Гіпермаркет Знань>>Біологія >>Біологія 10 клас>> Біологія: Тема 5. Органічні сполуки, їх загальна характеристика. Вуглеводи, їх будова, властивості.

Фішки для допитливих до предмету Біологія 10 клас.

Тема «Вуглеводи, їх будова, властивості».

 
                                                                      Вуглеводи

Переходячи до розгляду органічних речовин, не можна не відзначити значення вуглецю для життя. Вступаючи в хімічні реакції, вуглець утворює міцні ковалентні зв'язки, обобществляя чотири електрони. Атоми вуглецю, з'єднуючись між собою, здатні утворювати стабільні ланцюги і кільця, службовці скелетами макромолекул. Вуглець також може утворювати кратні ковалентні зв'язки з іншими вуглецевими атомами, а також з азотом і киснем. Всі ці властивості забезпечують унікальну різноманітність органічних молекул.

Макромолекули, що становлять близько 90 % маси зневодненої клітки, синтезуються з простіших молекул, званих мономерами. Існують три основні типи макромолекул: полісахариди, білки і нуклеїнові кислоти; мономерами для них є, відповідно, моносахариди, амінокислоти і нуклеотиди.

Вуглеводами називають речовини із загальною формулою Cx(H2O) в, де x і в – натуральні числа. Назва «вуглеводи» говорить про те, що в їх молекулах водень і кисень знаходяться в тому ж відношенні, що і у воді.

У тваринних клітках міститься невелика кількість вуглеводів, а в рослинних – майже 70 % від загальної кількості органічних речовин.

 
Глюкоза

Вуглеводи діляться на простих (моносахариди) і складних (дисахариды і полісахариди). Моносахариди мають загальну формулу (CH2O) n, де n змінюється від 3 до 9. Найпоширеніші моносахариди – глюкоза і фруктоза, що мають формулу (CH2O) 6. Всі моносахариди мають солодкий смак, кристалізуються і легко розчиняються у воді.
 

Сахароза – звичайний цукор з магазина

Моносахариди грають роль проміжних продуктів в процесах дихання і фотосинтезу, беруть участь в синтезі нуклеїнових кислот, коферментів, АТФ і полісахаридів, служать джерелами енергії, що вивільняється при окисленні в процесі дихання. Похідні моносахаридів – цукрові спирти, цукрові кислоти, дезоксисахара і аміноцукри – мають важливе значення в процесі дихання, а також використовуються при синтезі ліпідів, ДНК і інших макромолекул.

Дісахаріди утворюються в результаті реакції конденсації між двома моносахаридами. Інколи вони використовуються як запасні живильні речовини. Найбільш поширеними з них є мальтоза (глюкоза + глюкоза), лактоза (глюкоза + галактоза) і сахароза (глюкоза + фруктоза). Лактоза міститься лише в молоці. Сахароза (тростинний цукор) найбільш поширена в рослинах; це і є той самий «цукор», який ми зазвичай споживаємо.

 
Мальтоза

 
Лактоза

 
Сахароза

Полісахариди складаються з моносахаридів. Великі розміри роблять їх молекули практично нерозчинними у воді; вони не роблять вплив на клітку і тому зручні як запасні речовини. При необхідності вони можуть бути перетворені назад в цукру шляхом гідролізу.

Крохмаль (полімер глюкози) запасається в клітках у вигляді так званих крохмальних зерен. Еквівалентом крохмалю в тваринному організмі є глікоген (в хребетних він міститься в печінці і м'язах). Крохмаль і глікоген грають роль резерву їжі і енергії.
 

Особливий багато крохмалю в бульбах картоплі, а також в насінні бобах і злаків

 

Целюлоза – основний компонент стінок рослинних кліток і найпоширеніша на Землі органічна речовина

Целюлоза також є полімером глюкози. У ній поміщено близько 50 % вуглецю, що міститься в рослинах. По загальній масі на Землі целюлоза займає перше місце серед органічних сполук. Форма молекули (довгі ланцюги з промовцями назовні –OH-группами) забезпечує міцне зчеплення між сусідніми ланцюгами. При всій своїй міцності, макрофібрили, що складаються з таких ланцюгів, легко пропускають воду і розчинені в ній речовини і тому служать ідеальним будівельним матеріалом для стінок рослинної клітки. Целюлоза – коштовне джерело глюкози, проте для її розщеплювання необхідний фермент целюлаза, що порівняно рідко зустрічається в природі. Тому в їжу целюлозу вживають лише деякі тварини (наприклад, жуйні). Велике і промислове значення целюлози – з цієї речовини виготовляють бавовняні тканини і папір.

 
Целюлоза

 
Хітин

Інколи прості цукру вступають в реакцію з цукровими спиртами і кислотами. Речовини, що утворюються при цьому, близькі до полісахаридів і носять назву мукополисахаридов. Муреїн грає роль структурного компонента в клітках прокариот. Хітин близький до целюлози; він зустрічається в деяких форм грибів, а також як важливий компонент зовнішнього скелета деяких тварин. Глікопротеїни і гліколіпіди визначають антигенні властивості кліток. Гіалуронова кислота і хондроитинсульфат – важливі компоненты сполучної тканини хребетних. Камедь і слизи мають важливу захисну функцію в організмах рослин і тварин.
 

Хітин є основним компонентом зовнішнього скелета членистоногих

Надіслано учителем біології Міжнародного ліцею "Гранд" Івановою Н.С.

_{Онлайн бібліотека з підручниками і книгами, плани конспектів уроків з біології, завдання з біології 10 класу скачати}