План-конспект уроку з  курсу “Природознавство” з теми  “Явища природи: механічні та звукові. Поширення звуку.”
 
Мета уроку:

Освітня: ввести нові поняття “звук”, “джерело звуку”, “звукова хвиля”; пояснити, як поширюються та відбиваються звукові хвилі; розповісти про їх неоднакову швидкість у різних середовищах; дати уявлення про частоту звукових коливань, про інфразвук та ультразвук, а також їх значення у природі та житті людини; познайомити школярів з основними характеристиками звуку: гучністю, висотою, тембром та дати загальні уявлення про причини, що на них впливають.

Виховна: формувати основні світоглядні ідеї про єдність матеріального світу та багатоманітність його форм; сприяти формуванню охайності в роботі та дотриманню правил техніки безпеки.

Розвиваюча: розвивати логічне мислення школярів, уміння порівнювати, використовувати опорні знання та життєвий досвід для опанування новими знаннями, робити висновки, аргументовано доводити свою точку зору; розвивати зацікавленість природничими науками та пошуковий інтерес під час демонстрацій та виконання дослідів.

Тип уроку: комбінований

Обладнання:
1.    підручник
2.    робочий зошит
3.    камертон
4.    записи звуків природи, музикальних звуків, шумів

     І. Організація класу       
     ІІ. Повторення вивченого матеріалу

Питання для фронтального опитування:
1.    Що називається природними явищами? Назвіть їх основні види.
2.    Чим відрізняються фізичні явища від хімічних?
3.    Що таке механічний рух? Чому він є відносним? Наведіть його приклади.
4.    Що таке траєкторія та шлях руху тіла?
5.    Як обчислити швидкість механічного руху тіла?
6.    Назви одиниці вимірювання шляху, часу та швидкості.

Умови задач:
1.    З якою швидкістю їде мотоцикліст (у км/год.), якщо відстань у 270 км від подолав за 3 год.?
V = s : t; 
V = 270 км : 3 год. = 90 км/год.

Відповідь: 90 км/год.

2.    Чому дорівнює швидкість течії річки у м/с, якщо вона становить 20 км/год.?
В 1 км – 1000 м, а 1 год. – 3600 с.
18 км/год. •1000 м : 3600 с = 5 м/с

Відповідь: 5 м/с

Умови задач на індивідуальних картах:

І варіант
1.    З якою швидкістю летів літак (у км/год.), якщо відстань у 1500 км від подолав за 3 год.?
V = s : t; 
V = 1500 км : 3 год. = 500 км/год.

Відповідь: 500 км/год.

2.   Чому дорівнює швидкість вітру у м/с, якщо вона становить 54 км/год.?
В 1 км – 1000 м, а 1 год. – 3600 с.
54 км/год. •1000 м : 3600 с = 15 м/с

Відповідь: 15 м/с

ІІ варіант
1.    З якою швидкістю йде потяг (у км/год.), якщо відстань у 432 км від подолав за 6 год.?
V = s : t; 
V = 432 км : 6 год. = 72 км/год.

Відповідь: 72 км/год.

2.    Чому дорівнює швидкість руху людина у м/с, якщо вона за 1 годину проходить 7 км 200 м?
В 1 км – 1000 м, а 1 год. – 3600 с.
7200 м : 3600 с = 2 м/с

Відповідь: 2 м/с

ІІІ варіант
1.    З якою швидкістю пливе корабель (у км/год.), якщо відстань у 360 км від подолав за 8 год.?
V = s : t; 
V = 360 км : 8 год. = 45 км/год.

Відповідь: 45 км/год.

2.    Чому дорівнює у м/с швидкість руху велосипедиста, якщо він за 1 годину проїхав 14 км 400 м?
В 1 км – 1000 м, а 1 год. – 3600 с.
14400м : 3600 с = 4 м/с

Відповідь: 4 м/с

ІV варіант
1.   З якою швидкістю рухається вітер у торнадо (у км/год.), якщо відстань у 744 км від пройшов за 4 год.?
V = s : t; 
V = 744 км : 4 год. = 186 км/год.

Відповідь: 186 км/год.

2.    Чому дорівнює у м/с швидкість польоту бджоли, якщо вона за 1 годину подолала 21 км 600 м?
В 1 км – 1000 м, а 1 год. – 3600 с.
21600м : 3600 с = 6 м/с

Відповідь: 6 м/с 

     ІІІ. Вивчення нового матеріалу

П л а н:
1.    Що таке звук та як він виникає
2.    Як поширюється звукова хвиля
3.    Швидкість звуку
4.    Відбивання звуку. Луна
5.    Частота коливань
6.    Музикальні звуки та шуми.
7.    Характеристики звуку: гучність, висота та тембр.

1. Що таке звук та як він виникає
     Рух багатьох тіл супроводжується звуком. Розглянемо приклади. Струна бандури чи скрипки, коли до неї доторкнутися, створює звук. Пилка, що розпилює дерево, також видає звук. Від вітру шелестить листя, завдяки руху крилець джмеля чутно їхнє дзижчання. Отже, ми живемо у світі звуків: чуємо голоси людей, спів птахів, звуки музичних інструментів, шум двигунів автомобілів, шелест листя в лісі, грім під час грози, писк комара біля вуха, дзижчання мухи.

Що ж таке звук? Якщо струну бандури натягнути, а потім відпустити, вона почне коливатися рухатися, як гойдалка чи маятник годинника. А оскільки це коливання відбувається у повітрі, то струна змушує коливатися і повітря, розташоване поруч з нею. Під дією струни воно виконує коливання, схожі на ті, що були у струни. Отже, струна передає власні коливання частинкам повітря, розташованим до неї найближче, а ті – сусіднім і так далі. Внаслідок цього і виникає звук.

Звук – це коливання фізичних тіл (наприклад, повітря, води, металу), що поширюються від джерела коливань та сприймаються вухом людини та тварин.

Явища розповсюдження коливань у середовищі (повітрі, воді, металах), які сприймає наше вухо, називають звуковими явищами. Людина дослідила звукові явища. Для підсилення та записування звуку, передавання його на значні відстані створено спеціальні прилади. Завдяки ним ми користуємося радіо, телефоном, магнітофоном.

Спостерігати за тим, як утворюється звук, можна за допомогою звичайної лінійки. Один кінець досить довгої лінійки притиснемо до столу, а інший нехай вільно звисає. Відхиливши вільний кінець лінійки, змусимо її коливатися. Але цих коливань наше вухо не сприймає. Вкоротимо кінець лінійки, який виступає за край стола й лінійка почне “звучати”. Це відбувається тому, що стальна лінійка стискає шар повітря, що прилягає до одного з її боків, і одночасно розріджує з іншого. Ці стиснення і розрідження чергуються в часі у будь-якому середовищі (газах, рідинах, твердих тілах). Вони спричиняють коливання середовища, що й створює звук.    

2. Як поширюється звукова хвиля
     Звукові хвилі в середовищі створюються завжди тілом, яке коливається. Тіло, що своїми коливаннями створює звук, є джерелом звуку. Поширення звукових коливань називається звуковою хвилею.

     Необхідною умовою для передавання звуку від коливного тіла до приймача (зокрема, до нашого вуха) є існування пружного середовища між вібратором і приймачем. Найчастіше звукові хвилі досягають наших вух повітрям. Проте вони можуть поширюватися і в інших речовинах. Повітря не має якихось особливих переваг порівняно з іншими речовинами в розумінні можливості поширення в ньому звукових хвиль. Удари двох камінців один об одного аквалангіст може чути, перебуваючи під водою, оскільки коливання передаються до вуха водою. Якщо прикласти вухо до землі, то можна почути наближення потяга або автомобіля. В цьому випадку земля не впливає безпосередньо на ваші барабанні перетинки. Однак хвилю, яка поширюється в землі, називають звуковою хвилею, оскільки її коливання приводять до коливань повітря в зовнішньому вусі.

     Наприклад, коливання мембрани телефону створює у прилеглому шарі повітря послідовні згущення і розрідження, які поширюються у всі боки. Хвилі розходяться від приймальної частини трубки колами. Поширення звукової хвилі можна порівняти з поширенням хвилі, що виникає на водній поверхні, якщо кинути у воду камінець. Якщо на воді вільно плаває поплавок, проходить час й хвилі, що виникають, поширюючись, дійшовши до поплавка, змушують його коливатись. Так само поширюється звукова хвиля у повітрі, а вухо, як і поплавок на воді, відчуває її.

     Під час вивчення звукових явищ дуже часто як джерелом звуку користуються камертоном – приладом, який слугує еталоном висоту звуку при настоюванні музичних інструментів та у хоровому співі. Якщо по камертону вдарити м'яким молоточком або провести смичком, то камертон зазвучить. Коливання його можна записати.   

3. Швидкість звуку
     Звукові хвилі поширюються у навколишньому середовищі з певною швидкістю. Тобто на поширення звукових коливань від джерела потрібен певний час. Наприклад, під час грози можна помітити, що спершу видно спалах блискавки, а лише потому удари грому. Якщо гроза далеко, то запізнення грому досягає кількох секунд. Спочатку видно спалах від пострілу, а через певний час чути й звук. Те саме можна помітити, спостерігаючи з великої відстані гру у волейбол чи вибивання килима. Ви бачите удар по м'ячу чи килиму, а звук від удару дійде через певний час. І чим далі від нас міститься джерело звуку (мисливець, грозовий розряд, волейболіст тощо), тим більше часу минає між моментом виникнення звуку і його сприйманням нами. Якщо відстані до джерела звуку в кілька кілометрів, то це запізнення може становити 10 і навіть більше секунд. Ці та інші факти вказують на те, що звук поширюється не миттєво і що швидкість поширення його значно менша за швидкість поширення світла (300 000 км/с).

Поширення звукових хвиль у різних середовищах відбувається з неоднаковою швидкістю. За допомогою дослідів було виявлено, що в повітря при температурі 0оС швидкість звуку становить 332 м/с. У воді з температурі 0оС цей показник становить приблизно 1485 м/с.

     У твердих тілах швидкість звуку ще більша, ніж у рідинах. У деяких металах швидкість сягає кількох тисяч метрів за секунду: зокрема, у свинці – 1300 м/с, у міді – 4560 м/с, у сталі – 5100 м/с, а в алюмінії при температурі 20°С дорівнює .  Цікаво, що крізь гуму звук проходить зі швидкість лише 54 м/с, крізь корок – 500 м/с, цегляну стіну – 3480 м/с, граніт – 3950 м/с, дерево – 4000 м/с, а скло 5000 м/с.

     Очевидно, звук не може поширюватися за відсутності речовини. Щоб переконатися в цьому, електричний дзвінок слід помістити під ковпак повітряного насоса. В міру відкачування повітря з-під ковпака звук слабне, поки не припиниться зовсім. Якби ми потрапили на Місяць, то нічого б не почули, бо на ньому немає повітря – середовища, в якому поширюється звук. Тому космонавт на Місяці, де немає атмосфери, не почує ні потужного гулу реактивних двигунів, ні виверження вулкана. Перебуваючи на Місяці, космонавти спілкувалися один з одним за допомогою радіо.

      Погано проводять звук такі матеріали, як повсть (войлок), скловата, пористі панелі, пресований корок і т. д. Ці матеріали використовують для звукоізоляції, тобто для захисту приміщень від сторонніх звуків.

4. Відбивання звуку. Луна
Звукова хвиля може оминати невеликі перешкоди. Наприклад, у рідко посадженому лісі звук поширюється добре, проте гірше, ніж на відкритій місцевості. Якщо ж перешкоди значні (поверхні гір, стіни, стовбури дерев у густому лісі тощо), звукова хвиля відбивається від них. Це пояснюється так. Якщо звук поширюється в певному середовищі (наприклад, у повітрі), то врешті-решт він дійде до межі, за якою починається інше середовище (дерево, стіна, скло). Це інше середовище складається з інших частинок, і швидкість поширення звуку в ньому також буде іншою. На такій межі звук відбивається.

Так виникає луна (відлуння). Воно полягає в тому, що звук від джерела, дійшовши до якої-небудь перешкоди, відбивається від неї і повертається до місця, де він виник. Отже, луна є відбитою від перешкоди звуковою хвилею.

     Якщо первинний і відбитий звуки доходять до слухача не одночасно, то він чує звук двічі. Бувають випадки, коли звук відбивається кілька разів, тоді його можна почути неодноразово, наприклад гуркіт грому.

     На властивості відбивання звуку від перешкод ґрунтується метод визначення відстаней до різних предметів та виявлення їх місцезнаходження. 

 
5. Частота коливань
      Ми сприймаємо звуки у 5 разів гірше, ніж кішка, і в 10 – ніж дельфін. Тобто слух у людини не найкращий серед представників живої природи. Чому ж не усі звукові коливання чує людина? Виявляється тіла можуть мати різну частоту коливань.

     Частота коливань – це кількість коливань тіла за 1 секунду. Одиницею їй виміру є 1 Герц (Гц), на честь німецького фізики ХІХ ст. Генріха Герца.  

    Людське вухо сприймає далеко не усі коливання. Ми чуємо лише звуки, які створюють тіла, що здійснюють від 16 до 20 000 коливань за секунду (16 Гц – 20 000 Гц). Такі коливання називають акустичними (з грецької akustikos – слуховий). Розділ фізики, який вивчає такі звуки, називають акустикою. Проте сьогодні акустика займається й тими хвилями, які не сприймаються вухом людини і можуть поширюватися не лише в повітрі, а й у будь-якому іншому середовищі.

     Якщо тіло здійснює менш як 16 коливань за одну секунду (16 Гц), то такі коливання називаються інфразвуком (з лат. infra – нижче, під). Він шкідливо впливає на організм людини. Інфразвук виникає під час морських штормів, ударів грози, виверження вулканів, землетрусах, підземних та підводних вибухах, від хвиль цунамі. Він слабо поглинається, тому поширюється на великі відстані. Інфразвукові коливання використовують у приладах сейсмографах для завбачення землетрусів, вивчення будови Землі, розвідування покладів корисних копалин. Також інфразвукові хвилі виникають під час вібрацій масивних верстатів, компресорів та іншого устаткування. Це джерело може бути особливо небезпечним для робітників, тому що вплив інфразвукових хвиль – хоч їх і не чути – може призвести до шкідливих наслідків для людського організму. Ці низькочастотні хвилі спричинюють явища резонансного типу, які супроводжуються рухом і подразненням внутрішніх органів людини. Інколи ці хвилі відчуваються як біль в усі.

     Якщо тіло здійснює понад 20 000 коливань за одну секунду (20 000 Гц), то такі коливання називаються ультразвуком (від лат. ultra – за межами, зверх). Ультразвук міститься у шумі вітру та моря, присутній у шумі машин.

     Багато тварин сприймають ультразвукові частоти. Наприклад, шимпанзе можуть чути звуки до 33 000 Гц, кури – до 38 000 Гц, коники – до 90 000 Гц, собаки – до 50 000-100 000Гц, а кажани – до 100 000-175 000 Гц. Дельфіни, кити, кашалоти, кажани випромінюють ультразвуки дуже широкого діапазону. Так, дельфін чітко відрізняє скелю від косяка риб. Тому серед безлічі островів Нової Зеландії, де важко знайти шлях, морякам у пригоді часто стає дельфін. Відомий такий факт, що один дельфін майже 30 років добровільно виконував обов'язки лоцмана і проводив кораблі безпечним шляхом.

     Ультразвукові хвилі мають безліч застосувань у медицині для діагностики та лікування органів людського організму, а також в інших галузях науки й техніки (навігація, підводний зв’язок, зварювання). Учені встановили, що найпростіші живі істоти швидко гинуть під дією ультразвуків. Цю властивість використовують для стерилізації води, молока та інших харчових продуктів. Ультразвуки спричиняють також параліч і загибель холоднокровних тварин – риб, жаб тощо.

     У 1916 році французький фізик Поль Ланжевен вперше виготовив ультразвуковий локатор для підводної сигналізації та виявлення підводних човнів. Ультразвук використовують в ехолотах – приладах для вимірювання глибини озер, морів, океанів або глибини занурення будь-яких тіл. За ехолотом визначають час між поданням звукового сигналу та прийомом від нього відлуння. Так одержують шлях, що пройшов звук, тобто відстань до дна. Ехолот вперше застосували у 1927 році на німецькому судні “Метеор” для промірів глибин у Південній Атлантиці.        

6. Музикальні звуки та шуми
     Звуки, які ми чуємо щодня, дуже різноманітні. Прийнято розрізняти такі звуки:
1) музикальні, або тони;
2) шуми;
3) звукові удари.

     Кожен з нас відрізнить музикальні звуки від шумів. До музикальних звуків належать спів, звучання натягнутих струн музичних інструментів тощо. До шумів належать звуки від вібрації верстатів, вибухів, роботи двигунів внутрішнього згоряння, оплески, шерех, скрипіння, приголосні звуки мови тощо. Шум можна розглядати як поєднання складних музикальних звуків, які хаотично змінюються. Так, якщо одночасно ударити по багатьох клавішах рояля, поклавши на клавіатуру лінійку, то звук дістанемо шумоподібний.

     Звук, створений різними джерелами, викликає в нашій свідомості різні відчуття, згідно з якими ми й характеризуємо різні звуки. Залежно від цього ми говоримо про сильні й слабкі звуки, високі й низькі тощо. Говорячи про сильні й слабкі звуки, про високі й низькі, ми спираємося на наші суб'єктивні відчуття, і цього нам виявляється цілком достатньо, щоб обходитися в повсякденному житті. Але характеристики звуку необхідно пов'язати з певними фізичними характеристиками, які не залежать від особливостей сприймання звуку людиною. Зокрема важливо з'ясувати, чим з погляду фізики відрізняються музикальні звуки від шуму і чому такими несхожими можуть бути музикальні звуки між собою?

Чистий музикальний звук можна дістати за допомогою камертона. Звукові коливання, які відбуваються за гармонічним законом, сприймаються людиною як певний музикальний тон (або просто тон). Шум є складною сумішшю величезної кількості гармонічних коливань з різними частотами. Своїми органами мовлення ми можемо відтворювати музикальні звуки і, звичайно, шум.   

7. Характеристики звуку: гучність, висота та тембр
     Звуки різняться на слух гучністю і висотою. Про звуки різної гучності кажуть, що один звук гучніший за інший не в стільки разів, а на стільки одиниць. Одиницею гучності звуку є один децибел – 1 дБ (1/10 частка бела). Цю одиницю названо на честь американського вченого Александера Грейама Белла винахідника телефону та слухового апарата для глухих.

  Так, гучність звуку шелесту листя або звук наручного годинника становить 10 дБ, шепоту – 20 дБ, звуку настінного годинника – 30 дБ, тиха розмова – 40 дБ, тиха вулиця – 50 дБ, звичайна розмова – 60 дБ, вуличного шуму – 70 дБ. Небезпечним для здоров’я людини є звук у 80 дБ.  Шум гучністю 130 дБ відчувається шкірою і викликає больові відчуття. У ковальському цеху гучність звуку становить 100 дБ, гучна музика – 110 дБ, сирена – 130 дБ, звук реактивний літака – 150 дБ. Смертельним рівнем для людини є 180 дБ, а шумова зброя має гучність 200 дБ.

Чому звуки є різними за гучністю? Це залежить від амплітуди (розмаху) коливань звукової хвилі. Якщо звук сильніший, то більшою буде й амплітуда коливань у звуковій хвилі. Однак слід мати на увазі, що гучність звуку залежить і від його частоти. Може виявитися, що звук більшої інтенсивності однієї частоти сприймається нами як менш гучний, ніж звук малої інтенсивності іншої частоти.

Найбільш «гучними» у світі тваринами є кити. Вони можуть створювати звуки, які чути в океанських водах на сотні кілометрів.

     Сприймаючи музикальні звуки, людина розрізняє їх за висотою. З'ясуємо, з чим пов'язана висота звуку. Якщо натягувати струну гітари або скрипки, висота звуку при цьому збільшуватиметься. Значить, висота звуку залежить від частоти коливання тіла. Більш високому звукові відповідає більша частота коливань.

     Коливання високої частоти сприймаються як звуки високого тону, звуки низької частоти – як звуки низького. Натягуючи струну гітари, ми збільшуємо частоту її вільних коливань, а отже, робимо звук більш високим. Діапазон звукових коливань, який відповідає зміні частоти коливань у два рази, називають октавою. Наприклад, тон «ля» першої октави відповідає частоті 440 Гц, тон «ля» другої октави – частоті 880 Гц.

    Голос людини – це коливання її голосових зв'язок. У дітей голосові зв'язки коливаються з більшою частотою, ніж у дорослих, тому дитячі голоси вищі. Є люди, які вміють вдало змінювати частоту коливань своїх голосових зв'язок. Так, актори це роблять з великим успіхом. Змінюючи частоту коливань своїх голосових зв'язок, вони розмовляють різними голосами.

     Звукові коливання на слух мають ще одну якість, крім гучності та висоти, а саме: специфічний відтінок, який називають тембром. За різним тембром ми легко розпізнаємо звук голосу різних людей, свист, звучання різних музичних інструментів тощо, хоч би ці звуки і мали однакову висоту і гучність. Наприклад, якщо на фортепіано, а потім на гітарі беруть ноту однакової гучності й однієї висоти (припустимо, «до» першої октави), то дістають звуки, які істотно відрізнятимуться. Ми ніколи не сплутаємо звук фортепіано і гітари. Відрізнити звук одного інструмента від іншого нам допомагає тембр звуку. За тембром ми можемо пізнавати голоси різних людей. З чим пов'язаний тембр звуку, з якою особливістю коливань?

Якщо за допомогою техніки порівняти звукові коливання, створювані роялем і гітарою, причому для тієї самої ноти, тобто для звуку однієї висоти, видно, що вони дуже відрізняються за своїм гармонічним складом. Обидві звуки складаються з однакових гармонічних коливань (тонів), але в кожному з них ці тони мають різні амплітуди і фази. Найнижчий тон у складному музикальному звукові називають основним, він має таку само частоту, як і складний звук. Решта простих тонів що мають удвічі, втричі, вчетверо і т. д. більші частоти називають вищими гармонічними тонами, або обертонами.

Якість звуку визначається наявністю обертонів – їх кількістю і відносними амплітудами. В різних музичних інструментах відносні амплітуди різних обертонів виявляються неоднаковими. Саме це надає звукові кожного інструмента характерної для нього якості, або тембру. Чим більше в звуковому коливанні обертонів тим багатший тембр звуку.   

Пояснення матеріалу з демонструванням дослідів: приговорювання звуків різної гучності та висоти; впізнавання голосів різних учнів за тембром.

Отже,
1.    Звук виникає внаслідок коливання тіл.

2.    Явища, що пов'язані з поширенням коливань у повітрі, воді, металі тощо і супроводжуються виникненням звуку, називаються звуковими.

3.    Джерелом звуку є тіло, що створює коливання в повітрі чи іншому середовищі.

4.    Звук поширюється у вигляді хвиль в усіх напрямках від джерела звуку і може огинати невеликі перешкоди.

5.    Швидкість поширення звуку в різних середовищах неоднакова: у твердих тілах більша, ніж у рідинах, у газах менша, ніж у рідинах.

6.    Коли звук, відбивається від межі з іншим, ніж він поширюється середовищем, утворюється луна (відлуння). 

7.    У безповітряному просторі звук не поширюється.

8.    Людина сприймає звуки від 16 до 20 000 Гц. Якщо тіло здійснює менш як 16 коливань за одну секунду, то такі коливання називаються інфразвуком. Якщо тіло здійснює понад 20 000 коливань за одну секунду, то такі коливання називаються ультразвуком.

9.    Звуки поділяють на музикальні, шуми та звукові удари.

10.    Звук характеризується певною гучністю, висотою та тембром.   

Підбиття підсумків вчителем   

ІV. Корекція та перевірка знань

Питання:
1.    Як виникає та поширюється звук?
2.    Назвіть джерела звуків, що нас оточують.
3.    Чому на Місяці немає звуків?
4.    Від чого залежить швидкість поширення звуку?
5.    Обчисліть, на якій відстані від спостерігача виникла блискавка, якщо він почув перший удар грому через 10 с після її спалаху
Швидкість звуку у повітрі – 332 м/с. Тому блискавка виникла на відстані 3320 м, тобто 3 км 320 м.

6.    У скільки разів звук швидше поширюється у воді, ніж у повітрі?

7.    Поміркуй, чи буде чутно будильник:
-    під товстою ковдрою та чому?
-    під ковпаком, з-під якого викачали повітря.

8.    Що таке луна? Як вона виникає?
9.    Поміркуйте, хто частіше махає крильцями під час польоту – комар, муха чи джміль?
10.    В яких межах частоти лежать звукові коливання, які ми чуємо?
11.    Що таке інфразвук? Де він використовується?
12.    Як людина використовує ультразвук?
13.    Які характеристики звуку ви знаєте? Від чого вони залежать?   

 
ІV. Домашнє завдання

Надіслано вчителями Міжнародного ліцею "Гранд"