Гіпермаркет Знань>>Зарубіжна література>>Зарубіжна література 10 клас>> Зарубіжна література: “Ляльковий дім” як соціально-психологічна драма
ПРОСИМО НЕ ГОВОРИТИ ПРО «ЛЯЛЬКОВИЙ ДІМ» Перших читачів п'єси «Ляльковий дім» неприємно вразила її цілковита умовність і нежиттєподібність. Звісно, якщо розглядати фабулу твору з реалістичних позицій, то незрозуміло, як історія з підробленим підписом на векселі могла призвести до втечі матері від своїх малих дітей та їхнього батька. Такий вчинок не можна виправдати навіть за сьогоднішніх умов жіночої емансипації, а в часи Ібсена це було цілковитим скандалом. Актриси відмовлялися грати фінал п'єси, де мати покидає власних дітей і чоловіка. У Німеччині, наприклад, глядачі влаштовували демонстрації в театрах під час вистави, обурені «аморальністю» фіналу. Коли славетній німецькій акторці Хедвіг Нирман Раабе запропонували роль Нори, вона рішуче вимагала змін у трагічному фіналі. Ібсен змушений був переробити фінал «задля екстреного випадку», що було, як він висловився, «варварським насильством над п'єсою». Нора бачить крізь відчинені двері дитячої кімнати своїх сплячих дітей і безсило опускається на стілець — під завісу. До речі, та ж сама акторка через кілька років грала п'єсу з попереднім фіналом і мала більший успіх у глядачів. Через вісімдесят років знову були спроби змінити фінал. Цього разу шведська акторка відмовилася покинути «ляльковий дім». Взагалі роль Нори — значне випробування для кожної виконавиці. Навіть видатна італійська актриса Елеонора Дузе, хоч і справляла на глядачів найсильніше враження у фіналі, але грала його у скороченому вигляді і не змогла пов'язати характер Нори в перших актах з внутрішнім світом героїні у фіналі: це була нібито інша жінка.
Грала цю роль і відома російська трагічна актриса Віра Комі-саржевська, яка повністю зберігала авторський текст. Сам же Ібсен зазначав, що п'єсу написано заради заключної сцени, що сприймалася як скандал. Виникали такі бурхливі суперечки у суспільстві, що подекуди у вітальнях вивішували оголошення: «Просимо не говорити про «Ляльковий дім». Дискусія переходила зі сцени у глядачевий зал, далі — у приватні вітальні.
Власне, цією п'єсою Ібсен започаткував різновид п'єси дискусії, де для персонажів головним є не досягнення життєвого успіху, а доведення істини в діалозі. Не дивно, що п'єса-дискусія викликала надто жваві дискусії і в житті. Зазвичай Ібсенові закидали, що, захоплений темою дискусії, він забув про правдоподібність характерів. Згідно з тогочасною естетичною доктриною, персонаж повинен бути адекватним самому собі. Тобто вважалося, що є певна логіка розвитку характеру в художньому творі, згідно з якою розглядаються вчинки героя. Нічого несподіваного, згідно з цією концепцією, бути в житті героя не може. Справді, в реальному житті ми можемо прогнозувати вчинки людини, яку добре знаємо. Але людина складніша за логіку розвитку характеру і може діяти нестандартно. Тож і вчинки літературних героїв не завжди прогнозовані та вмотивовані. Коли любляча мати без жалю залишає напризволяще трійко малих дітей після сварки з чоловіком, то це, на думку критиків п'єси, порушує психологічну мотивацію цього образу. Вони не розуміли, як могла ця «пташечка», що за інтелектуальним рівнем не набагато перевершила своїх дітей, наважитися на різкий розрив сімейних стосунків і послідовно відстоювати свою точку зору. Чому саме щасливе завершення катастрофи з фальшивим підписом викликає у Нори бажання стати іншою? Як міг її люблячий чоловік, котрий щойно так ніжно називав дружину «жайворонком» та «білочкою», виявитися таким жорстоким, щоб позбавити її дітей? Як зуміла непрактична Нора здобути гроші та кілька років справно сплачувати борг за векселем? Якби Ібсен був пересічним письменником, його твір треба було б визнати психологічно невмотивованим. Але, на щастя, Ібсен був новатором у галузі драматургії, тому психологічна неадекватність його персонажів символізує неадекватність суспільних відносин людській індивідуальності. Власне, вимога психологічної вмотивованості іде від визнання єдиним видом мистецтва — мистецтво реалістичне, соціально-психологічне, тобто пошук типових явищ і типових персонажів у соціумі і показ еволюції створених характерів. За формою п'єса Ібсена дійсно соціально-психологічна. Але фінальний вчинок Нори — винятковий, тому і сюжет п'єси, і характер героїні — виняткові.
Навіть найактивніші захисники концепції «психологічної достовірності» п'єси змушені визнати, що фінал її скоріше аналітичний, інтелектуальний, ніж психологічно достовірний. Переконуємося, що це — п'єса аналітична, починається вона як соціально-психологічна, а в кульмінаційний момент перетворюється на п'єсу-дискусію, ігноруючи життєподібність ситуації. Таким чином життєва психологічна недостовірність, винятковість образу Нори змінюється його художньою достовірністю, що узагальнюється до символічного значення. Психологічна адекватність і адекватність художня — різні речі. Це доводить Ібсен своїм твором. Нора може покидати дітей і чоловіка, може блискуче доводити логіку своїх поглядів на суспільне, родинне життя, можелід безумства раптово переходити до розсудливості, — все це буде художньо достовірним, хоча і нежиттєподібним. Створивши «аналітичну», а не суто психологічно-побутову п'єсу, Ібсен зробив крок уперед. Адже сучасним глядачам вже не дуже цікаво, яким був тип заміжньої жінки у датсько-норвезькому суспільстві сто п'ятдесят років тому. Зате їх цікавить, як людина наважується різко змінити життя, щоб бути самою собою — всупереч всьому. Як відстоює власну індивідуальність і власну свободу думки та почуття. Як не боїться діяти всупереч суспільним нормам, якщо вони суперечать її особистим переконанням. «Мені треба з'ясувати, хто правий — суспільство чи я», — каже Нора чоловікові.
Створюючи п'єсу нового типу, Ібсен не відкидав принципів побудови психологічно-побутової п'єси. Починається «Ляльковий дім» з різдвяної ялинки, яку купила та принесла додому Нора на Свят-вечір. Різдво для християн є найголовнішим святом року, це уособлення сімейного затишку, родинного тепла. Разом з чоловіком Нора роздивляється пакунки з різдвяними подарунками для дітей. Ретельно описані у ремарках інтер'єри оселі Гельмерів. Ми стаємо свідками того, як пані Лінде допомагає Норі лагодити неаполітанське вбрання, в якому Нора танцюватиме тарантеллу на вечірці у сусідів. У цьому вбранні Нора починає рішучу розмову з чоловіком в останній дії, згодом виходить, щоб переодягтись у звичайний одяг. Зміна одягу, що вражає Торвальда, передує докорінній зміні поведінки Нори, так само несподіваній, як і зміна вбрання. Ідучи від чоловіка, Нора бере з собою невеликий саквояж, забравши лише ті речі, які привезла колись із дому. Вона немовби звільняється від речей лялькового будинку: від ялинки з прикрасами, спочатку свіжої, а потім обшарпаної, від різдвяних подарунків, від неаполітанського вбрання, від листів і векселів, що згоряють у каміні, від комфорту цієї затишної оселі, за яким криється нещирість.
Зарубіжна література 10 клас. За заг. ред. В.Я. Звиняцьковського
Вислано читачами з інтернет-сайту
Календарно-тематичне планування зарубіжної літератури, завдання школяру 10 класу , курси учителю зарубіжної літератури для 10 класу
Зміст уроку
конспект уроку і опорний каркас
презентація уроку
акселеративні методи та інтерактивні технології
закриті вправи (тільки для використання вчителями)
оцінювання
Практика
задачі та вправи,самоперевірка
практикуми, лабораторні, кейси
рівень складності залач: звичайний, високий, олімпійський
домашнє завдання
Ілюстрації
ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
реферати
фішки для допитливих
шпаргалки
гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
Доповнення
зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
підручники основні і допоміжні
тематичні свята, девізи
статті
національні особливості
словник термінів
інше
Тільки для вчителів
ідеальні уроки
календарний план на рік
методичні рекомендації
програми
обговорення
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
|