Гіпермаркет Знань>>Українська література>>Українська література 4 клас>>Українська література: Ю. Ярмиш. Паличка-рятівниця.
Читаючи твори цієї теми, зверни увагу, хто їх головні герої, до яких наслідків призводять їхні вчинки. У творах значне місце належить діалогам, словам автора, які передають його ставлення до дійових осіб.
Паличка - рятівниця. Поміркуй, про що може йти мова у цьому творі?
Був собі на світі ледар. Звичайнісінький ледар. Мабуть, і тобі траплялося бачити такого. Звали його Миколою. А сталося це тоді, коли на деревах та кущах із малесеньких буро-жовтих бруньок визирнули зелені язички першого листя. Хлопці ганяли надворі м'яча. А Микола занудьгував: мати зачинила його в помешканні, щоб він як слід вивчив уроки. «Ото б добре було,— мріяв Микола,— знайти чарівну паличку-рятівницю. Щоб замість мене й до-машні завдання робила, й усе інше. За такою паличкою на край світу піти не страшно!» І раптом сталося чудо... — Навіщо ж на край світу? — почув Микола чийсь добрий й тихий голос. Хлопчик озирнувся. Посеред кімнати стояв малесенький дідусь — удвічі нижчий за Миколу. На ньому були червоні шаровари з білими ятками й білий ковпак з червоними зірочками. Довга сива борода зникала десь аж за спиною. — Навіщо на край світу йти? — повторив дідусь.— можна мати те, що бажаєш, і тут. — Вибачайте,— пробурмотів Микола розгублено,— хто ви такий? Дідусь відповів: — Я — Головний охоронець чарівної палички-ря- тівниці! Микола мовчав, зачарований. Виходить, що в каз-ках усе правда, й чарівники — таки є! — Ви справді дасте мені чарівну паличку? — спитав н недовірливо. Дідусь відповів дуже поважно: — Якщо ти заслужиш — звичайно! Але ти маєш виконати три моїх завдання. Згода? Микола про всяк випадок кивнув. Може ж таки завдання не дуже важкі?.. — Слухай перше завдання! — голос у дідуся ще більше споважнів*.— Тиждень ти, Миколо, маєш сам прибирати свою постіль і допомагати матері! «У-у,— хотів був викрутитись Микола,— не хочу!» Але якийсь голос прошепотів йому: «Почекай, не тікай, адже в нагороду ти дістанеш чарівну паличку-рятівницю!» — Я згоден,— тихо сказав Микола. — От і добре,— весело кивнув дідусь, поправив на голові ковпак і... розтанув у повітрі, наче його й не було. Цілий тиждень Микола прибирав у кімнатах, допомагав матері мити посуд і навіть до крамниці двічі бігав. Мати й раділа, й дивувалася — звідки б то все? Ох, якби знала вона, певно, не мала б такого доброго настрою. Адже син був такий запопадливий* тільки тому, щоб опісля нічого не робити, а мати на послугах чудесну паличку. Якраз за тиждень Головний охоронець чарівної па-лички-рятівниці з'явився перед Миколою. — Як твої справи, чи виконав, що я тобі звелів? Микола розповів про все. — Початок непоганий,— погладив свою пишну бо роду старий.— Перший крок до чарівної палички ти зробив. А тепер слухай друге завдання: щоб ти аж де десять днів не чіпав і не кривдив малюків — я ж знаю, з тобою таке буває. Та це ще не все: як старші хлопчики кривдитимуть малих, щоб ти їх боронив... Добре? Дідусь поправив свій ковпак і зник... — Ото вскочив у халепу*! — свиснув Микола.— Сашко Дубина, певно, роз'юшить мені носа! Але іншої ради не було. Треба було ставати хоробрим і справедливим. І коли на великій перерві Сашко Дубина штовхнув якогось первачка і той гепнувся та ще й носа набив, Микола підскочив до Сашка й гукнув: — Ану, підійми його зараз та попроси пробачення, бо буде погано. Второпав? Сашко з несподіванки пробурмотів розгублено: — Почекай, зараз!.. Усі десять днів Микола був у школі найхоробрішим і найсправедливішим. Про нього навіть написали в класну газету велику замітку. — Ти на правильній дорозі,— сказав Головний охоронець чарівної палички-рятівниці, коли минув і другий строк.— Але це не все. Останнє завдання — найважливіше! Микола навіть дихати перестав. — Я знаю,— вів далі дідусь,— що ти погано вчишся. Тепер весна. Незабаром кінець останньої чверті. Коли закінчиться навчальний рік, покажеш мені табель. Ти зрозумів мене? У Миколи навіть серце тьохнуло. — Зрозумів. Треба, щоб у ньому були хороші оцінки... Ось у яку біду вскочив Микола. Але відступати було вже нікуди. Миколина мати дивувалася: — Сину, чого це ти все з книжками сидиш? Іди хоч трохи у футбол пограй. — Не можу,— відказував Микола, хоч йому й дуже кортіло побігти на вулицю до друзів,— скоро ж іспити. Повторювати треба! Але хлопчик став помічати, що йому хочеться працювати не тільки заради чудесної палички... І ось пролунав останній дзвінок. Микола одержав табель і побіг швиденько додому, щоб показати його батькам та ще з більшим хвилюванням-нетерплячкою — Головному охоронцеві. Дідусь у червонозоряному ковпаку був, як завжди, точний. Тільки-но батьки хлопчика пішли з дому, він зараз же з'явився. Поглянув на оцінки і сказав весело: — Молодець, Миколо! Передаю тобі свій скарб! І Головний охоронець простягнув Миколі чарівну паличку-рятівницю. Та ось яка вона! І не подумаєш, що чарівна. Така юбі жовтенька паличка, трохи більша за учнівську ручку та й усе. Ніхто й не здогадається, що це справжній казковий скарб. — Щоб паличка виконувала твої бажання,— вів далі Головний охоронець,— треба наказати їй: Паличко-рятівнице, Паличко-рятівнице! Зроби те, вірний друже, Чого хочу я дуже! А далі додай, чого саме бажаєш. Чого б ти хотів? — Ну... морозива! За мить перед Миколою стояла гарна кришталева ваза, а в ній — полуничне морозиво. Микола, вражений, спитав: — А що можна звеліти паличці? — Все. Окрім того, що проти совісті. — А звідки береться те, що бажаєш,— з нічого? Очі в дідуся стали ласкаві, добрі. — Звісно, ні, Миколо. З нічого навіть у казці ніщо не з'являється. Просто тобі дурно буде діставатися усе що зробили інші люди. Микола задумано крутив у руках паличку. Ось як; ти, рятівнице... В одних забираєш, а іншим даєш. Але я зроблю, як совість підказує. І Микола дзвінко звелів: Паличко-рятівнице, Паличко-рятівнице! Зроби те, вірний друже, Чого хочу я дуже! Хай усім ледарям руки до роботи свербітимуть! Потім Микола простяг паличку Головному охоронцеві і сказав: — Самому цікавіше все робити. Візьміть паличку! — Здоров будь, Миколо! — весело сказав дідусь, — Ти правильно вирішив. Він торкнувся свого червонозоряного ковпака й зник, наче ніколи і не з'являвся отут у кімнаті. Ніколи?! Перед Миколою на столі лежав табель з хорошими оцінками. І мати більше не гнівалася. Ніхто не називав Миколу ледарем. А надворі хлопці кричали, ганяли м'яча. І Микола вистрибом побіг до них. Юрій Ярмиш
Звичайнісінький, споважнів, запопадливий, нетерплячкою, червонозбряному. Споважнів — тут: набув поважної інтонації. Запопадливий — тут: ретельний, дбайливий. Халепа — неприємність.
Скільки разів Микола зустрічався з чарівником? Які завдання Головного охоронця палички-рятівниці виконував хлопчик? Як змінювалось ставлення Миколи до роботи, навчання? Коли він відчув задоволення від своєї праці? Поміркуйте разом! Прочитайте твір в особах. Зверніть увагу на виділені речення. Яку думку передають слова дідуся? Про що міркував Микола? Чи схвалюєте ви його рішення? Якого жанру цей твір — оповідання чи казка? Доведіть свою думку. Пофантазуйте! Уявіть, що Микола залишив паличку в себе. Яким тоді могло бути закінчення казки?
Савченко О.Я. Читанка 4 клас
Вислано читачами з інтернет-сайту
Для поліпшення ефективності навчання користуйтесь конспектами уроків на Гіпермаркеті Знань
Зміст уроку
конспект уроку і опорний каркас
презентація уроку
акселеративні методи та інтерактивні технології
закриті вправи (тільки для використання вчителями)
оцінювання
Практика
задачі та вправи,самоперевірка
практикуми, лабораторні, кейси
рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
домашнє завдання
Ілюстрації
ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
реферати
фішки для допитливих
шпаргалки
гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
Доповнення
зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
підручники основні і допоміжні
тематичні свята, девізи
статті
національні особливості
словник термінів
інше
Тільки для вчителів
ідеальні уроки
календарний план на рік
методичні рекомендації
програми
обговорення
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
|