Гіпермаркет Знань>>Етика>>Етика 5 клас>>Як досягти успіху в спілкуванні.
- Послухай, Олесю, розповім тобі справжню комедію. Дівчинка підвела очі від журналу. - Як це «розповім комедію»? Ти що, був у театрі? - Та ні. Театр ми мали сьогодні вдома. Слухай лишень. Малий Ми-китка зробив шкоду - розмалював карлючками мені щоденника від палітурки до палітурки. Я так розсердився, що, звісно, хотів дати братові стусана. Але ж ти знаєш, як ставляться батьки до моїх методів виховання. - То як же ти, бідашечко, відстоював справедливість? - Як, як - словом! Кажу тому горе-художникові: «Малий, даруй, але це тобі так не минеться». І вже хотів був потрусити його, як грушу, але він прожогом кинувся до купи своїх іграшок, хапнув тільки-но подарованого автомобіля, простягнув мені й промурмотів: «Дарую, тільки мамі не кази».
Завдання 1:
- Що розсмішило Богданка? Чи потрапляли ви в ситуації, коли незнання значення слова призводило до непорозумінь?
- Чи погоджуєтеся з думкою, що в описаній ситуації слово, дарма що неправильно витлумачене, допомогло уникнути конфлікту?
- Що означає «вміти спілкуватися»?
1. Що таке спілкувальна поведінка та мовний етикет Одна мудра людина казала, що єдина розкіш, якої гідна людина, - це спілкування. Варто наголосити, що тут ідеться про розкіш як про життєву вигоду, задоволення. Втім розуміння слушності цієї думки приходить з досвідом. Простіше збагнути, чому спілкування є життєвою необхідністю людини. Пригадайте, приміром, до скількох людей і у яких справах вам доводиться звертатися впродовж дня. Спробуйте скласти стислий перелік таких звернень - і ви переконаєтеся, що все наше життя проходить у спілкуванні. Тож не дивно, що норми етикету, які регулюють нашу поведінку під час спілкування, стосуються не окремих випадків, а щоденного життя. Ці норми називають спілкувальними.
Спілкування розгортається в конкретних обставинах, що мають назву комунікативної ситуації. Про це ви знаєте з уроків мови, тож, розглянувши подану нижче схему, пригадаєте про складові комунікативної ситуації. Хто? - Кому? - Що? - Про що? - Для чого? - Де? - Коли?
Завдання 2: Визначте за схемою, яким складовим комунікативної ситуації відповідають: спілкувальники; те, що повідомляється (текст).
Спілкування - взаємини людей, що виявляються в обмінові інформацією (комунікації), у взаємодії (інтер-акції), у сприйманні людини людиною.
Спілкувальники - ті, хто спілкуються; співрозмовники, співбесідники.
Зрозуміло, що спілкупяльні правила стосуються учасників комунікативної ситуації. Проте є й певні приписи, згідно з якими оформлюють повідомлення, тобто текст. Приміром, ситуація зустрічі, у якій кожен з нас перебувае кільканадцять разів на день, вимагає не лише певної поведінки, а й певних слів. Ці слова не потрібно вигадувати кожному, хто опиняється в подібних умовах. Спілкувальники використовують готові сло-іим іїі штампи, кліше (від фр. «відбиток»), або формули. Кожна мова має набір таких формул. Саме цей набір і називають мовним етикетом. Мовний етикет складається впродовж століть. Піп є елементом культури кожного народу. Досконале володіння ним - ознака культурної, тобто освіченої та ввічливої, людини. Що більше словесних формул ми знаємо, то простіше й приємніше нам спілкуватися.
У спілкуванні ми використовуємо не тільки слова, а й жести, міміку, тобто немовні засоби. Існують правила, що регулюють і їх никористання. Отже, спілкувальний етикет охоплює і мовний етикет, і етикет немовних засобів, і спілкувальні правила.
Завдання 3:
- Спробуйте жестами без слів передати якесь прохання. Чи зрозумів вас ваш партнер?
- Зробіть те саме за допомогою слів. Що змінилося в ситуації? Тепер додайте до вашого прохання декілька доречних формул мовного етикету. Що змінилося в ситуації? У якому випадку було простіше й приємніше виконувати прохання? Чому?
- Що таке спілкування? Чи є воно важливим для людини? Чому? Що таке мовний етикет?
2. Коли спілкування приносить задоволення Як і будь-які етикетні правила, правила спілкувального етикету ґрунтуються на моралі. Це означає, що справжньою розкішшю є тільки таке спілкування, яке не принижує, не ображає, не завдає болю. Отже, що треба знати, аби почуватися під час спілкування комфортно?
З усіх складових спілкувального етикету найпростіше зас-иоїти правила, що регулюють поведінку мовців. Варто наголосити, що ці правила є найзагальнішими, вони меншою мірою стандартизовані, ніж словесні етикетні формули. Суть їх - у шанобливому, доброзичливому, уважному ставленні до співрозмовника. Саме тому ці правила мають рекомендаційний характер. Оскільки спілкувальників є щонайменше двоє, то й правила стосуються передусім їх.
Завдання 4: Прочитайте ланцюжком наведені правила спілкувального етикету.Поміркуйте, чи є вони важливими? Чому? Яке з правил для мовця здається вам найважливішим? Чому? А для слухача? Чи є з-поміж наведених такі правила, яких важко дотримуватися? Які саме?
• Бути в спілкуванні ввічливим і доброзичливим: не виходити з себе, не зриватися на крик, не вживати образливих слів і виразів. • Виявляти увагу до того, хто говорить, бути витриманим і доброзичливим: не перебивати на півслові, виявляти свою зацікавленість тим, що каже мовець. • Брати до уваги присутність третьої особи, яка, згідно з вимогами етикету, не повинна перебивати розмову, не повинна втручатися в неї. • Не наголошувати надміру на своєму Я. • Звертатися до слухача, заохочуючи його до розмови. • Не перетворювати діалог на монолог. • Не ображати співрозмовника. • Не говорити надто тихо, не вдаватися до надміру швидкого мовлення. • Слухач повинен менше говорити, а більше слухати. • Якщо мовець звертається із запитанням, потрібно відповідати, не особливо зволікаючи, проте й без поспіху. • Не кривитися, не використовувати брутальних жестів та реплік. • Виявляти чемність, якщо розмову потрібно перервати.
Завдання 5: Визначте, яких спілкувальних правил стосуються наведені нижче українські прислів'я та приказки. Повідомте результати своєї роботи класові.
- Не завжди говори, що знаєш, а завжди знай, що говориш.
- Не кричи, а ліпше навчи.
- Співати добре разом, а говорити окремо.
- Себе не хвали, другого не гудь.
- Говорить, як три дні не їв.
- Засипав словами, як горохом у бочку.
- Не мели, як пустий млин.
- Коли хочеш що сказати, то подумай, як почати.
Що таке норми спілкувального етикету? Наведіть найважливіші з них. Чому треба їх дотримуватися?
3. Чому слово не повинне розходитися з ділом Хоч якими б ґречними ми не були в розмові, треба завжди пам'ятати, що зрештою нас оцінюють не за словами, а за нашими вчинками. Моральна норма «бути правдивим» безпосередньо стосується спілкування. Недарма кажуть: «Де багато « чіп, там мало правди». Народна мудрість засуджує брех-ііииість: «Як хочеш щось збрехати, то прикуси язика».
Завдання 6: Прочитайте вірш Оксани Сенатович «Балакуни». Обміркуйте, чому балакунів іще називають пустомелями? Чому таких людей не поважають?
Балакуни Торочив базіка всім: Я збудую диво-дім! Торохтій допомагав - Язиком дошки «тесав». Теревенив пустомеля: Скоро будуть стіни й стеля! Говорун клав на словах З бляхи цинкової дах. І патякало патякав: Полакую я все лаком! Балакуха щебетала, Нахвалялась, обіцяла Для гостей спекти в печі Пиріжки і калачі. В дім без вікон і дверей Талалай скликав гостей. На гостину всі прийшли, Проте дому не знайшли, Ні дверей, ані стіни... Он які балакуни!
Завдання 7: Прочитайте співомовку Степана Руданського «Вовки». Обміркуйте, що змушує людину до брехні. Яким людям притаманна брехливість?
Вовки «Чого, брате, так збілів? Що з тобою сталось?» Ах, за мною через став Аж сто вовків гналось! «Бог з тобою!.. Сто вовків!.. Та б село почуло...» - Та воно пак і не сто, А п'ятдесят було. «Та й п'ятдесят диво в нас. Де б їх стільки взялось?» - Ну, Іванцю! нехай так, Але десять гналось. «Та і десять не було! Знать, один усього?» - А як один? аби вовк! Страшно і одного... «А може, то і не вовк?» - А що ж то ходило? Таке сиве та мале, А хвостик, як шило.
- Чому моральна норма «бути правдивим» є важливою в спілкуванні? До яких наслідків призводить її порушення?
- Яку роль у спілкуванні відіграють доброзичливість, щирість, увага, повага до співрозмовника? Чому?
- Як стати для іншої людини цікавим і приємним співбесідником?
- Як пов'язане спілкування із товаришуванням і дружбою?
1. Сформулюйте й запишіть правила ввічливого спілкування так, щоб три з них були заперечними реченнями, а три - стверджувальними.
2. Прочитайте українську народну казку. Чи погоджуєтеся з думкою, що цей твір навчає відповідального ставлення до слова? Серед прислів'їв та приказок, поданих у завданні на с. 127, виберіть ті, які втілюють ту саму думку. Чи доводилося вам бути свідками безвідповідального ставлення до слів? Оцініть себе: чи завжди ви відповідаєте за свої слова? Що, на вашу думку, потрібно, аби досягти цього?
3. Складіть казку про те, як брехлива сорока стала найправ-дивішою пташкою в лісі.
Язиката Хвеська Були собі чоловік і жінка, Петро і Хвеська. І гарна б жінка була Хвеська, усім гарна, та тільки на язик швидка. Що не скаже їй чоловік, усе своїм довгим язиком розплеще...
Якось виорав Петро скарб. «Як же, - думає, - відучити жінку плескати язиком, щоб гроші не пропали?»
Думав, думав, бідолаха, та й надумав. Узяв він ті гроші та й заховав, а жінці нічого не каже. Другого дня поїхав Петро на базар, купив лантух бубликів та зайця застреленого. А вертаючись з базару, повернув до річки та витяг з ятерів та з верші рибу, а зайця вкинув у вершу. Рибу одніс Петро в ліс та порозкидав попід кущами, а бублики взяв та й почепив на груші, що на краю лісу стояла.
Вдома каже Петро Хвесьці: - Ходімо, жінко, в ліс, пошукаємо, чи не притхнулась там риба, то позбираємо! Хвеська не вірить, а все ж пішла. Приходять у ліс, коли так: то під тим, то під тим кущем лежить риба. - Оце диво! - говорить Хвеська.- І родилась, і хрестилась, а такого дива не бачила! - Ну, добре, - каже Петро, - ходім лишень до річки, чи не піймавсь, часом, заєць у ятір або у вершу!
Пішли... Виходять на узлісся, аж стоїть груша, а на ній бубликів рясно - аж віти гнуться. Хвеська й кричить: Чоловіче, чоловіче! Чи бачиш? Бублики на груші! Струсили, ідуть до річки. Тягне чоловік вершу, аж у ній заєць. Ото позабирали все та й пішли. Приходять додому, жінка й почала: І що то, чоловіче, за день такий! І родилась, і хрестилась, такого не бачила: риба в лісі, заєць у верші, бублики на груші!
Це ще нічого, - каже Петро, - от що диво, що я сьогодні й гроші шаишов. Але гляди, жінко, не кажи нікому, а то буде нам лихо. Та не кажи нікому й про те, що ми в лісі та в річці знаходили, бо люди як довідаються, то зараз догадаються, що я гроші знайшов.
Добре,- каже Хвеська,- нікому в світі не скажу!
Ото вже надвечір чути галас, гомін на селі. Петро так собі, на сміх, миі адує: То наш економ покрав у пана ковбаси, то тепер його по селу іюдять та ковбасами б'ють, щоб більше не крав! Хвеська як почула, то вже й повірила. Так їй кортить з кумою поговорити, але сидить вдома, терпить.
Ото й терпить вона день, два, а далі таки не втерпіла і побігла до куми Меланки. Прибігла, «добридень» сказала, сіла. Сидить, хочеться сказати, та боїться. А далі: Горе на світі убогому, хоч би й нам. Хотіла справити собі нові чоботи к святу, так нема за що. Ну, та, може, Бог дасть, скоро не будемо вбогі... Як-то так? - питає кума Меланка, а сама вже й вуха нашорошила.
Ох, кумасю, не знаю, як і казати, бо нікому не велів чоловік казати, але вам скажу. Та й давай пошепки про ті гроші. Тільки Хвеська з хати, а кума Меланка за свиту та до куми Пріськи... А тут свято трапилось, кума Пріська пішла до куми Марини, а в неї вже є кума Явдоха - то так, що вже й бесіда готова. Погуляли та й про Петрові гроші погомоніли.
Ото день чи два проминуло - кличуть Петра в контору, до економа. - Кажи, такий-сякий, ти знайшов гроші? - Ні, - каже Петро, - не знаходив. - Як не знаходив? Адже твоя жінка каже! - А що ж, пане, що моя жінка каже? Моя жінка не сповна розуму, то вона чого й на світі нема - наплете! - Покликать сюди жінку! - каже економ.
Ото зараз по тую Хвеську. Приводять. Питається економ: - Знайшов твій чоловік гроші? - Знайшов,- каже,- паночку, знайшов! - А що, - питається тоді економ у Петра,- бачиш? - Та що ж, - каже той, - вона чого не наплете! А ви краще спитайте її, пане, коли це було, - А коли це було? - питається економ. - Еге! Коли! Саме тоді, як ми в лісі під кожним кущем рибу збирали, як бублейна хмара йшла, і в лісі бубликів ми натрусили, і в вершу заєць піймався. - Просіть, пане, - каже Петро, - нехай вона вам до пуття розкаже, коли і як те було. - Еге, коли і як! - знай торочить Хвеська. - Саме тоді, як увечері вас, милостивий пане, по селу водили... - А чого мене водили по селу? - питається економ. - Тоді саме, як вас били ковбасами, що ви в пана покрали...
Як крикне ж економ: - Ах ти така-сяка! Як ти мені смієш таке казати?! Візьміть її та дайте доброго хльосту, щоб казна-чого не базікала! Тут Петро заступився, почав просити, що його жінка не сповна розуму. Економ подумав, подумав - і справді дурна, - узяв та й пустив. Прийшли додому, а Хвеська в плач: - Так ти, - каже, - мене підвів! - Хвесько, жінко моя люба! - каже Петро.- Не я тебе підвів, ти сама себе підвела! Не ляпай ніколи по-дурному язиком, то нічого й не буде.
Етика. 5 клас. Оксана Данилевська; Олена Пометун
Надіслано читачами з інтернет-сайтів
Календарно-тематичне планування з етики 5 класу, завдання та відповіді школяру, курси учителюз етики 5 класу
Зміст уроку
конспект уроку і опорний каркас
презентація уроку
акселеративні методи та інтерактивні технології
закриті вправи (тільки для використання вчителями)
оцінювання
Практика
задачі та вправи,самоперевірка
практикуми, лабораторні, кейси
рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
домашнє завдання
Ілюстрації
ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
реферати
фішки для допитливих
шпаргалки
гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
Доповнення
зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
підручники основні і допоміжні
тематичні свята, девізи
статті
національні особливості
словник термінів
інше
Тільки для вчителів
ідеальні уроки
календарний план на рік
методичні рекомендації
програми
обговорення
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
|