|
|
(6 промежуточных версий не показаны.) | Строка 1: |
Строка 1: |
- | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Історія України|Історія України]]>>[[Історія України 5 клас|Історія України 5 клас]]>> Історія України: Люблінська унія''' | + | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Історія України|Історія України]]>>[[Історія України 5 клас|Історія України 5 клас]]>> Історія України: Люблінська унія''' <br> |
- | <br> | + | |
| | | |
- | <metakeywords>Історія України, клас, урок, на тему, 5 клас, Люблінська унія.</metakeywords>ЛЮБЛІНСЬКА УНІЯ<br>
| + | <br> |
| | | |
- | <br> | + | <metakeywords>Історія України, клас, урок, на тему, 5 клас, Люблінська унія.</metakeywords>ЛЮБЛІНСЬКА УНІЯ<br> |
| | | |
- | Роком, що визначив подальшу долю України, став 1569. Тоді в польському місті Любліні було укладено угоду про об'єднання (унію) Польської та Литовсько-Руської держав в одну - Річ Посполиту. Відтоді українські землі опинилися під владою Польщі.<br>Спочатку така зміна мало позначилася на українському житті. Проте з часом відмінності у вірі та мові, звичаях і традиціях, притаманні полякам й українцям, ставали дедалі відчутнішими.
| + | <br> |
| | | |
- | Обидва народи вірили в Ісуса Христа, проте українці сповідували православ'я, а поляки - католицизм. Католицька церква була чужою для українців: мовою її відправ служила незрозуміла українцям латина. Тим часом поляки прагнули поширити вплив<br>своєї церкви на приєднані українські землі. Для цього католицьке духівництво за підтримки деяких православних священиків вирішило об'єднати церкви. Року 1596 в місті Бересті відбулося об'єднання (унія) католицької та православної церков. Утворилася ще одна церква - греко-католицька, яку називали також уніатською. Греко-католицька церква зберігала традиційні православні обряди, але підпорядковувалася Папі Римському.
| + | Роком, що визначив подальшу долю України, став ''1569''. Тоді в польському місті Любліні було укладено угоду про об'єднання (унію) Польської та Литовсько-Руської держав в одну - Річ Посполиту. Відтоді українські землі опинилися під владою [[Українські_землі_у_складі_Польщі,_їх_правовий_статус.|Польщі]]. |
| | | |
- | Чи знаєте ви, що колись давно життя людини визначалося її походженням? За литовських часів серед українців були князі, бояри-лицарі, священики, ремісники, селяни. Відтак кожен робив свою справу: одні плекали хліб, інші майстрували, комусь належало навчати, а комусь - захищати мирну працю інших. Нелегкий обов'язок воїнів з діда-прадіда виконували на нашій землі князі й бояри, тобто люди, що становили українську родову знать, або шляхту. Життя української шляхти корилося неписаним законам, що складалися впродовж віків. Шляхтич визнавався безумовно вищим за мешканця міста чи селянина самим фактом свого народження. Кара за поранення або вбивство людини шляхетського походження була суворішою, ніж за подібний вчинок стосовно простої людини. Привілеї й та влада, яку мав шляхтич, залежали від знатності його роду. Тому шляхетські родини ретельно берегли пам'ять про своє походження.<br>
| + | Спочатку така зміна мало позначилася на українському житті. Проте з часом відмінності у вірі та мові, звичаях і традиціях, притаманні полякам й українцям, ставали дедалі відчутнішими. |
| | | |
- | >рія<br>Життя українських земель упродовж 16 ст. було пов'язане з князівським родом Острозьких, бо саме ця старовинна шляхетська родина володіла їх більшою частиною. Особливої слави зажили князі Костянтин Іванович Острозький та його син Василь, який після смерті батька прибрав ім'я Костянтин.
| + | Обидва народи вірили в Ісуса Христа, проте українці сповідували ''православ'я'', а поляки - ''католицизм''. Католицька церква була чужою для українців: мовою її відправ служила незрозуміла українцям латина. Тим часом поляки прагнули поширити вплив своєї церкви на приєднані українські землі. Для цього католицьке духівництво за підтримки деяких православних священиків вирішило об'єднати церкви. Року ''1596'' в місті Бересті відбулося об'єднання (унія) католицької та православної церков. Утворилася ще одна церква - ''греко-католицька'', яку називали також уніатською. Греко-католицька церква зберігала традиційні православні [[2._Календарно-обрядові_пісні._Роль_і_місце_пісні_в_житті_українців._Головні_календарні_обряди._Народна_обрядова_пісня,_її_різновиди|обряди]], але підпорядковувалася Папі Римському. |
| | | |
- | Василь-Костянтин Острозький (1526-1608) уславивсякультурно-освітньою діяльністю. Він підтримував православну церкву, опікувався книгодрукуванням та освітою. У своєму маєтку згуртував найосвіченіших українців. Знаходили прихисток у князівському замку й освічені вигнанці з інших країв. Так Острог перетворився на провідний осередок духовного життя тогочасної України.<br><br>лом, служило надійним захистом для родинного гнізда князів Острозьких. Безпечно почувалися за мурами замку й численні книжники - вчені-любомудри, друкарі, поети, які приходили звідусіль на гостинне запрошення господаря. І саме туди, за Острозьку браму, до волинського осередку наук, прямував із далекої чужини грек Никифор.
| + | [[Image:9-3.jpg|грамота]] |
| | | |
- | - Сьогодні, Федоре, відпочинемо, - підбадьорив він свого колегу та учня. - Немає в цім краї володаря щирішого за старого князя Острозького.
| + | <u>Попрацюйте з історичною картою</u><br>1. Які українські землі перебували у складі Великого князівства Литовського?<br>2. У складі яких держав на початку 15 ст. перебували Закарпаття, Буковина, Галичина, Західне Поділля?<br>3. Які українські землі перейшли до Польського [[Англосаксонські_королівства_і_нормандське_завоювання_Англії._Держава_Плантагенетів._Ілюстрації|королівства]] за Люблінською унією 1569 р.? |
| | | |
- | А може, даремно ми відмовилися від пропозиції польського канцлера викладати в Замойській академії? - спитав учителя Федір. - Як на мене, слово канцлера важить більше, ніж обіцянки руського князя.
| + | [[Image:9-4.jpg|українські землі під владою польщі, литви]] |
| | | |
- | Що нам канцлер Речі Посполитої, коли йдемо до людини, багатство якої вдвічі перевищує прибутки всієї Польщі, - заперечив Никифор. - Незабаром, Федоре, ти побачиш не просто князя, а некоронованого короля руського. Проте запрошення в Острог не тільки вигідне, а й почесне. Адже йдемо до палкого прихильника православної віри, який не зрікся своїх переконань навіть задля польської корони.
| + | <u>Допитливим</u> |
| | | |
- | Невдовзі колишній викладач грецьких наук одного з європейських університетів та його учень прибули до Острога. Почесних гостей провели до палацу, де їх зустрів князь Костянтин.
| + | Чи знаєте ви, що колись давно життя людини визначалося її походженням? За литовських часів серед українців були князі, бояри-лицарі, священики, ремісники, селяни. Відтак кожен робив свою справу: одні плекали хліб, інші майстрували, комусь належало навчати, а комусь - захищати мирну працю інших. Нелегкий обов'язок воїнів з діда-прадіда виконували на нашій землі князі й бояри, тобто люди, що становили українську родову знать, або шляхту. Життя української шляхти корилося неписаним законам, що складалися впродовж віків. |
| | | |
- | Вітальна промова господаря замку була пристрасною та доброзичливою. Князь оповідав про давню велич Київської Русі, яку можуть відродити освіта й ревне служіння батьківській вірі.
| + | [[Image:9-25.jpg|князь острозький]] |
| | | |
- | Чи не є занапащений Київ болісним докором нам, українським князям, які за незначні привілеї зреклися пам'яті й віри?! Чи не ми винні, що вже повновладно господарюють на наших землях чужинці-зайди?! - стурбовано завершив Костянтин.
| + | <br> |
| | | |
- | Радо пристаємо, князю, до твоєї вельми шляхетної справи, - мовив гість. - Нехай із Острога по всій вашій землі розіллються повноводі ріки мудрості.
| + | ''<u>Жива історія</u> '' |
| | | |
- | Почали ми, Никифоре, з підготовки до друку Святого Письма. Зібралися в Острозі вчені мужі, щоб здійснити цей величний задум. Тривалою та копіткою була праця. Одначе й славний кінець маємо. Ось де, поглянь, - князь обережно розгорнув велику книгу, - перша повна церковнослов'янська друкована Біблія - не як річ земна, але як дарунок небесний.
| + | ''Життя [[Вплив_міжнародних_відносин_на_розвиток_українських_земель_в_першій_третині_ХІХ_ст.|українських]] земель упродовж 16 ст. було пов'язане з князівським родом Острозьких, бо саме ця старовинна шляхетська родина володіла їх більшою частиною. Особливої слави зажили князі Костянтин Іванович Острозький та його син Василь, який після смерті батька прибрав ім'я Костянтин.'' |
| | | |
- | Гарна робота, - погодився грек. - Де ж знайшли такого вправного друкаря?
| + | ''[[Image:9-26.jpg]]'' |
| | | |
- | Дав притулок утікачеві з Московського царства Іванові Федоровичу. З ним і видрукували спочатку «Буквар», повторивши львівське видання, а трохи згодом - ось цю Біблію.
| + | ''Василь-Костянтин Острозький (1526-1608) уславивсякультурно-освітньою діяльністю. Він підтримував православну церкву, опікувався книгодрукуванням та освітою. У своєму маєтку згуртував найосвіченіших українців. Знаходили прихисток у князівському замку й освічені вигнанці з інших країв. Так Острог перетворився на провідний осередок духовного життя тогочасної України.'' |
| | | |
- | Про що ж тепер клопочешся, князю? -запитав Никифор.
| + | <u>Прочитайте оповідання, дайте відповідь на запитання</u> |
| | | |
- | - Тішить мене, що, переклавши Біблію, не розійшлися від мене книжники, а, навпаки, заповзялися тут, в Острозі, кожен до своєї справи: навчають дітей Божого слова, мов, музики, пишуть вірші та вчені трактати. Тож маю в Острозі не тільки друкарню, а й академію. Проте мрію, друже, щоб не поступалася Острозька академія європейським університетам. Волію, щоб викладалися тут граматика, риторика, діалектика, арифметика, геометрія, музика й астрономія, та так, аби ніхто нам не закидав із пихою та гонором, що зі слов'янських мов, бачте, жодна не може бути вченою. От і запросив тебе, знаного професора, на допомогу в цій справі.
| + | ''Чому в середині 16 ст. освічені українці докладали зусиль для розвитку власної освіти?'' |
| | | |
- | Довго ще радилися князь і гість, як подолати наступ латиномовної церкви й науки, за високу вченість якої українцям доводиться платити надто дорого - мусять зрікатися власної мови й роду свого. Багато сперечалися, та в одному були несхитні: Острозька академія й надалі лишатиметься оборонницею батьківської віри та споконвічних традицій.
| + | ОСТРОЗЬКА АКАДЕМІЯ |
| | | |
- | <u>Допитливим</u>
| + | Мурована вежа Острозького замку впадала в очі здалеку. Кам'яне громаддя, оточене глибоким ровом і крутосхилим валом, служило надійним захистом для родинного гнізда князів Острозьких. Безпечно почувалися за мурами замку й численні книжники - вчені-любомудри, друкарі, поети, які приходили звідусіль на гостинне запрошення господаря. І саме туди, за Острозьку браму, до волинського осередку наук, прямував із далекої чужини грек Никифор. |
| | | |
- | Чи знаєте ви, що перші українські друкарні з'явилися наприкінці 15 ст. у Кракові, тодішній столиці Польського королівства, до складу якого входила частина українських земель? їхнім власником був Швайпольт Фіоль. Року 1491 Фіоль видрукував кілька книжок для православних українців. Оформлені вони були так, як західноукраїнські рукописні книги, у післямовах вжито тогочасну українську літературну мову.
| + | [[Image:9-6.jpg|герб]] |
| | | |
- | Із появою книгодрукування пов'язаний розвиток мистецтва гравюри, адже саме в техніці гравірування було виконано ілюстрації до друкованих книжок. Слово «гравюра» походить від французького слова ґравюр, що означає різьблення, а точніше відбиток на папері з дошки, на якій було вирізано (вигравіювано) малюнок.
| + | - Сьогодні, Федоре, відпочинемо, - підбадьорив він свого колегу та учня. - Немає в цім краї володаря щирішого за старого князя Острозького. |
| | | |
- | У 70-х роках 16 ст. постала друкарня у Львові. Заклав її Іван Федорович. 14 лютого 1574 р. у львівській друкарні Федорбвича побачила світ церковна книга «Апостол». Того ж року вийшов «Буквар» - перший на нашій землі друкований підручник. Незабаром Іван Федорович переїхав на запрошення князя Острозького до Острога, де 1581 р. видрукував (коштом князя) славнозвісну Біблію. Дотепер ученим відомо п'ять книжок, видрукуваних Федоровичем в Острозі.<br><br><u>Перевірте, про що дізналися й чого навчилися</u><br>1. Розкажіть про зміни в Україні після Люблінської унії. <br>2. Що ви дізналися про духовне життя українців за тих часів? <br>3. Чим пояснити особливе значення Острога в історії України 16 ст.? <br>
| + | - А може, даремно ми відмовилися від пропозиції польського канцлера викладати в Замойській [[Просвітницький_вплив_на_філософську_думку_українського,_російського_та_інших_народів_Києво-_Могилянської_Академії|академії]]? - спитав учителя Федір. |
| | | |
- | '''<br>'''''В. Власов, О. Данилевська, Вступ до історії України, 5 клас<br>Вислано читачами з інтернет-сайтів ''<br>
| + | - Як на мене, слово канцлера важить більше, ніж обіцянки руського князя. |
| | | |
- | <sub>Планування уроків з історії України, відповіді на тести, завдання та відповіді по класам, домашнє завдання та робота з історії України для 5 класу</sub> | + | - Що нам канцлер Речі Посполитої, коли йдемо до людини, багатство якої вдвічі перевищує прибутки всієї Польщі, - заперечив Никифор. - Незабаром, Федоре, ти побачиш не просто князя, а некоронованого короля руського. Проте запрошення в Острог не тільки вигідне, а й почесне. Адже йдемо до палкого прихильника православної віри, який не зрікся своїх переконань навіть задля польської корони. |
| + | |
| + | Невдовзі колишній викладач грецьких наук одного з європейських університетів та його учень прибули до Острога. Почесних гостей провели до палацу, де їх зустрів князь Костянтин. |
| + | |
| + | [[Image:9-7.jpg|острозький замок]] |
| + | |
| + | Вітальна промова господаря замку була пристрасною та доброзичливою. Князь оповідав про давню велич Київської Русі, яку можуть відродити освіта й ревне служіння батьківській вірі. |
| + | |
| + | - Чи не є занапащений Київ болісним докором нам, українським князям, які за незначні привілеї зреклися пам'яті й віри?! Чи не ми винні, що вже повновладно господарюють на наших землях чужинці-зайди?! - стурбовано завершив Костянтин. |
| + | |
| + | - Радо пристаємо, князю, до твоєї вельми шляхетної справи, - мовив гість. - Нехай із Острога по всій вашій землі розіллються повноводі ріки мудрості. |
| + | |
| + | - Почали ми, Никифоре, з підготовки до друку Святого [[Аудіо_до_теми_Семестрове_оцінювання_з_письма|Письма]]. Зібралися в Острозі вчені мужі, щоб здійснити цей величний задум. Тривалою та копіткою була праця. Одначе й славний кінець маємо. Ось де, поглянь, - князь обережно розгорнув велику книгу, - перша повна церковнослов'янська друкована Біблія - не як річ земна, але як дарунок небесний. |
| + | |
| + | - Гарна робота, - погодився грек. - Де ж знайшли такого вправного друкаря? |
| + | |
| + | - Дав притулок утікачеві з Московського царства Іванові Федоровичу. З ним і видрукували спочатку «Буквар», повторивши львівське видання, а трохи згодом - ось цю Біблію. |
| + | |
| + | - Про що ж тепер клопочешся, князю? -запитав Никифор. |
| + | |
| + | - Тішить мене, що, переклавши Біблію, не розійшлися від мене книжники, а, навпаки, заповзялися тут, в Острозі, кожен до своєї справи: навчають дітей Божого слова, мов, музики, пишуть вірші та вчені трактати. Тож маю в Острозі не тільки друкарню, а й академію. Проте мрію, друже, щоб не поступалася Острозька академія європейським університетам. Волію, щоб викладалися тут граматика, риторика, діалектика, арифметика, геометрія, музика й [[Астрономія|астрономія]], та так, аби ніхто нам не закидав із пихою та гонором, що зі слов'янських мов, бачте, жодна не може бути вченою. От і запросив тебе, знаного професора, на допомогу в цій справі. |
| + | |
| + | [[Image:9-8.jpg|острозька біблія]] |
| + | |
| + | Довго ще радилися князь і гість, як подолати наступ латиномовної церкви й науки, за високу вченість якої українцям доводиться платити надто дорого - мусять зрікатися власної мови й роду свого. Багато сперечалися, та в одному були несхитні: Острозька академія й надалі лишатиметься оборонницею батьківської віри та споконвічних традицій. |
| + | |
| + | ''Розкажіть про князя Василя-Костянтина Острозького за планом: а) некоронований король руський; б) палкий прихильник православної віри; в) засновник Острозької академії. Які факти свідчать, що Острог у 16 ст. був не тільки центром освіти, а й осередком [[З_історії_книгодрукування.Повні_уроки|книгодрукування]]?'' |
| + | |
| + | <u>Попрацюйте з датами та подіями</u> |
| + | |
| + | Обчисліть, скільки минуло часу від створення першої датованої рукописної книги Русі Остромирового Євангелія до виходу друком у львівській друкарні Івана Федоровича «Апостола». |
| + | |
| + | <u>Допитливим</u> |
| + | |
| + | Чи знаєте ви, що перші українські друкарні з'явилися наприкінці 15 ст. у Кракові, тодішній столиці Польського королівства, до складу якого входила частина українських земель? їхнім власником був Швайпольт Фіоль. Року 1491 Фіоль видрукував кілька книжок для православних українців. Оформлені вони були так, як західноукраїнські рукописні книги, у післямовах вжито тогочасну українську літературну мову. |
| + | |
| + | Із появою книгодрукування пов'язаний розвиток мистецтва гравюри, адже саме в техніці гравірування було виконано ілюстрації до друкованих книжок. Слово «гравюра» походить від французького слова ґравюр, що означає різьблення, а точніше відбиток на папері з дошки, на якій було вирізано (вигравіювано) малюнок. |
| + | |
| + | [[Image:9-9.jpg|апостол]] |
| + | |
| + | У 70-х роках 16 ст. постала друкарня у Львові. Заклав її Іван Федорович. 14 лютого 1574 р. у львівській друкарні Федорбвича побачила світ церковна книга «Апостол». Того ж року вийшов «Буквар» - перший на нашій землі друкований підручник. Незабаром Іван Федорович переїхав на запрошення князя Острозького до Острога, де 1581 р. видрукував (коштом князя) славнозвісну Біблію. Дотепер ученим відомо п'ять книжок, видрукуваних Федоровичем в Острозі.<br><br><u>Перевірте, про що дізналися й чого навчилися</u><br>1. Розкажіть про зміни в Україні після Люблінської унії. <br>2. Що ви дізналися про духовне життя українців за тих часів? <br>3. Чим пояснити особливе значення Острога в історії України 16 ст.? <br> |
| + | |
| + | '''<br>'''''В. Власов, О. Данилевська, Вступ до і[[Історія_України_11_клас|сторії України]], 5 клас<br>Вислано читачами з інтернет-сайтів ''<br> |
| + | |
| + | <br> |
| + | |
| + | <sub>Планування уроків [[Історія України|з історії України]], відповіді на [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|тести]], завдання та відповіді по класам, домашнє завдання та робота [[Історія України 5 клас|з історії України для 5 класу]]</sub> |
| | | |
| <br> | | <br> |
| | | |
| '''<u>Зміст уроку</u>''' | | '''<u>Зміст уроку</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку і опорний каркас | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] презентація уроку |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] акселеративні методи та інтерактивні технології | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] оцінювання | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання |
| | | |
| '''<u>Практика</u>''' | | '''<u>Практика</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи,самоперевірка | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] практикуми, лабораторні, кейси | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання |
| | | |
| '''<u>Ілюстрації</u>''' | | '''<u>Ілюстрації</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] фішки для допитливих | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалки | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати |
| | | |
| '''<u>Доповнення</u>''' | | '''<u>Доповнення</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ) | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ) |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні і допоміжні | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята, девізи | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] національні особливості | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інше | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше |
| | | |
| '''<u>Тільки для вчителів</u>''' | | '''<u>Тільки для вчителів</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] програми | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення] | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення] |
| | | |
- | <br> | + | <br> |
| | | |
| Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. | | Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. |
| | | |
| Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум]. | | Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум]. |
Текущая версия на 16:02, 24 июля 2012
Гіпермаркет Знань>>Історія України>>Історія України 5 клас>> Історія України: Люблінська унія
ЛЮБЛІНСЬКА УНІЯ
Роком, що визначив подальшу долю України, став 1569. Тоді в польському місті Любліні було укладено угоду про об'єднання (унію) Польської та Литовсько-Руської держав в одну - Річ Посполиту. Відтоді українські землі опинилися під владою Польщі.
Спочатку така зміна мало позначилася на українському житті. Проте з часом відмінності у вірі та мові, звичаях і традиціях, притаманні полякам й українцям, ставали дедалі відчутнішими.
Обидва народи вірили в Ісуса Христа, проте українці сповідували православ'я, а поляки - католицизм. Католицька церква була чужою для українців: мовою її відправ служила незрозуміла українцям латина. Тим часом поляки прагнули поширити вплив своєї церкви на приєднані українські землі. Для цього католицьке духівництво за підтримки деяких православних священиків вирішило об'єднати церкви. Року 1596 в місті Бересті відбулося об'єднання (унія) католицької та православної церков. Утворилася ще одна церква - греко-католицька, яку називали також уніатською. Греко-католицька церква зберігала традиційні православні обряди, але підпорядковувалася Папі Римському.
Попрацюйте з історичною картою 1. Які українські землі перебували у складі Великого князівства Литовського? 2. У складі яких держав на початку 15 ст. перебували Закарпаття, Буковина, Галичина, Західне Поділля? 3. Які українські землі перейшли до Польського королівства за Люблінською унією 1569 р.?
Допитливим
Чи знаєте ви, що колись давно життя людини визначалося її походженням? За литовських часів серед українців були князі, бояри-лицарі, священики, ремісники, селяни. Відтак кожен робив свою справу: одні плекали хліб, інші майстрували, комусь належало навчати, а комусь - захищати мирну працю інших. Нелегкий обов'язок воїнів з діда-прадіда виконували на нашій землі князі й бояри, тобто люди, що становили українську родову знать, або шляхту. Життя української шляхти корилося неписаним законам, що складалися впродовж віків.
Жива історія
Життя українських земель упродовж 16 ст. було пов'язане з князівським родом Острозьких, бо саме ця старовинна шляхетська родина володіла їх більшою частиною. Особливої слави зажили князі Костянтин Іванович Острозький та його син Василь, який після смерті батька прибрав ім'я Костянтин.
Василь-Костянтин Острозький (1526-1608) уславивсякультурно-освітньою діяльністю. Він підтримував православну церкву, опікувався книгодрукуванням та освітою. У своєму маєтку згуртував найосвіченіших українців. Знаходили прихисток у князівському замку й освічені вигнанці з інших країв. Так Острог перетворився на провідний осередок духовного життя тогочасної України.
Прочитайте оповідання, дайте відповідь на запитання
Чому в середині 16 ст. освічені українці докладали зусиль для розвитку власної освіти?
ОСТРОЗЬКА АКАДЕМІЯ
Мурована вежа Острозького замку впадала в очі здалеку. Кам'яне громаддя, оточене глибоким ровом і крутосхилим валом, служило надійним захистом для родинного гнізда князів Острозьких. Безпечно почувалися за мурами замку й численні книжники - вчені-любомудри, друкарі, поети, які приходили звідусіль на гостинне запрошення господаря. І саме туди, за Острозьку браму, до волинського осередку наук, прямував із далекої чужини грек Никифор.
- Сьогодні, Федоре, відпочинемо, - підбадьорив він свого колегу та учня. - Немає в цім краї володаря щирішого за старого князя Острозького.
- А може, даремно ми відмовилися від пропозиції польського канцлера викладати в Замойській академії? - спитав учителя Федір.
- Як на мене, слово канцлера важить більше, ніж обіцянки руського князя.
- Що нам канцлер Речі Посполитої, коли йдемо до людини, багатство якої вдвічі перевищує прибутки всієї Польщі, - заперечив Никифор. - Незабаром, Федоре, ти побачиш не просто князя, а некоронованого короля руського. Проте запрошення в Острог не тільки вигідне, а й почесне. Адже йдемо до палкого прихильника православної віри, який не зрікся своїх переконань навіть задля польської корони.
Невдовзі колишній викладач грецьких наук одного з європейських університетів та його учень прибули до Острога. Почесних гостей провели до палацу, де їх зустрів князь Костянтин.
Вітальна промова господаря замку була пристрасною та доброзичливою. Князь оповідав про давню велич Київської Русі, яку можуть відродити освіта й ревне служіння батьківській вірі.
- Чи не є занапащений Київ болісним докором нам, українським князям, які за незначні привілеї зреклися пам'яті й віри?! Чи не ми винні, що вже повновладно господарюють на наших землях чужинці-зайди?! - стурбовано завершив Костянтин.
- Радо пристаємо, князю, до твоєї вельми шляхетної справи, - мовив гість. - Нехай із Острога по всій вашій землі розіллються повноводі ріки мудрості.
- Почали ми, Никифоре, з підготовки до друку Святого Письма. Зібралися в Острозі вчені мужі, щоб здійснити цей величний задум. Тривалою та копіткою була праця. Одначе й славний кінець маємо. Ось де, поглянь, - князь обережно розгорнув велику книгу, - перша повна церковнослов'янська друкована Біблія - не як річ земна, але як дарунок небесний.
- Гарна робота, - погодився грек. - Де ж знайшли такого вправного друкаря?
- Дав притулок утікачеві з Московського царства Іванові Федоровичу. З ним і видрукували спочатку «Буквар», повторивши львівське видання, а трохи згодом - ось цю Біблію.
- Про що ж тепер клопочешся, князю? -запитав Никифор.
- Тішить мене, що, переклавши Біблію, не розійшлися від мене книжники, а, навпаки, заповзялися тут, в Острозі, кожен до своєї справи: навчають дітей Божого слова, мов, музики, пишуть вірші та вчені трактати. Тож маю в Острозі не тільки друкарню, а й академію. Проте мрію, друже, щоб не поступалася Острозька академія європейським університетам. Волію, щоб викладалися тут граматика, риторика, діалектика, арифметика, геометрія, музика й астрономія, та так, аби ніхто нам не закидав із пихою та гонором, що зі слов'янських мов, бачте, жодна не може бути вченою. От і запросив тебе, знаного професора, на допомогу в цій справі.
Довго ще радилися князь і гість, як подолати наступ латиномовної церкви й науки, за високу вченість якої українцям доводиться платити надто дорого - мусять зрікатися власної мови й роду свого. Багато сперечалися, та в одному були несхитні: Острозька академія й надалі лишатиметься оборонницею батьківської віри та споконвічних традицій.
Розкажіть про князя Василя-Костянтина Острозького за планом: а) некоронований король руський; б) палкий прихильник православної віри; в) засновник Острозької академії. Які факти свідчать, що Острог у 16 ст. був не тільки центром освіти, а й осередком книгодрукування?
Попрацюйте з датами та подіями
Обчисліть, скільки минуло часу від створення першої датованої рукописної книги Русі Остромирового Євангелія до виходу друком у львівській друкарні Івана Федоровича «Апостола».
Допитливим
Чи знаєте ви, що перші українські друкарні з'явилися наприкінці 15 ст. у Кракові, тодішній столиці Польського королівства, до складу якого входила частина українських земель? їхнім власником був Швайпольт Фіоль. Року 1491 Фіоль видрукував кілька книжок для православних українців. Оформлені вони були так, як західноукраїнські рукописні книги, у післямовах вжито тогочасну українську літературну мову.
Із появою книгодрукування пов'язаний розвиток мистецтва гравюри, адже саме в техніці гравірування було виконано ілюстрації до друкованих книжок. Слово «гравюра» походить від французького слова ґравюр, що означає різьблення, а точніше відбиток на папері з дошки, на якій було вирізано (вигравіювано) малюнок.
У 70-х роках 16 ст. постала друкарня у Львові. Заклав її Іван Федорович. 14 лютого 1574 р. у львівській друкарні Федорбвича побачила світ церковна книга «Апостол». Того ж року вийшов «Буквар» - перший на нашій землі друкований підручник. Незабаром Іван Федорович переїхав на запрошення князя Острозького до Острога, де 1581 р. видрукував (коштом князя) славнозвісну Біблію. Дотепер ученим відомо п'ять книжок, видрукуваних Федоровичем в Острозі.
Перевірте, про що дізналися й чого навчилися 1. Розкажіть про зміни в Україні після Люблінської унії. 2. Що ви дізналися про духовне життя українців за тих часів? 3. Чим пояснити особливе значення Острога в історії України 16 ст.?
В. Власов, О. Данилевська, Вступ до історії України, 5 клас Вислано читачами з інтернет-сайтів
Планування уроків з історії України, відповіді на тести, завдання та відповіді по класам, домашнє завдання та робота з історії України для 5 класу
Зміст уроку
конспект уроку і опорний каркас
презентація уроку
акселеративні методи та інтерактивні технології
закриті вправи (тільки для використання вчителями)
оцінювання
Практика
задачі та вправи,самоперевірка
практикуми, лабораторні, кейси
рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
домашнє завдання
Ілюстрації
ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
реферати
фішки для допитливих
шпаргалки
гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
Доповнення
зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
підручники основні і допоміжні
тематичні свята, девізи
статті
національні особливості
словник термінів
інше
Тільки для вчителів
ідеальні уроки
календарний план на рік
методичні рекомендації
програми
обговорення
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
|