Гіпермаркет Знань>>Етика>>Етика 5 клас>>Як виникають правила етикету

Олеся та Богданко відвідали Національний історичний музей. Найбільше їх вразила експозиція залів, присвячених українському козацтву.
-    З уроків історії ми знаємо, що найважливіші питання свого життя козаки розв'язували на радах, - звернувся Богданко до екскурсовода. - А як відбувалися такі ради? Як поводилися козаки під час них? Що визначало їхні слова й вчинки?

-    Козацька рада, - пояснювала працівниця музею, - передбачала цілу церемонію. На раду запорожці сходилися заздалегідь. Відбувалася вона на січовому майдані. За простими козаками на площу вступали козацькі ватажки - старшина та козацькі урядовці. Усі знімали шапки. Раді обов'язково передував молебень, що відбувався тут-таки на майдані.

Про початок ради сповіщав довбиш, який бив у литаври - великі барабани, що формою нагадували півкулі. Потім до козаків звертався кошовий отаман, який промовляв завжди ті самі слова. Так, під час новорічної козацької ради він питав товариство: «Чи не бажаєте ви, за старим звичаєм, змінити всю старшину й обрати замість неї нову?»
-    А чи правда, - поцікавилася Олеся, - що за звичаєм обраний на посаду козак обов'язково мав двічі відмовиіися й пише після третьої пропозиції брав до рук булаву?

Завдання 1:

• Як, на вашу думку, козаки ставилися до свого обов'язку  брати участь у раді? Чому?
  
• Чому церемонія ради була досить складною?
  
• Про які правила поведінки козаків під час цієї церемонії ви довідалися?

1. Що таке церемонії
З давніх часів спілкування між людьми, особливо коли йшлося про стосунки з іншими народами, супроводжувалося складними церемоніями. Так, наприклад, у Стародавньому Римі посли, вирушаючи до іншої держави, мали на собі спеціальний одяг та прикраси, за якими їх впізнавали. Під час морської чи сухопутної подорожі їх супроводжували загони воїнів - почесні ескорти. Якщо до Риму приїздили посли інших держав, на їхню честь обов'язково влаштовували народні свята та розваги. Переговори з ними відбувалися в найрозкішніших залах палацу. Від'їзд послів супроводжувався обміном подарунками між державами. Кожна подія, пов'язана з перебуванням послів, передбачала чіткі й незмінні правила поведінки: де і як стояти, що вдягати, з ким і в якій послідовності розмовляти, що саме говорити тощо.

Церемонія - прийнятий або встановлений порядок здій-снення якогось урочистого обряду, а також сам обряд.

Церемонний - 1) той, що дотримується прийнятого етикету, витончено ввічливий, манірний; 2) той, що вимагає підвищеного вияву уваги до себе, бундючний.

Кожен народ створював свої урочисті церемонії, пов'язані не тільки з міжнародними відносинами, а й зі святами.

Так, з давніх-давен у Скандинавії існував звичай давати найкраще місце за столом найшановнішому гостеві. Прибуття поважних гостей і сьогодні в багатьох країнах супроводжується врученням квітів, хліба-солі, подарунків, музикою, урочистими промовами. Церемонії зустрічі можуть бути різними, проте вони завжди спрямовані на те, щоб продемонструвати повагу до гостя.

Кожна церемонія передбачає дотримання людьми, які беруть у ній участь, певної сукупності правил поведінки - норм етикету.

З плином часу деякі норми перестають існувати, їх замінюють інші, деякі зберігаються лише як правила церемоніальної поведінки, інші - переходять у повсякденне спілкування людей.

Завдання 2:
Пригадайте 1-2 церемонії, які вам доводилося спостерігати або в яких ви брали участь.Яких правил поведінки дотримувалися учасники тих церемоній? Які з цих правил стосуються тільки урочистої церемонії, а які - й повсякденного життя?

Завдання 3:

• Що, на вашу думку, означає фраза: «Поговорімо без церемоній»? Чи потрібні церемонії сьогодні? Чи існують урочисті церемонії у вашій школі, у вашій громаді? Чи берете ви в них участь? Чи подобаються вони вам і чи треба їх зберігати? Чому?'
  
• Як церемонії впливають на поведінку великих груп людей? Як пов'язані між собою церемонії та етикет?

2. Які манери називають гарними
Наш настрій великою мірою залежить від поведінки людей, з якими ми спілкуємося. Гарна поведінка, тобто чемна й люб'язна, нас тішить, погана - ображає й засмучує. Дружні вчинки щодо нас приємні, ворожі - ні.

Пригадайте, скільки разів упродовж дня ми відчуваємо увагу людей: в автобусі чи трамваї, просто на вулиці.

Відчуваючи їхні погляди, часто думаємо, як вони до нас ставляться, як оцінюють. Досить часто це викликає в нас відчуття ніяковості. Коли ми починаємо спілкування з кимось - запитуємо про щось, просимо відчинити вікно чи посунутися, з того, як люди відповідають нам, ми робимо висновок про те, як нас сприймають.

Завдання 4:
Російський письменник Антон Чехов висловив думку, яку цитують уже майже століття: «У людині все має бути прекрасним: і обличчя, і одяг, і душа, і думки».

Проаналізуйте ситуацію, взявши за гасло це висловлювання Чехова.

Учитель привів до класу новеньку. Вона так гарно виглядала: чепурна, з гарною зачіскою та симпатичним обличчям. Увійшла, сіла, й здалося, що вона не помічає нікого навколо. У класі запанувала тиша. Всі здивовано роздивлялися дівчинку. Один з хлопців пожартував: «Ой-ой-ой, хто ж це така поважна до нас завітала?». Дівчина повернулася до нього й відповіла: «Ей ти, дурню, стули писок і дивися на себе!». Клас одразу загомонів, усі втратили інтерес до новенької: як усі, нічого цікавого.

У кожній країні, в різних умовах - за часів війни чи миру, правила поведінки людей можуть бути дуже різними. Проте за будь-яких обставин лише та людина, яка чинить тик, аби не принижувати, не ображати інших, не завдавати їм зайвого клопоту, а навпаки робити їхнє життя приємнішим, може вважатися гарно вихованою. Про таку людину кажуть: «Вона має гарні манери».

Манери - спосіб поводитися, триматися в товаристві.

Завдання 5:
Визначте, у яких ситуаціях герої демонструють гарні манери.

1.    Михась завітав до Віталика на день народження. За столом хлопець виголосив: «Я не буду їсти нічого, крім торта й цукерок».

2.    Подруги зайшлі до під'їзду. Біля ліфта стояв дідусь. Оленка привіталася. А Люся здивовано запитує: «Цей дідусь твій знайомий?». «Ні, він просто живе в нашому під'їзді», - пояснила Оленка.

3.    Сашко після уроків зайшов провідати однокласника Богдана. Двері відчинила його мама. Сашко запитав: «Богдан удома?».

4.    До мами прийшла приятелька й питає її маленьку дочку: «Як тебе звати?». «А навіщо вам?» - відповіла дівчинка.

5.    Тарас зателефонував Оксанці, але слухавку взяв її брат: «Добрий день, - привітався Тарас. - Запросіть, будь ласка, до телефону Оксану».

6.    На вулиці перехожий звернувся до хлопця: «Синку, скажи, будь ласка, як пройти до драматичного театру?». Не повертаючи голови, хлопець відповів: «Я не довідкове бюро».

Як виховати в собі гарні манери
Пам'ятайте!
Всі люди різні й мають право на власні смаки та захоплення. Намагайтеся не вживати вислови, подібні до таких: «Я таку гидотну їжу не люблю й ніколи не їм!», «Поглянь лишень, як убрався! Я б ніколи такого не вдягнув!», «І навіщо ти читаєш цю книжку?! Я вважаю, що вона неймовірно нудна!», «Чому ти товаришуєш з Ніною? Вона мені зовсім не подобається, і я б ніколи з нею не зналася!».

Якщо ви поводитеся чемно щодня, ви звикаєте до цього. Така поведінка стає автоматичною і не потребує від вас навіть роздумів, однак завжди справляє про вас найкраще враження.

Яке значення в людських взаєминах мають такі честноти як привітність, доброзичливість, гідність, благородство? Розкрийте роль кожної з них на конкретних прикладах.Чому, щоб набути гарних манер, потрібно постійно тренуватися?
•    Що таке церемонія?
•    Чому церемонії передбачають жорсткі правила поведі^ їх учасників?
•    Як виник етикет?
•    Яку роль відіграють чесноти в людських взаєминах?
•    Яка поведінка свідчить про гарні манери?

1. Намалюйте людину з гарними манерами. Поміркуйте, чи може людина з гарними манерами бути неохайно вдягненою, не зачесаною тощо?
2.    Чи можете про себе сказати, що ви людина з гарними манерами? Якщо ні, то спробуйте визначити, чого нам бракує. Складіть для себе 2-3 правила поведінки, які могли б поліпшити ваші манери.
3.    Прочитайте оповідання. Розкажіть, про який козацький церемоніал залишив свідчення австрійський посол? Які риси та обставини життя наших предків втілено в описаних церемоніях?

Знані в Європі
- Який усе-таки дивний край, - подумав австрійський посол і занотував до щоденника: «Кількох найбільш знатних козаків було вислано нам назустріч, щоб привітати від імені всього товариства, а коли ми наблизилися до острова, загриміли постріли з важких гармат».

Посол пригадав, як наближався до Січі. Як не напружував зір, козацьку засіку побачив лише зблизька. Для спорудження укріплень січовики обирали розкидані за Дніпровими порогами острови, оточені густими плавнями та невеликими, але глибокими річками. Ворогові, який не знав місцевості, важко було помітити збудовані на них укріплення.

Крім природних перешкод, на непроханих гостей чатували високі земляні вали, глибокі рови, гострий частокіл, вежі з гарматами. Таке поєднання, як переконався посол, робило Січ справді неприступною.

Усередині Січ була так само бездоганно облаштована, як і ззовні. У центрі містився майдан, на якому височіла церква та збиралося козацтво на свої ради. Навколо майдану рівними рядами розташувалися приміщення канцелярії, майстерень, де лагодили і виготовляли зброю, козацькі курені - великі дерев'яні хати, де мешкали січовики.

Життя січовиків було цілком підпорядковане умовам війни навіть тоді, коли ворог був далеко. Власне цим пояснив один козак відсутність жінок на Січі, що так вразило посла. Козаки самі собі були кравцями, шевцями, кухарями.
Кожній справі на Січі - чи то сніданку, чи відвідинам церкви, чи заняттям ремеслами, чи навіть відпочинку - відводився певний час.

Обов'язковими були щоденні військові вправи. У цих герцях на конях, фехтуванні на шаблях, змаганнях куренів в подоланні рівчаків та інших природних перешкод вдосконалювалася вояцька вправність козаків, зростала їхня сила.

В тих заняттях брали участь джури - хлопчики-підлітки, яких було чимало на Січі. Вони жили в куренях, виконували найрізноманітніші доручення своїх наставників, училися в січовій школі. Найобдарованіші з них співали в церковному хорі, а згодом могли продовжувати освіту в Києві чи деінде.

Дуже поважали на Січі літніх козаків - «дідів». Усім відомо, що козак здебільшого гинув у бою. Тож ті мудрі «діди», яким щастило дожити до глибокої старості, мали величезний життєвий і вояцький досвід. їхнє слово було законом для молоді.

Етика. 5 клас. Оксана Данилевська; Олена Пометун

Надіслано читачами з інтернет-сайтів

_{Календарно-тематичне планування з етики 5 класу, завдання та відповіді школяру, курси учителю з етики 5 класу}

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.