Гіпермаркет Знань>>Хімія>>Хімія 8 клас. Повні уроки>>Хімія: Фізичні властивості основ. Класифікація основ. Хімічні властивості основ: дія на індикатори, взаємодія з кислотами, кислотними оксидами, солями. Реакція нейтралізації. Розкладання нерозчинних основ під час нагрiвання. Заходи безпеки під час роботи з лугами. Використання основ. Повні уроки

Тема

• Фізичні властивості основ. Класифікація основ. Хімічні властивості основ: дія на індикатори, взаємодія з кислотами, кислотними оксидами, солями. Реакція нейтралізації. Розкладання нерозчинних основ

Мета уроку

• ознайомитися з основними фізичними та хімічними властивостями основ, їх класифікацією та здатністю до розкладу.

Задачі уроку

• закріпити знання щодо фізичних та хімічних властивостей основ, розглянути хімічні властивості основ під час взаємодії з кислотами, кислотними оксидами та солями, реакції нейтралізації, виявити як відбувається розклад нерозчинних основ.

Основні терміни

• Основи – це сполуки, при розчиненні яких збільшується концентрація негативно заряджених іонів розчинника.
• Розчинні основи (луги) – це основи, утворені лужними, лужноземельними металами, амонієм, талієм (І), складними групами атомів тощо.
• Амфотерні гідроксиди – гідрати амфотерних оксидів, які мають слабкі кислотні та основні властивості.
• Дисоціація – це процес поділу однієї частинки на декілька менших частинок.
• Кислотність – кількість гідроксид-іонів в основі, що здатні заміщуватись на кислотні залишки з утворенням солей.

Хід уроку

Фізичні властивості основ

Основи – це сполуки, при розчиненні яких збільшується концентрація негативно заряджених іонів розчинника. З точки зору теорії електролітичної дисоціації основи – електроліти, які у водному розчині дисоціюють з утворенням лише одного типу аніонів – гідроксид іонів.

Докладніше про електроліти ви можете дізнатися з наступного відео.

Відео 1. Електроліти.

Мал. 1. Дисоціація електроліта.

При звичайних умовах усі основи є твердими речовинами.

Мал. 2. Властивості розчинних і нерозчинних основ.

Розчинні основи, або луги, білого кольору. Зазвичай вони милкі на дотик, їдкі, тому треба уникати їх попадання на шкіру, бо вони роз’їдають її, так як і шкіру, і папір. Тобто, при роботі з ними треба дотримуватися певних норм безпеки, для уникнення можливого отримання травм. тверді речовини білого кольору, милкі на дотик, їдкі, роз’їдають шкіру, тканини, папір.

Нерозчинні основи, які всі основи є твердими речовинами, але, на відміну від лугів, можуть бути різноманітними за забарвленням.

Контролюючий блок 1

1.    Що являють собою основи?
2.    Яка фізична властивість є спільною для всіх типів основ?
3.    Чому треба уникати попадання лугів на шкіру?

Класифікація основ

Основами називаються сполуки, негативно зарядженою частиною яких є гідроксид-іони ОН-. До складу основ входять іон металу (або група атомів NH4, TiO2, VO2, BiO, [Cu(NH3)4]2, що відіграє роль металу) та гідроксид-іони, кількість яких дорівнює валентності металу. Загальна формула основ Ме(ОН)х. Приклади основ: LiOH, Ba(OH)2, Bi(OH)3, Mn(OH)2, Fe(OH)2, Co(OH)3, [Cu(NH3)4](OH)2 тощо.

Кількість гідроксид-іонів в основі, що здатні заміщуватись на кислотні залишки з утворенням солей, визначає її кислотність. Тому основи можуть бути одно кислотні (NaOH, NH4OH), двокислотні (Ba(OH)2, Fe(OH)2), три кислотні (Bi(OH)3, La(OH)3, Mn(OH)3), чотири кислотні (Th(OH)4). Через те що із збільшенням ступеня окислення елемента основні властивості його оксиду послаблюються, відома невелика кількість чотири кислотних основ, а п’ятикислотні і шестикислотні невідомі.

Контролюючий блок 2

1.    Яка характерна особливість основ? Як вони відрізняються від інших сполук?
2.    З чого складаються основи?
3.    Що визначає кислотність основи?

Хімічні властивості основ (взаємодія з різними неорганічними сполуками). Реакції нейтралізації

Всі основи можна поділити на розчинні і нерозчинні у воді. Розчинними є основи, утворені лужними, лужно-земельними металами, амонієм, талієм (І), складними групами атомів [Cu(NH3)4]2 тощо. Розчини лугів розїдають тваринні, рослинні тканини, викликають зміну забарвлення індикаторів.

Як добуваються нерозчинні основи ви можете дізнатися з наступного відео.

Відео 2. Добування нерозчинних основ.

Основи взаємодіють з кислотами, кислотними й амфотерними оксидами та гідроксидами, солями:
Mg(OH)2 + SO3 = MgSO4 + H2O;
Mg(OH)2 + H2SO4 = MgSO4 + 2H2O;
Ca(OH)2 + Al2O3 = Ca(AlO2)2 + H2O;
Ca(OH)2 + Zn(OH)2 = CaZnO2 + 2H2O;
Mg(OH)2 +  2H2SO4 = Mg(HSO4)2 + 2H2O;
FeSO4 + 2KOH = Fe(OH)2 + K2SO4;
2Mg(OH)2 + H2SO4 = Mg2(OH)2SO4 + 2H2O;
ZnCl2 + 4NaOH = Na2[Zn(OH)4] + 2NaCl.

Хімічні властивості нерозчинних основ:
1.    Реакція нейтралізації із сильними кислотами:
Cu(OH)2 + 2HCl2 + 2H2O
2.    Реакція розкладу під час нагрівання.
Cu(OH)2 = CuO + H2O

Мал. 6. Розкладання нерозчинних основ та взаємодія лугів з солями.

Щоб наглядно зрозуміти хімічні властивості нерозчинних основ, пропонуємо вам переглянути наступне відео.

Відео 3. Хімічні властивості нерозчинних основ.

Контролюючий блок 3

1.    Які основи є розчинними і як вони називаються?
2.    Що є характерною особливістю розчинів лугів?
3.    З якими сполуками взаємодіють основи?

Домашнє завдання

Напишіть хімічні реакції за наступними даними:
NaOH + HNO3 →
Ba(OH)2 + K2SO4 →
      → NaAlO2 + 2H2O

Цікаво знати, що…

Цікаво спостерігати за таємничою поведінкою іскри, яка пише на «чистому» аркуші паперу. Виконайте таку спробу.

НА аркуші не проклеєного паперу (фільтрувальний папір для цього непридатний) зробіть концентрованим розчином калій нітрату за допомогою гусячого пера зигзагоподібну лінію (яка не перетинається). Початок лінії відмітьте олівцем (крапкою). Дайте паперу просохнути. Доторкніться до крапки на папері розпеченою дротинкою або вуглецем. По паперу починає поволі просуватись ледве жевріючий вогник, який слухняно виписує зроблену перед цим калій-нітратом лінію.

Це явище пояснюється так. При нагріванні калій нітрату відбувається реакція:
2KNO3 = 2KNO2 + O2.

Папірець у місці розкладу солі звуглюється. За рахунок тепла згоряння паперу розкладаються на все нові та нові частиниKNO3, і вогник «повзе» по папірцю.

«Слухняний» вогонь-художник нарисує (або напише) все, що вам потрібно.

Список використаних джерел

1. Урок на тему «Основи та їх місце у нашому житті» Князєвої М. В., вчителя хімії, м. Бєлгород, СШ №39.
2. Урок на тему «Хімічні та фізичні властивості основ» Сискової Р. Ф., вчителя хімії, м. Челябінськ, СОШ №118.
3. Ф. А. Деркач "Хімія", - науково-методичний посібник. – Київ, 2008.
4. Л. Б. Цвєткова «Неорганічна хімія» – 2-ге видання, виправлене і доповнене. – Львів, 2006.
5. В. В. Малиновський, П. Г. Нагорний «Неорганічна хімія» -  Київ, 2009.

Відредаговано та вислано Лісняк А.В.

Над уроком працювали

Князєва М.В.

Сискова Р.Ф.

Лісняк А.В.

Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, а и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.