'''Мета:''' розгляд понять феодалізм, поділ суспільства на три стани
'''Мета:''' розгляд понять феодалізм, поділ суспільства на три стани
Строка 17:
Строка 18:
2. Розповідь нової теми
2. Розповідь нової теми
-
Основою суспільних відносин у Європі Середніх віків став феодалізм. За успіхи у війні озброєним землевласникам – рицарям надавали землю (феоди), яка з часом переходила у спадок – це називалось бенефіції. У попередніх уроках ми побіжно розглянули особливості середньовічного устрою, в основі якого були власники земельних наділів - феодали. Серед них найбільш вельможних феодалів був сам король, якому належала вся земля в державі. Королю служили менш заможні феодали, а тим – ще дрібніші. Той, хто служив феодалу, називався васалом.
+
Основою суспільних відносин у Європі [[Поняття_«історія_Середніх_віків»._Хронологічні_межі_й_періодизація_історії_Середніх_віків.|Середніх віків]] став феодалізм. За успіхи у війні озброєним землевласникам – рицарям надавали землю (феоди), яка з часом переходила у спадок – це називалось бенефіції. У попередніх уроках ми побіжно розглянули особливості середньовічного устрою, в основі якого були власники земельних наділів - феодали. Серед них найбільш вельможних феодалів був сам король, якому належала вся земля в державі. Королю служили менш заможні феодали, а тим – ще дрібніші. Той, хто служив феодалу, називався васалом.
-
[[Image:Drabyna.jpg|455x455px]]
+
[[Image:Drabyna.jpg|460px|Ієрархія феодалів]]
+
<br>
+
''Ієрархія феодалів.''
-
''Ієрархія феодалів.''
+
<br>
-
+
-
+
Кожен феодал міг одночасно й сам бути васалом, якщо над ним стояв його господар. Цікаво, що короля також зараховували до васалів, бо над ним був єпископ чи Бог. За тогочасним розумінням бути васалом не означало меншовартісність чи приниження..
Кожен феодал міг одночасно й сам бути васалом, якщо над ним стояв його господар. Цікаво, що короля також зараховували до васалів, бо над ним був єпископ чи Бог. За тогочасним розумінням бути васалом не означало меншовартісність чи приниження..
Строка 33:
Строка 34:
Щоб стати васалом, ввели правило: вкласти свої долоні сеньйору і присягнути: «Сір, відтепер я ваша людина». У той же час існував непорушний закон: «Васал мого васала – не мій васал». Це означало: кожен феодал у разі потреби міг розраховувати лише на свого підлеглого. При захисті земель від численних завойовників феодали були зобов’язані привести з собою загін під командування сеньйора. Врешті, саме набіги чужоземців і змусили землевласників організувати таку систему підлеглості, названу істориками «феодальною драбиною чи ієрархією» - у 847 р. король Карл ІІ Лисий зобов’язав “кожну вільну людину обрати собі сеньйора”.
Щоб стати васалом, ввели правило: вкласти свої долоні сеньйору і присягнути: «Сір, відтепер я ваша людина». У той же час існував непорушний закон: «Васал мого васала – не мій васал». Це означало: кожен феодал у разі потреби міг розраховувати лише на свого підлеглого. При захисті земель від численних завойовників феодали були зобов’язані привести з собою загін під командування сеньйора. Врешті, саме набіги чужоземців і змусили землевласників організувати таку систему підлеглості, названу істориками «феодальною драбиною чи ієрархією» - у 847 р. король Карл ІІ Лисий зобов’язав “кожну вільну людину обрати собі сеньйора”.
+
<br>
-
+
[[Image:KarlIILisiy-1093.jpg|460px|Король Карл ІІ Лисий]]
-
[[Image:KarlIILisiy-1093.jpg]]
+
''Король Карл ІІ Лисий''
''Король Карл ІІ Лисий''
-
+
<br> З роками землевласники зміцнювали свої володіння, графства ставали більш самостійними. Почалася доба феодальної роздробленості, яка захопила країни [[Народження_середньовічної_Європи|Європи]] – насамперед Західної і Центральної.
-
З роками землевласники зміцнювали свої володіння, графства ставали більш самостійними. Почалася доба феодальної роздробленості, яка захопила країни Європи – насамперед Західної і Центральної.
+
{{#ev:youtube|qJBXSSVvJXA }}
{{#ev:youtube|qJBXSSVvJXA }}
Строка 46:
Строка 46:
На рубежі VІІ - VІІІ ст. відбулося об`єднання заможних варварів і римлян, у яких було чимало землі. Серед них були знатні роди й впливові церковники, і король знаходив у них підтримку своїй владі.
На рубежі VІІ - VІІІ ст. відбулося об`єднання заможних варварів і римлян, у яких було чимало землі. Серед них були знатні роди й впливові церковники, і король знаходив у них підтримку своїй владі.
Проте найвпливовішими у середньовіччі були служителі культу – діячі церкви, від найвищого духовного сану - єпископа і прелатів, до нижчих – священиків і монахів.
Проте найвпливовішими у середньовіччі були служителі культу – діячі церкви, від найвищого духовного сану - єпископа і прелатів, до нижчих – священиків і монахів.
Саме духовенство складало основу одного із трьох станів суспільства. Їхній вплив на всі галузі життя переважав, без духовенства не обходилася жодна більш-менш важлива подія. Особливо пишно проходила, наприклад, коронація.
+
Саме духовенство складало основу одного із трьох станів суспільства. Їхній вплив на всі галузі життя переважав, без духовенства не обходилася жодна більш-менш важлива подія. Особливо пишно проходила, наприклад, [[Внутрішня_та_зовнішня_політика_князя_Данила_Романовича._Коронація_Данила.|коронація]].
-
[[Image:Charlemagne coronation.jpg]]
+
[[Image:Charlemagne coronation.jpg|460px|Коронація Карла Великого]]
-
+
-
''Коронація Карла Великого''
+
+
''Коронація Карла Великого''
+
<br>
-
Релігійні догмати (правила) були обов’язковими для всіх. Вважалося, що священики дбають про спасіння християнських душ, і через це їх шанували й просили відвертати всілякі лиха
+
Релігійні догмати (правила) були обов’язковими для всіх. Вважалося, що священики дбають про спасіння християнських душ, і через це їх шанували й просили відвертати всілякі лиха
Наступною соціальною групою після священнослужителів були рицарі, вони ж [[Феодалы_и_феодализм|феодали]]. Їхній обов’язок у суспільстві – захищати.
-
Наступною соціальною групою після священнослужителів були рицарі, вони ж феодали. Їхній обов’язок у суспільстві – захищати.
+
[[Image:Zamok.jpg|460px|Замок рицаря]]
-
+
-
[[Image:Zamok.jpg]]
+
''Замок рицаря''
''Замок рицаря''
+
<br> Рицарі дбали не лише про захист держави у разі війни, а й про своїх васалів, які, в свою чергу, мусили повсякчас вірно йому служити й усіляко допомагати. Селяни, ремісники, тобто бідний працьовитий люд – це нижчий і найчисленніший стан. У них свої обов’язки – працювати на благо господаря. Проте селянство – це не васали, на ієрархічних щаблях вони стояли нижче. Частину заробленого ([[Пшеница_—_важнейшая_зерновая_культура|зерно]], худоба, виготовлені товари) слід було віддавати феодалу.
-
Рицарі дбали не лише про захист держави у разі війни, а й про своїх васалів, які, в свою чергу, мусили повсякчас вірно йому служити й усіляко допомагати. Селяни, ремісники, тобто бідний працьовитий люд – це нижчий і найчисленніший стан. У них свої обов’язки – працювати на благо господаря. Проте селянство – це не васали, на ієрархічних щаблях вони стояли нижче. Частину заробленого (зерно, худоба, виготовлені товари) слід було віддавати феодалу.
+
Інша частина залишалась на утримання родини. Майна у цих пригноблених було обмаль. Щоб заробити на життя, вони весь свій час трудилися, проте щось змінити у долі не могли. Адже середньовічна дійсність жорстко розподіляла соціальні ролі - посади й статус передавалися спадково, і перейти в інший стан, місце у державній структурі не було дано нікому. Знаменно, що цей розподіл прав і обов’язків між членами суспільства, був відзначений ще в ті часи.
-
Інша частина залишалась на утримання родини. Майна у цих пригноблених було обмаль. Щоб заробити на життя, вони весь свій час трудилися, проте щось змінити у долі не могли. Адже середньовічна дійсність жорстко розподіляла соціальні ролі - посади й статус передавалися спадково, і перейти в інший стан, місце у державній структурі не було дано нікому. Знаменно, що цей розподіл прав і обов’язків між членами суспільства, був відзначений ще в ті часи.
+
В ХІ ст. єпископ ''Адальберон Ланський'' писав: «Перший стан — воїни, захисники церкви і народу, всіх без винятку, як сильних, так і слабких… Другий стан — селяни; ці нещасні люди мають щось лише ціною важкої праці.
-
В ХІ ст. єпископ ''Адальберон Ланський'' писав: «Перший стан — воїни, захисники церкви і народу, всіх без винятку, як сильних, так і слабких… Другий стан — селяни; ці нещасні люди мають щось лише ціною важкої праці.
+
Всім — грошима, одягом, харчами — забезпечують вони весь світ. Жодна вільна людина не змогла б прожити без селян… Селянин годує господаря, який стверджує, що це він годує селянина… Так дім Божий (суспільство) поділяється на три частини: одні моляться, інші воюють, ще якісь працюють. Три … частини не потерпають від своєї відокремленості: послуги, надані однією з них, створюють умови для праці двох інших; відповідно кожна частинапіклується про ціле.
-
+
-
Всім — грошима, одягом, харчами — забезпечують вони весь світ. Жодна вільна людина не змогла б прожити без селян… Селянин годує господаря, який стверджує, що це він годує селянина… Так дім Божий (суспільство) поділяється на три час¬тини: одні моляться, інші воюють, ще якісь працюють. Три … частини не потерпають від своєї відокремленості: послуги, надані однією з них, створюють умови для праці двох інших; відповідно кожна частинапіклується про ціле.
+
-
+
-
Так цей троїстий союз залишається єдиним, завдяки чому панує закон, а люди насолоджуються миром». Подальший досвід суспільства показав, що цей поділ був примітивним і не передбачав усього багатства стосунків. Одначе в Середньовіччя це чітке розмежування виконало свою первісну роль. Згодом люди могли перейти з одного стану в інший завдяки, наприклад, освіченості чи винятковим здібностям, а найчастіше – за допомогою грошей, володіння землею. Так з’явилася аристократія, почали розбудовуватися міста, в яких стосунки мешканців були вже різноманітнішими.
+
+
Так цей троїстий союз залишається єдиним, завдяки чому панує закон, а люди насолоджуються миром». Подальший досвід суспільства показав, що цей поділ був примітивним і не передбачав усього багатства стосунків. Одначе в Середньовіччя це чітке розмежування виконало свою первісну роль. Згодом люди могли перейти з одного стану в інший завдяки, наприклад, освіченості чи винятковим [[Тема_25._Обдарованість_і_здібності|здібностям]], а найчастіше – за допомогою грошей, володіння землею. Так з’явилася аристократія, почали розбудовуватися міста, в яких стосунки мешканців були вже різноманітнішими.
+
<br>
3. Учитель повторює з класом поняття
3. Учитель повторює з класом поняття
Строка 116:
Строка 114:
4. Учитель перевіряє набуті знання
4. Учитель перевіряє набуті знання
-
'''Питання для самоконтролю:'''
+
'''''Питання для самоконтролю:'''''
-
1. Як називали того, хто служив феодалу?
+
''1. Як називали того, хто служив феодалу?''
-
2. Чиїм васалом вважався король?
+
''2. Чиїм васалом вважався король?''
-
3. Чи входили селяни до феодальної драбини?
+
''3. Чи входили селяни до феодальної драбини?''
-
4. Який стан суспільства був найвищим?
+
''4. Який стан суспільства був найвищим?''
-
5. Чи можна було перейти з одного стану в інший?
+
''5. Чи можна було перейти з одного стану в інший?''
<br>
<br>
Строка 132:
Строка 130:
5. Учитель дає творче завдання учням для виконання в режимі реального часу.
5. Учитель дає творче завдання учням для виконання в режимі реального часу.
-
'''Творче завдання:''' накресліть схему стосунків між станами суспільства.
+
'''Творче завдання:''' накресліть схему стосунків між станами [[Інформаційні_ресурси_сучасного_суспільства._Повні_уроки|суспільства]].
Розкажіть, як за зовнішнім виглядом розрізнити їх між собою.
Розкажіть, як за зовнішнім виглядом розрізнити їх між собою.
Строка 138:
Строка 136:
<br>
<br>
-
6. Домашнє завдання:
+
'''6. Домашнє завдання:'''
1. Повторення пройденого матеріалу.
1. Повторення пройденого матеріалу.
Строка 146:
Строка 144:
<br>
<br>
-
''Література:''
+
'''Література:'''
1. Урок на тему: «Три стани Середньовічного суспільства», Миронов Д. Т., м. Чернігів
1. Урок на тему: «Три стани Середньовічного суспільства», Миронов Д. Т., м. Чернігів
Строка 156:
Строка 154:
4. Навколо світу. Енциклопедія. – Х.: Пегас, 2006;
4. Навколо світу. Енциклопедія. – Х.: Пегас, 2006;
-
5. Кардіні Ф. Середньовіччя. – Х.: Ранок, 2004;
+
5. Кардіні Ф. [[Знайомство_із_середньовіччям._Повні_уроки|Середньовіччя]]. – Х.: Ранок, 2004;
6. Карліна О. Історія середніх віків. - К.: Генеза, 2000;
6. Карліна О. Історія середніх віків. - К.: Генеза, 2000;
Строка 170:
Строка 168:
<br>
<br>
-
Якщо ви маєте виправлення чи пропозиції щодо даного уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишіть нам].
+
----
+
+
'''<u>Над уроком працювали</u>'''
+
+
Миронов Д. Т.
+
+
Соловйов С.Г.
+
+
Лобук Я.Я.
+
+
----
+
+
<br>
-
Якщо ви хочете побачити інше коригування чи побажання щодо уроків, дивіться тут - [http://xvatit.com/forum/ Освітній форум].
+
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.<br>
Тема 5. Середньовічне європейське суспільство.Тип уроку: засвоєння нових знань
Мета: розгляд понять феодалізм, поділ суспільства на три стани
Завдання: дати поняття феодальних відносин, пояснити вплив духовенства й рицарів на життя.
Хід уроку:
1. Перевірка домашнього завдання.
2. Розповідь нової теми
Основою суспільних відносин у Європі Середніх віків став феодалізм. За успіхи у війні озброєним землевласникам – рицарям надавали землю (феоди), яка з часом переходила у спадок – це називалось бенефіції. У попередніх уроках ми побіжно розглянули особливості середньовічного устрою, в основі якого були власники земельних наділів - феодали. Серед них найбільш вельможних феодалів був сам король, якому належала вся земля в державі. Королю служили менш заможні феодали, а тим – ще дрібніші. Той, хто служив феодалу, називався васалом.
Ієрархія феодалів.
Кожен феодал міг одночасно й сам бути васалом, якщо над ним стояв його господар. Цікаво, що короля також зараховували до васалів, бо над ним був єпископ чи Бог. За тогочасним розумінням бути васалом не означало меншовартісність чи приниження..
Щоб стати васалом, ввели правило: вкласти свої долоні сеньйору і присягнути: «Сір, відтепер я ваша людина». У той же час існував непорушний закон: «Васал мого васала – не мій васал». Це означало: кожен феодал у разі потреби міг розраховувати лише на свого підлеглого. При захисті земель від численних завойовників феодали були зобов’язані привести з собою загін під командування сеньйора. Врешті, саме набіги чужоземців і змусили землевласників організувати таку систему підлеглості, названу істориками «феодальною драбиною чи ієрархією» - у 847 р. король Карл ІІ Лисий зобов’язав “кожну вільну людину обрати собі сеньйора”.
Король Карл ІІ Лисий
З роками землевласники зміцнювали свої володіння, графства ставали більш самостійними. Почалася доба феодальної роздробленості, яка захопила країни Європи – насамперед Західної і Центральної.
На рубежі VІІ - VІІІ ст. відбулося об`єднання заможних варварів і римлян, у яких було чимало землі. Серед них були знатні роди й впливові церковники, і король знаходив у них підтримку своїй владі.
Проте найвпливовішими у середньовіччі були служителі культу – діячі церкви, від найвищого духовного сану - єпископа і прелатів, до нижчих – священиків і монахів.
Вбрання католицьких священиків
Саме духовенство складало основу одного із трьох станів суспільства. Їхній вплив на всі галузі життя переважав, без духовенства не обходилася жодна більш-менш важлива подія. Особливо пишно проходила, наприклад, коронація.
Коронація Карла Великого
Релігійні догмати (правила) були обов’язковими для всіх. Вважалося, що священики дбають про спасіння християнських душ, і через це їх шанували й просили відвертати всілякі лиха
.
Бенедиктинський монастир
Наступною соціальною групою після священнослужителів були рицарі, вони ж феодали. Їхній обов’язок у суспільстві – захищати.
Замок рицаря
Рицарі дбали не лише про захист держави у разі війни, а й про своїх васалів, які, в свою чергу, мусили повсякчас вірно йому служити й усіляко допомагати. Селяни, ремісники, тобто бідний працьовитий люд – це нижчий і найчисленніший стан. У них свої обов’язки – працювати на благо господаря. Проте селянство – це не васали, на ієрархічних щаблях вони стояли нижче. Частину заробленого (зерно, худоба, виготовлені товари) слід було віддавати феодалу.
Інша частина залишалась на утримання родини. Майна у цих пригноблених було обмаль. Щоб заробити на життя, вони весь свій час трудилися, проте щось змінити у долі не могли. Адже середньовічна дійсність жорстко розподіляла соціальні ролі - посади й статус передавалися спадково, і перейти в інший стан, місце у державній структурі не було дано нікому. Знаменно, що цей розподіл прав і обов’язків між членами суспільства, був відзначений ще в ті часи.
В ХІ ст. єпископ Адальберон Ланський писав: «Перший стан — воїни, захисники церкви і народу, всіх без винятку, як сильних, так і слабких… Другий стан — селяни; ці нещасні люди мають щось лише ціною важкої праці.
Всім — грошима, одягом, харчами — забезпечують вони весь світ. Жодна вільна людина не змогла б прожити без селян… Селянин годує господаря, який стверджує, що це він годує селянина… Так дім Божий (суспільство) поділяється на три частини: одні моляться, інші воюють, ще якісь працюють. Три … частини не потерпають від своєї відокремленості: послуги, надані однією з них, створюють умови для праці двох інших; відповідно кожна частинапіклується про ціле.
Так цей троїстий союз залишається єдиним, завдяки чому панує закон, а люди насолоджуються миром». Подальший досвід суспільства показав, що цей поділ був примітивним і не передбачав усього багатства стосунків. Одначе в Середньовіччя це чітке розмежування виконало свою первісну роль. Згодом люди могли перейти з одного стану в інший завдяки, наприклад, освіченості чи винятковим здібностям, а найчастіше – за допомогою грошей, володіння землею. Так з’явилася аристократія, почали розбудовуватися міста, в яких стосунки мешканців були вже різноманітнішими.
3. Учитель повторює з класом поняття
Повторюємо поняття
Бенефіції
Феодал
Васал
Три стани суспільства
Духовенство
4. Учитель перевіряє набуті знання
Питання для самоконтролю:
1. Як називали того, хто служив феодалу?
2. Чиїм васалом вважався король?
3. Чи входили селяни до феодальної драбини?
4. Який стан суспільства був найвищим?
5. Чи можна було перейти з одного стану в інший?
5. Учитель дає творче завдання учням для виконання в режимі реального часу.
Творче завдання: накресліть схему стосунків між станами суспільства.
Розкажіть, як за зовнішнім виглядом розрізнити їх між собою.
6. Домашнє завдання:
1. Повторення пройденого матеріалу.
2. Опишіть завдання, які повинні були виконувати різні стани суспільства.
Література:
1. Урок на тему: «Три стани Середньовічного суспільства», Миронов Д. Т., м. Чернігів
2. Крижановський О.П., Хірна О.О. Історія середніх віків. - Л.: Оріяна-Нова, 2007;
3. Великі завойовники / Автор-упорядник В.Товстий. – Х.: Промінь, 2010
4. Навколо світу. Енциклопедія. – Х.: Пегас, 2006;
6. Карліна О. Історія середніх віків. - К.: Генеза, 2000;
7. ukrmap.kiev.ua
8. sc4v.narod.ru
9. mid-ages.ru
Скомпоновано і відредаговано С. Г. Соловйовим
Над уроком працювали
Миронов Д. Т.
Соловйов С.Г.
Лобук Я.Я.
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.
