Вміти з'ясовувати зв'язок світогляду із творчістю.
Ознайомлення з творчістю поетів-шістдесятників, давати загальну характеристику їхньої творчості.
Хід уроку: Літературна діяльність в Україні 20-х рр. Виражена надзвичайно багато. Це найяскравіший період українсної писемності, у порівнянні з нею будь-які інші періоди розвитку нашого письменства - бліднуть. Палітра їх творчості вражає унікальним добором яскравих талантів: В. Еллан, П. Тичина, В. Сосюра, М. Хвильовий, В. Підмогильний, Б. Анто-ненко-Давидович, М. Івченко, М. Куліш, М. Зеров, М. Рильський, Є. Плужник, Г. Косинка, М. Семенко, Ю. Яновський, Тодось Осмачка, М. Бажан та ін. Гуртування розмаїтих стильових течій - привертає увагу, із своїми відгалуженнями авангардизм (футуризм і конструктивізм), революційний романтизм, неоромантизм,необароко, «неокласика», імпресіонізм, експресіонізм тощо. Організація різних видань, калейдоскоп літературних угруповань («Плуг», «Гарт», «Аспанфут», ВАПЛІТЕ, МАРС, ВУСПП та ін.), потоки маніфестів і декларацій, пристрасні полеміки про сутнісні проблеми творчості,—справді, нелегко було молодому митцеві зорієнтуватися в такій стихії. Здавалося, перед ним відкрилися широкі перспективи художнього самоствердження. Це давало підстави вважати 20-ті рр. «ренесансними». Мова йде про свіжі, оновлювальні процеси, що мали свій конкретно-історичний зміст, навідміну від змісту класичного Відродження, спрямованого на універсальні критерії, поціновуваного як одна з органічних ланок поступу європейського мистецтва.
Інші риси представляє —українське відродження, яке сприймається як спонтанний, потужний прорив уперед, але все ж таки не рідко погляди, обертаються у минле, у вчорашні невирішенні проблеми. Мова йде не лише про одне відродження, а про цілу низку, що витворює основу українства, коли з національної катастрофи підводилось нове покоління, представниками якого переважно були письменники, аби нарешті вирішити не лише естетичні, а й національні та болючі соціальні питання. Така доля була і в творчого покоління 20-х рр.— позначене різними орієнтаціями на художнє та позахудожнє життя, неоднорідне, що не могло не призвести до внутрішнього розмежування, такими основними рисами були своєрідність літературних угруповань. Адже АСПИС (Асоціація письменників), що склала 1924 р. основу для формування «Ланки» (з 1925 р. МАРС—Майстерня революційного слова) та «неокласиків», а також ВАПЛІТЕ (Вільна академія пролетарської літератури, 1925—1928) ставили собі мету —писати справжню літературу, що відповідала б високим естетичним критеріям. В інших організаціях, що різнилися тільки назвами («Плуг», або Спілка селянських письменників, 1921—1925; «Гарт», або Спілка пролетарських письменників. 1922—1925; ВУСПП - Всеукраїнська спілка пролетарських письменників, 1927—1932; «Молодняк»— Спілка комсомольських письменників, 1927—1932), панував неприпустимий для творчості партійно-адміністративний стиль. їхні зусилля спрямовувалися на культивування безперспективного «пролетарського реалізму», перейнятого не художнім, а чужим для мистецтва класовим духом. Решта течій проголошувалася «буржуазними», «попутницькими». Проти них велася нещадна боротьба. Хоча саме і «попутники», а не опікувані компартією «пролетарські письменники», збагатили нашу літературу творами нев'янучої цінності.
Постмодернізм
В останні десятиліття XX ст. приходить на зміну модернізму це світоглядно-мистецький напрям. Він є — результатом епохи зрйнування, постіндустріальної епохи, цілістного розуміння світу, крах систем економічних, політични та світоглядно-філософських .
Термін «постмодернізм» вперше ми зустрічаємо в1917 p., але поширенно його використання припадає на кінець 1960-х pp. спершу в архітектурі цей термін використовується для означення стильових тенденцій, спрямованих проти безликої стандартизації, а з годом його вочинають широко використовувати — у літературі та малярстві (поп-арт, оп-арт, «новий реалізм», гепенінг та ін.).
Мали вплив на міркування таких філософів популярності постмодернізму Ж. Дерріди, Ж. Батая, Ж.-Ф. Ліотара, М. Фуко.
Завдячуючи гіркому історичному досвідові постмодерністи, переконалися у неможливості поліпшити світ, змінили ідеологічні ілюзії, вважаючи, що подія завжди випереджає теорію, і людина позбавлена змоги не лише змінити світ а й осягнути, систематизувати його, Прогрес сприймається лише як ілюзія, вони відчувають що вичерпана історія, мистецтво, естетика. Співіснування та варіювання усіх (і новітніх і найдавніших) форм буття вважається реальним. Принципи повторюваності та сумісності перетворюються на художній стиль мислення з властивим йому тяжінням до стилізації, ремінісценції , рисами еклектики, переінакшення, алюзії. У попередніх класичних формах неможлве існування мистецтва в постіндустріальному суспільстві з його необмеженим потенціалом тиражування та серійного відтворення, саме тому письменник творить не з «чистим» матеріалом, а з культурно освоєним.
Характер риси притаманної постмодернізму: - Культ незалежної особистості; - Прагнення до архаїки, міфу колективного несвідомого. - Намагання поєднати культури , релігії взаемодоповнитии істини (часом полярно протилежні) багатьох людей. Націй, філософій; - Вираження повсякденного реального життя як апокаліптичного карнавалу, театру абсурду; - Застосування ігрового стилю, щоб акцентувати увагу на протиприродності панівного в реальності способу життя, на ненормальності, несправжності; - Спеціально химерно переплетати різні стилі оповіді (сентиментальний і або грубо натуралістичний і високий класицистичний казковий та ін; в стиль художньої нерідко вплітаються стилі публіцистичний, , науковий, діловий тощо); - Зміщшання численних різновидів традиційних жанрових; - В основному сюжети творів - це тонуо замасковані алюзії (натяки) на відомі сюжети літератури попередньої епохи; - Переклички, запозичення спостерігаються не тільки серед перших виразно постмодерністських творів — романи У. Еко «Ім'я троянди» (1980), П. Зюскінда «Запахи» (1985), Д. Апдайка «Версія Роджерса» (1985).
В сучасній українській літературі постмодернізм виявляється в творчості Ю. Андруховича, Ю. Іздрика, О. Ульяненка, С. Прощока, В. Медведя, О. Забужко та інших.
Українська література у другій половині ХХ ст. Спроба подолати канони соцреалізму. "Закулісний" розвиток модернізму, опозиційні прояви різних стильових тенденцій. Явище "шістдесятництва", нью-йоркська група, постшістдесятники, українська "химерна проза". Пошукове розмаїття сучасної літератури. Тенденції постмодернізму. ТЛ: соцреалізм. Знати і розум це головне , іти найголовніші тенденції розвитку української літератури у другій половині ХХ — на початку ХХІ ст. ПОЕТИ-ШІСТДЕСЯТНИКИ Виділяється нова хвиля в українській літературі на початку 60-х років це явище виникнення Шістдесятництва. Шістдесятнициво подія культурологічна і соціальна. Вражає його зв'язок із дисидентським рухом. Тематична і формотворча новизна творів, ідейно-стильове розмаїття. Яскраві постаті дисидентського руху 60-х років: Композитори Л. Грабовський, В. Губа, В. Сильвестров;
Праслухайте будьласка композицію В . Сільвестрова і поєднання спільні риси шістидесятництва в музиці та літературі.
художники А. Горська, І. Марчук, О. Заливаха, Г. Севр ук, Л. Семикiна, В. Зарецький, актори І. Миколайчук, Б. Ступка, Л. Кадирова; режисери Ю. Іллєнко, Л. Танюк, С. Параджанов, К. Муратова, Л. Осика. Познйомтесь з видатним режисером С. Параджанов, визначіть риси шістидесятництва притаманні його творчості.
У літературі це чи не найяскравіша постать - Василь Симоненко. "Задивляюсь у твої зіниці...", "Є тисячі доріг...", "Я...", "Ікс плюс ігрек", "Ну скажи, хіба не фантастично..." Біографія митця надзвичайно творча("витязь молодої української поезії"). Його інтимній ліриці притаманні традиційність його громадянської діяльності це патріотизм, публіцистичність,декларативність. Громадянський вибір поета це образ України. Основа його - мотив самоствердження у складному сучасному світі людини, її самодостатність і самоцінність ("Я..."). Щирість, безпосередність у вираженні інтимних почуттів простота,.
Також яскравою постаттю Шістдесятництва є Іван Драч. "Балада про соняшник", "Балада про вузлики", "Крила" Невгамовний пошукач нової форми і поезії нового змісту. Жанру балади, в його творчості надзвичайно переосмислений. "Балада про соняшник" — роздум поета про істину мистецтва, творчий процес. Символічний образ соняшника- образ сонця. Незчисленна вартість нетлінних скарбів душі людської — працелюбства ,щедрості, чесності, доброти. ("Балада про вузлики"). Низький погляд Кирила на світ у "новорічній казці" "Крила". Уявна ситуація, умовна, її роль у втіленні головної думки про людей,творчих і людей обмежених (безкрилих), про людей душевно багатих.
Творчість Миколи Вінграновського. "У синьому небі я висіяв ліс...", "Сеньйорито акаціє, добрий вечір...", "Прилетіли коні — ударили в скроні...", "Чорна райдуга" До що з біографії поета, прозаїка, талановитого кіномитця, учня О. Довженка. Вселюдські, національні мотиви крізь призму "інтимного самозосередження". Збірка інтимної л ірики "Цю жінку я люблю". Несподiвана асоціативність, вируюча пристрасть, , надзвичайно буйна фантазія, мальовничо – характерно - образна деталь поезії М. Вінграновського. Глибинне відчуття прак оренів, наскрізне пронизуюче почуття любові до світу, до жінки.
Дмитро Павличко. "Погляд у криницю", "Це Ти створив мене таким...", "Був день, коли ніхто не плаче...", "Сріблиться дощ...", "Два кольори" Опишіть важі враження від почутої пісні:
Талановитий поет, перекладач. Йго творчості притаманні - громадянські мотиви лірики. Образно-притчевий зріз часу, історії народу, глибинне вираження проблем нації, окремої людини ("Погляд у криницю"). Постійний самоаналіз власної душі й долі вираженні в циклі "Покаянні псалми" ("Це ти створив мене таким"). Найтонші переживання вираженні в інтимній ліриці збірки "Таємниця твого обличчя". Широко відома пісенна лірика поетазавдяки найпопулярнішому віршові - "Два кольори" та ін.. Пісня Два кольорі
Письменниця Ірина Жиленко. ЇЇ неймовірно прекрасні твори : "І світла алея", "Зимовий моти в з візитом пічника", "За золотими вікнами зірок " Характерними рисами її тврчості можна нзвати - інтимну філософічність лірики поетеси сповідальність, камерність, душевну щирість. В її творах "Шістдесятництво" представлено в чесності та любові, крізь призму сьогоднішнього часу і вічних понять честі, ("За золотими вікнами зірок"). Світ крізь призму жіночої душі.
Яскрава, велична зірка нашої літератури - Ліна Костенко. Прослухайте вірш і спробуйте визначити які засоби виразності використовує письменниця:
"Страшні слова, коли вони мовчать...", "Українське альфреско", "Хай буде легко. Дотиком пера...", "Недумано, негадано...", "Маруся Чурай" Яскравою особливостю її індивідуального стилю є історизм м ислення, філософічність, інтелектуалізм, традиційність. "Страшні слова, коли вони мовчать" — важкий особисто - ліричний роздум про значення слова в житті людини, істина цінність мистецтва. "Вічто – колоритні " українські фольклорні типи, обр ази-архетипи як атрибути української свідомості ("Українське альфреско"), надзвичайно новітнє переосмислення звичайно – традиційної ситуації,. Інтимна лірика яка спонукає до роздумів про суть кохання, вірність і життя. Її щира і відверта сповідальність. Історичний роман у віршах "Маруся Чурай" його історико-фольклорна основа. Духовне життя нації крізь призму нещасливого кохання. Акцентується увага на проблемах: митеця і суспільства, індивiдуальої свободи людини.
Його доробок це образ любові як втілення цінності - високої християнської яка піднімає людину над прагматичною буденністю, звільняє її душу. Широко використовує в своїй творчості такий художній засіб як зміщення часових площин. Яскраво підкреслює роль художньої деталі в розкритті характеру, ідеї. "Зав'язь" — перші почуття любові в художній інтерпретації. Ніжність, цнотливість, незахищеність (образ зав'язі). "Любовний трикутник" ця вічна тема представлена нею в новітній інтерпретації ("Три зозулі з поклоном").
Список використаних джерел:
Урок на тему :Модернізм в Українській летературі Федорова, О. М.., учителя української мови та літератури, м. Лубни, сш №4
Меша Володимир Григорович Українське національне відродження 1905-1914 років (історіографія проблеми).- К.: Донеччина, 2004.- 156с.
Костенко Л. (Костенко, Ліна) Навчальний посібник-хрестоматія: Біографія. Вибрані поезії. "Маруся Чурай". Інтерпретація творів.- Кіровоград: Степова Еллада, 1999.- 320с.-
(Рідне слово в рідній школі)
Морозова Лідія Григорівна. Українська мова. 5 клас..- Харків: Ранок, 2000.- 224с.
Франко Іван Українська література в 1904 році.- Львів: ЛНУ, 2005.- 93с.
Вацеба Оксана Бібліографічний покажчик та анотації кандидатських дисертацій захищених у спеціалізованій вченій раді Львівського державного інституту фізичної культури у 2001 році.- Львів: ЛДІФК, 2001.- 52с.
Видання секції суспільних і гуманітарних наук Національної академії наук України: 1998-2003: Бібліографічний покажчик/ Голов. ред. І.Ф.Курас.- К., 2003.- 754с.- 16.94'' Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
