити свою владу спрацювали соціально-економічні умови – у державі розвивались міста, ремісники й селяни шукали збуту своєї продукції, а феодальні сутички гальмували процес. Капетинги приборкували васалів і забирали їхні землі. Цим королі здобували прихильність церкви й біднішого люду. Духівництво підтримувало [[Атака_на_короля._У_центрі._При_односторонніх_рокировках._При_різносторонніх_рокировках.|короля]], бо в міжусобицях гинуло чимало прихожан, а дрібних рицарів не задовольняли жорстокі сеньйори. Так почалося об’єднання Франції.
-
''Гуго Капет''
+
[[Image:Lud VIGros.jpg|300px|Людовік VI Товстий]]
-
+
-
Загальна роздробленість Франції диктувала й поведінку баронів – частина з них правдами й неправдами ухилялась від монаршої волі. Та на бажання короля посилити свою владу спрацювали соціально-економічні умови – у державі розвивались міста, ремісники й селяни шукали збуту своєї продукції, а феодальні сутички гальмували процес.
+
-
Капетинги приборкували васалів і забирали їхні землі. Цим королі здобували прихильність церкви й біднішого люду. Духівництво підтримувало короля, бо в міжусобицях гинуло чимало прихожан, а дрібних рицарів не задовольняли жорстокі сеньйори. Так почалося об’єднання Франції.
+
-
+
-
[[Image: Lud_VIGros.jpg]]
+
''Людовік VI Товстий''
''Людовік VI Товстий''
-
-
Наполегливий король Людовік VI Товстий (1108 – 1137 рр.) особисто вступав у сутички на чолі загонів, які вибивали непоступливих феодалів із їхніх замків. Вочевидь, приклад правителя вплинув на знать – коли у 1124 р Англія та Німеччина розпочали війну проти Франції, феодали вперше за часи існування Франції об’єдналися й перемогли ворогів. Це стало наочним прикладом не лише об’єднання французів, а й зміцнення королівської влади.
-
Однак подальші події потребували неабияких зусиль монархів для утримання позицій. Наступний король Людовік VII (1137 – 1180 рр.) розлучився із дружиною – Алієнорою Аквітанською. Вона вийшла заміж за англійського короля Генріха ІІ Плантагенета, до якого перейшло її герцогство у Франції. І хоча Плантагенети вважалися васалами французького монарха, їм ще й раніше належали величезні землі у Франції.
-
Значних успіхів у боротьбі проти власного коронованого васала добився король Франції Філіпп ІІ Август (1180 – 1223 рр.). Він повернув собі Нормандію та деякі інші землі англійського монарха, організував наймане військо. Його син Людовік VІІІ Лев (1223-1226 рр.) продовжив політику приєднання. Взявши участь у Хрестовому поході проти альбігойців, він захопив Тулузьке графство й домігся контролю над південними містами.
-
'''Реформи Людовіка ІХ Святого'''
+
<br> Наполегливий король Людовік VI Товстий (1108 – 1137 рр.) особисто вступав у сутички на чолі загонів, які вибивали непоступливих феодалів із їхніх замків. Вочевидь, приклад правителя вплинув на знать – коли у 1124 р Англія та Німеччина розпочали війну проти Франції, феодали вперше за часи існування Франції об’єдналися й перемогли ворогів. Це стало наочним прикладом не лише об’єднання французів, а й зміцнення королівської влади. Однак подальші події потребували неабияких зусиль монархів для утримання позицій. Наступний король Людовік VII (1137 – 1180 рр.) розлучився із дружиною – Алієнорою Аквітанською. Вона вийшла заміж за англійського короля Генріха ІІ Плантагенета, до якого перейшло її герцогство у Франції. І хоча Плантагенети вважалися васалами французького монарха, їм ще й раніше належали величезні землі у Франції. Значних успіхів у боротьбі проти власного коронованого васала добився король Франції Філіпп ІІ Август (1180 – 1223 рр.). Він повернув собі Нормандію та деякі інші землі англійського монарха, організував наймане військо. Його син Людовік VІІІ Лев (1223-1226 рр.) продовжив політику приєднання. Взявши участь у Хрестовому поході проти альбігойців, він захопив Тулузьке графство й домігся контролю над південними містами.
-
Прихильність короля Людовіка IX Святого (1226 – 1270 рр.) до закону дивувала багатьох сучасників. Цей монарх міг вийти з палацу, щоб вислухати й розібрати скаргу простої людини. У нього була добра вдача – приміром, він влаштовував обіди для бідноти. Хоча чесноти монарха не завадили йому брати участь у Хрестових походах. Там його полонили і він повернувся у свою країну лише через шість років.
+
+
<br>
-
[[Image: ludov_sv.jpg]]
+
'''Реформи Людовіка ІХ Святого'''
-
''Людовік ІХ Святий''
+
Прихильність короля Людовіка IX Святого (1226 – 1270 рр.) до закону дивувала багатьох сучасників. Цей монарх міг вийти з палацу, щоб вислухати й розібрати скаргу простої людини. У нього була добра вдача – приміром, він влаштовував обіди для [[«Солдатики!»_—_страшні_картини_голодного_існування_селянської_бідноти|бідноти]]. Хоча чесноти монарха не завадили йому брати участь у Хрестових походах. Там його полонили і він повернувся у свою країну лише через шість років.
-
Людовік Святий запровадив кілька важливих новацій в управлінні державою. Він створив малу королівську раду, заборонив вирішувати суперечки на дуелях. При ньому королівський суд став розбирати справи, які вже розглядалися в нижчих судах сеньйорів, але позивачів не задовольнили. Реформи посилили нагляд за чиновниками-хабарниками. Король створив єдину грошову систему, що посилило процеси економічного об’єднання земель. Його закони тепер поширювалися на всю Францію.
+
<br> [[Image:Ludov sv.jpg|460px|Людовік ІХ Святий]]
-
За правління Людовіка ІХ Святого було підписано угоду з Англією про відмову англійського короля (який визнав себе васалом) претендувати на повернення втрачених раніше земель. У Німецької імперії Людовік забрав Південну Італію та Сицилію. Франція і влада короля зміцнювались. Сучасники назвали цей період золотим віком держави.
+
-
'''Утворення Генеральних штатів '''
+
''Людовік ІХ Святий''
-
Династію Капетінгів продовжив наступний король Філіпп IV Красивий (1284-1314 рр.). Він щонайперше дбав про розширення своїх територій і збагачення, не надто обираючи методи. Після одруження він заволодів графством Шампань і королівством Наварра й захотів приєднати Фландрію, відому вовняним виробництвом.
+
+
<br> Людовік Святий запровадив кілька важливих новацій в управлінні державою. Він створив малу королівську раду, заборонив вирішувати суперечки на дуелях. При ньому королівський суд став розбирати справи, які вже розглядалися в нижчих судах сеньйорів, але позивачів не задовольнили. Реформи посилили нагляд за чиновниками-хабарниками. Король створив єдину грошову систему, що посилило процеси економічного об’єднання земель. Його закони тепер поширювалися на всю Францію. За правління Людовіка ІХ Святого було підписано угоду з Англією про відмову англійського короля (який визнав себе васалом) претендувати на повернення втрачених раніше земель. У Німецької імперії Людовік забрав Південну Італію та Сицилію. Франція і влада короля зміцнювались. Сучасники назвали цей період золотим віком держави.
-
{{#ev:youtube|wH4YifjhT-k}}
+
<br>
-
Однак ополченці міст наголово розбили французьких завойовників. Жителі познімали з убитих позолочені шпори (чотири тисячі) й почіпляли їх у соборі, немов грізне попередження. Битву згодом так і назвали «битвою золотих шпор».
+
'''Утворення Генеральних штатів '''
-
Коли Філіппу IV потрібні були гроші, (а потрібні вони були часто) він забирав їх у банкірів-іноземців, або змушував селян платити за свою свободу. Дійшло навіть до того, що став карбувати монети із меншою кількістю золота. А потім ще й зажадав, щоб церква платила йому податки. Це дуже розсердило Папу Римського, та Філіпп не злякався, а в 1302 р. вирішив скликати особливу раду духовенства, дворян і міщан – Генеральні Штати.
+
-
[[Image: gener_wt.jpg]]
+
Династію Капетінгів продовжив наступний король Філіпп IV Красивий (1284-1314 рр.). Він щонайперше дбав про розширення своїх територій і збагачення, не надто обираючи [[Акселеративні_методи:_Види_магазинів|методи]]. Після одруження він заволодів графством Шампань і королівством Наварра й захотів приєднати Фландрію, відому вовняним виробництвом.
-
''Рада духовенства, дворян і міщан _Ненеральні штати''
+
-
Ці збори вирішили, що католицькій церкві не слід втручатися у діяльність короля. Більше того – король призначив нового главу церкви і переніс його резиденцію у французьке місто Авіньйон.
+
<br> {{#ev:youtube|wH4YifjhT-k}}
-
{{#ev:youtube|GKHtsW58Gjk}}
+
Однак ополченці міст наголово розбили французьких завойовників. Жителі познімали з убитих позолочені шпори (чотири тисячі) й почіпляли їх у соборі, немов грізне попередження. Битву згодом так і назвали «битвою золотих шпор». Коли Філіппу IV потрібні були [[Гроші,_їх_види_та_функції|гроші]], (а потрібні вони були часто) він забирав їх у банкірів-іноземців, або змушував селян платити за свою свободу. Дійшло навіть до того, що став карбувати монети із меншою кількістю золота. А потім ще й зажадав, щоб церква платила йому податки. Це дуже розсердило Папу Римського, та Філіпп не злякався, а в 1302 р. вирішив скликати особливу раду духовенства, дворян і міщан – Генеральні Штати.
-
Згодом Генеральні Штати допомогли Філіппу ІV подолати орден тамплієрів. Ця структура, як вважалося, володіла таємними знаннями. Принаймні, земель і скарбів у них було багато - тамплієри крім іншого займалися лихварством. Король заборгував їм чимало грошей, і прагнув, по-перше, не віддавати, а по-друге – забрати їхні багатства.
+
[[Image:Gener wt.jpg|460px|Рада духовенства, дворян і міщан _Ненеральні штати]]
+
''Рада духовенства, дворян і міщан _Ненеральні штати''
-
{{#ev:youtube|nOrK8X_ejuc}}
+
<br> Ці збори вирішили, що католицькій церкві не слід втручатися у діяльність короля. Більше того – король призначив нового главу церкви і переніс його резиденцію у французьке місто Авіньйон.
-
У 1307 р. багатьох тамплієрів було арештовано, серед них – і великого магістра Жака де Моле. Під тортурами вони визнали свою вину в багатьох гріхах, навіть у чаклунстві, проте на суді відмовились від цього. Їх все одно спалили. Та перед смертю Жак де Моле напророчив Папі, королю та його дітям швидку смерть. Так воно й сталося.
+
{{#ev:youtube|GKHtsW58Gjk}}
-
[[Image: templ.jpg]]
+
Згодом Генеральні Штати допомогли Філіппу ІV подолати орден тамплієрів. Ця структура, як вважалося, володіла таємними знаннями. Принаймні, земель і скарбів у них було багато - тамплієри крім іншого займалися лихварством. Король заборгував їм чимало грошей, і прагнув, по-перше, не віддавати, а по-друге – забрати їхні багатства.
-
''Страта тамплієрів''
+
<br> {{#ev:youtube|nOrK8X_ejuc}}
-
У 1314 р. «залізний» король Філіпп IV Красивий помер (можливо, від отрути). Династія Капетингів припинила своє існування - у 1328 р. королем став представник роду Валуа.
+
У 1307 р. багатьох тамплієрів було арештовано, серед них – і великого магістра Жака де Моле. Під тортурами вони визнали свою вину в багатьох гріхах, навіть у чаклунстві, проте на суді відмовились від цього. Їх все одно спалили. Та перед смертю Жак де Моле напророчив Папі, королю та його дітям швидку [[Смерть_Ермака|смерть]]. Так воно й сталося.
-
У Франції та той час вже сформувалася станова монархія - коли правління короля спирається на діяльність представницьких зборів.
+
+
[[Image:Templ.jpg|460px|Страта тамплієрів]]
-
+
''Страта тамплієрів''
-
3. Учитель повторює з класом поняття
+
<br> У 1314 р. «залізний» король Філіпп IV Красивий помер (можливо, від отрути). Династія Капетингів припинила своє існування - у 1328 р. королем став представник роду Валуа. У Франції та той час вже сформувалася станова монархія - коли правління короля спирається на діяльність представницьких зборів.
-
'''Повторюємо поняття'''
+
<br>
+
<br> 3. Учитель повторює з класом поняття
-
"Битва золотих шпор"
+
'''Повторюємо поняття'''
-
Генеральні Штати
+
<br> "Битва золотих шпор"
+
Генеральні Штати
+
<br>
-
4. Учитель перевіряє набуті знання
+
4. Учитель перевіряє набуті знання
+
<br> '''''Питання для самоконтролю:'''''
-
'''Питання для самоконтролю:'''
+
''1. Назвіть землі, на які розпалася Франція у ІХ-Х ст.''
-
1. Назвіть землі, на які розпалася Франція у ІХ-Х ст.
+
''2. Коли до влади прийшов Гуго Капет?''
-
+
-
2. Коли до влади прийшов Гуго Капет?
+
-
3. Чому в 1124 р. феодали вперше об'єдналися?
+
''3. Чому в 1124 р. феодали вперше об'єдналися?''
-
4. Який король створив єдину грошову систему?
+
''4. Який король створив єдину [[Грошовий_мультиплікатор|грошову]] систему?''
-
5. Чому Папа Римський розсердився на короля Філіппа ІV і чим це закінчилося?
+
''5. Чому Папа Римський розсердився на короля Філіппа ІV і чим це закінчилося?''
+
<br>
-
+
<br> 5. Учитель ставить творче завдання всім учням для виконання у режимі реального часу.
-
+
-
5. Учитель ставить творче завдання всім учням для виконання у режимі реального часу.
+
'''Творче завдання:''' Згадайте, як називалася французька територія, де народився д'Артаньян - герой роману Олександра Дюма "Три мушкетери".
'''Творче завдання:''' Згадайте, як називалася французька територія, де народився д'Артаньян - герой роману Олександра Дюма "Три мушкетери".
-
-
-
6. Домашнє завдання:
-
1. Повторення пройденого матеріалу.
+
<br> '''6. Домашнє завдання:'''
-
2. Вивчіть, які завдання виконували Генеральні Штати.
+
1. Повторення пройденого матеріалу.
-
+
2. Вивчіть, які завдання виконували Генеральні Штати.
-
''Література:''
+
-
1. Крижановський О.П., Хірна О.О. Історія середніх віків. - Л.: Оріяна-Нова, 2007;
+
<br> '''Література:'''
-
2. Великі завойовники / Автор-упорядник В.Товстий. – Х.: Промінь, 2010;
+
1. Крижановський О.П., Хірна О.О. Історія середніх віків. - Л.: Оріяна-Нова, 2007;
-
3. Навколо світу. Енциклопедія. – Х.: Пегас, 2006;
+
2. Великі завойовники / Автор-упорядник В.Товстий. – Х.: Промінь, 2010;
-
4. Кардіні Ф. Середньовіччя. – Х.: Ранок, 2004;
+
3. Навколо світу. Енциклопедія. – Х.: Пегас, 2006;
-
5. Карліна О. Історія середніх віків. - К.: Генеза, 2000;
+
4. Кардіні Ф. Середньовіччя. – Х.: Ранок, 2004;
-
6. ukrmap.kiev.ua;
+
5. Карліна О. Історія середніх віків. - К.: Генеза, 2000;
-
7. sc4v.narod.ru;
+
6. ukrmap.kiev.ua;
-
8. mid-ages.ru.
+
7. sc4v.narod.ru;
+
8. mid-ages.ru.
-
Скомпоновано і відредаговано С. Г. Соловйовим
+
<br> Скомпоновано і відредаговано С. Г. Соловйовим
+
<br> Якщо ви маєте виправлення чи пропозиції щодо даного уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишіть нам].
-
Якщо ви маєте виправлення чи пропозиції щодо даного уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишіть нам].
+
Якщо ви хочете побачити інше коригування чи побажання щодо уроків, дивіться тут - [http://xvatit.com/forum/ Освітній форум].
-
Якщо ви хочете побачити інше коригування чи побажання щодо уроків, дивіться тут -
Вивчити історичні етапи об'єднання французьких земель.
Завдання уроку:
Показати вплив династії Капетингів на процеси об'єднання.
Охарактеризувати роль монархів у зміцненні й централізації державної влади й окреслити участь церкви.
Хід уроку:
1. Перевірка домашнього завдання.
2. Розповідь нової теми.
План уроку
Династія Капетингів і об’єднання Франції
Реформи Людовіка ІХ Святого
Утворення Генеральних штатів
Повторюємо поняття
Питання для самоконтролю
Творче завдання
Домашнє завдання
Література
Династія Капетингів і об’єднання Франції У ІХ-Х ст. територія Франції розділилася на цілу низку незалежних графств і герцогств. Серед них Тулузьке графство, Шампань, Фландрія, а також герцогства Нормандія, Аквітанія, Гасконь, Бургундія. Деякі володарі земель були багатшими й могутнішими за короля, та не завжди показували це. Причина проста – досвідчені феодали знали, що у разі нападу ворогів їм доведеться оборонятися всім разом. До того ж, лише королівська влада могла утихомирювати свавілля й чвари між багатіями. Наприкінці Х ст. влада династії Каролінгів завершилася. До влади прийшов володар паризьких земель Гуго Капет, започаткувавши династію Капетингів (987-1328 рр.). З часом їхній вплив зростав, хоча спершу король міг почувати себе володарем лише у власних землях, розташованих смужкою вздовж річок Сени і Луари і оточених володіннями багатших феодалів.
Гуго Капет
Загальна роздробленість Франції диктувала й поведінку баронів – частина з них правдами й неправдами ухилялась від монаршої волі. Та на бажання короля посилити свою владу спрацювали соціально-економічні умови – у державі розвивались міста, ремісники й селяни шукали збуту своєї продукції, а феодальні сутички гальмували процес. Капетинги приборкували васалів і забирали їхні землі. Цим королі здобували прихильність церкви й біднішого люду. Духівництво підтримувало короля, бо в міжусобицях гинуло чимало прихожан, а дрібних рицарів не задовольняли жорстокі сеньйори. Так почалося об’єднання Франції.
Людовік VI Товстий
Наполегливий король Людовік VI Товстий (1108 – 1137 рр.) особисто вступав у сутички на чолі загонів, які вибивали непоступливих феодалів із їхніх замків. Вочевидь, приклад правителя вплинув на знать – коли у 1124 р Англія та Німеччина розпочали війну проти Франції, феодали вперше за часи існування Франції об’єдналися й перемогли ворогів. Це стало наочним прикладом не лише об’єднання французів, а й зміцнення королівської влади. Однак подальші події потребували неабияких зусиль монархів для утримання позицій. Наступний король Людовік VII (1137 – 1180 рр.) розлучився із дружиною – Алієнорою Аквітанською. Вона вийшла заміж за англійського короля Генріха ІІ Плантагенета, до якого перейшло її герцогство у Франції. І хоча Плантагенети вважалися васалами французького монарха, їм ще й раніше належали величезні землі у Франції. Значних успіхів у боротьбі проти власного коронованого васала добився король Франції Філіпп ІІ Август (1180 – 1223 рр.). Він повернув собі Нормандію та деякі інші землі англійського монарха, організував наймане військо. Його син Людовік VІІІ Лев (1223-1226 рр.) продовжив політику приєднання. Взявши участь у Хрестовому поході проти альбігойців, він захопив Тулузьке графство й домігся контролю над південними містами.
Реформи Людовіка ІХ Святого
Прихильність короля Людовіка IX Святого (1226 – 1270 рр.) до закону дивувала багатьох сучасників. Цей монарх міг вийти з палацу, щоб вислухати й розібрати скаргу простої людини. У нього була добра вдача – приміром, він влаштовував обіди для бідноти. Хоча чесноти монарха не завадили йому брати участь у Хрестових походах. Там його полонили і він повернувся у свою країну лише через шість років.
Людовік ІХ Святий
Людовік Святий запровадив кілька важливих новацій в управлінні державою. Він створив малу королівську раду, заборонив вирішувати суперечки на дуелях. При ньому королівський суд став розбирати справи, які вже розглядалися в нижчих судах сеньйорів, але позивачів не задовольнили. Реформи посилили нагляд за чиновниками-хабарниками. Король створив єдину грошову систему, що посилило процеси економічного об’єднання земель. Його закони тепер поширювалися на всю Францію. За правління Людовіка ІХ Святого було підписано угоду з Англією про відмову англійського короля (який визнав себе васалом) претендувати на повернення втрачених раніше земель. У Німецької імперії Людовік забрав Південну Італію та Сицилію. Франція і влада короля зміцнювались. Сучасники назвали цей період золотим віком держави.
Утворення Генеральних штатів
Династію Капетінгів продовжив наступний король Філіпп IV Красивий (1284-1314 рр.). Він щонайперше дбав про розширення своїх територій і збагачення, не надто обираючи методи. Після одруження він заволодів графством Шампань і королівством Наварра й захотів приєднати Фландрію, відому вовняним виробництвом.
Однак ополченці міст наголово розбили французьких завойовників. Жителі познімали з убитих позолочені шпори (чотири тисячі) й почіпляли їх у соборі, немов грізне попередження. Битву згодом так і назвали «битвою золотих шпор». Коли Філіппу IV потрібні були гроші, (а потрібні вони були часто) він забирав їх у банкірів-іноземців, або змушував селян платити за свою свободу. Дійшло навіть до того, що став карбувати монети із меншою кількістю золота. А потім ще й зажадав, щоб церква платила йому податки. Це дуже розсердило Папу Римського, та Філіпп не злякався, а в 1302 р. вирішив скликати особливу раду духовенства, дворян і міщан – Генеральні Штати.
Рада духовенства, дворян і міщан _Ненеральні штати
Ці збори вирішили, що католицькій церкві не слід втручатися у діяльність короля. Більше того – король призначив нового главу церкви і переніс його резиденцію у французьке місто Авіньйон.
Згодом Генеральні Штати допомогли Філіппу ІV подолати орден тамплієрів. Ця структура, як вважалося, володіла таємними знаннями. Принаймні, земель і скарбів у них було багато - тамплієри крім іншого займалися лихварством. Король заборгував їм чимало грошей, і прагнув, по-перше, не віддавати, а по-друге – забрати їхні багатства.
У 1307 р. багатьох тамплієрів було арештовано, серед них – і великого магістра Жака де Моле. Під тортурами вони визнали свою вину в багатьох гріхах, навіть у чаклунстві, проте на суді відмовились від цього. Їх все одно спалили. Та перед смертю Жак де Моле напророчив Папі, королю та його дітям швидку смерть. Так воно й сталося.
Страта тамплієрів
У 1314 р. «залізний» король Філіпп IV Красивий помер (можливо, від отрути). Династія Капетингів припинила своє існування - у 1328 р. королем став представник роду Валуа. У Франції та той час вже сформувалася станова монархія - коли правління короля спирається на діяльність представницьких зборів.
3. Учитель повторює з класом поняття
Повторюємо поняття
"Битва золотих шпор"
Генеральні Штати
4. Учитель перевіряє набуті знання
Питання для самоконтролю:
1. Назвіть землі, на які розпалася Франція у ІХ-Х ст.