Гіпермаркет Знань>>Українська література>>Українська література 10 клас>>Українська література: ХРОНОЛОГІЧНА КАНВА українського літературного життя XIX — першої третини XX століть

                                                                          ХРОНОЛОГІЧНА КАНВА
                                                                  українського літературного життя
                                                                  XIX — першої третини XX століть

1798    Вихід у світ перших трьох частин «Енеїди» Івана Котляревського.

1803    Виникнення в Києві професійного театру.

1805    Відкриття Харківського університету.

1810    Заснування у Полтаві професійного театру.

1812    Перші вистави Харківського професійного театру.

1816    — 1819   Видання журналу  «Украинский вестник» (Харків), в якому були надруковані твори Петра Гулака-Артемовського та Григорія Квітки-Основ    'яненка.

1817    Заснування Одеського ліцею.

1818    Опублікування байки Петра Гулака-Артемовського «Пан та Собака».Видання Олексієм Павловським «Грамматики малороссийского наречия» — однієї з перших граматик української мови.

1819    Вистави у Полтаві драми «Наталка Полтавка» і водевілю «Москаль-чарівник» Івана Котляревського. Вихід фольклорного збірника Миколи Цер-телєва «Досвід збирання старовинних малоросійських пісень».

1820    Відкриття Ніжинської гімназії вищих наук князя Безбородька.

1824 — 1825 Вихід у Харкові «Украинского журнала», в якому були надруковані статті про українську мову та народну творчість, їхнє значення для розвитку української літератури.

1827    Видання Михайлом  Максимовичем  фольклорного збірника «Малоросійські пісні».

1831    Видання Іваном Розковшенком та Ізмаїлом Срезневським «Украинского альманаха» (Харків), в якому були надруковані твори Євгена Гребінки, Левка Боровиковського та Опанаса Шпигоцького.

1833 — 1834 Вихід у Харкові двох книжок альманаху «Утренняя звезда», в якому були надруковані твори Григорія  Квітки-Основ'яненка («Салдацький патрет»), Петра Гулака-Ар-темовського («Рибалка», «Батько та Син»), Євгена Гребінки («Будяк да Коношшноч-ка», «Пшениця»), пісні з «Наталки Полтавки» Івана Котляревського.

1833    — 1838   Видання Ізмаїлом Срезневським шести випусків збірника «Запорозька старовина».
1834    Відкриття Київського університету св. Володимира, першим ректором якого був український фольклорист і літературознавець Михайло Максимович. Видання Максимовичем фольклорного збірника «Українські народні пісні». Вихід збірки байок Євгена Гребінки «Малоросійські приказки».

1834, 1837 Вихід першої і другої книжок «Малоросійських повістей» Григорія Квітки-Основ'я-ненка.

1837    Вихід   альманаху   «Русалка  Дністровая», підготованого діячами «Руської трійці» — Маркіяном   Шашкевичем,   Яковом   Головацьким, Іваном Вагилевичем.

1838    Видання романтичної драми Миколи Костомарова «Сава Чалий».

1838, 1841 Вихід двох випусків упорядкованого Ізмаїлом Срезневським «Українського збірника», в якому вперше були надруковані драматичні твори Івана Котляревського.

1839    Вихід збірок поезій Миколи Костомарова «Українськії балади» та Амвросія Метлинського «Думки та пісні та ще дещо».

1840    Перше видання «Кобзаря» Тараса Шевченка, в якому були надруковані «Думи мої, думи   мої...»,   «Перебендя»,   «Катерина», «Тополя», «Думка» («Нащо мені чорні брови...»),   «До Основ'яненка»,  «Іван Підкова», «Тарасова ніч».

1841    Видання   Євгеном   Гребінкою   альманаху «Ластівка». Вихід історичної трагедії Миколи Костомарова «Переяславська ніч». Вихід   окремим   виданням  поеми   Тараса Шевченка «Гайдамаки». Видання Олександром Корсуном альманаху «Сніп».

1843    Надрукування драматичної
Гребінки «Богдан». Вихід  історичного  роману  Пантелеймона Куліша «Михайло Чарнишенко». Видання Іваном Бецьким чотирьох випусків альманаху «Молодик».
1845 Написання Тарасом Шевченком творів «Розрита могила», «Чигрине, Чигрине...», « Сон »(« У всякого своя доля...»), «Єретик », «Сліпий», «Наймичка», «Кавказ», «І мертвим, і живим...», «Холодний Яр», «Минають дні, минають ночі...», «Три літа», «Заповіт» та ін.5 що склали цикл «Три літа». Вихід окремим виданням поеми Тараса Шевченка «Гамалія». Написання Пантелеймоном Кулішем роману «Чорна рада». Видання братами Іваном та Яковом Голо-вацькими альманаху «Вінок русинам на обжинки», де була спроба продовжувати прогресивні традиції альманаху «Русалка Дністровая». Публікація в ньому творів Маркіяна Шашкевича, Івана Вагилевича, Антона Могильницького, Якова Головацького, Миколи Устияновича, історичних розвідок та фольклорно-етнографічних матеріалів. Розгром Кирило-Мефодіївського товариства, арешт і заслання Миколи Костомарова, Пантелеймона Куліша, Миколи Гулака, віддання в солдати Тараса Шевченка. Видання Амвросієм Метлинським «Южно-го русского сборника», де були вміщені і його романтичні балади, і твори інших романтиків — Михайла Петренка, Михайла Макаровського. Виникнення у Львові газети «Зоря Галицька», яка спочатку виражала політичні ідеї Головної ради руської, котра ставила перед австрійським урядом вимоги культурно-на-ціональних реформ для українців Галичини.

1850 — 1851 Опублікування в альманахах-календарях «Поздравление русинов» художніх і публіцистичних творів Олександра Духновича, Олександра Павловича та інших карпато-українських будителів.

1852    Вихід друком збірки Левка Боровиковського «Байки й прибаютки».

1856    — 1857   Видання Пантелеймоном Кулішем двотомної фольклорно-етнографічної праці «Записки о Южной Руси».

1857    Вихід у світ роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада» та збірки Марка Вовчка «Народні оповідання». Видання Кулішем «Граматки» — книжки, що поєднувала буквар, читанку й підручник з арифметики і призначалася для недільних шкіл.

1859    Безцензурне   видання  в Лейпцигу  збірки «Новьіе стихотворения Пушкина и Шевченка», де було вперше надруковано шість творів українського поета («Кавказ», «Холодний Яр», «Заповіт», «Розрита могила», «За думою дума роєм вилітає...» (Гоголю), «І мертвим, і живим...»).

1859    Виникнення в Києві української Громади, яка відіграла важливу роль у розгортанні національно-визвольного руху. Активна діяльність у ній Володимира Антоновича, Михайла Драгоманова, Тадея Рильського. Утворення Громад у великих містах України.

1860    Видання Пантелеймоном Кулішем альманаху «Хата», в якому вперше надруковано кілька поезій Тараса Шевченка, твори Марка Вовчка, Якова Щоголіва, Петра Кузьменка,   Ганни   Барвінок,   Матвія   Номиса (Симонова) і самого Куліша.

1860    Останнє   прижиттєве   видання   «Кобзаря» Тараса Шевченка, де, крім раніше друкованих творів, були вміщені  «Причинна», «Утоплена»,    «Вітре   буйний,   вітре   буйний!»,  «Тече вода в синє море...»,  «Тяжко-важко  в  світі  жити...»,   «Наймичка», «Псалми Давидові». Вихід упорядкованого
Шевченком «Букваря южнорусского», адресованого учням недільних шкіл.

1861    Селянська реформа в Росії.

1861 — 1862 Видання українського літературно-науко-вого й публіцистичного журналу «Основа», редагованого Василем Білозерським, Пантелеймоном Кулішем, Миколою Костомаровим. Реалізація в журналі широкої української національно-культурологічної програми, публікація поезій Тараса Шевченка, творів Пантелеймона Куліша, Олекси Стороженка, Леоніда Глібова, Степана Руданського, Анатолія Свидницького, Петра Кузьменка, Ганни Барвінок, Василя Кулика, Данила Мордовця.

1861    — 1863   Видання редагованого Леонідом Глібовим тижневика «Черниговский листок», в якому друкувалися твори самого редактора, а також Олександра Кониського, Петра Кузьменка, Матвія Номиса (Симонова), Пантелеймона Куліша, Степана Носа.

1862    Надрукування в журналі «Основа» повісті Марка Вовчка «Інститутка». Створення Семеном Гулаком-Артемовським
першої української опери «Запорожець за Дунаєм». Вихід поетичної збірки Пантелеймона Куліша «Досвітки»» Видання збірки «Поезії» Юрія Федьковича.

1863    Видання   в   Києві   першої   збірки   байок Леоніда Глібова, Написання Марком Кропивницьким драми «Дай серцю волю — заведе в неволю» і її вистава аматорським театральним гуртком у м. Бобринці.

1863    Заборона української мови циркуляром міністра внутрішніх справ Росії Петра Валу-єва. Посилення репресивних акцій царизму щодо українських громадсько-культурних діячів, заборона преси й книгодрукування, Розгортання в Галичині народовського руху. Виникнення періодичних видань національно-українофільського напряму, Продовження львівським журналом «Ве-черниці» прогресивних тенденцій «Основи», зокрема, передрук з неї творів Тараса Шевченка та матеріалів про життя геніального поета.

1863 — 1865 Видання у Львові літературно-політичного часопису «Мета», в якому публікуються твори Тараса Шевченка, Юрія Федькович?., Данила Мордовця, Михайла Чайки (Василл Гуглинського).
 
1865    Видання   у   Львові   науково-літературного журналу «Нива», в якому поряд з творами східноукраїнських письменників друкуються лоезії й проза Юрія Федьковича, Сидора Воробкевича, Павлина Свєнціцького.

1867    Виникнення у Львові журналу «Правда», який понад тридцять років (до 1898 р.) був     загальноукраїнською    літературною трибуною.

1868    Заснування у Львові з ініціативи Омеляна Партицького, Анатолія Вахнянина культурно-освітнього   товариства    «Просвіта», виникнення його філій у Коломиї, Станіславі, Тернополі, Дрогобичі, Бережанах, видання ним популярних брошур, календарів,   підручників,   організація   читалень, бібліотек, музичних і драматичних гуртків. Літературний дебют Івана Нечуя-Левицького на сторінках журналу «Правда» (повість «Дві московки», оповідання «Рибалка
Панас Круть», стаття «Світогляд українського народу в прикладі до сьогочасності»).

1872    Надрукування перших творів Панаса Мирного («Україні», «Лихий попутав»).

1872    — 1874

1873    Створення в Києві Швденно-Західного відділу Російського географічного товариства, який здійснював упродовж кількох років широку історичну, філологічну, фольклористично-етнографічну діяльність у царині вивчення українського народу. В ньому активно працювали історики Олександр Лазаревський і Михайло Драгоманов, мовознавець   Павло   Житецький,   композитор Микола Лисенко, письменник і театральний діяч Михайло Старицький, народозна
вець Павло Чубинський, який у 1873 — 1878 роках видав сім томів фольклорно-етнографічного та статистичного матеріалу про Україну та українців.
Заснування у Львові з ініціативи Олександра Кониського, Михайла Драгоманова Літературного товариства імені Т. Г. Шевченка, у 1893 р. реорганізованого в кове товариство імені Шевченка.

1874    Початок  «ходіння в  народ»,  розгортання народницького руху в Центральній та Східній Україні.

1875    Діяльність Марка Кропивницького як режисера   львівського   українського   театру «Руська бесіда».

1876    Початок нового переслідування української національної культури, спровокованого ганебним емським указом царя. Видання збірки повістей Юрія Федьковича. Вихід книжки  «Сербські народні думи і пісні» у перекладі Михайла Старицького.

1877    Перший арешт і ув'язнення Івана Франка, обвинуваченого в належності до таємної соціалістичної організації.

1878    Видання Іваном Франком та Михайлом Павликом журналу  «Громадський друг»  та збірників «Дзвін» і «Молот».

1878    Вихід повісті «Микола Джеря» Івана Нечуя-Левицького.

1878    — 1882   Видання Михайлом Драгомановим у Женеві безцензурного збірника «Громада» (п'ять випусків) і однойменного журналу «Громада».

1879    Вихід    повісті    Івана    Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я».

1880

1880    — 1897   Видання у Львові журналу «Зоря».

1881    — 1882   Видання Іваном Франком журналу «Світ», де вперше було опубліковано його роман «Борислав сміється», статті та рецензії про явища українського літературного процесу* 1881, 1883 Вихід двотомної збірки поезій Михайла Старицького «З давнього зшитку. Пісні та думи».

1882    Створення Марком Кропивницьким першої української професійної трупи, яка започаткувала   виникнення   театру   корифеїв, об'єднавши такі таланти, як три брати Тобілевичі — Іван, Микола, Панас та їхня сестра Марія, Михайло Старицький, Марія Заньковецька, Ганна Борисоглібська, Олександра Вірина. Завершення праці Марка Кропивницького над драмою «Доки сонце зійде, роса очі виїсть».

1882    — 1906   Видання журналу «Киевская старина», в якому з'явилося багато ґрунтовних досліджень з історії України, опубліковані художні твори Івана Нечуя-Левицького («Старосвітські батюшки та матушки»), Панаса Мирного («Морозенко»), Михайла Стариць-кого («Богдан Хмельницький»), Михайла Коцюбинського («Раіа тог^апа»), Ольги Кобилянської («Ніоба»), Івана Карпенка-Карого («Сава Чалий»), Миколи Чернявсь-кого («Весняна повідь») та ін.

1883    Надрукування повісті Івана Франка «Захар Беркут».Вихід поетичної збірки Якова Щоголіва «Ворскло».Надрукування драми Михайла Старицько-го «Не судилось».

1883 — 1884 Вихід двох частин упорядкованого Михайлом Старицьким альманаху «Рада», в якому були  надруковані  перші  дві  частини роману Панаса Мирного «Повія».

1884 Перші публікації поезій Лесі Українки. Арешт Івана Карпенка-Карого і заслання в місто Новочеркаськ.

1885 Створення Петром Ніщинським музично-драматичної картини «Вечорниці» до вистави «Назар Стодоля» Тараса Шевченка. Вихід    повісті    Олександра    Кониського «Юрій Горовенко». Написання Іваном Карпенком-Карим драми «Наймичка».

1886    — 1888   Арешт і ув'язнення Павла Грабовського і наступне заслання до Східного Сибіру.

1887    Перше видання збірки Івана Франка   «Звершин і низин».

1887 — 1894 Видання шеститомної «Історії літератури руської» Омеляна Огоновського, в якій було вперше систематизовано шляхи розвитку українського письменства від його по-чатків до кінця XIX віку.

1887 — 1897   Видання     чотирьох     частин     альманаху «Складка», де побачили світ оповідання Івана Нечуя-Левицького, Бориса Грінчен-ка, драма «Маруся Чураївна» Володимира Самійленка та ін.

1889    Створення Миколою Лисенком опери «Наталка Полтавка».

1890    Написання Миколою Лисенком монументальної музичної драми «Тарас Бульба».

1891    Літературний дебют Тимофія Бордуляка, Створення Миколою Аркасом опери «Катерина», в основу лібрето якої покладено однойменну поему Тараса Шевченка.

1893    Написання Михайлом Старицьким драми «Талан».

1893    Перші поетичні виступи Миколи Вороногов галицьких журналах. Створення Іваном Франком драми «Украдене щастя». Вихід збірки поезій Бориса Грінченка «Під хмарним небом». Поява першої книжки лірики Лесі Українки «На крилах пісень».

1894    Надрукування повісті Ольги Кобилянської «Людина». Вихід збірки поезій Павла Грабовського «Пролісок».

1895    Завершення праці Ольги Кобилянської над повістю «Царівна».

1894 — 1897 Видання у Львові журналу «Житє і слово», в якому друкуються твори Івана Франка, Павла Грабовського, Осипа Маковея, Уля-ни Кравченко, фольклористичні й літературознавчі розвідки Михайла Драгоманова.

1896    Вихід збірок поезій Івана Франка «Зів'яле листя» та Павла Грабовського «З півночі».

1897    Виникнення у Львові нового журналу «Літературно-науковий вісник»,   який  упродовж кількох десятиріч об'єднуватиме навколо   себе  письменників   Галичини   й Наддніпрянщини, Вихід збірки Івана Франка «Мій Ізмарагд».

1898    Вихід поетичної книжки Якова Щоголіва « Слобожанщина ».

1899    Написання Михайлом Старицьким драматичної поеми «Остання ніч». Створення Миколою Вороним ноеми «Євшан-зілля». Вихід збірки новел Василя Стефаника «Синя книжечка». Написання Іваном Карпенком-Карим трагедії «Сава Чалий». Вихід другої збірки поезій Лесі Українки «Думи і мрії».

1900    Написання Іваном Карпенком-Карим комедії «Хазяїн».

1901    Вихід книжки новел Марка Черемшини «Карби». Створення Лесею Українкою лірико-драма-тичної поеми «Одержима».

1901    Опублікування Миколою Вороним програмної відозви до українських письменників з пропозицією наближатися «до нових течій і напрямів європейських літератур».

1901    — 1902   Надрукування дилогії Бориса Грінченка «Серед темної ночі», «Під тихими вербами».

1902    Вихід повісті Ольги Кобилянської «Земля». Літературний дебют  Володимира  Винниченка: опублікування повісті «Сила і краса» (згодом — «Краса і сила»).

1903    Відкриття у Полтаві пам'ятника Іванові Котляревському. Участь у святі Михайла Коцюбинського, Михайла Старицького, Олени Пчілки, Лесі Українки, Володимира Самійленка, Гната Хоткевича та інших. Відкриття з ініціативи Анатолія Вахняни-на музичного інституту імені Миколи Ли-сенка у Львові.

1904, 1910 Опублікування двох частин повісті Михайла Коцюбинського «Раіа лищгапа».

1905    Створення Миколою Лисенком музики до «Вічного революціонера» Івана Франка. Написання Франком поеми «Мойсей». Вихід історичної повісті Осипа Маковея «Ярошенко». Написання Лесею Українкою драматичної поеми «В катакомбах» та циклу «Пісні про волю».

1905 — 1909 Переслідування Архипа Тесленка за участь у визвольному русі: арешт, ув'язнення, судова розправа, заслання на Північ.

1905    — 1916   Видання   редагованого   Оленою   Пчілкою журналу «Рідний край», участь у цьому виданні Панаса Мирного.

1906    Написання Михайлом Коцюбинським новел «Сміх», «Він іде!». Участь письменника у громадській роботі. Видання в Києві журналу «Нова громада».

1906    Арешт і ув'язнення в Бахмутській тюрмі (Донеччина) Степана Васильченка за участь у визвольних змаганнях народу. Видання в Києві гумористично-сатиричного журналу «Шершень», активна участь у ньому Володимира Самійленка. Літературний дебют Архипа Тесленка.

1907    Створення Михайлом Коцюбинським новел «Невідомий», «Регзопа £гаіа», «В дорозі». Вихід збірки лірики Олександра Олеся «З
журбою радість обнялась». Відкриття в Києві стаціонарного українського театру Миколи Садовського. Створення в Києві Українського наукового товариства.

1908    Написання Михайлом Коцюбинським новели «Іпіегте220».

1909    Створення  Ольгою  Кобилянською  повісті «В неділю рано зілля копала».

1909 — 1914 Видання в Києві літературно-мистецького журналу «Українська хата», який засвідчував естетичні пошуки письменників.

1909    — 1914   Надрукування в київській газеті «Рада» та журналі «Світло» оповідань Степана Васильченка. Активна журналістська діяльність письменника.

1910    Написання Лесею Українкою драматичної поеми «Бояриня». Надрукування в газеті «Село» повісті Архипа Тесленка «Страчене життя». Вихід першої поетичної книжки Максима Рильського «На білих островах».

1911    Написання Михайлом Коцюбинським повісті «Тіні забутих предків». Створення Лесею Українкою драми-феєрії «Лісова пісня».

1913    Написання Лесею Українкою драматичної поеми «Оргія». Вихід збірки поезій Миколи Вороного «В сяйві мрій».

1914    Новий погром імперськими властями українства: заборона українського друку, нищення культурних цінностей.

1914 — 1918 Перша світова війна. Погром російськими властями українських громадських та культурних інституцій у захопленому Львові та інших містах Галичини.

1916    Написання  Василем  Стефаником   новели «Марія», наснаженої ідеями возз'єднання українського народу, боротьби за незалеж
ність України.

1917    Повалення царизму, виникнення в Києві Центральної ради і проголошення Української Народної Республіки. Інтенсивне відродження національного життя, відкриття українських шкіл, організація української преси, книговидавничої справи. Початок діяльності в Києві «Молодого театру», очоленого Лесем
Курбасом. Активна участь української інтелігенції,  зокрема Михайла Грушевського, Володимира Винниченка, Сергія Єфремова, в будівництві української державності. Написання Миколою Вороним патріотичного вірша «За Україну!». Створення Павлом Тичиною поеми «Золотий гомін».

1918    Утворення   Західно-Української   Народної Республіки. Вихід   книжки   Павла   Тичини   «Сонячні кларнети», її висока оцінка критикою. Вихід збірки лірики «Під осінніми зорями» і поеми-ідилії «На узліссі» Максима Рильського.

1919    Проголошення соборності України; об'єднання Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки, Приїзд Василя Стефаника в складі делегації ЗУНР до Києва в зв'язку з проголошенням соборності України, Складності й суперечності боротьби за державну незалежність України,
Вихід у Відні збірки поезій Олександра Олеся «Чужиною».

1918 — 1920 Видання в Києві журналу «Книгар», очолюваного Миколою Зеровим, групування навколо нього поетів Максима Рильського, Павла Филиповича та інших, яких стали називати неокласиками.

1920    Подорож Степана Васильченка як кореспондента київської преси з капелою «Думка» Лівобережною Україною, відбиття концертних   виступів   капели,   вражень   від спостереженого і пережитого в щоденнику «З піснею крізь вогонь і води». Гастрольна  концертна  мандрівка  хорової капели Кирила Стеценка по Правобережній Україні.    Участь    у   подорожі Павла Тичини, Видання у Відні тритомної мемуарно-публіцистичної книги Володимира Винничен-ка «Відродження нації». Вихід у Києві збірок поезій Павла Тичини «Замість сонетів і октав», Василя Еллана «Удари молота і серця», Василя Чумака «Заспів».

1921    Перші виступи Олександра Довженка як художника-карикатуриста.

1921, 1922 Вихід поетичних збірок Володимира Сосю-ри «Поезії» та «Червона зима».

1921    — 1924   Створення Володимиром Винниченком соціально-утопічного роману «Сонячна машина».

1922    Написання   Василем   Стефаником   новели «Сини». Вихід збірки поезій Максима Рильського «Синя далечінь».

1922 — 1923 Надрукування у львівських часописах та календарях новел Марка Черемшини з циклу «Село за війни».

1922 — 1925 Опублікування в журналах оповідань і повістей Андрія Головка «Червоний роман», «Товариші», «Пилинко», «Червона хустина», «Зелені серцем», «Пасинки степу».

1922 — 1932 Утворення в УСРР літературних об'єднань і письменницьких спілок («Плуг», «Гарт», «Марс», організації футуристів, «Вапліте», ВУСПП, «Молодняк», «Західна Україна»), їхня багатогранна діяльність.

1923    Початок виходу в Харкові журналу «Червоний шлях» — загальноукраїнського літературно-художнього видання. Вихід     гумористично-сатиричних     творів Осипа Маковея «Прижмуреним оком». Вихід збірки прозових творів Миколи Хвильового «Сині етюди». Прем'єра в харківському театрі імені Івана Франка п'єси Миколи Куліша «97», яка принесла авторові широку популярність. Вихід збірки поезій Павла Тичини «Вітер з України». Літературна дискусія з питань художньої майстерності; розвитку в письменстві різних стильових течій. Початок діяльності Олександра Довженка в українській кінематографії.

— 1929 Вихід тетралогії Богдана Лепкого «Мазепа». Вихід збірки новел Юрія Яновського «Кров землі». Написання Миколою Кулішем п'єси «Народний Малахій», в якій висміювалася ідея швидкісного вдосконалення природи людини (натяк на галасливу кампанію перевиховання людей, породжену й підтримувану більшовицьким режимом). Початок переслідування драматурга. Вихід роману Валер'яна Підмогильного «Місто». Обрання  Павла  Тичини  дійсним  членом Всеукраїнської академії наук. Вихід збірок лірики Максима Рильського «Де сходяться дороги», «Гомін і відгомін».

1929 — 1930 Посилення тотального погрому української науки і культури. Арешти, судова розправа над вигаданою чекістами Спілкою визволення України. Ув'язнення віце-президента ВУАН Сергія Єфремова, який і загинув у тюрмі.

1932 Ліквідація тоталітарним режимом усіх письменницьких організацій і заміна їх єдиною слухняною пануючій системі Спілкою письменників СРСР. Початок масових арештів письменників, художників, учених.
 
  

Українська література 10 клас, Петро Хропко

_{Бібліотека з підручниками та книгами на скачку безкоштовно онлайн, Українська література для 10 класу скачати, шкільна програма з української літератури, плани конспектів уроків}