|
|
(5 промежуточных версий не показаны.) | Строка 1: |
Строка 1: |
| '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|<metakeywords>Історія України, клас, урок, на тему, 8 клас, Виникнення Запорізької Січі</metakeywords>Гіпермаркет Знань]]>>[[Історія України|Історія України]]>>[[Історія України 8 клас|Історія України 8 клас]]>> Історія України: Виникнення Запорізької Січі''' | | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|<metakeywords>Історія України, клас, урок, на тему, 8 клас, Виникнення Запорізької Січі</metakeywords>Гіпермаркет Знань]]>>[[Історія України|Історія України]]>>[[Історія України 8 клас|Історія України 8 клас]]>> Історія України: Виникнення Запорізької Січі''' |
| | | |
- | Пригадайте: 1. Якими були основні стани українського суспільства? 2. За картою визначте, із якими державами в середині XVI ст. межували українські землі на півдні. 3. Чи можна вважати, що українське південне прикордоння було теренами протистояння християнського й мусульманського світів? Обґрунтуйте свою думку.<br>Виникнення українського козацтва. Кінець XV ст. став часом появи на історичній арені українського козацтва. Перша згадка про українських козаків у писемних джерелах датована 1489 р.<br> <br><u>''Виникнення українського козацтва та перших січей<br>''</u><br>''ОПИС ПРИРОДНИХ БАГАТСТВ ДИКОГО ПОЛЯ МИХАЙЛОМ ЛИТВИНОМ''<br>Диких звірів і зубрів, диких коней і оленів така сила по лісах і полях, що на них полюють тільки задля шкіри, а м'ясо через велику їх кількість викидають, окрім спинної частини; ланей і диких кабанів навіть зовсім не вживають. Дикі кози в такій великій кількості перебігають зимою зі степів до лісів, а влітку назад, що кожний селянин забиває їх до тисячі на рік. По берегах річок у великій кількості зустрічаються оселі бобрів. Птиць така дивовижна сила, що навесні хлопчаки назбирують цілі човни яєць диких качок, гусей, журавлів і лебедів, а пізніше їх виводками наповнюють курники. Вірлят зачиняють до кліток задля їх пір'я, котре чіпляють до стріл. Псів годують м'ясом диких звірів і рибою, бо ж річки переповнені неймовірною кількістю осетрів та іншими великими рибами.<br>
| + | '''''Виникнення Запорізької Січі''''' |
| + | |
| + | Пригадайте: |
| + | |
| + | 1. Якими були основні стани українського [[Інформаційні_ресурси_сучасного_суспільства._Повні_уроки|суспільства]]? 2. За картою визначте, із якими державами в середині XVI ст. межували українські землі на півдні. 3. Чи можна вважати, що українське південне прикордоння було теренами протистояння християнського й мусульманського світів? Обґрунтуйте свою думку.<br>Виникнення українського козацтва. Кінець XV ст. став часом появи на історичній арені українського козацтва. Перша згадка про українських козаків у писемних джерелах датована 1489 р.<br> <br><u>''Виникнення українського козацтва та перших січей<br>''</u><br>''ОПИС ПРИРОДНИХ БАГАТСТВ ДИКОГО ПОЛЯ МИХАЙЛОМ ЛИТВИНОМ''<br>Диких звірів і зубрів, диких коней і оленів така сила по лісах і полях, що на них полюють тільки задля шкіри, а м'ясо через велику їх кількість викидають, окрім спинної частини; ланей і диких кабанів навіть зовсім не вживають. Дикі кози в такій великій кількості перебігають зимою зі степів до лісів, а влітку назад, що кожний селянин забиває їх до тисячі на рік. По берегах річок у великій кількості зустрічаються оселі бобрів. Птиць така дивовижна сила, що навесні хлопчаки назбирують цілі човни яєць диких качок, гусей, журавлів і лебедів, а пізніше їх виводками наповнюють курники. Вірлят зачиняють до кліток задля їх пір'я, котре чіпляють до стріл. Псів годують м'ясом диких звірів і рибою, бо ж річки переповнені неймовірною кількістю осетрів та іншими великими рибами.<br> |
| | | |
| <br> | | <br> |
| | | |
- | 1. Яким є ставлення автора до того, про що він розповідає? Чому ви так вважаєте? 2. Чим Дике Поле приваблювало українців? 3. Яким видам господарювання сприяли природні багатства Дикого Поля?<br> <br>Окою й лівими притоками Десни та Дніпра. Це був великий масив вільних земель, що фактично не належав жодній державі. Природні умови Дикого Поля були надзвичайно сприятливі для господарської діяльності людини.<br> | + | 1. Яким є ставлення автора до того, про що він розповідає? Чому ви так вважаєте? 2. Чим Дике Поле приваблювало українців? 3. Яким видам господарювання сприяли [[61._Поняття_про_природні_комплекси.|природні]] багатства Дикого Поля?<br> <br>Окою й лівими притоками Десни та Дніпра. Це був великий масив вільних земель, що фактично не належав жодній державі. Природні умови Дикого Поля були надзвичайно сприятливі для господарської [[68._Види_господарської_діяльності_людей.|діяльності]] людини.<br> |
| | | |
- | <br>Козацтво - із XV—XVI ст. збірна назва козаків в Україні й порубіжних державах. Слово «козак» тюркського походження, що означає «вільна людина», «страж», «конвоїр», «воїн-найманець», «шукач пригод» тощо. Воно вживалося стосовно вільних людей які населяли південноукраїнські степи. Унаслідок Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст. козацтво стало привілейованим станом.<br> | + | <br>Козацтво - із XV—XVI ст. збірна назва козаків в Україні й порубіжних державах. Слово «козак» тюркського походження, що означає «вільна людина», «страж», «конвоїр», «воїн-найманець», «шукач пригод» тощо. Воно вживалося стосовно вільних людей які населяли південноукраїнські степи. Унаслідок Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст. [[Українське_козацтво_в_першій_чверті_XVII_ст._Повні_уроки|козацтво]] стало привілейованим станом.<br> |
| | | |
| <br>Охочі міщани, бояри й селяни створювали ватаги уходникїв, які вирушали до Дикого Поля займатися степовими промислами (мисливством, рибальством, бджільництвом). Освоєння українським населенням цих територій майже одразу наштовхнулося на схоже явище з боку васалів Кримського ханства та Османської імперії ногайських татар, улуси (кочові стійбища) яких були розташовані в південній частині Дикого Поля. Заняття промислами в необжитих степах вимагало від уходників відваги й певних військових навичок, оскільки досить часто виникали сутички між ними та татарськими ватагами. Тому уходники об'єднувалися в загони, обирали досвідчених ватажків і відповідно озброювалися.<br> | | <br>Охочі міщани, бояри й селяни створювали ватаги уходникїв, які вирушали до Дикого Поля займатися степовими промислами (мисливством, рибальством, бджільництвом). Освоєння українським населенням цих територій майже одразу наштовхнулося на схоже явище з боку васалів Кримського ханства та Османської імперії ногайських татар, улуси (кочові стійбища) яких були розташовані в південній частині Дикого Поля. Заняття промислами в необжитих степах вимагало від уходників відваги й певних військових навичок, оскільки досить часто виникали сутички між ними та татарськими ватагами. Тому уходники об'єднувалися в загони, обирали досвідчених ватажків і відповідно озброювалися.<br> |
| | | |
- | <br>Численні конфлікти між уходниками й татарами загострювали стосунки між ними. У 1475 р. Кримське ханство стало васалом Османської імперії й активізувало свою боротьбу із сусідніми християнськими державами. Першими жертвами татарських погромів стали жителі півдня Київського й Брацлавського воєводств. Нечисленні гарнізони в місцевих замках не могли зупинити нападників. Місцеве населення змушене було самостійно об'єднуватися перед татарською небезпекою.<br> <br> ''УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В XVI СТ.''<br>Із часом тих, хто в уходницьких ватагах вирушав до Дикого оля, здійснював походи в степ проти татар або захищав від них іасні оселі, стали називати козаками. До середини XVI ст. більшість них козакували лише певний час, а потім поверталися до своїх шовних занять. Основними причинами виникнення українського ззацтва стали процеси, пов'язані з освоєнням українцями степів икого Поля, і необхідність організації захисту населення Південної иївщини і Східного Поділля від набігів татар.<br> <br><br> Поява перших козацьких січей. Діяльність Дмитра Вишне-вецького. Від кінця XV ст. татарські набіги на українські шлі стали регулярними. Щоб утриматися в Дикому Полі, козаки-кодники стали будувати дерев'яні укріплення — «городки» й «січі».<br>Переважна більшість козацьких січей була розташована на Дніпровському Низу. Спираючись на них, козаки витіснили звідти татарські кочові стійбища, а потім поступово освоїли Великий Луг і Запорожжя.<br> | + | <br>Численні конфлікти між уходниками й татарами загострювали стосунки між ними. У 1475 р. Кримське ханство стало васалом Османської імперії й активізувало свою боротьбу із сусідніми християнськими державами. Першими жертвами татарських погромів стали жителі півдня Київського й Брацлавського воєводств. Нечисленні гарнізони в місцевих замках не могли зупинити нападників. Місцеве населення змушене було самостійно об'єднуватися перед татарською небезпекою.<br> <br> ''УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В XVI СТ.''<br>Із часом тих, хто в уходницьких ватагах вирушав до Дикого оля, здійснював походи в степ проти татар або захищав від них іасні оселі, стали називати козаками. До середини XVI ст. більшість них козакували лише певний час, а потім поверталися до своїх шовних занять. Основними причинами виникнення українського ззацтва стали процеси, пов'язані з освоєнням українцями степів икого Поля, і необхідність організації захисту населення Південної иївщини і Східного Поділля від набігів татар.<br> <br><br>''' Поява перших козацьких січей. Діяльність Дмитра [[УПЧ_І._Нечуй-Левицький_«Князь_Єремія_Вишневецький»|Вишневецького]]. ''' |
| + | |
| + | Від кінця XV ст. татарські набіги на українські шлі стали регулярними. Щоб утриматися в Дикому Полі, козаки-кодники стали будувати дерев'яні укріплення — «городки» й «січі».<br>Переважна більшість козацьких січей була розташована на Дніпровському Низу. Спираючись на них, козаки витіснили звідти татарські кочові стійбища, а потім поступово освоїли Великий Луг і Запорожжя.<br> |
| | | |
| <br> У середині XVI ст. литовський уряд вирішив використати досвід козаків і розпочати на південному прикордонні будівництво фортець для відсічі татарських нападів. Проте реалізувати цю ідею через брак коштів удалося лише князеві Дмитру Вишневецькому.<br> <br> | | <br> У середині XVI ст. литовський уряд вирішив використати досвід козаків і розпочати на південному прикордонні будівництво фортець для відсічі татарських нападів. Проте реалізувати цю ідею через брак коштів удалося лише князеві Дмитру Вишневецькому.<br> <br> |
| | | |
- | Життя та побут козаків. У XVI ст. в складі населення України поступово збільшувалася кількість козацтва, яке перетворювався з міжстанового прошарку в окремий стан його соціальної груктури. Козакування як побутове явище ставало звичним для<br>тогочасного українського суспільства.<br> | + | Життя та побут козаків. У XVI ст. в складі населення [[Інтервенція_військ_Антанти_на_півдні_України.|України]] поступово збільшувалася кількість козацтва, яке перетворювався з міжстанового прошарку в окремий стан його соціальної груктури. Козакування як побутове явище ставало звичним для тогочасного українського суспільства.<br> |
| | | |
| <br> | | <br> |
Строка 21: |
Строка 27: |
| Спочатку «ходити в козацтво» означало, насамперед, рушати на Дніпровський Низ («на низ») по здобич, тому цих людей називали «низовим козацтвом». Пізніше, коли козацтво стало перш за се протидіяти в українському прикордонні набігам татарів, «козацьким хлібом» стали називати воєнну службу. Звичні до військової прави козаки також наймалися на воєнну службу до іноземних володарів. <br> <br><br>''ПОСТАТЬ В ІСТОРІЇ''<br>Дмитро Вишневецький (1516—1563) — нащадок великого литовського князя Ольґерда, один із перших відомих в історії ватажків українського козацтва. Народився в місті Вишневці на Волині. На початку 50-х pp. XVI ст. він уже був черкаським та канівським старостою й організував відсіч турецьким нападникам. У цей час під керівництвом Д. Вишневецького на острові Мала Хортиця було збудовано замок-«городок», який вважається передтечею Запорозької Січі. Поява козацької фортеці в татарських володіннях стала неприємною несподіванкою для кримського хана.<br> | | Спочатку «ходити в козацтво» означало, насамперед, рушати на Дніпровський Низ («на низ») по здобич, тому цих людей називали «низовим козацтвом». Пізніше, коли козацтво стало перш за се протидіяти в українському прикордонні набігам татарів, «козацьким хлібом» стали називати воєнну службу. Звичні до військової прави козаки також наймалися на воєнну службу до іноземних володарів. <br> <br><br>''ПОСТАТЬ В ІСТОРІЇ''<br>Дмитро Вишневецький (1516—1563) — нащадок великого литовського князя Ольґерда, один із перших відомих в історії ватажків українського козацтва. Народився в місті Вишневці на Волині. На початку 50-х pp. XVI ст. він уже був черкаським та канівським старостою й організував відсіч турецьким нападникам. У цей час під керівництвом Д. Вишневецького на острові Мала Хортиця було збудовано замок-«городок», який вважається передтечею Запорозької Січі. Поява козацької фортеці в татарських володіннях стала неприємною несподіванкою для кримського хана.<br> |
| | | |
- | <br>Закріпившись на Малій Хортиці, біля найважливішої переправи через Дніпро, князь узяв під захист козаків-уходників на Великому Лузі й розпочав здійснювати сміливі рейди проти татарських і турецьких фортець у пониззі Дніпра й Південного Бугу. 29 червня 1556 р. Вишневецький із загоном у 600 кіннотників і командою на 18 чайках узяв приступом Очаків, а восени того ж року — фортецю Іслам-Кермень. Захоплені у ворога гармати князь установив у Хортицькому замку.<br> | + | <br>Закріпившись на Малій Хортиці, біля найважливішої переправи через [[М._Гоголь._Чудовий_Дніпро._М._Познанська._Спасибі_людям,_що_зростили_ліс._Презентація_уроку|Дніпро]], князь узяв під захист козаків-уходників на Великому Лузі й розпочав здійснювати сміливі рейди проти татарських і турецьких фортець у пониззі Дніпра й Південного Бугу. 29 червня 1556 р. Вишневецький із загоном у 600 кіннотників і командою на 18 чайках узяв приступом Очаків, а восени того ж року — фортецю Іслам-Кермень. Захоплені у ворога гармати князь установив у Хортицькому замку.<br> |
| | | |
- | <br>На початку 1557 р. Хортицький замок витримав 24-денну облогу кримського хана. Проте восени цього ж року об'єднані турецько-татарські сили примусили князя залишити острові Мала Хортиця. На початку 1563 р. під час походу до Молдавії Д. Вишневецький потрапив у полон і був відправлений до Стамбула. Героїзм та мученицька смерть князя уславлені в народній думі «Про козака Байду».<br> <br> | + | <br>На початку 1557 р. Хортицький замок витримав 24-денну облогу кримського хана. Проте восени цього ж року об'єднані турецько-татарські сили примусили князя залишити острові Мала Хортиця. На початку 1563 р. під час походу до Молдавії Д. Вишневецький потрапив у полон і був відправлений до [[Образ_рая_в_архитектуре_мечетей._Мечеть_Омейядов_в_Кордове._Купольная_Голубая_мечеть_в_Стамбуле._Площадь_Регистан_в_Самарканде|Стамбула]]. Героїзм та мученицька смерть князя уславлені в народній думі «Про козака Байду».<br> <br> |
| | | |
| Умови життя козаків-уходників, які склалися в степах Дикого Поля, були суворими й простими, вимагали фізичної витривалості, здатності витримувати холод і спеку, нестатки воєнного життя. Мешкали козаки в саморобних куренях, сплетених з очерету і вкритих кінськими шкурами. Одяг простих козаків був із домотканого сукна й полотна. Із нього шили широкі шаровари, сорочки, поверх яких одягалися широкополі кобеняки та киреї, що підперізувалися поясом. Взуттям служили чоботи, а головним убором — шапка.<br> | | Умови життя козаків-уходників, які склалися в степах Дикого Поля, були суворими й простими, вимагали фізичної витривалості, здатності витримувати холод і спеку, нестатки воєнного життя. Мешкали козаки в саморобних куренях, сплетених з очерету і вкритих кінськими шкурами. Одяг простих козаків був із домотканого сукна й полотна. Із нього шили широкі шаровари, сорочки, поверх яких одягалися широкополі кобеняки та киреї, що підперізувалися поясом. Взуттям служили чоботи, а головним убором — шапка.<br> |
| | | |
- | <br>Козацька їжа була невибагливою, але поживною. Вони готували саламаху, тетерю, щербу — варені страви з пшона, житнього борошна й риби, уживали в їжу смажену дичину і в'ялену рибу. Козацьке життя було дуже насиченим, адже все вони робили своїми руками. Заняття різноманітними промислами поєднувалися з воєнною службою, лагодженням зброї і спорядження, приготуванням їжі, запасів для походів. Проте в короткі хвилини дозвілля козаки любили заспівати пісню, послухати гру на кобзі або затанцювати.<br> <br>По завершенні воєнних походів козацькі загони поверталися з Дніпровського Низу на відпочинок додому. Незважаючи на те, що козаки захищали прикордоння від татарських нападів, литовська й польська влада часто не схвалювала їхніх дій. Нападаючи на володіння турецького султана й кримського хана, вони створювали чимало проблем великому князю литовському й польському королю. Тому на старост південних пристепових районів Київського і Брацлавського воєводств покладалися обов'язки контролювати козаків, щоб не допускати їх збору й самостійних походів проти татар.<br><br>І''З ЛИСТА КРИМСЬКОГО ХАНА САПБ-ҐІРЄЯ ДО ПОЛЬСЬКОГО КОРОЛЯ СИҐІЗМУНДА І (ПОЧАТОК 40-Х PP. XVI СТ.)''<br>...Приходять козаки черкаські й канівські, стають на Дніпрі над нашими улусами й чинять шкоду нашим людям. Я багато разів повідомляв вам про цих козаків, щоб їх заспокоїли, але ваша милість не послухали. Якщо бажаєте зберегти з нами приязнь, пришліть до нас тих, хто робив шкоду, інакше не ображайтеся на нас, і ми не хочемо зламати наші братські стосунки й присягу, але на ті замки — Черкаси й Канів — направимо наше військо.<br> | + | <br>Козацька їжа була невибагливою, але поживною. Вони готували саламаху, тетерю, щербу — варені страви з пшона, житнього борошна й риби, уживали в їжу смажену дичину і в'ялену рибу. Козацьке життя було дуже насиченим, адже все вони робили своїми руками. Заняття різноманітними промислами поєднувалися з воєнною службою, лагодженням зброї і спорядження, приготуванням їжі, запасів для походів. Проте в короткі хвилини дозвілля [[Запорозькі_козаки_як_романтичні_герої.|козаки]] любили заспівати пісню, послухати гру на кобзі або затанцювати.<br> <br>По завершенні воєнних походів козацькі загони поверталися з Дніпровського Низу на відпочинок додому. Незважаючи на те, що козаки захищали прикордоння від татарських нападів, литовська й польська влада часто не схвалювала їхніх дій. Нападаючи на володіння турецького султана й кримського хана, вони створювали чимало проблем великому князю литовському й польському королю. Тому на старост південних пристепових районів Київського і Брацлавського воєводств покладалися обов'язки контролювати козаків, щоб не допускати їх збору й самостійних походів проти татар.<br><br>І''З ЛИСТА КРИМСЬКОГО ХАНА САПБ-ҐІРЄЯ ДО ПОЛЬСЬКОГО КОРОЛЯ СИҐІЗМУНДА І (ПОЧАТОК 40-Х PP. XVI СТ.)''<br>...Приходять козаки черкаські й канівські, стають на Дніпрі над нашими улусами й чинять шкоду нашим людям. Я багато разів повідомляв вам про цих козаків, щоб їх заспокоїли, але ваша милість не послухали. Якщо бажаєте зберегти з нами приязнь, пришліть до нас тих, хто робив шкоду, інакше не ображайтеся на нас, і ми не хочемо зламати наші братські стосунки й присягу, але на ті замки — Черкаси й Канів — направимо наше військо.<br> |
| | | |
- | <br>• Як козацькі походи ускладнювали стосунки між польським королем і кримським ханом?<br> | + | <br>• Як козацькі походи ускладнювали стосунки між польським королем і [[Утворення_Кримського_ханства._Перехід_кримських_ханів_у_васальну_залежність_від_Османської_імперії.|кримським]] ханом?<br> |
| | | |
- | <br>''<u>Висновки </u>''<br>Від кінця XV ст. в історичних джерелах з'являються повідомлення про появу козацтва на теренах південноукраїнського степу. В умовах прикордоння формується своєрідний тип козака — людини, характерною рисою якої було поєднання в одній особі воїна і трудівника.<br> | + | <br>'''''Висновки '''''<br>Від кінця XV ст. в історичних джерелах з'являються повідомлення про появу козацтва на теренах південноукраїнського степу. В умовах прикордоння формується своєрідний тип козака — людини, характерною рисою якої було поєднання в одній особі воїна і трудівника.<br> |
| | | |
| <br>Значення діяльності Д. Вишневецького для становлення козацтва полягає в тому, що він, на відміну від інших старост південноукраїнських міст, уперше розгорнув діяльність на Запорожжі.<br> | | <br>Значення діяльності Д. Вишневецького для становлення козацтва полягає в тому, що він, на відміну від інших старост південноукраїнських міст, уперше розгорнув діяльність на Запорожжі.<br> |
| | | |
- | <br>Формування своєрідного життя й побуту козаків сприяло поступовому його перетворенню з міжстанового прошарку на окремий стан українського суспільства, що виник у 70—80-х pp. XVI ст.<br> <br>''<u> Військо Запорозьке. Перші козацькі повстання</u>''<br>Яким роком датується перша писемна згадка про українських козаків? <br> | + | <br>Формування своєрідного життя й побуту козаків сприяло поступовому його перетворенню з міжстанового прошарку на окремий стан українського суспільства, що виник у 70—80-х pp. XVI ст.<br> <br>[[Історія_України|Історія України]] 8 клас. <br> Вислано читачами інтеренет-сайту. |
| | | |
- | Що таке Дике Поле? Що таке Великий Луг? <br>
| + | <br> |
- | | + | |
- | На якому острові заснував свій замок-«городок» Д. Вишневецький?<br>
| + | |
- | | + | |
- | <br>Якими були передумови й причини виникнення українського козацтва? <br>
| + | |
- | | + | |
- | Які факти підтверджують, що в першій половині XVI ст. українське козацтво було міжстановим соціальним прошарком? Розкажіть про появу перших козацьких січей. Схарактеризуйте діяльність Д. Вишневецького. <br>
| + | |
- | | + | |
- | Якими були особливості життя й побуту козаків?<br>
| + | |
- | | + | |
- | <br>Відомий український історик І. Крип'якевич писав про українське козацтво, що «у степах виробився оригінальний тип господарки, а в його обороні нова воєнна організація; знов під впливом сеї господарки і у війні зі степовими ордами постала нова козацька суспільність, зі своїм окремим побутом і окремим світоглядом». Чи поділяєте ви наведену думку? Наведіть факти, які її підтверджують або спростовують.<br>
| + | |
- | | + | |
- | <br>Історики дотримуються різних точок зору на проблеми походження українського козацтва і виникнення Запорозької Січі. Познайомтесь із ними за додатковою літературою і подготуйте повідомлення.<br>
| + | |
- | Історія України 8 клас. Гісем О. В., Мартинюк О.О.<br> Вислано читачами інтеренет-сайту.
| + | |
- | | + | |
- | <sub> скачати, Урок Історія України Школа, 8 Клас,матеріали, книги, підручники,Виникнення Запорізької Січі </sub>
| + | |
- | Зміст уроку
| + | |
- | | + | |
- | конспект уроку і опорний каркас
| + | |
- | презентація уроку
| + | |
- | акселеративні методи та інтерактивні технології
| + | |
- | закриті вправи (тільки для використання вчителями)
| + | |
- | оцінювання
| + | |
- | | + | |
- | Практика
| + | |
- | | + | |
- | задачі та вправи,самоперевірка
| + | |
- | практикуми, лабораторні, кейси
| + | |
- | рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
| + | |
- | домашнє завдання
| + | |
- | | + | |
- | Ілюстрації
| + | |
- | | + | |
- | ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
| + | |
- | реферати
| + | |
- | фішки для допитливих
| + | |
- | шпаргалки
| + | |
- | гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
| + | |
- | | + | |
- | Доповнення
| + | |
- | | + | |
- | зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
| + | |
- | підручники основні і допоміжні
| + | |
- | тематичні свята, девізи
| + | |
- | статті
| + | |
- | національні особливості
| + | |
- | словник термінів
| + | |
- | інше
| + | |
- | | + | |
- | Тільки для вчителів
| + | |
- | | + | |
- | ідеальні уроки
| + | |
- | календарний план на рік
| + | |
- | методичні рекомендації
| + | |
- | програми
| + | |
- | обговорення
| + | |
| | | |
| + | <sub>Cкачати, [[Історія України 8 клас|урок Історія ]]України, Школа, 8 Клас, матеріали, [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|книги, підручники]], виникнення Запорізької Січі </sub> |
| | | |
| + | <sub></sub> |
| | | |
| + | <br> |
| | | |
| + | '''<u>Зміст уроку</u>''' |
| + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F:%D0%92%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%A1%D1%96%D1%87%D1%96._%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D1%82_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83_%D1%96_%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0%D1%81 конспект уроку і опорний каркас] |
| + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] презентація уроку |
| + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології |
| + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) |
| + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання |
| + | |
| + | '''<u>Практика</u>''' |
| + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка |
| + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси |
| + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський |
| + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання |
| + | |
| + | '''<u>Ілюстрації</u>''' |
| + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа |
| + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати |
| + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих |
| + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки |
| + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати |
| + | |
| + | '''<u>Доповнення</u>''' |
| + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ) |
| + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні |
| + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи |
| + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті |
| + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості |
| + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів |
| + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше |
| + | |
| + | '''<u>Тільки для вчителів</u>''' |
| + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] |
| + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік |
| + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації |
| + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми |
| + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення] |
| | | |
| <br> | | <br> |
- |
| |
- | <br>
| |
- |
| |
- |
| |
| | | |
| Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. | | Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. |
Текущая версия на 11:03, 26 июля 2012
Гіпермаркет Знань>>Історія України>>Історія України 8 клас>> Історія України: Виникнення Запорізької Січі
Виникнення Запорізької Січі
Пригадайте:
1. Якими були основні стани українського суспільства? 2. За картою визначте, із якими державами в середині XVI ст. межували українські землі на півдні. 3. Чи можна вважати, що українське південне прикордоння було теренами протистояння християнського й мусульманського світів? Обґрунтуйте свою думку. Виникнення українського козацтва. Кінець XV ст. став часом появи на історичній арені українського козацтва. Перша згадка про українських козаків у писемних джерелах датована 1489 р. Виникнення українського козацтва та перших січей
ОПИС ПРИРОДНИХ БАГАТСТВ ДИКОГО ПОЛЯ МИХАЙЛОМ ЛИТВИНОМ Диких звірів і зубрів, диких коней і оленів така сила по лісах і полях, що на них полюють тільки задля шкіри, а м'ясо через велику їх кількість викидають, окрім спинної частини; ланей і диких кабанів навіть зовсім не вживають. Дикі кози в такій великій кількості перебігають зимою зі степів до лісів, а влітку назад, що кожний селянин забиває їх до тисячі на рік. По берегах річок у великій кількості зустрічаються оселі бобрів. Птиць така дивовижна сила, що навесні хлопчаки назбирують цілі човни яєць диких качок, гусей, журавлів і лебедів, а пізніше їх виводками наповнюють курники. Вірлят зачиняють до кліток задля їх пір'я, котре чіпляють до стріл. Псів годують м'ясом диких звірів і рибою, бо ж річки переповнені неймовірною кількістю осетрів та іншими великими рибами.
1. Яким є ставлення автора до того, про що він розповідає? Чому ви так вважаєте? 2. Чим Дике Поле приваблювало українців? 3. Яким видам господарювання сприяли природні багатства Дикого Поля? Окою й лівими притоками Десни та Дніпра. Це був великий масив вільних земель, що фактично не належав жодній державі. Природні умови Дикого Поля були надзвичайно сприятливі для господарської діяльності людини.
Козацтво - із XV—XVI ст. збірна назва козаків в Україні й порубіжних державах. Слово «козак» тюркського походження, що означає «вільна людина», «страж», «конвоїр», «воїн-найманець», «шукач пригод» тощо. Воно вживалося стосовно вільних людей які населяли південноукраїнські степи. Унаслідок Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст. козацтво стало привілейованим станом.
Охочі міщани, бояри й селяни створювали ватаги уходникїв, які вирушали до Дикого Поля займатися степовими промислами (мисливством, рибальством, бджільництвом). Освоєння українським населенням цих територій майже одразу наштовхнулося на схоже явище з боку васалів Кримського ханства та Османської імперії ногайських татар, улуси (кочові стійбища) яких були розташовані в південній частині Дикого Поля. Заняття промислами в необжитих степах вимагало від уходників відваги й певних військових навичок, оскільки досить часто виникали сутички між ними та татарськими ватагами. Тому уходники об'єднувалися в загони, обирали досвідчених ватажків і відповідно озброювалися.
Численні конфлікти між уходниками й татарами загострювали стосунки між ними. У 1475 р. Кримське ханство стало васалом Османської імперії й активізувало свою боротьбу із сусідніми християнськими державами. Першими жертвами татарських погромів стали жителі півдня Київського й Брацлавського воєводств. Нечисленні гарнізони в місцевих замках не могли зупинити нападників. Місцеве населення змушене було самостійно об'єднуватися перед татарською небезпекою. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В XVI СТ. Із часом тих, хто в уходницьких ватагах вирушав до Дикого оля, здійснював походи в степ проти татар або захищав від них іасні оселі, стали називати козаками. До середини XVI ст. більшість них козакували лише певний час, а потім поверталися до своїх шовних занять. Основними причинами виникнення українського ззацтва стали процеси, пов'язані з освоєнням українцями степів икого Поля, і необхідність організації захисту населення Південної иївщини і Східного Поділля від набігів татар.
Поява перших козацьких січей. Діяльність Дмитра Вишневецького.
Від кінця XV ст. татарські набіги на українські шлі стали регулярними. Щоб утриматися в Дикому Полі, козаки-кодники стали будувати дерев'яні укріплення — «городки» й «січі». Переважна більшість козацьких січей була розташована на Дніпровському Низу. Спираючись на них, козаки витіснили звідти татарські кочові стійбища, а потім поступово освоїли Великий Луг і Запорожжя.
У середині XVI ст. литовський уряд вирішив використати досвід козаків і розпочати на південному прикордонні будівництво фортець для відсічі татарських нападів. Проте реалізувати цю ідею через брак коштів удалося лише князеві Дмитру Вишневецькому.
Життя та побут козаків. У XVI ст. в складі населення України поступово збільшувалася кількість козацтва, яке перетворювався з міжстанового прошарку в окремий стан його соціальної груктури. Козакування як побутове явище ставало звичним для тогочасного українського суспільства.
Спочатку «ходити в козацтво» означало, насамперед, рушати на Дніпровський Низ («на низ») по здобич, тому цих людей називали «низовим козацтвом». Пізніше, коли козацтво стало перш за се протидіяти в українському прикордонні набігам татарів, «козацьким хлібом» стали називати воєнну службу. Звичні до військової прави козаки також наймалися на воєнну службу до іноземних володарів.
ПОСТАТЬ В ІСТОРІЇ Дмитро Вишневецький (1516—1563) — нащадок великого литовського князя Ольґерда, один із перших відомих в історії ватажків українського козацтва. Народився в місті Вишневці на Волині. На початку 50-х pp. XVI ст. він уже був черкаським та канівським старостою й організував відсіч турецьким нападникам. У цей час під керівництвом Д. Вишневецького на острові Мала Хортиця було збудовано замок-«городок», який вважається передтечею Запорозької Січі. Поява козацької фортеці в татарських володіннях стала неприємною несподіванкою для кримського хана.
Закріпившись на Малій Хортиці, біля найважливішої переправи через Дніпро, князь узяв під захист козаків-уходників на Великому Лузі й розпочав здійснювати сміливі рейди проти татарських і турецьких фортець у пониззі Дніпра й Південного Бугу. 29 червня 1556 р. Вишневецький із загоном у 600 кіннотників і командою на 18 чайках узяв приступом Очаків, а восени того ж року — фортецю Іслам-Кермень. Захоплені у ворога гармати князь установив у Хортицькому замку.
На початку 1557 р. Хортицький замок витримав 24-денну облогу кримського хана. Проте восени цього ж року об'єднані турецько-татарські сили примусили князя залишити острові Мала Хортиця. На початку 1563 р. під час походу до Молдавії Д. Вишневецький потрапив у полон і був відправлений до Стамбула. Героїзм та мученицька смерть князя уславлені в народній думі «Про козака Байду».
Умови життя козаків-уходників, які склалися в степах Дикого Поля, були суворими й простими, вимагали фізичної витривалості, здатності витримувати холод і спеку, нестатки воєнного життя. Мешкали козаки в саморобних куренях, сплетених з очерету і вкритих кінськими шкурами. Одяг простих козаків був із домотканого сукна й полотна. Із нього шили широкі шаровари, сорочки, поверх яких одягалися широкополі кобеняки та киреї, що підперізувалися поясом. Взуттям служили чоботи, а головним убором — шапка.
Козацька їжа була невибагливою, але поживною. Вони готували саламаху, тетерю, щербу — варені страви з пшона, житнього борошна й риби, уживали в їжу смажену дичину і в'ялену рибу. Козацьке життя було дуже насиченим, адже все вони робили своїми руками. Заняття різноманітними промислами поєднувалися з воєнною службою, лагодженням зброї і спорядження, приготуванням їжі, запасів для походів. Проте в короткі хвилини дозвілля козаки любили заспівати пісню, послухати гру на кобзі або затанцювати. По завершенні воєнних походів козацькі загони поверталися з Дніпровського Низу на відпочинок додому. Незважаючи на те, що козаки захищали прикордоння від татарських нападів, литовська й польська влада часто не схвалювала їхніх дій. Нападаючи на володіння турецького султана й кримського хана, вони створювали чимало проблем великому князю литовському й польському королю. Тому на старост південних пристепових районів Київського і Брацлавського воєводств покладалися обов'язки контролювати козаків, щоб не допускати їх збору й самостійних походів проти татар.
ІЗ ЛИСТА КРИМСЬКОГО ХАНА САПБ-ҐІРЄЯ ДО ПОЛЬСЬКОГО КОРОЛЯ СИҐІЗМУНДА І (ПОЧАТОК 40-Х PP. XVI СТ.) ...Приходять козаки черкаські й канівські, стають на Дніпрі над нашими улусами й чинять шкоду нашим людям. Я багато разів повідомляв вам про цих козаків, щоб їх заспокоїли, але ваша милість не послухали. Якщо бажаєте зберегти з нами приязнь, пришліть до нас тих, хто робив шкоду, інакше не ображайтеся на нас, і ми не хочемо зламати наші братські стосунки й присягу, але на ті замки — Черкаси й Канів — направимо наше військо.
• Як козацькі походи ускладнювали стосунки між польським королем і кримським ханом?
Висновки Від кінця XV ст. в історичних джерелах з'являються повідомлення про появу козацтва на теренах південноукраїнського степу. В умовах прикордоння формується своєрідний тип козака — людини, характерною рисою якої було поєднання в одній особі воїна і трудівника.
Значення діяльності Д. Вишневецького для становлення козацтва полягає в тому, що він, на відміну від інших старост південноукраїнських міст, уперше розгорнув діяльність на Запорожжі.
Формування своєрідного життя й побуту козаків сприяло поступовому його перетворенню з міжстанового прошарку на окремий стан українського суспільства, що виник у 70—80-х pp. XVI ст. Історія України 8 клас. Вислано читачами інтеренет-сайту.
Cкачати, урок Історія України, Школа, 8 Клас, матеріали, книги, підручники, виникнення Запорізької Січі
Зміст уроку
конспект уроку і опорний каркас
презентація уроку
акселеративні методи та інтерактивні технології
закриті вправи (тільки для використання вчителями)
оцінювання
Практика
задачі та вправи,самоперевірка
практикуми, лабораторні, кейси
рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
домашнє завдання
Ілюстрації
ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
реферати
фішки для допитливих
шпаргалки
гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
Доповнення
зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
підручники основні і допоміжні
тематичні свята, девізи
статті
національні особливості
словник термінів
інше
Тільки для вчителів
ідеальні уроки
календарний план на рік
методичні рекомендації
програми
обговорення
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
|