Узагальнення з елементами перевірки знань та навичок
Мета
Підвести підсумки вивченого, підготуватися до уроку контролю знань
Завдання
виявити "білі плями" у знаннях учнів;
пояснити незрозумілий матеріал, що стосується даного тематичного блоку;
підготуватися до тестування, що відбудеться на уроці контролю знань;
удосконалити навички роботи з відеоматеріалом.
Очікувані результати
Учні знатимуть: 1. Сутність Національно-визвольної війни українського народу, її часові межі та наслідки. 2. Устрій, час утворення та розвиток Гетьманщини. 3. Діяльність та характеристику історичних діячів періоду: Б.Хмельницького, П.Дорошенка, І.Мазепи. 4. Напрями міжнародної політики Гетьманської держави, її відносини із Московщиною.
Основні терміни
Зборівський мир, Білоцерківський мир, Переяславська угода, „Березневі статті”, Хмельниччина, Гетьманщина, козацька старшина, Гадяцький договір, Вічний мир, Андрусівське перемир'я
Обладнання
Історична карта, історичні атласи та контурні карти, картки з датами, тестові листки, епіграфи (надруковані та вивішені на дошці).
Хід уроку
І. Привітання вчителя та оголошення теми.
Мотивація, перевірка домашнього завдання
Учитель розвішує на дошці ілюстрації, підготовані учнями (див. домашнє завдання попереднього уроку). Учні коментують та пояснюють, чому зображення має саме такий вигляд.
Епіграфи до уроку:
„Спілкування у Київі з вищими представниками православного духовенства вплинуло на еволюцію політичних поглядів Б.Хмельницького, який усвідомив, що „треба боротися за весь український народ, за всю Україну, за її визволення, незалежність і самостійність”.
М.Грушевський
Головною запорукою успішного будівництва Української держави стало створення національної армії на організаційних принципах запорозького козацтва. Армія формувалася із добровольців, відзначалася високим бойовим духом, мужністю та суворою дисципліною.
В.Борисенко
Переяславська угода була формою васальної залежності, за якої сильніша сторона (цар) зобов'язувалася захищати слабшу (українців), не втручаючись у їх внутрішні справи.
М.Грушевський
Методичні примітки: епіграфи голосно та виразно зачитує учитель або просить одного-двох учнів встати та голосно прочитати їх перед класом. Учні пояснюють, як вони розуміють ці вирази.
Повторення
Цілі Національно-визвольної війни: 1. Ліквідація польського панування. 2. Звільнення від національно-релігійного гноблення. 3. Ліквідація фільварків, панщини та кріпацтва. 4. Утворення незалежної української держави.
Тестування-узагальнення
Скласти таблицю: „Основні битви Національно-визвольної війни”:
Завдання: Скласти історичний портрет Б.Хмельницького
Опорний текст для вчителя:
Народився Богдан-Зиновій Хмельницький в сім'ї православного українського шляхтича. Точна дата і місце його народження достеменно не відомі. Більшість дослідників вважають, що він народився 27 грудня 1595 р. на хуторі Суботові Чигиринського повіту. Його батько – Михайло Хмельницький, який прибув до Чигирина як представник польського магната Яна Даниловича, засновував нові поселення на українських землях, що дісталися йому в якості подарунка. Суботів став родовим маєтком Хмельницьких. Переважним населенням цього району були козаки, а це сприяло тому, що Богдан уже змалку пройнявся козацьким духом, тим більше, що й мати його була козачкою з Переяслава.
Зображення Суботова
Переяслав сьогодні
Хвиля народних виступів проти панської Польщі, що піднялася на Україні після розгрому в 1596 році повстання Северина Наливайка, відбилася в душі юнака, зароджуючи паростки справедливості і співчуття до свого пригнобленого народу.
У 1620 році разом з батьком Богдан-Зиновій брав участь у складі козацької сотні в битві під Цецорою проти турецьких військ. У цій битві Михайло Хмельницький загинув, а син його потрапив у турецький полон. У 1622 році, стараннями козаків-побратимів старого Хмеля, Богдана викупили з полону. Повернувшись додому, він знову вступив на козацьку службу в Чигиринський полк.
Про цей період життя Богдана Хмельницького збереглося мало відомостей. Відомо, що після його повернення з полону мати, Анастасія Федорівна поїхала у Білорусію. Богдан став одноосібним господарем хутора, а після одруження з Анною Сомко, сестрою свого давнього друга (майбутнього наказного гетьмана) Якима Сомка, почав будувати нову садибу.
Проте спокійне життя було не для Богдана. Він не міг залишатися осторонь від подій, що відбувалися на Україну, і не раз брав участь у походах на султанську Туреччину та Кримське ханство. А коли Україна прокотилася хвиля селянсько-козацьких повстань під керівництвом Тараса Федоровича (1630), Івана Сулими (1635), Павла Бута, Якова Острянина та Дмитра Гуні (1637-1638), як генеральний писар Війська Запорізького не тільки очолював військову канцелярію, а й здійснював листування з іноземними державами, вів переговори з послами.
Яків Острянин
У 1645-1646 рр.. на чолі загону козаків, разом з Іваном Сірком Богдан Хмельницький приймав участь у війні з Іспанією на боці Франції. У цей період його обирають чигиринським сотником.
Справою всього життя Богдана Хмельницького стало звільнення України від польського гніту. До того ж особиста сімейна трагедія збіглася з трагедією українського народу. Коронний гетьман Конецпольський руками чигиринського підстарости Чаплинського захопив його родовий хутір Суботів, забив до смерті молодшого сина, від чого дружина Богдана захворіла і невдовзі померла.
Конецпольський
Богдан Хмельницький звернувся до народу із закликом виступити на боротьбу проти панської Польщі. У грудні 1647 він з сином Тимошем і групою найближчих соратників рушив на Запорізьку Січ. Саме звідси в січні 1648-го почалося повстання. Воно поклало початок національно-визвольній війні українського народу 1648-1657 років. У квітні 1648-го козацька Рада обрала Богдана Хмельницького гетьманом. На його заклик сходилися незадоволені і пригноблені польським режимом селяни, козацька біднота, частина православного духовенства...
Незважаючи на те, що головна мета життя гетьмана Богдана Хмельницького – незалежність України, якій він присвятив всього себе, не була досягнута, створена ним національна державна ідея стала заповітом для майбутніх поколінь українців.
Методичні примітки: учитель може спершу коротко розповісти текст, поданий вище, далі надає учням 4-5 хв, щоб скласти історичний портрет.
2. Привести до ладу словнички термінів і понять та дат.
Список використаних джерел: 1. Урок на тему "Національно-визвольна війна під проводом Б.Хмельницького" Богатиренко В. Г., заступника директора з НВР, учителя історії та правознавства Верхньорогачицької школи № 2 Херсонської обл.
2. Урок на тему "Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б.Хмельницького" вчителів Міжнародного ліцею "Гранд" Васильєва В.С., Домарецької О.В. 3. Н. Будзинська Богдан Хмельницкий /Купола (Киев), 2005 р. (джерело: www.myslenedrevo.com.ua)
4. Горєла І. М. Диктанти з історії України. 7—8 класи. — Х.: Вид-во «Ранок», 2009
5. О. Гісем, О. Мартинюк Історія України. 8 клас. Плани-конспекти уроків: Навчальний посібник. – К., 2008
Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.
Над уроком працювали
Богатиренко В. Г.
Васильєва В. С.
Домарецька О. В.
Любименко В. В.
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.
