Гіпермаркет Знань>>Етика>>Етика 5 клас>>Якими є моральні норми українського народу.

До школи, в якій навчаються Богдан та Олеся, мають приїхати гості з-за кордону. З цієї нагоди учні готують виставку малюнків, присвячених Україні. Олеся з Богданком вирішили взяти участь у заході. От тільки не можуть дійти згоди, що малювати.

-    Богдане, що ти маєш проти дніпровського краєвиду? - стояла на своєму Олеся. - Назвемо малюнок Шевченковим рядком «І Дніпро, і кручі...»
-    Як ти не розумієш, Олесю, Дніпро - така сама річка, як і багато інших. За цим малюнком не впізнаєш Україну.
-    Гаразд, а що пропонуєш ти?
-    Давай намалюємо, як на березі Дніпра святкують Купайла.

Дивний ги, Богдане, тож Купайла святкують не лише в нас. Звідки гості-туристи знатимуть, що йдеться саме про Україну?..

Завдання 1:

• Як можна розв'язати суперечку Богданка та Олесі?
• Чому звичаї називають характером народу?
• Чи впливає природа, особливості господарювання на характер народу? Чому кожен народ має свої звичаї?

1. Що в Україні споконвіку шанували найбільше
Кожен народ упродовж багатьох віків свого існування здобуває неабиякий досвід. В основі цього досвіду завжди лежить те, що варто цінувати найбільше. Для українців такою цінністю споконвіку була рідна земля, Батьківщина. Українці кажуть: «Рідний край, як рай, а чужа країна, як домовина», «Погана птиця, що своє гніздо ганить», «Свій дім не ворог: коли прийдеш, то прийме», «За морем тепліше, та вдома миліше». Ці прислів'я свідчать, що Батьківщину українці шанують так само, як рідний дім, батька-матір. Недарма в народних казках славлять героя, який долає злого змія, що братів-сестер неволив, найвродливіших дівчат забирав у полон, крав з неба і сонце, і місяць, і усі зірки, тобто кривдив народ, рідний край. Земля для українців - матінка, годувальниця. Шанувати її треба так само, як і рідну неньку: «Матір не купити, не заслужити», «На сонці тепло, а коло матері добре».
До найбільших цінностей нашого народу споконвіку належить і мова. Цю моральну норму втілює прислів'я: «Хто своєї мови цурається, той сам себе стидається».

Завдання 2:
Прочитайте українську народну легенду «Змієві вали». Як у творі оспівано любов до рідної землі?

Змієві вали
Вали ці зроблені Змієм, який пожирав людей. Якось цей Змій побачив двох святих - Кузьму й Дем'яна, погнався за ними, щоб їх з'їсти. Кузьма й Дем'ян (вони були ковалями) встигли сховатися в кузню, де й заперлися. Змій пролизав залізні двері кузні й просунув туди язика.

Тоді Дем'ян схопив кліщами змія за язика, Змій почав просити, щоб його відпустили.
-    Досить, - казав він, - будемо миритися: хай буде вашою половина світу, а половина моєю. Я не буду чіпати вашої сторони, а ви - моєї. Переділимося!

-    А як же ділитися, - кажуть Кузьма і Дем'ян, - ми можемо не взнати межі: ти будеш показувати, що це твоя половина, а ми - що наша. Краще переорати навпіл землю, щоб ти не перелазив на наш бік брати людей, бери тільки своїх.

Кузьма й Дем'ян сказали тут же, що самі вони не в силі орати плугом. Тоді Змій сказав, що він переоре світ сам. На тому й погодилися.

Кузьма і Дем'ян запрягли Змія в плуг, а самі пішли за ним і переорали так світ раз від моря й до моря. Та виявилося, що борозна була невелика, малопомітна. Тоді Змій повернув удруге «всклад» орати по тому місцю, так що вал вийшов вдвічі вище попереднього. Дотягнувши до синього моря, Змій дуже стомився, його мучила така сильна спрага, що він обпився води і луснув.

Завдання 3:
«Словник епітетів української мови» наводить до слова «Україна» понад 70 прикметників-означень. Повправляйтеся в слововживанні й ви. Визначте переможця, який добере до слова «Україна» найбільше влучних означень.

Патріот - той, хто любить, шанує рідну землю.

Якими є найбільші традиційні цінності українців? Якої поведінки й ставлення до Батьківщини вимагають від нас ці цінності?

2. Чому українці оцінюють людей за їхнім ставленням до праці
Чи не найбільшою чеснотою українці споконвіку вважали працелюбність. Цю рису прагнули змалку прищепити дітям. За ставленням до праці оцінювали моральні якості людини. Ледарство, недбальство, нехлюйство всіма засуджувалися. Згадайте, хто з героїв у народних казках здобуває винагороду? Кого оспівано в піснях? Що більше народних творів пригадуватимете, то більше переконуватиметеся: найшанованіший герой в українців - трудар.

Натомість неробство завжди в Україні засуджували:«Велика ґаздиня: три городи - одна диня», «На язик гарячий, до роботи ледачий».

Завдання 4:
Поясніть українські прислів'я.

Хто дбає, той і має.
Роби кревно и ходи певно.
Трудяща копійка годує довіка.
Гірко зароби, солодко з'їж.
Хто робить, той голий не ходить.
Без труда нема плода.

Одним з найурочистіших свят у наших предків було свято врожаю - Обжинки, що за гучністю не поступалося весіллю. У цей день вшановували роботящі руки, які докладали праці, дбаючи про родинний добробут:
Там у полі криниченька,
Навколо пшениченька.   
Там женчики жали,   
Золоті серни мали,
Срібнії юрочки,
Що в'язалт снопочки.   
Добрії були женці-
Дівчата й молодці.

Завдання 5:
Прочитайте уривок з книги Олекси Воропая «Звичаї українського народу» про традиції святкування Обжинок. Що свідчить про урочистість цього свята? Обміняйтеся своїми думками з іншими.

На Чернігівщині по закінченні жнив женці обходять ниву, збирають не зрізані серпом колоски і в'ють вінок, а часом два вінки: один із жита, а другий з пшениці. Кожен вінок, звичайно, переплітають польовими квітами: синіми волошками, червоними маками, білим ромен-зіллям. Сплетений вінок кладуть на голову найкращій із дівчат і всі гуртом ідуть до господарського двору, співаючи пісень. Попереду йде хлопчик і несе уквітчаний сніп жита чи пшениці. Підходячи до господарських воріт, женці співають:

Одімкни, пане, нові ворота, Несем віночок з щирого злота; Ой, вийди, пане, хоч на ґаночок, Ой, викуп, викуп злотий віночок...
Господар виходить на ґанок і зустрічає женців із хлібом-сіллю, а потім запрошує до хати й частує обідом. Вінок і сніп віддають господареві в руки зі словами:
«Дай, Боже, щоб і на той рік уродився хліб!»
Цей сніп і вінок зберігають у хаті на покутті під образами, а в день Спаса їх несуть до церкви й святять разом із хлібом, що спечений з борошна нового врожаю.

Завдання 6:
Прочитайте народні приказки, що стосуються праці. Поміркуйте, яку думку вони втілюють. Як потрібно працювати, щоб не почути на свою адресу таких слів?
«Робить, як у рукавицях», «Робить, наче сонний», «Робить, як не своїми руками», «Робить, наче у воловім вусі».

Завдання 7:
Поясніть наведені нижче словосполучення. Чому до слова «праця» можемо дібрати такі різні означення?
Благородна праця, відповідальна праця, самовіддана праця, героїчна праця, марна праця, гірка праця, чорна праця.

3. Як в українському етикеті втілено шанобливе ставлення до інших
Нашому народові з діда-прадіда були властиві шанобливе ставлення до інших та доброзичливість. Привітати знайомого, сусіда, подорожнього, розпитати про здоров'я та родинні справи - неписаний моральний закон, що не втратив своєї сили й до сьогодні. Дітей змалку привчали вітатися зі старшими під час зустрічі, навіть якщо людина незнайома. Цей звичай і досі живе в українських селах та містечках.

Виявом доброзичливості є етикетна відповідь на привітання: «Дай, Боже, здоров'я». У багатьох місцевостях України для вітання з тими, хто в цей час працює, послуговуються висловом «Боже, помагай!» І нині вживаними є словесні формули вітання-побажання: «З неділею святою будьте здорові!», «Зі святом будьте здорові!».
Згідно з українським етикетом молодші зверталися до старших, вживаючи пошанну форму множини: «Мамо, сідайте, будь ласка, до столу», «Будьте здорові, тату». Збереглося цікаве спостереження видатного українського вченого-мово-знавця Олександра Потебні про вживання пошанного Ви в родинних стосунках. Учений зауважував, що українці зверталися на Ви навіть до старших братів і сестер, якщо вікова різниця сягала десяти років.
Нині ми є свідками звуження сфери використання пошанного Ви, зокрема, рідше вживають цей займенник у родинних стосунках, проте в офіційному спілкуванні, спілкуванні з незнайомими та малознайомими людьми пошанне Ви є вживаним. У сучасних порадниках з етикетної поведінки читаємо, що вживання займенника ти замість Ви є порушенням норм етикету.

Виявом доброзичливого ставлення до інших людей є славнозвісна українська гостинність. В Україні кажуть: «Межи людьми треба бути людьми», «Клади перед людьми хліб на столі, будеш у людей на чолі». В усіх українських землях здавна поширений звичай запросити гостя до хати, пригостити або обдарувати чимось. Гостеві в Україні пропонують найзручніше місце, пригощають найкращими наїдками. «Любого гостя весною частують медком, а восени молочком», - свідчить українське прислів'я. У народних обрядових піснях гостями називають найочікуваніші свята:

...Бо прийдуть до тебе три празники в гості:
Ой що перший празник - то Різдво Христове,
А другий вже празник Святого Василя,
А третій вже празник Святе Водохреще...
Як дорогу гостю в Україні з діда-прадіда зустрічали весну:
Ой виходьте, дівчата,
Та в сей вечір на вулицю,
Весну красну стрічати,
Весну красну вітати.

Найкращим для гостювання часом здавна вважають великі свята - Різдво, Новий рік, Великдень.

Завдання 8:
Прочитайте уривок з книги Олекси Воропая «Звичаї нашого народу» про гостювання під час Великодня. Що ви довідалися про участь дітей у великодніх гостинах? Чого навчає описаний звичай?

Великодній понеділок
У великодній понеділок селяни ходять один до одного, христосуються і обмінюються писанками. Цей день називається волочільним. Ходять з поздоровленнями (переважно діти) до рідних, повитух, знайомих, священиків, приносячи в подарунок «волочільне», що складається звичайно з пшеничного калача і кількох крашанок.
Діти (до дванадцяти років) носять пироги до батька хрещеного, до матері, до баби на другий день Великодня. Хрещений батько обдаровує дітей, батькова дружина насипле гостинців у хустку, дасть крашанок зо дві. Мати хрещена грошей не дає, а дає гостинці. Як дитина приходить до хрещеного батька з пирогами на Великдень, то каже: «Христос Воскрес, будьте здорові з празником!» Хто є в хаті, каже: «Спасибі, также і вас поздоровляємо, хай великий (чи велика) росте!» - і погладить по голівці.

Дитина сама розв'язує хустку з пирогами, бере пироги і кладе на стіл. Хрещена мати садовить дитину за стіл, почастує її. Насипле гостинця в хустку: насіння, цукерок, бубликів, крашанок; дасть дитині в руки і скаже: «Іди, дитинко, з Богом».

Принісши гостинці додому, дитина віддає матері, мати ж висипає їх у решето (так зсипає гостинці всіх дітей), а після обіду ділить їх дітям.

Такі діти називаються «христосувальники», а подекуди збереглася старіша назва - «волочебники». Подарунок, що його волочебники одержують, називається «волочільне» або «волочебне». Така назва існує чи колись існувала не тільки в нас, українців, а і в білорусів, росіян, поляків та литовців.

Завдання 9:
Етикетні правила стосуються не тільки господарів, що приймають гостей, а й тих, хто гостює. Проаналізуйте в малих групах ситуації, з'ясуйте, що «не так» було в поведінці запрошених.

1.    Петрик запросив друзів на день народження на третю годину. Вже по четвертій, а Василька ще немає...

2.    Наталя запросила друзів на третю годину. Зараз пів на другу. Хтось подзвонив у двері. Збентежена іменинниця ще в хатньому одязі відчиняє: на порозі перший гість...

3.    Під час святкового обіду Ірина нічого не їсть. Її припрошують і подружка-іменинниця, і її мама, і навіть бабуся. Проте дівчинка відмовляється, пояснюючи, що таких страв вона не вживає...

4.    - Василю, приходь до мене на свято з нагоди мого дня народження.
- Дякую, прийду, якщо там не буде Сашка, Петра й Оксани, яких я терпіти не можу. Яку ситуацію не проілюстровано? Зробіть до неї малюнок самі.

Завдання 10:
Прочитайте правила гостинності для господарів. Розіграйте міні-сценки, які ілюстрували б їх.
Під час гостини господарі не починають першими їсти й першими не встають з-за столу.
Не можна без упину частувати гостей, нав'язуючи їм свої улюблені страви.
Якими є традиційні українські формули привітання? Розкажіть про традиції та етикетні норми української гостинності.

4. Чому потрібно знати звичаї різних народів, які живуть в Україні
В Україні з давніх-давен поряд з українцям живуть інші народи у повазі один до одного, в мирі й злагоді. «Поважати звичні та традиції інших народів» - давнє моральне правило. І досі нживаними є українські прислів'я «Кожен край має свій звичнії», «Що сторона, то новина», «На чиєму возі їдеш, того й пісню співай», «Чия хата, того й правда» тощо. Потреба знати :піп чаї інших народів особливо актуальна нині, коли у великих містах представники різних народів живуть навіть не на сусідніх вулицях, а в одному будинку, коли пожвавилися міжнародні зв'язки, коли люди стали більше подорожувати, коли інформація миттєво поширюється світом... Як відомо, немає іншого шляху до порозуміння, крім шляху взаємоповаги й терпіння. Тим більше, що за зовнішніми відмінностями звичаїв різних народів можна помітити чимало подібного. Це й не дивно, адже здавна спілкуючись один з одним, народи запозичують і елементи вбрання, і страви, і традиції. А моральні правила, як ми вже знаєте, мають здебільшого загальнолюдський характер.

Завдання 11:
Прочитайте казку давнього народу, нащадки якого й нині, мешкають у Криму.
Обміркуйте всім класом, чого навчає ця казка. Поясніть, чому всі народи шанують свій рідний край. Що спільного мають цінності українського народу з тими, які втілено в цій казці?

Казка про рідний край
Колись дуже давно одному східному володареві подарували чудесну пташку. Вона співала так, що сонце серед неба уповільнювало свій рух, заслухавшись її піснями. Володар наказав зробити для пташки золоту клітку, гніздечко їй вимостити пухом молодого лебедя, а годувати з свого власного столу. Головним наглядачем за пташкою він призначив свого першого міністра.

Кожного ранку грізний володар приходив до пташки, щоб послухати її спів. Але вона мовчала.

«Може, вона звикла до свіжого повітря, може, їй душно в палаці?» -подумав володар і звелів винести клітку з пташкою в сад.

У володаря був сад, єдиний у світі за своєю красою. Могутні дерева утворювали в ньому пишне шатро з прозоро-зеленого листя чудернацьких форм, землю вкривав різнобарвний килим рідкісних квітів, що пахли солодко й цілюще.

Але пташка і в саду мовчала.

Володар скликав усіх своїх мудреців, щоб вислухати їхні поради. Дехто з них висловив думку, що, можливо, пташка захворіла й втратила голос. Декому здавалося, що пташку підмінили. Інші гадали, що вона, мабуть, ніколи й не співала...

Уважно вислухавши мудреців, володар звелів одвезти пташку в праліс.

Але і в пралісі пташка мовчала. Крильця їй обвисли, з очей діамантами котилися сльози.

Тоді володар наказав привести мудреця, якого він узяв у полон в сусідній державі.
-    Порадь, що нам робити! - звернувся до нього володар. - Якщо пташка заспіває, я відпущу тебе на волю.
Тиждень думав полонений мудрець і нарешті сказав:
-    Повозіть пташку по країні. Можливо, вона десь заспіває.

Три роки мандрував із пташкою володар - і все марно.

Нарешті дісталися вони одного маленького болітця. Навколо нього росли тонкостеблі кущики, а кругом простягалися піски. Слуги повісили клітку на суху гілочку, виставили вартового й полягали спати.

Коли край неба засвітила вранішня зоря, пташка раптом стрепенулася. Випростала крильця, квапливо почала вичищати дзьобом пір'ячко.

Побачивши, що пташка ожила, вартовий збудив володаря.

А коли сяйнув перший промінь сонця, пташка стрілою злетіла, але вдарилась об золоте пруття клітки й упала додолу. Тужно озирнулася довкола і тихо заспівала. Сто вісім пісень журби проспівала вона.

А коли защебетала пісню радості, тисячі таких самих пташок, як вона, злетілися з усіх боків і підхопили її пісню.

Людям здавалося, що то не пташки щебечуть у промінні вранішнього сонця, а співають їхні душі, прагнучи краси.

-    Так ось звідки моя пташка! Це її рідний край, - замріяно мовив володар. Він згадав свою улюблену столицю, де не був уже три роки. -Відчиніть дверцята клітки й випустіть пташку, - звелів володар.

І тоді всі пташки заспівали славу рідному краю, заспівали тисячу й одну пісню волі й любові до вітчизни.
Ось що таке рідна земля і свобода. Співати можна лише там, де дістав життя.

Що в Україні споконвіку шанують найбільше? Відповідь обґрунтуйте українськими прислів'ями. Кого називають патріотом?

У чому, по-вашому, виявляється любов до рідної землі? Як потрібно ставитися до звичаїв інших народів? Чому?

1. Прочитайте народну казку «Лисичка і Журавель». Чого навчає ця казка? Сформулюйте на основі тексту кілька правил етикету на тему «Як догодити гостеві».

Лисичка і журавель
Лисичка з Журавлем дуже заприятелювали. От Лисичка і кличе Журавля до себе в гості:
Приходь, Журавлику! Приходь, любчику! Чим хата багата, тим і вгощу.
лисичка наварила кашки з молочком, розмазала тоненько по тарілці та й поставила перед Журавлем.
Призволяйся, не погордуй. Сама варила.

Журавель стук, стук дзьобом - нічого не спіймав. А Лисичка тим часом лиже та й лиже кашку, поки сама всієї не з'їла. А тоді й мовить:
Вибачай, кумочку, більше не маю чим пригощати.
Спасибі й за те, - пісним голосом промовив Журавель. - А ти б, Лисичко, до мене завтра в гості прийшла.
Добре, Журавлику, прийду, чому не прийти, - каже Лисичка.

Другого дня приходить Лисичка, а Журавель наварив м'яса, буряків, квасольки, картопельки. Покришив дрібненько, склав у писокий глечик з вузькою шийкою та й поставив на столі.
Іж, кумонько. Не погордуй, люба моя, - припрошує Журавель.
Нюхає Лисичка - смачно пахне. Крутиться Лисичка, скаче навколо глечика, а Журавель їсть собі шматочок за шматочком, поки всього не виїв.

Вибач, любонько, - каже, випорожнивши глечика, - чим хата багата, тим і рада, а більше на цей раз нічого немає.
Розсердилася Лисичка, навіть не подякувала за гостинність. Вона, бачите, думала, що на цілий тиждень наїсться, а тут довелося додому иги, облизня спіймавши. Відтоді й зареклася Лисичка з Журавлями приятелювати.

2.    Прочитайте про звичаї святкування Різдва та Нового року в різних народів. Поясніть, у які ситуації може потрапити турист, який не знає цих звичаїв?

Як святкують Різдво у світі?
Мешканці Рима, столиці Італії, у центрі міста ставлять високу, 25-30-метрову ялинку. Перед палатою Папи - на площі Св. Петра - будують великий вертеп заввишки з житловий будинок, а постаті в ньому сягають двох метрів. Уявіть собі, що італійці не їдять святкової вечері...

Чехи, подібно до поляків, під час свята їдять багато страв з коропа. Після вечері господар дому ділить яблуко навпіл. За зернятками родина ворожить собі, яким буде черговий рік. На десерт чехи подають 12 сортів тістечок, що символізують 12 місяців.

У Німеччині Різдво - це найважливіше свято. До нього німці готуються вже під час передріздвяного посту. Сплітають з ялини вінок, прикрашають його, ставлять на ньому чотири свічки. Першу свічку запалюють у першу неділю посту, потім щотижня запалюють по свічці. Колись такий вінок підвішували до стелі, зараз частіше кладуть його на столі. Обов'язковими святвечірніми стравами німців є картопляний салат та ковбаски.

3.    Розпитайте батьків та інших дорослих про традиції святкування Нового року та Різдва в Україні. Підготуйте розповідь «Новорічні та різдвяні свята в моїй родині».

4.    Прикрасьте в класі ялинку іграшками, які зробіть самі.

Етика. 5 клас. Оксана Данилевська; Олена Пометун

Надіслано читачами з інтернет-сайтів

_{Календарно-тематичне планування з етики 5 класу, завдання та відповіді школяру, курси учителю з етики 5 класу}

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.